Правовий режим банківських рахунків

Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом.

Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений відсоток (дохід) відповідно до умов договору.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій відповідно до чинного законодавства України. Законодавство передбачає можливість відкриття двох і більше поточних рахунків.

Кореспондентський рахунок — рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

1. Поточні рахунки фізичних осіб призначені для обліку, отримання готівки, зберігання коштів та здійснення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами.

Поточні бюджетні рахунки відкривають підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяють кошти з державного або місцевого бюджетів для їх цільового використання. Не слід плутати реєстраційні рахунки бюджетних установ, що відкриваються в установах Державного казначейства, із зазначеними вище поточними бюджетними рахунками. У разі ненадходження коштів з бюджету протягом року зазначені рахунки закриваються у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Банки на підставі рішень КМУ та НБУ можуть також відкривати рахунки зі спеціальними режимами їх використання. Через функціонування поточних рахунків забезпечується господарська діяльність клієнта, фінансуються його потреби (оплата контрактів, виплата заробітної плати, сплата податків та обов'язкових зборів тощо).

До поточних рахунків також належать:

• рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами КМУ;

• поточні рахунки типу "Н", що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб — нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;

• поточні рахунки типу "П", що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;

• карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.

Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цією Інструкцією та відповідними нормативно-правовими актами НБУ, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів.

• інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам.

2. Депозитні рахунки є вкладами клієнтів до банківських установ. Через депозитний рахунок не здійснюється поточна діяльність клієнта. Згідно з законодавством юридична особа може відкрити депозитний рахунок і покласти на нього кошти або зняти їх виключно через свій поточний рахунок. Таке обмеження не поширюється на фізичних осіб, у т. ч. і суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до строку розміщення коштів на рахунку розрізняють депозити строкові, до запитання та умовні. Депозитні рахунки відкривають на підставі відповідно укладеного договору, в якому визначають строк відкриття такого рахунку. Кошти на депозитний рахунок можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунку клієнта в іншому банку або з поточного рахунку (відкритого в національній або іноземній валюті). Розрахунки через депозитні рахунки не здійснюються.

У договорі обов'язково зазначаються сума, на яку відкривається депозитний рахунок, строк договору та порядок повернення коштів, а також сума і порядок виплати відсотків за депозитом; відсотки можуть сплачуватися щомісяця або зараховуватися на депозитний рахунок і виплачуватися за підсумками певного періоду (наприклад року) або під час закриття рахунку.

До вкладних (депозитних) рахунків також належать пенсійні депозитні рахунки, що відкриваються фізичним особам відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" для накопичення заощаджень на виплату пенсії.

Поточні та депозитні рахунки можуть відкриватися як у національній, так і в іноземній валюті; можуть бути одно- чи мультивалютними рахунками, на яких обліковують кошти у національній та іноземній валюті. Хоча такий вид рахунків не передбачений банківським законодавством, він широко поширився на практиці, оскільки є вигідним і для банків (скорочується кількість рахунків, що ним обліковуються та обслуговуй ються), і для клієнта (оскільки його відкриття менше коштує).

3. Кореспондентські рахунки відкриваються банку НБУ для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку, на підставі укладеного кореспондентського договору. Серед кореспондентських рахунків розрізняють також рахунки лоро та ностро. Рахунки лоро — рахунки, що відкриваються банком своїм банкам-кореспондентам, на які вносяться всі суми, що отримуються чи видаються за їх дорученням. Рахунки ностро — рахунки певної банківської установи у банків-кореспондентів, на яких відображаються взаємні платежі.

Враховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня, і її учасниками є всі комерційні банки, прямі кореспондентські відносини між комерційними банками встановлюються в окремих випадках. Наприклад, під час здійснення операцій, пов'язаних із купівлею та продажем валютних коштів на міжбанківській валютній біржі, при розрахунках між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.

Встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин здійснюється з метою прискорення розрахунків. У всіх випадках дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає регіональне управління НБУ.

Відкриття рахунків у банківських установах регламентується Інструкцією НБУ "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті".

Для відкриття поточного рахунку юридична особа має надати до установи банку:

1) заяву на відкриття рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо у штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, заяву підписує лише керівник);

2) копію свідоцтва про державну реєстрацію, для бюджетних організацій — копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

3) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, що його зареєстрував (статут для відкриття рахунків в установах банків не надається повними товариствами, командитними товариствами, селянськими (фермерськими) господарствами, підприємцями без створення юридичної особи; установами та організаціями, що фінансуються з бюджету; іншими суб'єктами підприємницької діяльності, в яких наявність статуту не передбачена законом. Підприємства, що діють на основі лише установчого договору, замість статуту надають нотаріально засвідчену копію установчого договору);

4) копію довідки, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

5) копію довідки, що підтверджує взяття підприємства на облік в установах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, засвідчену зазначеним органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

6) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

7) картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, та відбитком печатки підприємства, що засвідчена нотаріально або керівною організацією в установленому порядку.

Зазначені документи подаються до банківської установи безпосередньо особами, які мають право першого та другого підпису (керівником та головним бухгалтером) і повноваження яких перевіряються уповноваженим працівником банку. У разі зміни особи (осіб), яка має право підпису, призначена особа (особи) має особисто податки до банку картку зі зразками підпису та пред'явити паспорт.

Аналогічний пакет документів подається до банків для відкриття поточного рахунку фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності (за винятком копії статуту) разом із паспортом або іншим документом, що ідентифікує зазначеного громадянина. Картка зі зразком підпису підприємця може бути засвідчена уповноваженим органом.

У Законі України "Про банки і банківську діяльність" установлено обов'язок банків здійснювати обов'язкову ідентифікацію клієнтів, у т. ч. під час відкриття рахунків.

Взаємовідносини між банківськими установами та їх клієнтами будуються на договірних засадах і здійснюються на платній основі. Банк укладає договір з клієнтом на розрахунково-касове обслуговування, що передбачає комплекс взаємних платіжних зобов'язань, а саме: використання банком тимчасово вільних коштів клієнта, здійснення розрахункових операцій, касове обслуговування, транспортне обслуговування під час перевезення готівки тощо. Банки користуються вільними коштами своїх клієнтів і можуть сплачувати їм за це плату у розмірі, визначеному в договорі.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням:

• власників цих рахунків, але виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або згідно з умовами договору;

• за розпорядженнями стягувачів залежно від конкретного випадку в межах їх повноважень, установлених законодавством, при цьому банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Отримувач для здійснення договірного списання оформляє платіжну вимогу, яку подає до банку, що обслуговує платника.