Розроблення кошторисів центрів відповідальності

Побудова та регламентація роботи центрів відпові­дальності утворює організаційну складову управ­ління витратами та результатами діяльності підпри­ємства. Ядром функціонального аспекту, що відпові­дає управлінню підприємством за центрами відпові­дальності, є механізм бюджетування.

У найбільш загальному розумінні бюджетування являє собою процес узгодженого або цілісного планування та контролю діяльності окремих підрозділів і під­приємства в цілому. Ключовим технологічним елемен­том бюджетування є бюджет. Бюджет можна визначити як оперативний (зазвичай у межах до одного року) план роботи окремого підрозділу або всього підприємства, в якому залежно від ха­рактеру центру відповідальності детально відображають фінансово-економічні параметри його діяльності.

Поряд із терміном «бюджет» у вітчизняній науко­вій та навчальній літературі часто використовуєть­ся термін «кошторис», як різновид бюджету, в якому відо­бражаються показники витрат даного підрозділу чи підприємства за певний період.

Кошториси підрозділів виконують такі важливі функції:

1. Організуюча (координуюча) функція пов’язана з тим, що зафіксовані у кошторисі планові показники витрат слугують орієнтиром для відповідальної особи, яка спрямовує свої зусилля на дотримання встановленого регламенту і норм використання ресурсів.

2. Контролююча функція кошторисів полягає у тому, що за їх допомогою виконується моніторинг та оцінка діяльності підрозділів з погляду дотримання належного рівня витрат.

3. Функція стимулювання реалізується через відповідальність за необґрунтоване перевищення планових витрат та заохочення щодо їх зниження.

З погляду групування позицій кошториси будуються за каль­куляційними статтями або економічними елементами витрат. Кожний з цих підходів має свою інформаційну цінність і сферу застосування. У постатейному кошторисі органічно інтегруються кошторис непрямих (загальновиробничих) витрат та калькуляції за прямими витратами окремих виробів. Розроблення кошторису за елементами витрат дозволяє відобразити ресурсну структуру, матеріало- зарплато-, і капіталомісткість виробництва, а також, що суттєво, чітко ув'язати витрати підрозділу (цеху) в цілому з витратами його структурних одиниць (дільниць, робочих місць), оскільки останнім плануються лише окремі їх елементи. Як свід­чить практика, для центрів відповідальності високого рівня пере­вага віддається постатейній структурі кошторисів. Такий кошторис цexу поданий в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

КОШТОРИС ЦЕХУ НА РІК (тис. грн.)

№ з/п з/п	Стаття витрат	План на рік	У тому числі по кварталах
			І	ІІ	ІІІ	IV
	Прямі матеріальні витрати, у т.ч.	616,90	152,70	153,90	154,40	155,90
1.1	Сировина та матеріали (за вира­хуванням зворотних відходів)	350,00	87,00	87,60	87,60	87,80
1.2	Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби	248,60	61,20	61,80	62,20	63,40
1.3	Паливо і енергія на технологіч­ні цілі	18,30	4,50	4,50	4,60	4,70
	Прямі витрати на оплату праці, у т.ч.	218,40	54,60	54,60	54,60	54,60
2.1	Основна заробітна плата ви­робничих робітників	200,00	50,00	50,00	50,00	50,00
2.2	Додаткова заробітна плата ви­робничих робітників	18,40	4,60	4,60	4,60	4,60
	Інші прямі витрати, у т.ч.	80,81	20,20	20,20	20,20	20,21
3.1	Відрахування на соціальні захо­ди	80,81	20,20	20,20	20,20	20,21
3.2	Втрати від браку (у звіті)	-	-	-	-	-
	Загальновиробничі витрати, у т.ч.	410,70	102,30	102,60	102,70	103,10
	Витрати на утримання і експлу­атацію машин та устаткування	262,10	65,20	65,50	65,60	65,80
	Витрати на обслуговування й управління виробництвом	148,60	37,10	37,10	37,10	37,30
	Разом	1326,81	329,80	331,30	331,90	333,81

 

Сировина та матеріали (за вирахуванням зворотніх відходів), у цю статтю входять витрати на матеріали, що утворюють мате­ріально-речову основу продукції, що виготовляється, а також на матеріали допоміжного призначення, які припускають пряме від­несення на окремі вироби (з'єднуючі деталі, фарби, лаки, формотворчі матеріали тощо). Розглядувані витрати обчислюються на підставі норм витрачання та цін матеріалів, а також виробничої програми. В цінах на матеріали, окрім цін придбання, врахову­ються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспорт, ван­тажно-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організа­ціям та ін.). Із вартості матеріалів виключаються зворотні відхо­ди.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби. Купіве­льними напівфабрикатами вважаються вироби, які підлягають додатковій обробці на підприємстві (штамповки, відливки, поко­вки та ін.). До комплектуючих належать вироби, які купуються для укомплектування продукції, що виготовляється, і потребують витрат на їх установку чи складання (вузли агрегатів, двигуни,прилади, механізми тощо).

Паливо і енергія на технологічні цілі. Ця стаття містить витрати на всі види палива і енергії, пов'язані з безпосереднім здійснен­ням технологічних процесів: плавлення, нагрівання, зварювання, сушіння і т. п. Вихідними параметрами для обчислення витрат на паливо і енергію є норми витрат і ціни (тарифи).

Основна заробітна плата виробничих робітників. До статті вхо­дить оплата праці робітників, безпосередньо задіяних у виготовлен­ні основної продукції. Структурно її складає відрядна та погодинна заробітна плата, які розраховуються згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій, відрядними розцінками і та­рифними ставками.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників. У статтю включають виплати за трудові успіхи (премії), оплату відпусток, часу виконання державних та громадських обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін.

Відрахування на соціальні заходи. До них належать відраху­вання в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування та сприяння зайнятості. Вони обчислюються у встановлених процен­тах від суми основної та додаткової зарплати.

Втрати від браку (у звіті). Ця стаття складається з витрат за остаточно забракованою продукцією (виробами, напівфабрика­тами), а також витрат на виправлення браку за вирахуванням: вар­тості остаточно забракованої продукції; суми, що відшкодовуєть­ся працівниками, які допустили брак; суми, одержаної від по­стачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо.

Загальновиробничі витрати. Охоп­люють широке коло непрямих витрат.

Витрати на утримання та експлуатацію машин і устатку­вання пов'язані з роботою устаткування у межах виробничого процесу, а також необхідні для підтримання його в стані експлуа­таційної готовності. Сюди входять амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, поліпшення та відновлення їхніх техніко-економічних параметрів; витрати на експлуатацію устаткування (передусім на електроенергію для приведення ма­шин в дію, стиснуте повітря, воду, мастило, охолоджуючі рідини, оплату праці наладчиків, слюсарів, ремонтників, електриків та ін.); витрати на внутрішнє переміщення вантажів; витрати на ре­монт устаткування і транспортних засобів; витрати на швидко­зношуваний інструмент.

Витрати на обслуговування і управління виробництвом охоп­люють: витрати на управління виробництвом, до яких належать оплата праці управлінського персоналу, а також витрати на соці­альні заходи й медичне страхування; витрати на службові відрядження персоналу підрозділу;амортизаційні від­рахування для пасивної частини основних засобів підрозділу, що не бере безпосередньої участі у виробничому процесі, а лише створює умови для належного здійснення операційної діяльності (будівлі, споруди, інвентар, обчислювальна техніка та ін.); нека­пітальні витрати на вдосконалення технології та організації ви­робництва, підвищення якості продукції (оплата праці задіяних у відповідних роботах працівників, вартість необхідних матеріалів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на обслуго­вування виробництва, включаючи оплату праці, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування для обслуговуючого (загальновиробничого) персоналу; витрати на охорону праці і техні­ку безпеки; витрати на утримання і ремонт будівель, споруд, ін­вентарю; витрати на швидкозношуваний інвентар; витрати на пожежну і сторожову охорону; страхові платежі по страхуванню майна; інші витрати загальновиробничого призначення.

Закономірним розвитком методології складання кошторисів є матрична (зведена) форма кошторису, в якій витрати групуються одночасно постатейно і поелементно. Приклад указаного кошто­рису наведено в табл. 1.2. З одного боку, в матричному коштори­сі поєднується інформаційно-аналітичний потенціал постатейно­го і поелементного підходів, а з другого — на його основі зручно здійснювати перевірку правильності обчислень, а також розподі­ляти всі витрати на змінні та постійні, що є необхідним під час поваріантних обчислень.