Діяльність масонських лож в україні,їх вплив на розвиток нац. -визвольного руху.

Під впливом польс й російс масонства в Лівобережній і Пд Укр на поч XIX ст. виникла низка малоросійських лож. Так, у 1817 р. в Одесі було засновано 2 масонські ложі "Понт Євксинський" та "3 царства природи". Засновником першої з них став наступник А.Е.Рішельє на посаді Новоросійського генерал-губернатора і одеського градоначальника граф Олександр Ланжерон. До складу ложі входило близько 70 осіб: росіяни, укр, пол, гр, фр, євреї, нім, італ. Вельми строкатим був і її соціальний склад - інтелігенція, офіцери, купці, поміщики. Одним з її учасників став і від украї культурно-освітній діяч І Котляревс. Членами одеської ложі "Трьох царств природи" були онуки останнього украї гетьмана К Розумовського - Кирило і Петро. Діяльність обох одеських лож мала поміркований, просвітницький характер, однак вони були заборонені, як усі масонські ложі в Росії, у 1822. У бер 1818 в Києві була заснована ложа " Об'єднаних слов'ян", що належала до Великого сходу польського і з діяльністю якої пов'язують витоки ідей слов'янського федералізму. З точки зору набуття масонством українських рис інтерес викликала історія заснування в Полтаві у 1818 р. масонської ложі "Любов до Істини". Засновником ложі вважається Мих Новиков, а до її складу входили відомі представники малоросійського дворянства: Котляревський, С.Кочубей, В.Тарновський, В.Капніст, В.Лукашевич. У період засідань у склад ложі входило практично все оточення генерал-губернатора М. Г. Рєпніна. Основна тема бесід у ложі - можливі реформи Олександра І та їх наслідки для Полтавської губернії. На засіданнях йшлося про повернення селян до прав козаків, характер політичних і економічних зв'язків Полтавської губернії з ін. регіонами Росії. Вбачаючи у засіданнях ложі антицарські та сепаратистські устремління Олександр І наказав закрити ложу. Ніяких акцій щодо членів ложі «Любов до істини» вчинено не було. 12 тр 1818 — заснована ложа «Об'єднаних слов'ян», в Києві. Склад ВРозчіщевський, Ф Чарлевський, В Лажнінський. Мова — російська і французька. Ложа дотримувалась шотландської системи.Отож, якщо своїм соціальним складом масонські ложі в Україні в другій половині XVIII — першій чверті XIX ст. майже не відрізнялися між собою, то характер їх діяльності, навпаки, був різний. Масон рух в Укр ще до його заборони в 20-х ро­ках XIX ст. був значно слабкішим, ніж у Зх Європі. Як­що на Заході "вільні каменярі" спромоглися взяти активну участь у створенні США,то в Україні вони діяли надто обереж­но, розрізнено, незлагоджено, без чіткої ідейної основи. Масони в Україні були позбавлені можливості гартуватися в міжнародному громадсько-політичному русі, навіть не виро­били єдиної концепції майбутнього устрою України. Саме то­му вони не спромоглися виконати об'єднавчу, консолідуючу місію в громадсько-політичному житті країни, що виявилося під силу європейському масонству. І це попри значний вплив на них з боку енергійної французької масонерії, настільки зна­чний, що окремі дослідники навіть відзначають керівну роль Великого Сходу Франції в розвитку масонського руху в Україні.

Слід зазначити, що масонська ідеологія й тактика помітно вплинули на діяльність інших таємних організацій, в які гуртувалися представники української інтелігенці. Цей вплив позначився, зокрема, на діяльності Кирило-Меф тов (1845- 1847рр.). Масонський вплив простежується вже в назві їхньої організації. На кшталт масонської ложі “З’єднані слов'яни", яка взяла назву "св. Іоанна", братчики в Києві назвали себе йменням "Св. Кирила та Мефодія", вбачаючи в ньому символ слов'янського єднання. Запозичили вони від масонів і предметну символіку — носіння персня як розпізнавального знака. Єднав кирило-мефодіївців з масонством і наявний у їхній програмі релігійно-містичний елемент. Думається, на світоглядну позицію братчиків певною мірою вплинув традиційний масонськийідеал "свободи, рівності та братерства", вони ставили перед собою: боротьба проти самодержавства й кріпосництва, за створення союзу вільних і рівноправних слов'янських народів.

Декабристський рух

Декабристи – представники дворянства Росії, які боролися за повалення царату та скасування кріпацтва. В 1825 підняли антицарське повстання, яке закінчилося поразкою.

Причини:

-Дворяни розуміють, що кріпацтво і самодержавство є головними причинами відсталості Росії.

-вплив війни з Наполеоном 1812 яка виховала патріотизм майбутніх декабристів та зблизила їх з народом та закордонних походів росій армії 1813-14 що ознайомила росіян із західними революційними вченнями

-розчарування в Олекс І який спочатку сприяв розробці реформаторських проектів а після наполеонівських воєн установив рекреаційний режим

- вплив міжнародних подій: зростання національно-визвольного руху в Італії Греції Іспанії

Передумови

-діяльність масонських лож які об’єднували представників привілейованої верхівки суспільства і були своєрідною підготовкою до вступу в таємні декабристські товариства(найвідоміші – полтавська «Любов до істини» 1818, київська «Ложа об’єднаних слов’ян» 1818

-створене В лукашевичем Малоросійське таємне товариство 1819 що діяло нелегально і мало на меті здобуття Україною незалежності.

Діяльність

Першими дек організаціями стали «Союз порятунку» та «Союз благоденства» 1816-1818, внаслідок реорганізації в 1821 виникло 2осередки – Пн товариство з центром у Петербурзі і Пд з центром у Тульчині (Укр). Згодом було засновано ще 2 управи Пд тов – Каменську та Васильківську. Крім того у 1823 було засновано Товариство об’єднаних слов’ян у Новгород-Волинському(фундатори –брати Борисови)

Між організаціями існували суттєві розходження які можна простежити в їх програмних документах.Варто зауважити що вони ігнорували національне питання.

Повстання

У 1825 помер Олекс І – імператор Рос, декабристи вирішили скористатися періодом між царювання. 14 гр 1825 вони підняли повстання у Петербурзі яке було придушене(від місяця в який відбулося повст походить назва руху – декабристський). Ця поразка змусила Пд товариство терміново підготувати виступ. 28 гр1825 С.Муравйов-Апостол піднімає повстання в Чернігівському полку. Урядові війська змогли ізолювати повсталих. Солдати здалися практично без бою. Розправа над керівниками й учасниками повстання була жорстокою. Деяких стратили, інших заслали на каторжні роботи до Сибіру або на військову службу на Кавказ.

Осн результати і наслідки

1. Зазнали поразки, оскільки їхні мета йідеї були незрозумілими народові, вони мали вузьку соціальну базу(дворянство), керівники не проявили рішучості, а перевага урядових війсь була безсумнівною.

2. Стали взірцем мужності героїзму самопожертви і відданості революційній справі для прийдешніх поколінь.

3. Це було перше в історії Рос і Укр організоване збройне повстання проти самодержавства і кріпацтва

4. Поразка їх знаменувала смугу реакції Рос, репресії проти вільнодумства. Було ств таємну поліцію,посилився нагляд за вищими навч закладами.

64. Кирило-Мифодіївське братство

У 40-х роках XIX ст. на боротьбу проти існуючого ладу стають нові сили не лише дворянської, а й різночинної інтелігенції. Виникають таємні політичні організації, члени яких прагнули не тільки звільнення селян від кріпацтва, а й національної свободи У країни. Першою такою організацією було Кирило-Мефодіївське товариство(КМТ), засноване в січні 1846 р. в Києві. Воно увібрало в себе цвіт української думки, людей, які мали величезний вплив на хід українського відродження. Тут були історик Микола Костомаров, тоді професор Київс. ун, талановитий письменник і громадський діяч Пантелеймон Куліш, професор Микола Гулак, видатні етнографи Опанас Маркевич і Василь Білозерський, який згодом відіграв помітну роль в українському громадському житті, й ряд інших. Усього кількість кирило-мефодіївців становила майже 100 братчиків. Окрасою товариства був геніальний поет Т Шев. Виданий у 1840р. в Петербурзі 1 збірник його поезій "Кобзар" відразу здобув Шевченкові широку літературну славу й мав надзвичайний вплив на пробудження укр націо свідомості.

Програмні ідеї Братства було викладено в "Книзі буття укр народу" ("Закон Божий") і "Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія", основним автором яких був М.Костомаров та В.Білозерський. Вони, зокрема, передбачали; 1) створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; 2) побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення низки реформ; 3) скасування самодержавства, кріпосного права та станів, встановлення демократичних прав і свобод для громадян; 4) зрівняння в правах усіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури, освіти тощо.

Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго, воно не встигло вийти з підготовчої стадії і розгорнути практичну роботу. Уже на поч. 1847 р. його членів було заарештовано, вивезено до Петербурга й там суворо покарані. Тільки через десять років, після смерті царя Миколи І, який особисто затвердив судові вироки, члени братства змогли повернутися до літературної і громадської діяльності. Але значення братства було величезним. Його ідеї та програма надовго визначали головні напрями укр націо відродження.Незважаючи на всі свої зусилля, царський уряд був безсилим перешкодити зростанню націо-визвольного руху в Укр, відвернути крах кріпосної системи, що назрівав.

Значен

-Перша спроба інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу визвольної боротьби

-уперше здійснено спробу об’єднати укр. націон ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності.

-національне звільнення українців розглядалося в контексті загальноєвропейської боротьби поневолених народів.

-за своїми світоглядними принципами братство було схожим на такі європейські організації, як «Молода Італія», «Молода Ірландія», проте відкидало насильство як засіб досягнення мети.