Правове регулювання Пенсійного фонду України

Правовий статус Пенсійного фонду України визначається Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 р. № 121/2001 (до цього діяло "Положення про Пенсійний фонд України", затверджене постановою КМУ від 1 червня 2004 р. № 345). Відповідно до указу Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансовими ресурсами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується КМУ.

Основні завдання Пенсійного фонду України:

1) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

2) забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

3) ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.

Законодавством закріплено, що рішення Пенсійного фонду України, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

Для здійснення своїх завдань і функцій Пенсійний фонд повинен мати відповідні фінансові ресурси. Бюджет Пенсійного фонду України формується за рахунок:

• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством;

• коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

• добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян;

• сум пені, фінансових санкцій, штрафів, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• банківських кредитів;

• інших незаборонених законодавством надходжень. Бюджет Пенсійного фонду України щороку затверджує

КМУ. Зокрема, бюджет Пенсійного фонду України на 2006 р. з усіх джерел фінансування встановлено постановою КМУ від 15 березня 2006 р. № 309 у розмірі всього доходів — 62 912 811 тис. грн, всього видатків — 70 202 306,4 тис. грн. Покриття дефіциту Пенсійного фонду України для виплати пенсій із Державного бюджету України — 7 289 495,4 тис. грн; на 2007 р. з усіх джерел фінансування встановлено постановою КМУ від 21 березня 2007 р. № 513 у розмірі всього доходів — 95 592 919,4 тис грн, всього видатків — 95 592 919,4 тис грн.

Як видно, дохідна частина 2007 р. значно перевищує дохідну частину 2006 р. — на 32 680 108,4 тис грн, що є збільшенням її більше як на 50 %.

Останніми роками, незважаючи на політичну нестабільність, бюджет Пенсійного фонду України постійно зростає, що є позитивним показником розвитку держави й обнадійливою тенденцією.

Акумульовані кошти Пенсійний фонд спрямовує на: фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, в т. ч. громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон; погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання; створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування; утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази; організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.

Кошти Пенсійного фонду України зберігаються на окремих поточних рахунках і субрахунках в установах банків, використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється Правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого затверджує КМУ. Голову Правління Пенсійного фонду України та його заступників призначає на посаду та звільняє з посади Президент України у встановленому порядку.

Правові засади справляння внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування визначаються законом України "Про зальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України, та прийнятою Правлінням Пенсійного фонду інструкцією на виконання визначених завдань та функцій Фонду.

Платниками внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Законодавство визначає також інші категорії платників залежно від видів здійснюваної діяльності.

Об'єктом для сплати внесків є фонд оплати праці роботодавця, розмір сукупного оподатковуваного доходу, вартість договорів на відчуження майна, інші об'єкти залежно від виду діяльності, організаційно-правової форми платника внесків та наявності найманих працівників.

Ставки внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів. Основна ставка становить 33,2 % фактичних витрат на оплату праці працівників.

Для підприємств, установ та організацій, в яких працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 % від об'єкта нарахування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 % від об'єкта нарахування для інших працівників такого підприємства.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менше 50 % від загальної чисельності працюючих, внески на обов'язкове державне пенсійне страхування визначаються за ставкою 4 % від об'єкта нарахування для всіх працівників цих підприємств. Для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності — у розмірі 31,8 % від суми оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленої в порядку, визначеному чинним четвертим розділом Декрету "Про прибутковий податок з громадян".

Для фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, у т. ч. члени творчих спілок тощо, встановлюються ставки:

• 0,5 % із заробітної плати, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або з частини заробітної плати, що не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

• 2 % з частини заробітної плати, що перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Слід ураховувати розмір прожиткового мінімуму на 2007 р. для працездатних осіб: з 1 січня — 525 грн; з 1 квітня — 535; з 1 жовтня — 548 грн.

У процесі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорогоцінного каміння ставка встановлюється у розмірі 5 % від вартості реалізованих ювелірних виробів.

Мінімальний страховий внесок у 2007 р. розраховується відповідно до розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня — 400 грн; з 1 липня — 420; з 1 жовтня — 460 грн.

Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів (крім тих, якими забезпечуються інваліди, та які переходять у власність спадкоємцям за законом) сплачують збір у розмірі 3 % вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торговельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Під час придбання нерухомого майна (за винятком державних підприємств, установ та організацій, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями) збір стягується за ставкою 1 % вартості нерухомого майна.

Особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно, сплачують збір за ставкою 7,5 % вартості послуг. Законодавство містить інші ставки, що застосовуються до платників збору залежно від видів здійснюваної діяльності.

Реєстрація.

Платники збору зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду або за місцезнаходженням, або за місцем проживання (якщо платниками є фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності). Строк реєстрації —10 днів з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи прийняття рішення про створення установи, організації. Після реєстрації платникові збору видаються повідомлення за встановленою формою та довідка для пред'явлення в банк для відкриття рахунків, яка є обов'язковою для банків при відкритті ними рахунків. Якщо платник у встановлений строк не зареєструвався, орган Пенсійного фонду має право припинити його операції на рахунках у банках та притягнути платника до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Порядок обчислення і строки сплати збору та інших платежів. Зобов'язання щодо сплати збору визначається самостійно платником або органом Пенсійного фонду (якщо останній виявив ухилення від сплати збору, недоплату або арифметичні помилки тощо). У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі, тобто продукцією їх власного виробництва, розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Збір з оплати праці (доходу, винагороди), одержаної в іноземній валюті, сплачується у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом валют, що діяв на дату одержання доходу.

Сплата внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Особи, які користуються найманою працею і не мають рахунків в установах банків, сплачують збір поштовим переказом або через установи банків.

Розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подається органам Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за встановленою формою. Пенсійний фонд України та його органи на місцях здійснюють персоніфікований облік в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділи — у районах та містах.

Запровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється згідно з постановою КМУ "Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" від 8 червня 1998 р. № 832,

Відомості про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, збираються і зберігаються у документальній та електронній формі органами Пенсійного фонду в установленому порядку за життя фізичної особи та протягом 75 років після її смерті.

На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка з постійним індивідуальним ідентифікаційним номером Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів. У персональній обліковій картці застрахованої особи містяться її анкетні дані, нагромаджуються щорічні звіти про сплату страхового збору (внесків) та відомості про стаж роботи з усіх місць роботи, а також відомості про нарахування, сплату пенсій фізичній особі та надання їй соціальних послуг.

Законодавство передбачає порядок застосування заходів відповідальності щодо" нарахування і сплати збору. Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій та громадяни — платники збору. Утримання фінансових санкцій визначається за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".