Державна податкова служба України.

У сфері мобілізації фінансових ресурсів і формування дохідної частини бюджетної системи України визначальне місце займають органи ДПСУ. Безпосередньо організацію податкової роботи та здійснення фінансового контролю покладено на первинну ланку ДПС — податкові інспекції. ДПІ у районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність їх надходження, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевіряють достовірність документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування й обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності під час здійснення операцій із давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) інші.

Податкові органи уповноважені розглядати звернення громадян, підприємств, установ та організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій. Для забезпечення всеохопного і постійного фінансового контролю податкові органи подають у встановлені законодавством строки відповідним фінансовим органам та органам Державного казначейства України звіти про надходження податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідні підрозділи податкової міліції в межах установлених законодавством повноважень розшукують платників, які ухиляються від оподаткування, а також порушують справи про вчинені злочини у сфері оподаткування.

Для проведення перевірки працівники податкових органів, у т. ч. податкової міліції, повинні мати службові посвідчення та посвідчення на перевірку. Посвідчення на перевірку має оформлятися на кожного працівника, який бере участь в оперативних перевірках суб'єктів підприємницької діяльності. Посвідчення є дійсним на зазначений у ньому час. Кожне посвідчення на перевірку друкується на бланку Державної податкової адміністрації і має бути зареєстроване в журналі обліку видачі посвідчень на перевірку. Порядок ведення журналу визначається головою відповідної державної податкової адміністрації. Працівники без належно оформленого посвідчення на перевірку не мають права перевіряти суб'єкти підприємницької діяльності.

Порядок проведення перевірок аналогічний з організацією діяльності контрольно-ревізійної служби.

Державна пробірна палата України — спеціальний орган державного фінансового контролю, якому підпорядковані державні міжобласні інспекції та постійні контролери на підприємствах із виробництва дорогоцінних металів та обробки алмазів, їх завданням є здійснення контролю за випробуванням і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виконання з ними операцій. Пробірному наглядові підлягають усі суб'єкти підприємництва незалежно від форм власності, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють вищезазначені види діяльності. Органи пробірного нагляду здійснюють випробування, контрольний аналіз і клеймування ювелірних та інших побутових виробів із дорогоцінних металів як вироблених в Україні, так і ввезених з-за кордону для продажу; роблять арбітражний контрольний аналіз для визначення вмісту дорогоцінних металів, реєструють суб'єкти, що здійснюють операції з дорогоцінними металами та виконують інші функції.

Державний митний комітет України (Держмитком) у сфері митно-фінансового регулювання є основним органом фінансового регулювання — центральний орган державної виконавчої влади, підвідомчий КМУ. Комітет організовує здійснення митної політики, забезпечує ефективне функціонування митної системи, у межах своїх повноважень організовує та контролює виконання актів законодавства України про митну справу.

Держмитком виконує такі завдання:

1) визначає і здійснює економічні та організаційні заходи щодо реалізації митної політики;

2) проводить роботу з удосконалення контролю за додержанням законодавства України про митну справу;

3) забезпечує використання засобів митно-тарифного і поза-тарифного регулювання під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

4) здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

5) розробляє і подає КМУ проекти програм розвитку та вдосконалення інфраструктури митних органів, соціального захисту їх працівників, забезпечення митних органів транспортом, технікою, спеціальними засобами та іншими матеріальними ресурсами, бере участь у підготовці відповідних державних комплексних програм;

6) забезпечує своєчасне і повне внесення до Державного бюджету України мита, а також коштів, що надходять від діяльності митних органів і підлягають зарахуванню до Державного бюджету України;

7) сприяє розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, у т. ч. шляхом розширення мережі митниць і раціонального їх розміщення, тощо.

Національний банк України.

Є основним контрольним органом у сфері грошово-кредитного обігу забезпечення фінансового контролю та банківського нагляду. У межах конституційних повноважень Рада НБУ розробляє Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням. НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, що є суб'єктами підприємницької діяльності, їх відділень, філій, представництв по всій території України. Такий нагляд спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків у діяльності комерційних банків. Фінансовий контроль НБУ спрямований на скорочення зовнішніх і внутрішніх банківських ризиків: ліквідності, кредитних, валютних, облікового відсотка тощо. Стратегічну політику служби банківського нагляду НБУ визначають її контрольно-наглядові функції, які концентруються за кількома формами контролю.

Початковий контроль здійснюється з метою чіткого й повного визначення вимог для отримання ліцензії на проведення банківських операцій. Проводиться на стадії державної реєстрації банків та їх філій і дає змогу ще до вирішення питання стосовно відкриття банку впевнитися у його майбутній надійності. Основною метою початкового контролю є допущення на фінансово-кредитний ринок країни лише таких банків, умови діяльності яких відповідають установленим НБУ обов'язковим вимогам і не створюють загрози інтересам їх клієнтів. За Законом України "Про банки і банківську діяльність" вимоги контролю передбачають подання до НБУ для державної реєстрації відповідних установчих документів, що відповідають чинному законодавству України. Зазначені вимоги стосуються: обсягу капіталу; джерел внесків до статутних фондів банків; фінансового стану засновників банків; кваліфікації, професійної придатності та ділової репутації керівників банку; бізнес-плану, що визначає основні види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки.

Основними вимогами для отримання банківської ліцензії є: наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу у розмірі, що встановлюється законодавством; належна забезпеченість банку банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, приміщеннями; рівень професійної придатності керівників банку тощо.

Попередній контроль здійснюється з метою додержання вимог розумного (з оптимальним ризиком) ведення справ, заборони або обмежень окремих видів діяльності, відрахувань від резервів страхування активних операцій банків, які гарантують безпеку та стабільність банку і захист інтересів його клієнтів. Ґрунтується на перевірці та аналізі звітності, що її надають комерційні банки до НБУ (документальна ревізія). Проведення документальної ревізії дає можливість спостерігати за динамікою економічних нормативів для визначення реальних можливостей і перспектив розвитку кожного конкретного банку, а також імовірності та причин виникнення можливих негативних явищ у його подальшій діяльності. Контроль включає також: заборону або обмеження банківської діяльності; встановлення обмежень щодо відрахувань під час формування резервних фондів страхування активних операцій і контроль за їх виконанням; запровадження штрафних санкцій адміністративного і фінансового характеру.

Поточний контроль проводиться шляхом інспектування, здійснення комплексних і тематичних перевірок поточної діяльності банків та їх установ (ревізії на місцях), а також розроблення і вжиття заходів щодо їх організаційного закріплення. Під час інспектування перевіряються: законність здійснюваних операцій; стан бухгалтерського обліку; діяльність служби внутрішнього банківського аудиту; достовірність звітів; відповідність законодавству локальних актів банківської установи тощо. Поточний контроль передбачає визначення методів і форм перевірки банків, розробку заходів їх організаційного зміцнення і фінансового оздоровлення та їх застосування.

Основні вимоги поточного контролю: проведення комплексних і тематичних перевірок банків; надання керівництву банків рекомендацій щодо поліпшення діяльності за результатами інспектування; застосування санкцій до банків, які порушили законодавчо-нормативні акти, що регулюють банківську діяльність; прийняття рішень за підсумками інспектування. НБУ здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності.

ДКЦПФР. Згідно з п. 9 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" до повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку належить проведення перевірок та ревізій фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулів-них організацій. Такі перевірки і ревізії проводяться Комісією самостійно або разом з іншими відповідними органами. Згідно з абзацом 4 частини другої ст. 9 цього Закону уповноважені особи Комісії мають право залучати за погодженням із відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами та об'єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих Рад (за їх згодою) для проведення перевірок та ревізій.

Відповідно до положень ст. З та 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності є одним із засобів контролю за дотриманням чинного законодавства про цінні папери, який (контроль), у свою чергу, є однією з форм державного регулювання ринку цінних паперів, що згідно зі ст. 5 цього Закону здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи контролюють діяльність учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначені чинним законодавством.

До учасників фондового ринку згідно із Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" належать емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку. Згідно зі ст. 6 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" державне регулювання у сфері спільного інвестування здійснює Комісія відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

До державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю учасників фондового ринку, належать також контролюючі органи, визначені ст. 5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з питань, віднесених до компетенції цих органів згідно з чинним законодавством.

Крім того, у ч. З ст. 5 цього Указу зазначається, що здійснення планових і позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у ч. 1 ст. 5 цього Указу, іншими державними органами забороняється. Проте у ч. 1 ст. 5 цього Указу не висвітлюються питання контролю за випуском та обігом цінних паперів і їх похідних згідно із Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". Вимоги щодо порядку організації та координації проведення перевірок установлюються цим Указом, поширюються на контролюючі органи, визначені цим Указом, та у переліку яких немає ДКЦПФР.

Зазначене також установлюється постановою КМУ "Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)" від 21 липня 2005 р. № 619, у якій зазначається, що координації проведення планових виїзних перевірок стосуються органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), до яких Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку не належить.

На основі вищевикладеного, вимоги щодо порядку, строків та координації проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності згідно з Указом Президента України "Про деякі заходи із дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 р. № 817/98 та Порядком координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 619, на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку не поширюються, а проведення перевірок та ревізій фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж і саморегулівних організацій здійснюється Комісією згідно з повноваженнями, встановленими Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".