Звітування і контроль за змінами

 

Після того, як проведено аналіз, треба підготувати відповід­ні звіти і тут виникає, особливо для великих проектів, досить поширена проблема перенасиченості інформацією, цифрами, коли менеджери проектів оперують сотнями показників, а комп'ютери видають сотні аркушів звітів щомісяця. Для орга­нізації відповідної системи звітування потрібно додержуватися таких принципів:

1. Система звітування має бути побудована таким чином, аби подавати менеджеру кожного рівня інформацію, релевантну його функціям і відповідальності, — не більше і не менше.

Під час підготовки звітів слід давати більш детальну додатко­ву інформацію та аналіз за тими показниками, де є відхилення від плану.

2. Систему інформування і звітування треба будувати у розрізі WBS і OBS. Більш докладна інформація надається за відхилен­нями для того, щоб сконцентрувати увагу і зусилля на пробле­мах, які справляють значний вплив на витрати й час виконання проекту.

3. Система інформування і звітування має ґрунтуватися на чіт­кій системі кодування у розрізі WBS, OBS, CBS. Це дає змогу в подальшому комбінувати і консолідувати необхідні показники (у розрізі робіт або підрозділів).

4. Основним елементом системи інформування і звітування під час здійснення контролю має бути звіт про витрати. Він має форму, наведену в табл. 2.5.1.

5. Потрібно побудувати систему звітів. Завдяки цьому керів­ництво компанії одержує консолідовані звіти за всіма проектами, що виконуються, замовники і партнери — звіти з відповідних проектів, менеджер групи креслень — за всіма проектами, у яких задіяна ця група, і т. ін.

6. Система звітування має бути пристосованою до відстеження і виявлення джерела негативних відхилень.

Інша проблема — контроль за змінами у проекті. Зміни в об­сягах проекту — чи не одна з найголовніших причин зростання вартості проекту і збільшення часу його виконання. Дуже часто ці зміни підвищують витрати на 50 % і більше. Тому однією з найважливіших і, на жаль, не дуже приємних функцій менеджера проекту є контроль за змінами у проекті.

Ці зміни впливають на виконання проекту таким чином:

• підвищують витрати;

спричиняють затримку виконання проекту;

знижують продуктивність праці виконавців робіт;

погіршують стосунки між членами команди.

Може бути зруйнована система контролю, якщо планові показ­ники не будуть скориговані з урахуванням змін.

Зміни можуть виникати на будь-якій стадії виконання проекту і мати такий зміст і наслідки:

1. Зміни у конструкції або обсязі проекту на стадії розробки. Це природно, але дуже часто вони приймаються без належної оцінки наслідків у розрізі часу і вартості. Після затвердження конструкції ці зміни виявляються надто дорогими.

2. Пізні зміни у конструкції. Це зміни, які коштують найбільш дорого. Вони виникають як наслідок помилок на стадії розробки конструкції або намагань замовника відповідно до вимог часу ви­користати новітні досягнення у технології, що призведе до збіль­шення обсягу робіт.

3. Зміни на вимогу безпеки або законодавства, керівники про­екту зобов'язані їх робити.

4. Зміни для підвищення прибутковості та фінансової віддачі від проекту (результати їх досить проблематичні). Питання про доцільність цих змін вирішується вищим керівництвом компанії відповідно до її політики. Дуже важко точно обчислити вартість змін і майбутні грошові потоки, NPVта. IRR.

5. Зміни — це значна сфера конфліктів, особливо всередині компанії. Менеджери з виробництва прагнуть внести свої змі­ни, інколи доцільні, інколи надмірні; конструктори — свої (наприклад, у розмірах устаткування). Зусилля менеджера про­екту спрямовані на усунення недоцільних змін і встановлення чіткої межі між «повинно» і «бажано», запровадження тільки тих змін, які необхідні для виконання визначеного обсягу і ви­мог безпеки.

Для контролю за змінами і послаблення конфліктів усередині та між компаніями потрібно домагатися того, щоб:

1) вище керівництво підтримувало менеджерів проекту в за­бороні бажаних, але необов'язкових змін;

2) менеджери проекту чітко визначали початкову конструкцію і а обсяг робіт за проектом;

3) на певній стадії проекту припинялися будь-які зміни, тобто заморожувався» проект. Що раніше це відбудеться, то меншими будуть витрати і часові наслідки внесення змін;

4) було запроваджено систему контролю за змінами. Система контролю за змінами вирішує такі завдання:

• визначає зміни відносно початкового обсягу;

• прогнозує витрати, час і вплив цих змін на інші роботи;

• фіксує інформацію щодо їх запровадження;

• інформує про них вище керівництво;

• запроваджує систему вирішення суперечностей з мінімаль­ними конфліктами.

Систему контролю за змінами інколи називають «прогнозу­ванням трендів», «контролем відхилень», «контролем за форма­ми». Дуже важливо запровадити її якомога раніше. За цією сис­темою готуються тижневі або місячні огляди на стадіях конструювання і постачання. Контроль здійснюється за допомо­гою оперативного звітування щодо змін та обговорювання їх не­обхідності і наслідків (стосовно витрат і часу) у колі провідних спеціалістів.

Для створення системи контролю за змінами треба зробити такі кроки:

1. Встановити початковий обсяг, специфікацію, параметри, визначити графік виконання проекту.

2. Визначати зміни стосовно початкових показників, повідом­ляти про них тих, кого це стосується, й оцінювати їхні на­слідки.

3. Аналізувати, приймати або відхиляти ці зміни.

4. Запроваджувати ці зміни.

Здійснювати систему контролю допомагає стандартизова­ний документ — вимога щодо зміни (рис. 2.5.4). У цьому документі:

• визначається зміна, описуються і вказуються витрати, еле­менти роботи, яких це стосується;

• вказуються причини змін;

• наводиться прізвище ініціатора зміни, ставиться його під­пис;

• розкриваються приблизні наслідки і вказуються сегменти, на які вплинуть ці зміни;

• дається оцінка впливу означеної зміни на календарний план виконання проекту і на витрати;

• наводиться класифікація причин змін з метою післяпроектного аналізу (наприклад, вимога клієнта, пізні зміни до конс­трукції, помилки у конструкції, підвищення прибутковості тощо).

Останнє, на чому треба загострити увагу, — обов'язкова інте­грація системи контролю за змінами із системою контролю та ін­формування.

 

ПРОПОЗИЦІЯ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРОЕКТУ
Автор пропозиції	Пропозиція №
Частина проекту (елементу проекту) яка підлягає змінам Креслення №_____ Специфікація №__________ Частина №____________ Позначення№________
Обґрунтування змін	Опис змін
Код і характеристика змін, наприклад взаємозамінність	Усі
Ціна	Терміни поставки
Продуктивність	Інше
Документація до змін	Технологічне обладнання до змін
Показники, які підлягають змінам, наприклад • технічні вимоги; • терміни і витрати; • інші
Клас змін	Пріоритети змін
Думка зацікавлених учасників проекту
Запланований термін введення / Зміни дійсні з...
Зміни запропоновані (Підпис / Дата)
Оцінка (Підпис / Дата)
Рішення про прийняття змін (Підпис / Дата)

Рис. 2.5.4. Уніфікований формуляр «Пропозиція про внесення змін до проекту» [67]

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Питання та завдання для самоконтролю

1. З яких основних елементів складається функція проектного конт­ролю? Як вона пов'язана з плануванням?

2. Що є запорукою ефективності системи контролю?

3. У чому полягає сутність методу скоригованого бюджету? Чим він відрізняється від відомих Вам інших методів аналізу й оцінки?

4. Які основні завдання вирішує система контролю за змінами?

5. Як би Ви сформулювали основні вимоги до системи звітування за іроектом?

6. Практичне завдання.

 

Проектний менеджер отримав 1 березня три звіти про використання проектного бюджету в часі. Нижче наведено ці звіти разом із загальною інформацією про проектні роботи (час подано у тижнях).

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА ПРОЕКТОМ

 

Код роботи	Попередня робота	Тривалість, тижнів
АБ	—
АВ	—
АГ	—
БЕ	АБ
вд	АВ
гд	АГ
ДЕ	вд

 

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ, %

Вид діяльності	Дата початку	% виконання	Час до завершення
АБ	1,02	100%	—
АВ	1,02	60%
АГ	1,02	100%	—
ГД^1	Не розпочато	—
БЕ	14,02	40%

ПЛАНОВИЙ БЮДЖЕТ ПРОЕКТУ, ГРН

 

Вид ДІЯЛЬНОСТІ	Тижні	Загальна сума
АБ				—	—	—	—	—
АВ									20 000
АГ
БЕ									15 000
ВД					-
ГД									10 500
ДУ
Усього				10 500	10 500				64 500

 

ЗВІТ ПРО ВИТРАТИ, ГРН

 

 

Вид діяльності	Витрати четвертого тижня (з 22.02 по 28.02)	Сумарні витрати на 1.03
Пла­нові	Фактичні	Відхилення	Планові	Фактичні	Відхилення
АБ	—	—	—			-200
АВ			-500	16 000	12 500	+ 3500
АГ	—		-2400			+ 100
БЕ			+ 200			-2500
гд		—			—	+ 3500
Усього	10 500		+ 800	36 000	31 600	+ 4400

6.1. Побудуйте сітковий графік і обчисліть його параметри.

6.2. Охарактеризуйте проект стосовно до графіка виконання і витрат.

6.3. Скільки коштів додатково буде потрібно для якомога скорішого завершення цього проекту?

6.4. Чи зміниться критичний шлях? Якщо так, то скільки часу буде потрібно, щоб завершити роботи, передбачені проектом?

Самостійна робота студентів

1. Етапи процесу проведення контролю.

2. Контроль виконання календарних планів.

Теми рефератів

1. Джерела інформації для контролю.

2. Основні види контролю.

ЗАВДАННЯ

Ситуація 1. Ви — менеджер проекту з розробки нової марки авто­мобіля, яку планують випускати в Україні. Іноземні інвестори вимага­ють розробити програму заходів для контролю за ходом виконання проекту. Розробіть самостійно рекомендації щодо контролю за змінами в реалізації проекту.

Ситуація 2. Ви як один із учасників проекту бачите потребу техно­логічних змін у проекті, причиною цих змін є виникнення досконалішо­го програмного забезпечення, яке б значно полегшило реалізацію проекту та, відповідно, зекономило кошти. Складіть пропозицію щодо вне­сення змін до проекту, яка містила б такі дані:

• автор пропозиції;

• опис змін;

• обґрунтування змін;

• ціна;

• вплив на продуктивність, термін реалізації, економію коштів тощо;

• показники, які підлягають змінам;

• думка зацікавлених учасників проекту;

• рішення про прийняття змін;

• підпис.

Задача 1. Ви — проект-менеджер, однією із ваших функцій є конт­роль за змінами у проекті, зокрема, за витратами на виробничу собівар­тість одиниці продукції, що випускається. Заповніть дані таблиці для вищого керівництва з усією відповідальністю уважного менеджера про­екту.

 

Статті витрат	Сума витрат на калькуляційну одиницю, грн	Структура витрат, %	Відхилення
минулий період	звітний період	минулий період	звітний період	+,-	%	пунктів структури
Сировина та матеріали	0,20	0,25
Паливо й енергія на техно­логічні цілі	0,10	0,10
Основна заробітна плата робітників	0,13	0,15
Додаткова заробітна плата	0.07	0.07
Відрахування на соціальне страхування	0,08	0,08
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	0,20	0,18
Загальновиробничі витрати		0,04
Втрати від браку	0,02	0,02
Інші виробничі витрати	0,03	0,02
Виробнича собівартість 0,88	0,91	100,00	100,00

Задача 2. Проаналізуйте операційні витрати щодо реалізації проек­ту, визначте можливі причини змін та вкажіть шляхи скорочення ви­трат на проект.

 

Елемент операційних витрат	Періоди	Відхилення
Звітний період	Попередній період	+,-	%	Пунктів структури
Сума, тис. грн	Питома вага,%	Сума, тис. гри	Питома ва­га, %
Матеріальні витрати	80 779,5		54 810
Витрати на оплату праці	7488,7		4804,5
Відрахування на соціаль­ні заходи	2657,5		1579,3
Амортизація	3002,5		1744,1
Інші операційні витрати	3694,4		4580,3
Разом	97 622,6	100,00	67 518,2	100,00			0,00

Тести до залікового модуля 2

/. Планування проектів — це:

а) процес, який передбачає укладання бюджету проекту та внесення змін до нього відповідно до потреб для досягнення поставлених ці­ лей проекту;

б) процес, який передбачає визначення цілей і параметрів взаємодії між роботами та учасниками проекту, розподіл ресурсів та вибір і прийняття організаційних, економічних та технологічних рішень для досягнення поставлених цілей проекту.

Відповідь: а); б).

2. Процес розробки планів охоплює такі етапи проектного циклу:

а) створення концепції проекту;

б) вибір стратегічного рішення щодо виконання проекту і розробка деталей проекту;

в) укладання контрактів;

г) виконання робіт;

г) завершення проектів;

і) усі відповіді правильні.

Відповідь: а); б); в); г); ґ); д).

3. На якій фазі управління проектами складається бізнес-план та по­ переднє техніко-економічне обгрунтування проекту:

а) доінвестиційний;

б) інвестиційний;

в) експлуатаційний?
Відповідь: а); б); в).

4. На якому рівні управління проектами розробляють поточні та опе­ративні плани:

а) концептуальному;

б) стратегічному;

в) тактичному?
Відповідь: а); б); в).

5. За ступенем охоплення робіт плани поділяються на:

а) поточні та оперативні;

б) зведені й детальні;

в) короткострокові, середньострокові та довгострокові;

г) прості, мультиплани та мегаплани.
Відповідь: а); б); в); г).

6. Для одержання узагальненого показника реалізації проекту з метою контролю потрібно:

а) розробити систему показників, на основі яких порівняти виконан­ня робіт за часом і вартістю;

б) визначити обсяги виконання робіт;

в) визначити грошові витрати на реалізацію проекту;

г) правильні відповіді а) та б).
Відповідь: а); б); в); г).

7 Для досягнення ефективності функцій контролю звіти мають міс­тити такі позиції:

а) кошторисну вартість (для порівняння фактичних і прогнозованих результатів); фактичні результати на певну дату або період;

в) прогнозовані результати;

г) відхилення;

т) причини, що визначають фактичний і прогнозований процес реа­лізації проекту;

д) усі відповіді правильні.
Відповідь: а); б); в); г); ґ); д).

8. Який із процесів контролю не належить до допоміжних:

а) контроль виконання плану проекту;

б) підтвердження досягнення цілей;

в) підтвердження якості;

г) контроль та моніторинг ризиків; ґ) контроль контрактів? Відповідь: а); б); в); г); ґ).

9. До зовнішніх джерел змін проекту належить:

а) зміна системи оподаткування;

б) зміна графіків постачання матеріалів;

в) зміна джерел фінансування проекту;

г) реконструкція підприємства для досягнення цілей проекту.
Відповідь: а); б); в); г).

10. Управління змінами — це:

а) внесення змін до проекту на прохання замовника чи за пропозиці­єю підрядчика у випадку невиконання фінансових умов проекту, пе­редбачених бюджетом та/або кошторисною документацією;

б) реєстрація всіх змін у змісті проекту (технології, обладнанні, вар­тісних показниках, графіку виконання робіт тощо) з метою детального вивчення й оцінки наслідків змін, організації виконавців, які реалізують зміни у проекті, а також прогнозування майбутніх змін.
Відповідь: а); б).

11. Структура проекту — це:

а) спосіб управління проектом;

б) комплекс взаємовідносин, що пов'язує виконавців проекту між собою;

в) сукупність взаємопов'язаних елементів і процесів проекту, які представлені з різним ступенем деталізації.

Відповідь: а); б); в).

12. Який із перелічених підходів не застосовується під час структуризації проекту:

а) за життєвим циклом проекту;

б) за компонентами продукту;

в) функціональний підхід;

г) лінійний підхід;

ґ) географічний підхід;

д) за відповідальністю?
Відповідь: а); б); в); г); ґ); д).

13. WBS—це;

а) ієрархічна структура, побудована з метою логічного розподілу усіх робіт із виконання проекту і подана у графічному вигляді.

б) сукупність кількох рівнів, кожний з яких формується в результаті синтезу робіт попереднього рівня.

Відповідь: а); б).

 

14. Які підходи використовуються під час застосування методу WBS:

а) створення тільки WBS (структуризація в одному розрізі);

б) створення WBS і OBS (у розрізі — проект і організаційні підроз­діли).

в) створення WBS і CBS (у розрізі проекту й витрат на його реаліза­цію);

г) правильні відповіді а) та б);
Відповідь: а); б); в); г).

15. Які з перелічених рівнів належать до WBS:

а) проект;

б) стадії або субпроекти;

в) системи або блоки;

г) робочі пакети;
ґ) усі відповіді правильні.
Відповідь: а): б); в); г); г)?

16. Яке з перерахованих завдань не належить до процесу структуризації проекту:

а) поділ проекту на блоки, що підлягають управлінню;

б) розподіл відповідальності за елементами проекту й визначення зв'язку робіт зі структурою організації (ресурсами);

в) точне оцінювання необхідних витрат (коштів, часу та матеріальних ресурсів);

г) створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами;

ґ) усі відповіді правильні.

Відповідь: а); б); в); г); г).

17. Дві ієрархічні схеми, які між: собою пов'язані як ієрархія виробів та ієрархія робіт (нижній рівень відповідає пакетам робіт, які необхідні при розробці сіткового графіка), називаються:

а) «дерево цілей»;

б) «дерево робіт»;

в) «дерево ризиків»;

г) матриця відповідальності.

Відповідь: а); б); в); г).

18. Матриця відповідальності — це:

а) схема, що пов'язує пакети робіт з організаціями-виконавцями (використовується для контролю відповідності розподілу ролей за цілями проекту);

б) схема, що пов'язує ресурси з організаціями-постачальниками (ви­користовується для контролю за розподілом та використанням ре­сурсів проекту).

Відповідь: а); б).

19. Який з елементів не варто враховувати при поєднанні структур
проекту:

а) робочу структуру проекту;

б) організаційну структуру проекту;

в) облік витрат;

г) описання робочих пакетів;

ґ) штатний розклад;

д) систему кодування?
Відповідь: а); б); в); г); ґ); д).

20. За принципами кодування (три цифри) код першого рівня представляє:

а) загальну структуру проекту;

б) відділи;

в) групи.
Відповідь: а); б); в).

21. Календарне планування — це:

а) укладання й коригування терміну виконання комплексів за роками та кварталами і визначення потреби у ресурсах для кожного ета­пу робіт;

б) укладання й коригування робіт із деталізацією завдань на місяць, тиждень або добу;

в) укладання й коригування розкладу виконання робіт, згідно з яким роботи, які виконуватимуть різні організації, взаємоузгоджуються в часі з урахуванням можливостей їх забезпечення матеріально-технічними та трудовими ресурсами.

Відповідь: а); б); в).

22. Який із перелічених типів оцінки календарного плану не використо­вується для аналізу можливості реалізації проекту:

а) інтегральна оцінка надійності;

б) екологічна оцінка:

в) ресурсна оцінка;

г) економічна оцінка;

г) фінансова оцінка.
Відповідь: а); б); в); г); ґ)?

23. Для аналізу економічних та фінансових можливостей проекту на стадії планування:

а) необхідно оцінити наявність ресурсів для всіх робіт;

б) необхідно оцінити вартість операцій залежно від тривалості їх виконання і отриману інформацію використати для аналізу можли­востей реалізації проекту;

в) необхідно розглянути альтернативні методи реалізації проекту;

г) правильні відповіді б) та в).
Відповідь: а): б): в); г).

24. Який із наведених критеріїв не використовується з метою оптимізації календарного плану:

а) мінімальна тривалість виконання проекту;

б) мінімальна вартість та максимальне використання власних ре­сурсів;

в) мінімальна кількість змін;

г) максимальна зайнятість у період економічного спаду;

ґ) максимальна задоволеність замовника?
Відповідь: а): б): в): г): ґ).

25. Сіткове планування — це:

а) одна із форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів та довгострокових комплексів, проектних, плано­вих, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка за­безпечує оптимізацію на основі економіко-математичних методів та комп'ютерної техніки;

б) планування, що передбачає доведення до підрозділів і безпосеред­ніх виконавців тематики та номенклатури робіт із підготовки вироб­ництва, проведення необхідних розрахунків з обсягу робіт, укладан­ня графіків виконання останніх.

Відповідь: а); б).

26. Сіткова модель — це:

а) інформаційно-динамічна модель, яка відображає взаємозв'язки між технічними елементами проекту;

б) будь-які виробничі процеси чи інші дії, які призводять до досягнення певних результатів, подій;

в) кінцеві результати попередніх робіт, що є моментом завершення планової дії:

г) множина поєднаних між собою елементів для опису технологічної залежності окремих робіт і етапів майбутніх проектів.
Відповідь: а); б); в); г).

27. Графіки, що мають зображення у вигляді кіл та поєднані стрілка­ ми для визначення логічних зв'язків між: роботами, називаються:

а) стрілчасті;

б) графіки передування.
Відповідь: а); б).

28. Спосіб відображення календарного графіка у вигляді таблиць для відображення наочності подання перебігу виконання робіт за проек­том називається:

а) табличний;

б) графічний.
Відповідь: а); б).

29. Тривалість роботи проекту визначається як:

а) сума витрат часу на виконання кожного елементу проекту;

б) відношення трудомісткості робіт проекту до середньооблікової чисельності працюючих над проектом;

в) час, протягом якого доходи від реалізації повністю покрили ви­ трати інвесторів проекту.

Відповідь: а); б); в).

30. Оптимізація сіткових графіків полягає в:

а) поліпшенні процесів планування, організації й утворенні комплексу робіт з метою скорочення витрат економічних ресурсів і збіль­шення фінансових ресурсів при заданих планових обмеженнях;

б) комплексі досліджень щодо використання передових методів та технічних заходів у процесі планування технічної підготовки виробництва.

Відповідь: а); б).

31. Контроль проектної діяльності — це:

а) процес, у якому керівник проекту встановлює, чи досягнуто по­ставлених цілей, виявляє причини дестабілізації процесу виконання роботи і обґрунтовує прийняття управлінських рішень, що коригують виконання завдань раніше, ніж буде нанесений збиток;

б) процес, у якому керівник проекту встановлює обмеження, слідкує за дотриманням дисципліни, що виключає можливість самостійних дій, з метою досягнення поставлених цілей у встановлені строки, уникнення дестабілізації процесу виконання завдань та координу­вання наявних відхилень.

Відповідь: а); б).

32. Визначення проект-менеджером правильності прийнятих рішень, здійснення проекту за часом, вартістю, ресурсами, рішення про необ­хідність внесення змін до плану реалізації проекту є:

а) метою та призначенням контролю;

б) завданням контролю;

в) змістом функції контролю в управлінському проекті.
Відповідь: а); б); в).

33. Який із перелічених факторів не є завданням контролю проектної діяльності:

а) оцінка відхилень за певними критеріями;

б) моніторинг (спостереження за реалізацією проекту);

в) виявлення відхилень від цілей реалізації проекту за допомогою критеріїв, які фіксують у календарних планах;

г) прогнозування наслідків зміни ситуації;

г) обґрунтування необхідності змін?
Відповідь: а); б): в); г); ґ).

34. Який вид контролю здійснюється безпосередньо під час реалізації проекту з метою оперативного регулювання:

а) попередній;

б) поточний;

в) заключний?
Відповідь: а); б); в).

35. Контроль за проектною діяльністю передбачає:

а) максимальну увагу приділяти витратним показникам проекту;

б) максимально вивчати показники, що характеризують взаємовід­носини учасників проекту;

в) аналіз статистичних параметрів виконуваних процесів;

г) правильні відповіді б) та в).
Відповідь: а); б); в); г).

36. Залежно від необхідної точності розрізняють такі технології оцін­ки виконання проекту:

а) контроль на момент завершення робіт;

б) контроль на момент готовності робіт на 50%;

в) контроль на заздалегідь визначених точках проекту;

г) регулярний оперативний контроль;

ґ) усі відповіді правильні.
Відповідь: а): б); в); г); ґ).

37. Коефіцієнт за витратами (К_в) розраховується за формулою:

Відповідь: а); б); в).

38. Звіт не повинен включати такий пункт, як:

а) кошторисну вартість;

б) фактичні результати;

в) прогнозні результати;

г) визначення беззбитковості проекту;

г) причини відхилень.

Відповідь: а); б); в); г); ґ).

39. Виконання або невиконання будь-яких контрольних етапів називається:

а) якісним прогресом;

б) кількісним прогресом;

в) фінансовим прогресом;

г) календарним прогресом (регресом).
Відповідь: а); б); в); г).

40. Технології поточного контролю включають:

а) контроль на момент закінчення робіт;

б) контроль на момент 50% готовності робіт;

в) контроль у заздалегідь встановлених точках проекту;

г) регулярний оперативний контроль;

ґ) усі відповіді правильні.
Відповідь: а); б); в); г); г).

ЛІТЕРАТУРА

Х.БатенкоЛ. 17., Загородніх О. А., ЛіщинськаВ. В. Управління про­ектами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 231 с.

2. Клифорд Ф. Грей, Зрик У. Ларсон. Управление проектами: Прак-тическое руководство / Пер. с англ. — М.: Дело и сервис, 2003. — 528 с.

3. Тян Р. Б., Холод Б. І., Ткаченко В. А. Управління проектами: Під­ручник. — К.: 2003. — 224 с.

4. Управление проектами / Н. И. Ильин, И. Г. Лукманова, А. М. Нем-чин и др. — СПб.: Два + Три, 1996.

J Управление проектами / Под ред. В. Д. Шапиро. — СПб.: Два + Три, 1996.

6. Управление проектами. Зарубежньїй опьгг / Под ред. А И. Ко-четкова. — СПб.: Два + Три, 1992.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III

СИСТЕМА

УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

3.1. УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНИМИ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТАХ _