ТОП 10:

МЕТОДИ СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ



Визначення за допомогою сіткових графіків критичного шля­ху і тривалості виконання робіт інколи показує, що обчислений термін перевищує планові завдання. Виникає потреба скорочення окремих робіт для забезпечення запланованого строку виконання проекту. Цю процедуру ще називають оптимізацією сіткового графіка.

Менеджер проекту може використовувати такі методи скоро­чення тривалості робіт:

1) перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних робіт (з метою скорочення терміну їх виконання) у межах запасу часу;

2) зміна логічних зв'язків (там, де це можливо): замість послі­довних — паралельні;

3) нове обчислення тривалості робіт критичного шляху (у міру надходження більшої інформації);

4) зміна режиму роботи (замість п'ятиденного тижня — шес­ти- або семиденний), проте потрібно враховувати зниження про­дуктивності праці й збільшення витрат на оплату праці;

5) якщо внутрішні ресурси перевантажені, — використання субпідрядників (або тимчасових працівників);

6) зміна засобів транспортування матеріалів (якщо через за­стосовувані спричиняється затримка): замість залізниці або кораб­лів — літаки;

технічні зміни, які скорочують тривалість виконання робо­ти і спрощують її зміст (альтернативні матеріали, інші засоби складання тощо);

матеріальне стимулювання — премії за скорочення трива­лості робіт;

підвищення рівня кваліфікації, що підвищує ефективність праці;

поліпшення умов праці і мотивація (з використанням теорій Маслоу, Херзберга, Мак-Грегора);

якщо головні критерії — час і витрати, то скорочується об­сяг робіт.

Зазвичай усі ці шляхи потребують збільшення ресурсів (вико­ристання додаткових працівників або позаурочного часу), що призводить до підвищення витрат на проект. Тому менеджер проекту кожного разу має шукати компроміс між скороченням часу виконання робіт і економією додаткових витрат на проект. При цьому він повинен враховувати «поведінку» різних витрат (рис. 2.3.20): прямі витрати, які становлять до 80 % усіх витрат за проектом, зі скороченням тривалості виконання робіт збільшу­ються (треба залучати більше працівників, техніки та ін.), а на­кладні (орендна плата, амортизаційні нарахування тощо) — ско­рочуються.

 
 

Витрати

Рис. 2.3.20. Динаміка проектних витрат у часі: а) прямих; б) непрямих

Як видно з рис. 2.3.21, можна знайти таку тривалість проекту, яка дозволяє мінімізувати сукупні витрати для здійснення запла­нованих робіт. Проте якщо час є пріоритетом «номер один» і по­стає завдання скоротити терміни виконання, що їх показав початковий сітковий графік, виникає потреба скорочення строків за рахунок збільшення витрат шляхом перегляду первісного сітко­вого графіка і постає завдання скоротити терміни виконання, що його показав початковий сітковий графік, виникає потреба ско­рочення строків за рахунок збільшення витрат шляхом перегляду первісного сіткового графіка.

Рис. 2.3.21. Поведінка сукупних витрат

Як вирішується ця проблема, розглянемо на прикладі проекту заміни устаткування на виробничій ділянці. Характеристику ро­біт подано у табл. 2.3.6.

Таблиця 2.3.6

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ

ЗА ПРОЕКТОМ ЗАМІНИ УСТАТКУВАННЯ

 

Код роботи Робота Попередня робота Трива­лість, днів
А Демонтаж першого верстата
В Встановлення і наладка нового верстата А
С Демонтаж другого верстата
D Встановлення і наладка нового верстата С <>
Е Випробування роботи системи В, D .'

Сітковий графік проекту з усіма параметрами зображено на рис. 2.3.22. Критичний шлях складається з робіт А, В, Е, трива­лість проекту —12 днів.

Рис. 2.3.22. Сітковий графік проекту заміни устаткування

За прийнятим завданням треба закінчити роботи за 10 днів. Це можна забезпечити скороченням тривалості окремих робіт за проектом, для чого треба визначити, які саме роботи доцільно скорочувати і якою мірою. Тому потрібна інформація, на яку ве­личину можна скоротити тривалість виконання кожної роботи і які додаткові витрати для цього потрібні. Менеджер проекту по­винен визначити:

розрахункові витрати за роботами під час нормального або очікуваного їх виконання;

тривалість робіт за умов максимального скорочення їх за рахунок додаткових ресурсів (тобто мінімально можлива трива­лість робіт);

розрахункові витрати на виконання робіт за умов максималь­ного скорочення часу їх завершення.

Повернемося до нашого прикладу. У табл. 2.3.7 (графи 2—5) наведено інформацію, необхідну для подальших розрахунків.

Для обчислення значень шостої і сьомої граф скористаємося такими розрахунками.

Якщо Сі, — нормальна тривалість і-Ї роботи, t* — тривалість її роботи за умов максимально можливого скорочення, то М, — максимально можливе скорочення тривалості роботи:

Мі = ti - ti*

Якщо Сі — розрахункові витрати на виконання і-ї роботи за нормальних умов і терміну виконання;

C*— витрати на виконання /-Ї роботи в умовах максимального скорочення її тривалості за рахунок додаткових ресурсів, то в розрахунку на один день питомі витрати на скорочення тривалос­ті /-Ї роботи (Кі) обчислюються за формулою:

 
 

Таблиця 2.3.7







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.205.60.226 (0.004 с.)