У зв’язку з випадком захворювання на дифтерію виникла необхідність проведення запобіжного щеплення студен-тів проти дифтерії. Який препарат лікар застосує для створення штучного активного імунітету.

А. Дифтерійний анатоксин.

В. Протидифтерійну сироватку.

С. Специфічний імуноглобулін.

D. Вакцину АКДП.

Е. Інактивовану вакцину.

У закритому колективі виникла необхідність пере-вірити стан імунітету проти дифтерії, щоб обґрунту-вати необхідність щеплення. Що для цього необхідно зробити?

А. Визначити титр антитоксинів у РНГА.

В. Перевірити членів колективу на носійство збудника дифтерії.

С. Визначити рівень антитіл проти збудника дифтерії.

D. Перевірити медичну документацію про щеплення проти дифтерії.

Е. Перевірити стан імунітету щодо збудника дифтерії.

*376. З матеріалу від хворого бактеріолог виділив чисту культуру Corynebacterium diphtheriae. Яку імунологічну реакцію бактеріолог застосує для визначення у бактерій токсигенності?

А. Реакцію преципітації у гелі.

В. Реакцію аглютинації.

С. Реакцію зв’язування комплементу.

D. Реакцію гальмування гемаглютинації.

Е. Реакцію непрямої гемаглютинації.

*377. Основним фактором патогенності Corynebacterium diphtheriae є екзотоксин. За допомогою якої імуно-логічної реакції бактеріолог з’ясує здатність бактерії продукувати екзотоксин?

А. Реакції преципітації у гелі.

В. Реакції аглютинації.

С. Реакції зв’язування комплементу.

D. Реакції флокуляції.

Е. Реакції термокільцепреципітації за Аскóлі.

Хворому з лікувальною метою необхідно ввести проти-дифтерійну сироватку. Яке захворювання лікар запі-дозрив у хворого?

А. Дифтерію.

В. Ангіну.

С. Загострення хронічного тонзиліту.

D. Скарлатину.

Е. Ангінозну форму туляремії.

379. В інфекційну лікарню госпіталізували пацієнта, який скаржився на помірний біль у горлі. Об’єктивно: підвищення температури тіла до 39 °С, незначна гіпе-ремія слизової оболонки глотки, на мигдаликах наліт жовто-сірого кольору, який важко знімається, а його видалення супроводжується кровотечею. Який попередній діагноз лікар поставив хворому?

А. Дифтерія.

В. Ангіна.

С. Загострення хронічного тонзиліту.

D. Скарлатина.

Е. Ангінозна форма туляремії.

Групі військовослужбовців лікар зробив щеплення асоційованою вакциною, яка містила правцевий та дифтерійний анатоксини. Проте серед імунізованих осіб бактеріолог виявив 2 особи, які були носіями рифте-рійних токсигенних паличок. Як пояснити цей факт?

А. Дифтерійний анатоксин не створює протимікробного імунітету.

В. У бактеріоносіїв доза вакцини була недостатньою.

С. Вакцина була неякісною.

D. Виявлені збудники дифтерії могли мати іншу антигенну структуру.

Е. Інфікування збудником дифтерії могло відбутися до щеплення.

*381. Для виявлення токсигенних штамів Corynebacterium diphtheriae на щільне живильне середовище бактеріолог поклав смужку фільтрувального паперу, просоченого дифтерійним антитоксином, а поруч з нею у вигляді бляшок посіяв досліджувану культуру мікроорганізмів та контрольний токсигенний штам. Якщо дослі-джувана культура продукує екзотоксин, то утво-рюються:

А. Лінії преципітації, які зливаються.

В. Лінії преципітації, які перехрещуються.

С. Зони дифузного помутніння.

D. Лінії преципітації відсутні.

Е. Кільце преципітації.

Для з’ясування у дитини ступеня напруги проти-дифтерійного імунітету лікар запропонував поставити реакцію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити для постановки реакції?

А. Дифтерійним анатоксином.

В. Дифтерійним антитоксином.

С. Антигенами дифтерійної палички.

D. Протидифтерійною сироваткою.

Е. Гемолітичною сироваткою.

Хворому на дифтерію терміново необхідно ввести антитоксичну сироватку. Як запобігти виникненню у хворого анафілактичного шоку, якщо алергічна проба на сироватку позитивна?

А. Сироватку необхідно вводити лише після десенси-білізації організму за методом Безредки.

В. Сироватку взагалі вводити не можна.

С. Сироватку необхідно вводити так, щоб вона не потра-пила у венозний кровоток.

D. Сироватку обов’язково необхідно вводити у шар шкіри.

Е. Сироватку необхідно вводити лише разом з дифте-рійним анатоксином.

*384. Для виявлення токсигенних штамів Corynebacterium diphtheriae чисті культури бактерій бактеріолог посіяв у чашку Петрі з живильним середовищем. У центрі середовища бактеріолог поклав смужку фільтрувального паперу, просоченого дифтерійним антитоксином, а по обидва боки від смужки посіяв чисті культури Corynebacterium diphtheriae. Яку реакцію застосував бактеріолог?

А. Реакцію преципітації у гелі.

В. Реакцію Кумбса.

С. Реакцію аглютинації.

D. Реакцію термокільцепреципітації.

Е. Реакцію опсонізації.

*385. У інфекційну лікарню госпіталізували 7-річну дівчинку з високою температурою, скаргами на біль у горлі, за-гальну слабість. Лікар поставив попередній діагноз “дифтерія” і призначив дослідження матеріалу з зіва для виділення чистої культури збудника. Яке дослідження є вирішальним для підтвердження діагнозу “дифтерія”?

А. Проба на токсигенність.

В. Виявлення у збудника зерен волютину.

С. Проба на цистиназу.

D. Виявлення у збудника здатності викликати гемоліз.

Е. Визначення фаголізабельності.

Для активної профілактики дифтерії, правця та кашлюка застосовується вакцина АКДП. Назвіть компонент вакцини, який забезпечує захист організму від збудника кашлюка.

А. Інактивована Bordetella pertussis.

В. Кашлюковий екзотоксин.

С. Атенуйована (жива) Bordetella pertussis.

D. Кашлюковий екзотоксин.

Е. Анатоксин.

На яке живильне середовище бактеріолог посіє матеріал від хворого для виявлення збудника дифтерії?

А. М’ясопептонний агар.

В. Жовтковий агар.

С. Казеїново-вугільний агар.

D. Згорнуту сироватку (середовище Ру).

Е. Диференційно-діагностичні середовища Хісса.

У дитячу лікарню госпіталізували 5-річного хлопчика. У пацієнта лікар виявив катар верхніх дихальних шляхів, відмітив напади кашлю, які виникали під впливом специфічних та неспецифічних подразників. На підставі отриманих даних лікар поставив попередній діагноз “кашлюк” і призначив бактеріологічне дослідження слизу із задньої стінки глотки. Яке живильне сере-довище застосував бактеріолог для отримання чистої культури збудника та її ідентифікації?

А. Середовище Левіна.

В. Середовище Бордé-Жангý.

С. Середовище Ендо.

D. Сироватковий агар.

Е. Середовище Туманського.

*389. У школі-інтернаті декілька дітей захворіли на ангіну. Педіатр обстежив дітей, за допомогою тампонів взяв матеріал з мигдаликів, приготував мікропрепарати і пофарбував їх за методом Найссера. У мікропрепаратах виявив тонкі палички жовто-коричневого кольору, які були розміщені під кутом у вигляді латинської літери “V”, з темно-синіми зернами на їх кінцях. Який попе-редній діагноз лікар поставив дітям за результатами бактеріоскопічного дослідження?

А. Інфекційний мононуклеоз.

В. Лістеріоз.

С. Тонзиліт.

D. Дифтерія.

Е. Скарлатина.

*390. Дифтерійний токсин продукується тільки тими штамами Corynebacterium diphtheriae, які:

А. Ферментують глюкозу.

В. Є лізогенними.

С. Є біоваром mitis.

D. Ферментують сахарозу.

Е. Не мають капсули.

Яка дифтерія за локалізацією на сьогодні спосте-рігається найчастіше?

А. Дифтерія очей.

В. Дифтерія вуха.

С. Дифтерія зіва.

D. Дифтерія носа.

Е. Дифтерія рани.

392. Хворого госпіталізували у стаціонар на 2-й день захво-рювання зі скаргами на сильний головний біль, біль при ковтанні, слабість, втрату апетиту. Пацієнт захворів раптово, температура тіла підвищилась до 39 °С, мигдалики збільшилися, покрилися жовто-сірим нальотом, усунення якого супроводжувалося кровотечею. Під час бактеріоскопічного дослідження мікропрепарату, пофарбованого за методом Найссера, бактеріолог виявив палички, які були розміщені під кутом одна до одної та з бінарним розміщенням зерен волютину. Назвіть збудника захворювання?

А. Corynebacterium diphtheriae.

В. Legionella pneumophila.

С. Bordetella parapertussis.

D. Erysipelothrix rhusiopathiae.

Е. Candida albicans.