Право на адміністративне оскарження.

Основним елементом інституту адміністративного оскарження є право фізичної чи юридичної особи оскаржити рішення, дії (бездіяльність) органів публічного управління. Право на оскарження належить до групи так званих «прав захисту», що надають індивіду можливість захищати інші суб’єктивні права і законні інтереси від неправомірних рішень, дій (бездіяльності) інших суб’єктів права.

Право на оскарження є абсолютним, невід’ємним і невідчужуваним правом. У Конституції України право на оскарження зафіксоване як складова частина права фізичної особи направляти звернення в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та ін., передбаченим ст. 40 Конституції України суб’єктам.

Загальні правові засади оскарження в адміністративному (тобто позасудовому) порядку передбачено Законом України «Про звернення громадян». Виходячи з даного Закону, оскарження в адміністративному порядку (адміністративне оскарження) слід розуміти як встановлений законами України та підзаконними актами порядок захисту порушених рішеннями, діями або бездіяльністю органів виконавчої влади прав, свобод та законних інтересів осіб, який здійснюється шляхом подання скарг - письмових або усних на особистому прийомі - і передбачає обов'язок визначених посадових осіб реагувати і приймати рішення по суті поставлених питань у встановлені строки.

Водночас в окремих сферах державного управління існують численні відомчі нормативні акти, що встановлюють власні правила розгляду звернень, у тому числі роботи зі скаргами. Зокрема, подібними нормативними актами закріплено правила звернення до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів системи Міністерства внутрішніх справ, органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Аудиторської палати України, органів прокуратури, Національної служби посередництва і примирення, органів та закладів виконання покарань тощо. Ці нормативні акти, як правило, існують у вигляді інструкцій, хоча в окремих сферах вони затверджені у вигляді положень та правил.

Право на загальне адміністративне оскарження є необмеженим, невідчужуваним правом громадян. Кожен громадянин може подати скаргу, коли він вважає, що рішення чи дії державних органів (посадових осіб) є неправомірними і порушують його права чи інтереси.

Предметом оскарження є рішення, дія чи бездіяльність, що обмежує права, свободи і законні інтереси громадян. Законодавством України передбачено право громадянина на позасудовий порядок оскарження дій органу нижчого рівня до органу вищого рівня в порядку підпорядкованості, а також можливість громадянина звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, або у міжнародні правозахисні організації.

Подання адміністративної скарги та його наслідки.

Стаття 70. Порядок подання скарги

Скарга подається разом з документами, необхідними для її розгляду, або їх копіями.

Після вирішення адміністративної справи, що розглядається за скаргою, оригінали документів повертаються оскаржувачеві, якщо інше не передбачено законом.

Якщо скарга подається представником оскаржувача, до неї додаються документи, які підтверджують його повноваження.

Стаття 71. Реєстрація скарги

Скарга підлягає реєстрації, відповідно до правил діловодства, в день її отримання суб'єктом розгляду скарги.

Реєстрація скарги, переданої у формі електронного документа, здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Про реєстрацію скарги оскаржувачеві видається довідка із зазначенням дати і номера реєстрації.

Відмова в прийнятті скарги забороняється.

Стаття 72. Наслідки подання скарги

Подання скарги за відповідним клопотанням оскаржувача тимчасово зупиняє дію адміністративного акта, який оскаржується, крім випадків передбачених законом.

Оскарження процедурних рішень та дій, зазначених у частині 2 статті 64 цього Кодексу зупиняє адміністративне провадження до прийняття рішення за скаргою.

Відкладальна дія скарги може бути достроково припинена суб’єктом розгляду скарги за клопотанням оскаржувача або іншого учасника адміністративного провадження.

Порядок розгляду адміністративної скарги.

Стаття 66. Відкриття адміністративного провадження за скаргою

Адміністративне провадження за скаргою, відкривається адміністративним органом з моменту реєстрації скарги, оформленої відповідно до вимог цього Кодексу.

2. Адміністративний орган може об'єднати кілька адміністративних справ з однорідними скаргами, одного і того ж оскаржувача або однорідні скарги кількох оскаржувачів з одного й того ж питання для здійснення адміністративного провадження.

Стаття 67. Суб'єкт розгляду скарги

Суб'єктом розгляду скарги відповідно до цього Кодексу є адміністративний орган, що розглядав адміністративну справу (перегляд адміністративного акта, процедурних дій чи рішень) або орган виконавчої влади вищого рівня, орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування, що відповідно до закону уповноважені розглядати і приймати рішення з порушених у скарзі питань.

Зазначені у частині 1 цієї статті органи та посадові особи, або інші уповноважені законом органи державної влади або органи місцевого самоврядування, можуть створювати для розгляду скарг постійні або тимчасові спеціальні комісії, які діють на громадських засадах. До складу таких комісій включаються громадяни, які досягли 21 року, за винятком посадових та службових осіб адміністративного органу, членів їхніх сімей чи близьких родичів.

Діяльність комісії із розгляду скарг організовується і провадиться із дотриманням вимог цього Кодексу. Для надання методичної допомоги в підготовці і проведенні слухання в адміністративній справі, його проколюванні, проведенні та оформленні процедурних рішень і процедурних дій, інших заходів адміністративного провадження, вирішенні інших організаційних питань діяльності за комісією закріплюється працівник відповідного органу, як правило, з юридичної служби.

За результатами адміністративного провадження, комісія приймає рішення (висновок), які мають рекомендаційний характер і є обов’язковими для розгляду керівником відповідного органу або посадовою особою. Відхилення такого рішення (висновку) обґрунтовується окремо, а саме рішення (висновок) додається до рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Інші питання організації діяльності цих комісій визначаються у положенні, що затверджується органом виконавчої влади вищого рівня, органом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за рішенням якої вона утворена.

Суб'єкт розгляду скарги під час здійснення адміністративного провадження за скаргою користується правами і обов'язками, визначеними цим Кодексом для адміністративного органу, та може здійснювати перегляд адміністративної справи в повному обсязі, включно зі збиранням додаткових доказів.

Рішення що можуть бути прийняті в результаті розгляду адміністративної скарги.

Стаття 76. Прийняття рішення за скаргою

1. Суб'єкт розгляду скарги за результатами розгляду адміністративної справи приймає одне з таких рішень:

1) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу — без задоволення;

Скасувати повністю або частково чи змінити оскаржуваний адміністративний акт, процедурне рішення.

У разі, коли суб'єктом розгляду справи є орган місцевого самоврядування або його посадова особа, рішення в адміністративній справі приймається в межах його повноважень з дотриманням порядку, встановленого законом про місцеве самоврядування.

2. Суб'єкт розгляду скарги в межах своїх повноважень вирішує питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення.

Оформлення адміністративного акта в адміністративній справі за скаргою, набрання ним чинності, реєстрація, доведення до відома і вручення копій здійснюється за правилами, передбаченими главою 3 розділу II цього Кодексу.