ТОП 10:

ПЕРЕВАГИ І ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ ГРАФІКІВ ПЕРЕДУВАННЯ



 

Оскільки стрілчасті графіки почали використовуватися рані­ше, у 50-х роках, а передування — у 60-х роках минулого століт­тя, то природно, що свого часу перші набули більш значного по­ширення, особливо у нашій країні. Проте світова практика вказує на домінування сьогодні графіків передування з ряду причин:

Більш природним є зображення роботи у вигляді прямокут­ника.

Графіки передування легше створювати, оскільки спочатку можна зобразити всі прямокутники — роботи, а потім означити логічні зв'язки між ними. Це неможливо за використання стріл­частих графіків, де роботи позначаються вузлами початку і кінця, які зумовлюються логічними зв'язками.

Для графіків передування легше створювати комп'ютерні програми, які сьогодні використовують або тільки графіки пере­дування, або обидва графіки — передування і стрілчастий з алго­ритмом переходу від одного до іншого.

Від графіків передування простіше перейти до діаграм Ганта. які є формою календарного планування.

Побудова графіків передування полегшується створенням WBS, оскільки спочатку визначаються всі роботи, а потім вста­новлюються логічні зв'язки між ними.

Ці графіки уможливлюють урахування частково паралель­ного виконання робіт.

Спинимося на цій властивості графіків передування доклад­ніше.

У попередніх прикладах побудови сіткових графіків розгляда­вся тільки один тип зв'язку між роботами, а саме тип «кінець — початок». Він передбачає, що наступна робота розпочинається після повного завершення попередньої. У реальному житті навіть послідовні роботи можуть виконуватися частково паралельно, що дозволяє скорочувати терміни виконання проекту. Якщо проілю­струвати це на прикладі проекту організації комп'ютерного центру, то стає очевидним, що роботу з доставки і монтажу устат­кування можна виконувати частково паралельно з підготовкою приміщення під це устаткування.

Залежно від сутності проектів діаграми передування дають змогу використовувати такі типи зв'язку між роботами:

кінець — початок (finish to start — F—S);

початок — початок (start to start — S—S);

кінець — кінець (finish to finish — F—F);

початок — кінець (start to finish — S—F);

гамак (Hammock — H).

1) кінець — початок (F—S) (рис. 2.3.3)

 
 

Рис. 2.3.13. Зв'язок «кінець — початок»

Це найпоширеніший тип зв'язку: робота В (наприклад, проб­ний запуск устаткування) не може розпочатися, поки не закін­читься робота А (монтаж устаткування). Якщо між роботами має бути перерва, то це вказується на графіку як лаг.

 

       
 
   
 

2) початок — початок (S—S) (рис. 2.3.14)

Рис. 2.3.14. Зв'язок «початок — початок»

Ця схема демонструє зв'язок між датами початку двох робіт. Такий зв'язок використовується для скорочення терміну робіт перекриттям їх у часі. Вони пов'язані у випадку відстрочки почат­ку роботи В. Наприклад, якщо робота А полягає у пофарбуванні підлоги у всіх кімнатах, а робота В — у монтажу меблів у одній із кімнат, то між початком першої і другої робіт має пройти чо­тири дні (з урахуванням часу на висихання підлоги у першій кім­наті).

 
 

3) кінець — кінець (F—F) (рис. 2.3.15)

Рис. 2.3.15. Зв'язок «кінець — кінець»

Ця схема демонструє зв'язок між завершенням двох робіт. Ро­бота В має завершитися через три дні після закінчення роботи А (наприклад, виготовлення і фарбування конструкції: не можна фарбувати, поки не виготовлено, а на пофарбування треба чоти­ри дні).

 
 

4) початок — кінець (S—F) (рис. 2.3.16)

На цій схемі відображено зв'язок між початком А і кінцем В (щоб визначити сумарний термін виконання двох робіт). Напри­клад, якщо автомобіль взяли напрокат на шість днів, то роботи з доставки у певний пункт і повернення мають бути закінчені у ці строки. Така залежність трапляється рідко.

гамак (Н) (рис. 2.3.17)

 
 

Рис. 2.3.17. Зв'язок «гамак»

Цей тип зв'язку (рис. 2.3.17) використовується, аби поєднати кілька видів діяльності в одну, і застосовується для контролю за ключовими точками (кінець етапу, а не окремі роботи). Напри­клад, якщо в межах виконання консультаційного проекту є етап виїзду на підприємство, який складається з робочої наради (робо­та А), зустрічей із фахівцями (робота В) і підсумкової для цього етапу зустрічі з керівництвом (робота С), то керівник проекту може розглядати його як одну роботу.

СІТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Оскільки характерною рисою проектів є їхня унікальність, то дуже часто буває складно визначити точно тривалість виконання окремих робіт, тому потрібно брати до уваги невизначеність тер­міну виконання окремих робіт проекту. Розгляньмо на прикладі, як це здійснюється.

Проект впровадження у виробництво нової продукції Щоб розширити ринок збуту й одержати додаткові прибутки, підприємство вирішило розпочати виробництво тостера. Необ­хідні роботи та логічний зв'язок між ними показано у табл. 2.3.4. Кінцевий результат — доповідь з рекомендаціями стосовно орга­нізації виробництва і збуту цього товару.

Таблиця 2.3.4







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.214.113 (0.004 с.)