Лікар хворому поставив попередній діагноз “черевний тиф”. Яке дослідження бактеріологу необхідно застосувати для ранньої (у перші дні) діагностики цього захворювання?

А. Виділення збудника з пунктату лімфовузлів.

В. Виділення збудника з випорожнень.

С. Виділення збудника з жовчі.

D. Виділення збудника з сечі.

Е. Виділення збудника з крові.

Під час бактеріологічного дослідження блювотних мас, промивних вод шлунка хворих бактеріолог виділив рухливі грамнегативні палички середнього розміру із закругленими кінцями, які давали позитивну реакцію аглютинації з сальмонельозною аглютинуючою О-сироваткою групи В. Ідентичні мікроорганізми бакте-ріолог виявив й у м’ясному салаті, який вживали всі хворі. Про збудника якого захворювання йде мова?

А. Ешерихію – збудника харчової токсикоінфекції.

В. Протея – збудника харчової токсикоінфекції.

С. Сальмонелу – збудника гострого гастроентериту.

D. Сальмонелу – збудника паратифу А.

Е. Сальмонелу – збудника черевного тифу.

Враховуючи скарги хворого, результати об’єктивного обстеження та епідеміологічну ситуацію, лікар пацієнту поставив попередній клінічний діагноз “черевний тиф” і направив матеріал від хворого на дослідження у бактеріологічну лабораторію. Пацієнт хворіє 2 дні. Який метод мікробіологічної діагностики застосує бактеріолог для підтвердження діагнозу?

А. Бактеріологічний.

В. Серологічний.

С. Мікроскопічний.

D. Шкірно-алергічну пробу.

Е. Біологічний.

У хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф” упродовж двох тижнів діагноз захворювання не був підтверджений результатами мікробіологічного дослідження. Який матеріал лікар повинен направити до лабораторії для бактеріологічного дослідження на 3-4-му тижнях захворювання?

А. Слиз із носа.

В. Фекалії та сечу.

С. Слиз із зіва.

D. Харкотиння.

Е. Промивні води шлунка.

181. Для серологічної діагностики черевного тифу бакте-ріолог використав реакцію Відáля. Який механізм взаємодії антигенів та антитіл покладено в її основу?

А. Гемоліз.

В. Бактеріоліз.

С. Іммобілізацію бактерій.

D. Преципітацію.

Е. Аглютинацію.

Під час огляду пацієнта на 3-й день хвороби лікар поставив йому попередній діагноз “черевний тиф”. Яке

Мікробіологічне дослідження необхідно застосувати для підтвердження діагнозу?

А. Виділення гемокультури.

В. Метод біологічного експерименту.

С. Реакцію Відáля.

D. Зараження курячих ембріонів.

Е. Виділення уринокультури.

183. В інфекційну лікарню госпіталізували пацієнта з діагнозом “черевний тиф”. У результаті проведеного лікування стан хворого значно покращився, у зв’язку з чим лікар відмінив антибіотикотерапію. На наступний день стан хворого знову погіршився: розвинулася інток-сикація, температура тіла підвищилася до 38,4 °С. Яка форма інфекції мала місце?

А. Реінфекція.

В. Персистувальна інфекція.

С. Суперінфекція.

D. Хронічна інфекція.

Е. Рецидив.

*184. Лабораторія отримала набір для серологічної реакції, який містив: а) еритроцитарний діагностикум (стабілізовані еритроцити з адсорбованими на них Vi-антигенами збудника черевного тифу); б) буферний ізотонічний розчин; в) стандартну сироватку з антитілами до Vi-антигену збудника черевного тифу. Під час постановки якої серологічної реакції буде використаний цей набір?

А. Реакції нейтралізації.

В. РЗК.

С. Реакції гальмування гемаглютинації.

D. Реакції пасивної (непрямої) гемаглютинації.

Е. Реакції гемаглютинації.

У лабораторію доставили кров хворого на черевний тиф для виявлення антитіл. Яку серологічну реакцію застосує бактеріолог?

А. Реакцію зв’язування комплементу.

В. Реакцію гальмування гемаглютинації.

С. Реакцію аглютинації.

D. Реакцію преципітації.

Е. Реакцію пасивної гемаглютинації.

186. 50-річному хворому з діагнозом “черевний тиф” лікар призначив левоміцетин. Наступного дня стан хворого погіршився, температура підвищилася до 39,6 °С. Чим Ви поясните погіршення стану хворого?

А. Дією ендотоксину збудника.

В. Приєднанням вторинної інфекції.

С. Реінфекцією.

D. Резистентністю збудника до левоміцетину.

Е. Алергічною реакцією.

Епідеміолог зареєстрував спалах черевного тифу. Штами збудника захворювання бактеріолог виділив у матеріалі від хворих, продавця-бактеріоносія молочного магазину та з молочних продуктів. Для з’ясування джерела інфекції було проведено додаткове дослідження. Яке дослідження у даному випадку застосував бактеріолог?

А. Фаготипування всіх штамів збудника черевного тифу.

В. Фаготипування штамів збудника черевного тифу, виділених від хворих.

С. Фаготипування штаму збудника черевного тифу, виділеного з молока.

D. Фаготипування штаму збудника черевного тифу, виділеного від продавця-бактеріоносія.

Е. Визначення чутливості всіх штамів черевнотифозних бактерій до черевнотифозного бактеріофагу.

188. Лікар-інфекціоніст хворому поставив попередній діагноз “черевний тиф” і призначив бактеріологічне дослі-дження крові. Доцільність цього дослідження пояс-нюється тим, що на першому тижні захворювання на тифопаратифи спостерігається:

А. Бактеріємія.

В. Токсинемія.

С. Септицемія.

D. Септикопіємія.

Е. Вірусемія.

*189. Хворого госпіталізували в інфекційну лікарню на 8-й день хвороби зі скаргами на головний біль, нездужання. Для серологічного дослідження у пацієнта взяли кров. Під час проведення реакції Відáля бактеріолог виявив утворення аглютинату з черевнотифозним О-діагностикумом у титрі сироватки хворого 1:200. Який діагноз Ви поставите хворому?

А. Черевний тиф.

В. Шигельоз.

С. Холера.

D. Лептоспіроз.

Е. Туберкульоз.

Під час посіву випорожнень хворого на черевний тиф на середовищі Ендо виросли колонії, які мали різне за-барвлення та розміри: одні – червоні великі, інші – без-барвні середніх розмірів. До якої групи середовищ за призначенням відноситься живильне середовище?

А. Диференціально-діагностичне.

В. Елективне.

С. Спеціальне.

D. Збагачувальне.

Е. Універсальне.

191. Робітники будівельної бригади обідали в їдальні. На обід вони замовили котлети зі свинини. Через 8-10 годин у всіх робітників з’явилися ознаки гострого гастро-ентериту: нудота, блювання, біль у животі, пронос, підвищення температури до 38 °С. Двоє з хворих були госпіталізовані до інфекційної лікарні. Який мікроорганізм спричинив гострий гастроентерит?

А. Сальмонела.

В. Кишкова паличка.

С. Збудник ботулізму.

D. Шигела.

Е. Стафілокок.

Для діагностики тифопаратифозного захворювання бактеріолог застосував реакцію Відаля. Реакція була позитивною з черевнотифозним О-антигеном у титрі сироватки хворого 1:1600, з черевнотифозним Н-анти-геном – у титрі сироватки 1:200. Про що свідчить отриманий результат?

А. Другий тиждень захворювання на черевний тиф.

В. Відсутність тифопаратифозного захворювання.

С. Черевнотифозне бактеріоносійство.

D. Інкубаційний період при черевному тифі.

Е. Перенесений в анамнезі черевний тиф.

Пацієнт звернувся до лікаря на другому тижні захворювання, яке за клініко-епідеміологічними даними нагадувало тифопаратифозне захворювання. Лікар вирішив підтвердити діагноз шляхом виявлення специфічних антитіл. Які препарати необхідно використати з цією метою?

А. Діагностикуми.

В. Діагностичні сироватки.

С. Мічені сироватки.

D. Моноклональні антитіла.

Е. Адсорбовані монорецепторні сироватки.

У матеріалі від хворого з попереднім діагнозом “черевний тиф” бактеріолог виділив чисту культуру збудника, яку за особливостями морфології, культуральними та біохімічними властивостями ідентифікував як Salmonella typhi. Яке дослідження бактеріологу необхідно застосувати для остаточної ідентифікації збудника?

А. Сероідентифікацію.

В. Серодіагностику.

С. Алергодіагностику.

D. Отримати результати антибіотикограми.

Е. Фаготипування.

*195. Пацієнта доставили у лікарню з такими симптомами: висока температура, розеольозний висип на грудях та животі. Під час дослідження гемокультури бактеріолог виявив грамнегативні прямі палички, які на середовищі Ендо виросли у вигляді блідо-рожевих колоній S-форми, а під час культивування у пептонній воді виділяли сірководень. Збудником якого захворювання є ідентифікований мікроорганізм?

А. Черевного тифу.

В. Холери.

С. Шигельозу.

D. Коліентериту.

Е. Q-гарячки.

Під час бактеріологічного дослідження фекалій особи, яка перехворіла на тифопаратифозне захворювання, бактеріолог виділив культуру, яка на середовищах Хісса ферментувала глюкозу, мальтозу, лактозу до кислоти та газу, утворювала сірководень та індол. Чи можна виділену культуру бактерій вважати сальмонелою?

А. Ні, сальмонели не ферментують лактозу.

В. Так, сальмонели ферментують лактозу.

С. Ні, сальмонели не ферментують глюкозу.

D. Ні, сальмонели не ферментують вуглеводи до кислоти та газу.

Е. Ні, сальмонели взагалі не ростуть на середовищах Хісса.