Розгляд справ про адмін. правопорушення та прийняття рішення.

Стадія порушення справи про адміністративне правопорушення укладається в складанні протоколу уповноваженим на те особою або представником громадської організації. До них ставляться посадові особи виконавчих органів сільських, селищних рад, органів внутрішніх справ, органів транспорту, суспільні інспектори охорони природи й ін. Перелік осіб, які мають право становити протоколи про адміністративні правопорушення, наведений у ст. 255 КУпАП.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи, причому протокол повинен бути складений уповноваженою особою з дотриманням певним, установленим законом форми. У противному випадку справа про адміністративне правопорушення не може бути початою.

У протоколі повинні вказуватися: дата й місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, що склали протокол; відомості про особистість порушника; місце, час здійснення й суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для дозволу справи.

Протокол підписується особою, що його склала, і особою, що зробила адміністративне правопорушення. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.

У випадку відмови особи, що здійснила правопорушення, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, що зробила правопорушення, вправі представити прикладені до протоколу пояснення й зауваження по втримуванню протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

У деяких випадках, прямо передбачених законом, протокол про адміністративне правопорушення не складається. Ці випадки вичерпно визначені в ст. 258 КУпАП. Але якщо правопорушник заперечує стягнення, що накладається на нього, то протокол про адміністративне правопорушення складається.

Перша стадія провадження по справах про адміністративні правопорушення закінчується з моменту напрямку протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. До нього повинні додаватися й всі інші матеріали про правопорушення (пояснення свідків, протокол вилучення речей і т.п.).

Оскарження та опротестуваня постанови у справі про адмін правопорушення

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення й винесення в справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування в справі й дає правову оцінку діям особи, що позначено в протоколі як правопорушник.

Одержавши матеріали справи, компетентний орган готовить його до розгляду. При цьому він вирішує: чи ставиться до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складені протокол і інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщені особи, що беруть участь у розгляді справи, про час і місце його розгляду;

Справарозглядається відкрито, як правило, по місцю його здійснення. При розгляді Справи орган з'ясовує: чи було зроблено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його здійсненні; чи підлягає воно адміністративной відповідальності; чи є обставини, що зм'якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяний майновий збиток; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії з боротьби з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації або їхніх структурних підрозділах, громадській організації, трудового колективу.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк від дня одержання органом, правочинним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення й інших матеріалів справи. Скорочені строки розгляду справи - одна доба, трьох-, п'яти- і семиденний строк - установлені законодавством про адміністративні правопорушення для деяких видів правопорушень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган виносить постанову в справі. Постанова виконавчого органа селищної, сільської ради в справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Утримування постанови і його форма врегульовані в ст. 283 КУпАП. Воно повинне містити: найменування органа, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, у відношенні якого розглядається справа; виклад обставин, установлених при розгляді справи; вказівка на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.

Якщо при рішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення адміністративними комісіями, виконавчими органами селищних, сільських рад, районними (міськими) судами (суддями) одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнового збитку, то в постанові в справі вказуються розмір збитку, що підлягає стягненню, порядок і строк його відшкодування. Постанова колегіального органа приймається простою більшістю голосів членів колегіального органа, присутніх на засіданні, підписується головуючим на засіданні й секретарем цього органа. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, у відношенні якого воно винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. У випадку, якщо вона висилається, про це робиться відповідна оцінка в справі.

Особливості виконання постанов у справах про адмін. Правопорушення. Добровільне і примусове виконання постанов.

Стадія оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне правопорушення. Постанова в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, у відношенні якого воно винесено, а також потерпілим.

Порядок оскарження постанови врегульовано у ст. 288 КУпАП. Постанови адміністративної комісії,комісії з боротьби з пияцтвом оскаржуються у виконком відповідної ради або в місцевий (районний, міський) суд; рішення виконавчого органа селищної, сільської ради - у виконавчий орган районного, міського, районного в місті ради або в місцевий (районний, міський) суд; постанова іншого органа про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищий орган або в суд; постанова про накладення іншого адміністративного стягнення - у вищий орган після чого скарга може бути подана в місцевий (районний, міський) суд. Рішення суду у всіх наведених випадках є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова про одночасне накладення основних і додаткового адміністративних стягнень може бути в десятиденний строк від дня винесення постанови оскаржено на вибір особи, у відношенні якого воно винесено, або потерпілого в порядку, установленому для оскарження основного або додаткового стягнення. За загальним правилом скарга подається в орган, висунута постанова в справі про адміністративне правопорушення, а той протягом трьох діб направляє її разом зі справою в орган правочинний її розглядати.

Подача у встановлений строк скарги й приношення прокурором протесту припиняють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги або протесту. Після цього орган, що розглядала скаргуприє: 1) залишити постанову без зміни, а скаргу або протест - без задоволення; 2) скасувати постанова й направити справа на новий розгляд; 3) скасувати постанова й припинити справа; 4) змінити міру стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Прокурор, виявивши, що рішення по скарзі або протесту на постанову в справі про адміністративне правопорушення є незаконним, може опротестувати його.

Скасування постанови є одночасно припиненням справи про адміністративне правопорушення, спричиняє повернення особі, притягненій до адміністративної відповідальності, стягнених грошових сум, вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, пов'язаних із цією постановою. У випадку неможливості повернення предмета вертається його вартість.