Розділ 4 Синоніміка в діловому мовленні.

Поняття про пароніми та їх значення

Повторення: вживання великої літери.

СРС:

1) конспект, особливості його написання;

2) правопис префіксів.

 

Синоніми та пароніми

Синоніміка в діловому мовленні.

Поняття про пароніми та їх значення

Слова, різні за написанням і звучанням, але близькі чи однакові за значенням, називаються синонімами (від гр. synōnymos – однойменний). Наприклад, відносини – стосунки, взаємини, взаємовідносини; чагарник – кущ, заросль; фарбувати, красити, малювати тощо.

Синонімічне багатство нашої мови – невичерпне джерело урізноманітнення вислову, хоча не завжди ми користуємося всім мовним багатством, віддаючи перевагу якомусь одному слову. Наприклад, «лінію зіткнення неба з землею» називають переважно обрій, або горизонт, а між тим існують інші назви цього поняття: небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай тощо.

Синоніми відрізняються своїми відтінками значень, стилістичним та емоційно-експресивним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами, частотою вживання. Наприклад, слово бібліотека, запозичене з грецької мови, вживається частіше, ніж власне українське слово книгозбірня й т.ін.

Синоніми, об’єднані за одним спільним, єдиним поняттям утворюють синонімічний ряд. Кожний такий ряд має своє центральне, стрижневе слово, наприклад, багато – чимало, купа, сила, безліч, сила-силенна, тьма, видимо-невидимо, хмара, достобіса.

Розрізняють синоніми лексичні (що відрізняються відтінками значень: рецензія – відгук, дискусія – обговорення, тло – фон, відсоток – процент) і стилістичні (що відрізняються більш або менш виразним емоційним забарвленням і приналежністю до того чи іншого стилю: осягати – розуміти, метикувати; їжа – живлення; говорити – балакати).

Таким чином, при доборі слова із синонімічного ряду, слід прагнути досягнення точності висловлювання; зважати, до якого стилю належить те чи інше слово; яке воно має емоційне-експресивне значення; до якої групи лексики належить (просторічна, жаргонна чи літературна; функціонує це слово в активному чи пасивному словниковому складі.

NB! Офіційно-діловому стилю властива нейтральна лексика, позбавлена емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад, у словосполученні «товариство з обмеженою відповідальністю» не вдалим буде застосування таких означень, як: вузькою, однобічною, недалекою, вузьколобою.

Дуже часто плутають значення близькозвучних слів, відносячи їх до синонімів. Наприклад: дільниця і ділянка, громадський і громадянський тощо. Такі слова є паронімами.

Пароніми (від гр. para біля, коло та onyma ім’я) – слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням. Наприклад, кампанія – компанія, афект – ефект, негода – незгода, мимохідь – мимохіть тощо.

Пароніми бувають синонімічні (близькі за значенням: повінь – повідь, тяжкий – важкий) та антонімічні (протилежні за значенням: еміграція – імміграція, кепський – лепський, експорт – імпорт, еволюція – революція).

Слід звернути увагу на те, що звукова близькість паронімів призводить до неприпустимого вживання одного слова замість іншого. Наприклад, однокореневі слова завдання і задача мають суттєву відмінність. Задача – це питання, яке розв’язується шляхом обчислення (у математиці, фізиці, хімії тощо), а завдання – певний обсяг роботи, який треба здійснити, певне доручення. Отже, утворюючи словосполучення, правильними будуть такі варіанти: поставлено важливі завдання і швидко розв’язав задачу.

Вправа 68. Оберіть правильний варіант.

Аптека працює круглу чи цілу добу? Треба перевернути чи перегорнути сторінку? Котра чи яка зараз година? Слід підписати чи передплатити журнал? Збори починаються зараз чи тепер? Туфлі треба одягти, взути чи обути? Сукню слід одягнути чи одіти? Білет чи квиток на поїзд? А на екзамені дістався білет чи квиток? Змінити до себе ставлення чи відношення? Прокинувся чи проснувся зі сну? Музикальний чи музичний твір? Здібності музичні чи музикальні? Мати уявлення чи уяву про науку? Видати збірку чи збірник віршів? Поштовий ящик чи скринька для газет? Читати вслух чи вголос? Книгу в шухлядку кладуть чи ставлять? Приятель старий чи давній? Рішення правильне чи вірне? Дійсний чи справжній друг? Висновок витікає, випливає чи слідкує? Усе дійсно чи справді добре? Чинне чи діюче законодавство?

Вправа 69. Поєднайте слова, дібравши в дужках відповідний синонім.

Заробіток (марний,худий, мізерний); навчатися (успішно, вдало, щасливо); слова (вправні, влучні); матеріальні (перешкоди, труднощі, ускладнення); колектив (складати, формувати, утворювати); кваліфікацію (удосконалювати, поліпшувати, підвищувати); вчинок (лицемірний, штучний, фальшивий); кімната (містка, простора, об’ємиста); слухати (пильно, чуйно, зосереджено, уважно); привертати (увагу, зацікавлення, зосередження); страх (панічний, тривожний, неспокійний); переклад (однозначний, правильний, однаковий); справа (непроглядна, темна, неясна).

Вправа 70. Замість крапок вставте подані слова: положення, становище, стан.

Міжнародний …; освітній … науки; …фінансів; офіційний …; … справ; знайти вихід із цього …; матеріальний …;… здоров’я; надзвичайний …; дивний ….

Вправа 71. Виправте помилки в поданих реченнях.

1. Порушення правил техніки безпеки на виробничих ділянках може призвести до непередбачених результатів. 2. Він постійно мішає зосереджуватися на роботі. 3. При оформленні підписки на газети слід мати такі документи. 4. Він дуже тактично поводився із колегами. 5. У нього відсутнє посвідчення про одруження. 6. Ми вже відкрили вхідні двері для вас. 7. Це був старий військовий. 8. Він з усіма знаходив усезагальну мову. 9. Хіба можна зрівняти їхні здібності. 10. Відбувалася чергова виборча компанія.

Вправа 72. Утворіть словосполучення із поданими паронімами.

Абонент – абонемент, питання – запитання, писемний – письмовий, здатний – здібний, чільний – почесний, професійний – професіональний, допомога – підмога, зброя – знаряддя – їжа – страва, адрес – адреса, континент – контингент, талан – талант, коштувати – вартувати, обмін – бартер, завідуючий – завідувач, особовий – особистий, кампанія – компанія, пам’ятник – пам’ятка, особовий – особистий, особа – лице, поверховий – поверхневий, гривня – гривна, військовий – воєнний.

Вправа 73. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, подаючи точні відповідники.

Характерно для нас; отдавать предпочтение; ввиду изложенного; пренебрегать чем-то; ни под каким видом; очутиться в таком положении; нанести ущерб; привести примеры; принимать участие; разработать мероприятия; повестка дня; согласно приказу; прилагать усилия; на следующий вторник; в следующий раз; в течение следующего года; следующие выводы; запомните следующие признаки; следовать по его маршруту; текущий счет; текущий ручей; текучесть кадров; текущий ремонт.

Вправа 74. Замініть кожне зі словосполучень одним синонімічним словом.

Урочистий обід; висока кам’яна стіна; кругле оптичне скло для одного ока; ряд полиць для книжок; зигзагоподібна електрична іскра; хірургічне втручання; кидати зерно в землю; вирок суду; водний потік; перша весняна квітка; черговий сторож в установі; перевірка законності діяльності; твір живопису; цінна рідкісна річ; звільнення на певний час від роботи; вчинки заради розваги; існування всього живого; рідка приправа.

Тест № 34. Доберіть відповідні слова до поданих паронімів:

а) культурний; б) культурологічний.

1) середовище; 2) журнал; 3) освіта; 4) завдання; 5) людина.

Поняття про текст, основні елементи

Структури тексту як способи передачі інформації

Публічний виступ

Спілкуючись усно чи письмово, ми виступаємо творцями різних форм тексту. Але не будь-яке висловлення є текстом, а тільки те, що відповідає його загальновизнаним ознакам.

Термін текст (textim) – з лат. «тканина, сплетіння, з’єднання». У мовознавстві немає одностайної думки про текст: одні вважають текстом навіть одне речення, наприклад: прислів’я, приказку, афоризм, вислів (Як дбаєш, так і маєш; Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері). Інші – об’єднання речень між собою за змістом і граматично (На краю яруги стоїть стара черешня. Черешня має тверду, червону деревину, що, зокрема, використовується для виготовлення паркету, у художньому промислі. Сучки на ній обламано, кора облізла…). Здається, речення пов’язані за змістом, але це теж не текст, оскільки всі ці речення не становлять тематичної єдності. Дуже важливо, щоб відчувалася послідовність розташування тематично пов’язаних речень (Випав сніг; Тільки одна стежка протоптана; Білим килимом вкрилася земля; Сюди пройшло більше сотні дітей; Веде ця стежка до школи; Засипало, замело всі дороги й стежки). Написане сприймається як окремі, розрізнені речення, але досить поміняти їх місцями, щоб кожне наступне продовжувало й доповнювало попереднє, – окремі речення зіллються в єдине ціле – текст: Випав сніг. Білим килимом вкрилася земля. Засипало, замело всі дороги і стежки. Тільки одна стежка протоптана. Веде ця стежка до школи. Сюди пройшло більше сотні дітей. Без двох останніх речень цей текст не був би закінченим. Отже, текст має бути завершеним. Текст має подавати обсяг фактичних даних, інформацію, виконувати комунікативну мету. Домінує в тексті його стиль. Наприклад, «Собор» О.Гончара – художній, особистий лист – розмовний, заява – офіційно-діловий. Крім того, важливим є вияв авторської установки. Уся сукупність лінійно та горизонтально розташованих одиниць становить контекст.

Текст – мовний витвір, що відзначається завершеністю, смисловою та змістовою цілісністю, зв’язністю, який має структурну організацію (складається із заголовка та речень, абзаців) складових частин, об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв’язку, і має певну цілеспрямованість.

Текст утворюється із одного слова або з певної кількості зв’язаних між собою речень. Кожний текст складається з трьох частин: вступної, яка готує до сприйняття наступної розповіді; основної, або викладу (основна розробка теми); і закінчення, що завершує текст і, до речі, містить основну його думку.

Ознаки тексту:

ü повідомлення на певну тему в усній чи письмовій формі;

ü змістова (початок, виклад основної думки, закінчення) і структурна завершеність;

ü авторський задум (ідея, основна думка);

реалізується у розповіді, описі, міркуванні або є поєднанням різних форм з перевагою однієї з них.

Публічний виступ – вид усного публічного мовлення, який переслідує певну мету (інформаційну, переконання тощо). Форми виступу: ділова, звітна, політична та ін. доповідь, лекція, ювілейна промова тощо (Н.В.Ботвина).

Під час навчання ми робимо, як правило, повідомлення, готуємо наукові доповіді, а після завершення навчання – ділові доповіді, лекції, промови.

Форми публічного виступу:

1) повідомлення – невеликий виступ або доповідь на певну тему; виголошується під час проведення практичних чи семінарських занять. Підготовка: за одним джерелом;

2) наукова доповідь – виступ, в кому узагальнюють наукові дані, інформують про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень; виголошують під час проведення семінарів, конференцій тощо. Підготовка: готується реферат, що становить критичний огляд і вивчення ряду публікацій учених методами наукового опрацювання літератури;

3) ділова доповідь – документ, який містить виклад певних питань життя й діяльності певного колективу обов’язково з висновками та пропозиціями; виголошується перед обізнаними слухачами. Підготовка: опрацювання фактичного матеріалу, аналіз стану справ у фірмі, банку тощо; обов’язково слід наводити приклади, таблиці, критичні зауваження (але так, щоб не принижувати людину); використовуються словосполучення типу: «слід наголосити, треба підкреслити, мусимо пам’ятати» тощо; завершуючи промову, слід показати шляхи і способи розв’язання проблеми, поставити завдання на майбутнє. Можна заздалегідь роздрукувати й роздати учасниками зборів;

4) виступ за доповіддю – коротке, фрагментарне, як правило, виголошення інформації; не має самостійного значення, зрозуміти можна лише у зв’язку з обговорюваною проблемою; виголошується після доповіді на зборах. Підготовка: торкатися кількох питань, висвітлених у доповіді, виступ має бути у формі реплік. Полемічність, критичне спрямування, лаконізм – характерні риси такого виступу.

Отже, будь-який виступ потребує підготовки, а саме: а) побудуйте тему, обдумайте її; б) перегляньте матеріали до цієї теми; в) складіть план виступу (якщо розгорнутий, то можна не писати сам текст виступу, але для цього слід володіти усним публічним мовленням); г) підготуйте текст викладу (повний або тезовий); ґ) аргументуйте формулювання, докази, посилаючись на певні авторитетні думки, статистичні дані (викладайте інформацію від загального до часткового, ознайомлення слухачів із головною думкою, а потім розвиток, уточнення її); д) завершуючи промову, слід створити гармонію виступу. Кінець має бути енергійним, небагатослівним, стриманим, наприклад: «Такий висновок можна зробити з усього, про що йшлося. Дякую за увагу».

Публічна промова – це одна з форм ділової взаємодії монологу доповідача перед аудиторією. Вона має бути не тільки переконливою, а й красномовною, доказовою, логічною, продуманою (Загнітко А.П.).

Вправа 75. Із поданих уривків оберіть той, який є текстом, поясніть свій вибір.

Ø Іспит – це, насамперед, перевірка знань студента, але, разом з тим, це й їхнє зміцнення. Студент у процесі підготовки до іспиту знову осмислює та виділяє основне у вивченому теоретичному матеріалі, встановлює істотні зв'язки між окремими його елементами, більш чітко, у цілому, уявляє собі весь предмет. Зібраність і зосередженість при певній напруженості волі та свідомості студента, що готується до іспиту, допомагають йому краще зрозуміти й запам'ятати матеріал, привести в більш суворий порядок свої знання. І дуже важко прийдеться в лічені дні підготовки до іспиту (порядку 3-х днів) тим студентам, хто недбало ставився до занять протягом навчального семестру; якщо навіть вони й зуміють скласти абияк іспит, напівзнання, придбані в неймовірному поспіху, хитливі, вони швидко зникнуть, як і прийшли (Серенко О.М. Зварювання. Вступ до спеціальності: [підручник] / О.М. Серенко, В.О. Роянов. – Маріуполь: ПДТУ, 2008. – С. 236).

Ø В який би трудовий колектив після закінчення ВНЗу не потрапив молодий фахівець – чи на виробництво, у проектно-конструкторську організацію чи науково-дослідний інститут – йому, насамперед, прийдеться ввійти в цей колектив, завоювати його повагу й довіру. Про могутність цих якостей фахівця проф. А.Архангельський розповідає таке: "...Кілька років завод не міг впоратися з планом. Догани сипалися, немов з рогу достатку. Як же стати інженером, для якого творча робота в колективі та з колективом стала б органічною потребою? Чи можна, будучи студентом, придбати деякі організаторські навички, досвід роботи з людьми, настільки важливі для плідної діяльності в будь-якому колективі? (Серенко О.М. Зварювання. Вступ до спеціальності: [підручник] / О.М. Серенко, В.О. Роянов. – Маріуполь: ПДТУ, 2008. – С. 238).

Вправа 76. Дайте відповідь на питання: чи може існувати окремо виступ за доповіддю й чому? Як називається такий вид публічного виступу?

Сервісний напрямок має такі складові: здійснення повернення багатозворотної тари (піддони, контейнери) з організацією її доставки; вибір логістичних посередників з позиції оптимізації заданих замовником критеріїв (витрати, надійність і час доставки, схоронність вантажів); відстеження вантажів (експорт-імпорт) при проходженні кордонів суміжних держав; надання інформації про транспортну компанію з обслуговування учасників логістичного ланцюга; одержання документів для експортно-імпортних вантажів; виконання митних формальностей і контроль оплати митних податків, зборів й інших витрат, пов'язаних із транспортуванням; збереження, складання, сортування, комплектація вантажів; інформаційні послуги, страхування й охорона вантажів.

Тест № 35. Оберіть основні складові тексту.

1) вступна частина;

2) основна частина;

3) висновки;

4) авторський задум;

5) опис;

6) повідомлення теми.

Вправа 77. З’ясуйте недолік у побудові тексту: а) невідповідність темі; б) відсутність змістового зв’язку між частинами тексту; в)наявність мовленнєвих помилок; г) відсутність належної аргументації; ґ) порушена послідовність викладення теми.

Про вибір професії я почала замислюватися три роки тому. А сталося це випадково. Одного разу мені забажалося когось постригти. Смішно, звичайно, але це було так. Я підстригла свою молодшу сестричку. На щастя, стрижка вийшла гарною. З того часу почала думати про свою майбутню професію. Улітку я поїхала в лагер праці і відпочинку. За місяць наші хлопці позаростали волоссям і стали схожими на дівчат. І тоді я вирішила ризикнути. Через пару днів хлопці ходили, як «новенькі». Всім сподобалася моя «майстерність». Я вирішила стати перукарем, творцем краси, що приносить людям радість (З учнівського твору).

Вживання великої літери

1. З великої букви пишуться всі слова (крім загальних назв типу громадянин, добродій, пан, письменник, депутат, країна, область, місто, село, вулиця, море тощо):

а) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах людей: громадянин Григорій Петрович Куценко, письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький, Леся Українка, Каменяр (про І.Франка), князь Ярослав Мудрий; з великої букви пишуться і присвійні прикметники, утворені від власних назв людей: Шевченків „Заповіт”, Франкові „Каменярі”, Михайлова книжка, Ольжин брат;

б) у власних назвах міфологічних істот, персонажів творів: Бог Перун, Дажбог, Зевс, Юпітер, Антей, Дід Мороз, Баба Яга Костяна Нога, Червона Шапочка, Вовк, Мальований Стовп, Мавка, Лісовик, Перелесник, Доля;

в) у кличках тварин: кінь Орлик, корова Ряба, собака Буян, собака Білий Бім Чорне Вухо, кіт Жовте Око;

г) у власних астрономічних, географічних і топонімічних назвах: сузір’я Велика Ведмедиця, Полярна зірка, Європа, гори Карпати, Азовське море, Тернопільське озеро, Бурканівський ліс;

г) у назвах держав, територій, населених пунктів, вулиць, будівель тощо: Україна, Республіка Польща, Східна Україна, село Веселий Кут, майдан Перемоги, вулиця Маршала Жукова, Андріївський узвіз, вулиця Азовстальська (якщо до назви вулиці входять слова брід, вал, шлях, то тоді два слова пишемо з великої літери: вулиця Ярославів Вал, вулиця Добрий Шлях), Андріївська церква, Золоті ворота;

д) у назвах найвищих державних установ України та міжнародних установ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки;

е) у назвах релігійних понять та богослужбових книг: Бог, Божа Мати, Син Божий, Святий Дух, Біблія, Євангелія, Коран.

2. З великої літери пишеться тільки перше слово:

а) у назвах різних установ, закладів, громадських і політич­них організацій: Національний банк України, Національна академія наук України, Міністерство охорони здоров’я України, Спілка письменників України, Маріупольська загальноосвітня школа № 69, Центральний комітет профспіл к и працівників освіти та науки України, Партія зелених України;

б) у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний Прокурор України, Генеральний Секретар ООН; з великої букви для підкреслення поваги можуть писатися й назви інших посад: Міністр охорони здоров’я України, Посол Франції, Директор Інституту української мови; в) у назвах історичних подій, свят, знаменних дат тощо: Велика французька революція, епоха Відродження, Хмельниччина, Руїна, Семирічна війна, Друга світова війна, День незалежності України, Міжнародний жіночий день, Великдень, Різдво, Зелені свята, Великий піст тощо; г) у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Конгрес української інтелігенції, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав людини, Ялтинська конференція;

ґ) у назвах, що беруться в лапки: повість „Кайдашева сім’я”, кінофільм „Камінний хрест”, газета „Українська газета”, літопис „Повість врем’яних літ”; медаль „За бойові заслуги”, станція метро „Либідська”, готель „Дніпро”, вино „Кагор”, цукерки „Вечірній Київ”, компанія „Дженерал моторс”, торговий дім „Любава”, магазин „Тисяча дрібниць”; у подвійних назвах з великої букви пишеться також перше слово другої назви: повість „Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє – тьма”.

3. З малої букви пишуться:

а) службові слова в прізвищах, іменах, географічних назвах іншомовного походження: Шарль де Голль, Па-де-Кале, Франкфурт-на-Майні;

б)імена, прізвища людей, географічні назви, що вживаються як загальні назви: меценат, рентген, макінтош, хуліган, донжуан, бостон, дизель;

в) присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах: ахіллесова п’ята, дамоклів меч, базедова хвороба, бертолетова сіль;

г) прикметники на - ський, утворені від власних назв, якщо вони не входять до якоїсь іншої власної назви: шевченківські традиції (але: Шевченківська премія, Нобелівська премія тощо), езопівська мова, петриківський розпис, київські вулиці.

Утворені від власних назв присвійні прикметники на -ів-, ‑ов-, -ев- та -ин- пишуться з великої букви, відносні прикметники на –ськ (ий) – з малої: Грінченків словник, Білашева пісня, Сосюрина лірика, Франкові рукописи.

Вправа 78 .Напишіть, де треба, слова з великої букви і поясніть її вживання.

Будинок учених україни; товариство української мови ім. т.г. шевченка; верховний суд україни; новий рік; народний депутат; інститут міжнародних відносин; академія мистецтв; європа; юпітер; шевченків кобзар; маріупольська вулиця; машина таврія; леся українка; песик дружко; організація об’єднаних націй; орден перемоги; державна хорова капела; дніпровські кручі; мурчині кошенята.

Вправа 79 .Поясніть уживання великої чи малої букви в поданих словах і словосполученнях.

Максим, кулон, Вовк та Ягня, папуга Кеша, Кобзар, Приазовський державний технічний університет, Марко Вовчок, маріупольські металурги, фея, Президент Фінляндської Республіки, Всесвітня Рада Миру, Ярослав Мудрий, Конгрес захисту миру, Київська Русь, День пам’яті репресованих, сенат, бундестаг, народний артист, Олина книга, орден Дружби народів, Будинок актора Українського театрального товариства, перекотиполе, князь Володимир Великий, Північна Буковина, Запорозька Січ, повість „Кайдашева сім’я”.

Вправа 80. Випишіть з українських газет (“Урядовий кур'єр”, “Літературна Україна”) або журналів (“Слово і час”, “Дзвін” та ін.) 10 прикладів різного вживання великої літери у власних назвах.

Вправа 81. Напишіть, де треба, слова з великої літери чи малої. Поясніть правопис.

- Кобзар, марко вовчок, квітка-основ’яненко, робінзон, плутоній, ахіллес, антей, демон, лісовик, пінчер, червона шапочка, пантелеймон куліш, ом, кюрі, жучка, гнідко, русалка, івасик-телесик, рентген, галіфе, богородиця;

- грінченків словник, шевченкові поезії, пушкінські рукописи, гордіїв вузол, шевченківські читання, андрієві книжки, бертолетова сіль, петрів батіг, рентгенівські промені, франківські сонети, нобелівська премія, сізіфова праця, гайморова порожнина, чернівецький державний університет, франківська кімната;

- міністерство культури україни, міністр освіти україни, центральний республіканський стадіон, день незалежності україни, новий рік, різдво, великдень, великий піст, національний банк україни, міністерство закордонних справ україни, головне пасажирське управління міністерства транспорту україни, будинок учителя;

- президент україни, генеральний прокурор україни, заслужений учитель, генеральний конструктор, президент франції, доктор педагогічних наук, член-кореспондент академії наук україни, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, ректор приазовського державного технічного університету, маршал авіації, посол сша в україні, старший науковий співробітник інституту мовознавства нан україни;

- сан-сальвадор, море лаптєвих, прикарпаття, франкфурт-на-майні, полтавщина, па-де-кале, земля крутиться навколо сонця, гора говерла, іссик-куль, течія гольфстрім, балканський півострів, місто жовті води, лос-анджелес, пенсильванія-авеню, панамський перешийок, корейська народно-демократична республіка, автономна республіка крим, вулиця генерала потапова, українська земля, проспект дружби народів.

Вправа 82. Напишіть подані слова з маленької чи великої літери, відповідно до правил написання власних назв: (а)встралійська (р)еспубліка, (а)встро-(у)горщина, (о)хотське (м)оре, (в)улиця (д)ружби (н)ародів, (м)арко (в)овчок, (с)обака (л)айка, (з)авод (т)опаз, (д)онецький (н)аціональний (у)ніверситет, (г)азета (ч)ернівці, (д)ень (н)езалежності (у)країни, (т)овариство (у)країнської (м)ови (і)мені (т)араса (г)ригоровича (ш)евченка, (с)тудентська (к)онференція, (н)ародний (д)епутат, (с)получені (ш)тати (а)мерики, (а)ндріївська (ц)ерква, (к)омета (г)аллея, (і)мператор, (л)ауреат (д)ержавної (п)ремії, (м)аріупольська (м)іська (р)ада, (г)оловний (к)онструктор (ват ммк) (і)лліча, (з)аслужений (у)читель, (м)істо (к)расний (л)иман, (д)оцент, (р)еспубліка (п)акистан, (с)аудівська (а)равія, (п)івнічний (в)ітер, (м)оре (л)аптєвих, (л)іна (к)остенко, (р)оман у (в)іршах (м)аруся (ч)урай, (т)овариство (м)иру, (а)кадемія (м)истецтв (у)країни, (ф)абрика (к)иянка, (н)овий (р)ік, (а)мерика, (к)ицька (м)урка, (о)рганізація (о)б’єднаних (н)ацій, (д)ід (м)ороз, (д)екларація (п)рав (л)юдини, (м)аріїна (к)нига, (н)ародний (а)ртист, (к)ороль (і)спанії, (к)иївський (м)етрополітен, (г)оловний (і)нженер (к)омбінату (а)зовінтекс, (к)иївське (г)оловне (у)правління (м)іністерства (о)хорони (з)доров’я, (м)аріупольські (ш)коли, (а)зовські (с)тепи, (р)ектори (к)иївських (в)ищих (н)авчальних (з)акладів, (ч)лен-(к)ореспондент.

Вправи на СРС

Вправа 83. Складіть українською мовою за своїм варіантом конспект друкованої праці.

Вправа 84. Утворіть від поданих слів нові слова з префіксами з- (зі-), с-. Поясніть їх правопис.

Робити, казати, будити, орієнтуватися, сунути, їхати, єднатись, жарити, гріти, скочити, формувати, фотографувати, косити, копіювати, темніти, хилитись, творити, фантазувати, рвати, мліти.

Вправа 85. Перекладіть українською мовою. Виділіть префікси, зіставте їх написання в обох мовах.

Сбавить скорость, сбегать в школу, сбрасывать костюм, сваливать дрова в кучу, созывать собрание, связное изложение, создавать кружок, сфотографироваться во весь рост, сопоставлять факты, сдавать вещи в багаж, составлять коллекцию, соскочить с коня, сорвать цветок, сомкнуть глаза.

Вправа 86. Перепишіть речення. Вставте пропущені букви, поясніть правопис і вимову префіксів.

1. А Васюта, …ціпивши уста, шмагнув коня нагаєм (М.Стель­мах). 2. Надходив листяний дощ. Хилились жовті бе…силі дерева (М.Хвильовий). 3. Люди ро…ташувались на відпочинок і про Йоньку забули (Гр. Тютюнник). 4. Ти в нас дивись, бо …пересердя ми поклюєм твоє бе…смертя (І.Драч). 5. Тихий був Васько, ро…судливий (М.Вовчок). 6. Коли в городах починає …трушувати пелюстки червоний мак, поволі.гасають солов'їні пісні (М.Старицький). 7. [Запорожець] раз по раз стає в стременах, оглядає степ з-під долоні, …сунувши на потилицю шапку (М.Пригара). 8. Усмішка не …ходила з його вуст (Гр.Тютюнник). 9. Та упаде удар огнистий, у прах ро…сиплються штики (В.Сосюра).

Вправа 87. Утворіть від поданих слів нові з префіксами пре-, при-. Поясніть вживання префіксів.

Білий, тихий, везти, берегти, малий, гіркий, варити, шити, міський, бігти, хороший, писати, єднати, думати, добрий, морський, вокзальний.

Вправа 88. З'ясуйте значення, вимову і правопис префіксів у оданих словах.

Претихий – притихлий; прехороший – прихорошений; прегіркий – пригірклий; премалий – применшений.

Вправа 89. Перепишіть. Вставте пропущені букви, поясніть їх правопис.

1. Зростай, пр…чудовий світе! (П.Тичина). 2. А коли вони пр…тихли, на перехресті в метелиці окреслилась постать якогось чоловіка (М.Стельмах). 3. Він пр…носив дорогі дарунки (Л.Українка). 4. А яка то була радість, коли орач виймав кусок пр…черствілого хліба й казав, що він од зайця (М.Стельмах). 5. Наказ комбата: поховать усіх загиблих побратимів, над кожним чітко написать ім'я і пр…звище (О.Донченко). 6. Зорі мигтіли, тріпотіли по обрію, мов живі, нарівні з вікном тьмяно біліли пр…порошені пилом ро…квітлі акації (О.Гончар).

Вправа 90. На місці крапок поставте літери е, и чи і. Згрупуйте слова відповідно до правил вживання е, и чи і.

Пр…дставити, пр…азовський, пр…берегти, пр...зирство, пр…бій, пр…амбула, пр…дтеча, пр…близно, пр...красно, пр…крашати, пр...бічник, пр...борканий, пр…хлити, пр…зидент, пр...хитрий, пр…фронтовий, пр…варений, пр…оритет, пр…зводити, пр...кумедний, пр…звисько, пр…мат, пр…святити, пр…краси, пр…стиж, пр…вабити, пр…землитися, пр…парувати, пр…гнобити, пр…права, п…р…права, пр…старий, пр…балтійський, п…р…ферія, пр…мовляти, пр…горілий, пр…гощати.

Вправа 91. Вставте пропущені літери в поданих словах: пер…фраз, пер…ферія, пр…зидент, пр…стиж, пр…зент, пр…йскурант, пр…ватний, пр…мітив, ро…писатися, о…бити, пр…зирство, пр...материнський, пр…пр…щур, пр…рід, пр…образ, пр…док, …писати, ро…писати, ві…писати, мі…міський, пр…дтеча, пр…близно, пр…красно, пр…дикативний, пр…борканий, пр…зентація, пр…стосуватися, бе…посередній, не…проможність, …характеризувати, вро…палі, ро…садник, пер…скоп, пер…метр, пр…парат, пр…тензія, пр…фект, пр…скіпливий, пр…хильник, …мліти (з/с), …шкребти (з/с), бе…коштовний, ро…пач,...морений (з/с), пі...шити,о…писати, на…писати, мі…планетний, пр…давній, пр…дставити, пр…азовський, пр…берегти, пр…амбула, пр…дніпровський, …фабрикувати, бе…силля, …хвалити, бе…прецедентний, ро…пач, …чинити.

Питання для самоперевірки

1. Які слова називаються паронімами, які синонімами? Наведіть приклади.

2. Що називається текстом? Які основні структурні елементи тексту?

3. Які ви знаєте види публічного виступу? Розкажіть про них та їх особливості? Як підготувати наукову, ділову доповіді?

4. Розкажіть, що ви знаєте про конспект. Чи можна обійтися без скорочень при конспектуванні лекцій, інших джерел інформації? У чому суть тезового конспекту?

5. Як готуватися до наукової доповіді та ділової. Що спільного й відмінного?

6. Назвіть основні складові будь-якого публічного виступу.

7. Розкажіть про особливості вживання великої літери. Чому в поданих словосполученнях різне написання великої літери в прикметниках: Шевченківська премія, Шевченкові твори, шевченківські поезії.