Тема 4: Організація торговельно-технологічного процесу на роздрібних підприємствах

Ключові слова та поняття:

Торгово-технологічний процес, торговий процес, технологічний процес, раціональна організація торгово-технологічного процесу, приймання товарів за якістю та кількістю; порядок приймання товарів, нормативні документи, документи з приймання товарів, матеріально-відповідальні особи, строки приймання товарів, транспортні документи, супроводжуючи документи, представники для участі у прийманні товарів, експерт торгово-промислової палати, представник громадськості, акти, зберігання товарів, розміщування товарів, викладка товарів, підготовка товарів до продажу; форми і методи роздрібного продажу товарів; магазинні та поза магазинні методи продажу товарів; методи активізації продажу товарів; ярмарки, базари, аукціони, комісійний продаж, продаж товарів у розстрочку, електронна торгівля, послуги в торгівлі, культура торгівлі, якість обслуговування; права споживача та їх захист, конс’юмерізм.

Програмні питання:

Торговельно-технологічний процес магазину: поняття, структура та принципи його організації, основні етапи. Проблеми поліпшення торгово–технологічних процесів в магазинах.

Організація приймання товарів на підприємствах торгівлі. Нормативні документи, що регламентують приймання товарів

Порядок приймання товарів за кількістю та якістю.

Особливості приймання товарів що надійшли в тарі – обладнанні.

Особливості приймання імпортних товарів.

Документальне оформлення результатів приймання товарів.

Організація зберігання товарів у магазин: вимоги та умови раціональної організації зберігання товарів, технологія зберігання. Організація контролю за зберіганням товарів у магазині.

Організація підготовки товарів до продажу, підготовка до продажу продовольчих та непродовольчих товарів. Особливості підготовки до продажу окремих груп продовольчих та непродовольчих товарів.

Розміщення і викладка товарів у торговельному залі; вимоги та принципи. Особливості розміщення і викладки окремих груп товарів.

Товарні втрати в торгівлі. Поняття та класифікація товарних втрат в торгівлі. Норми природного убутку продовольчих товарів.

Практичні заняття:

Порядок та організація приймання товарів.

Приймання товарів за кількістю.

Приймання товарів за якістю.

Студенти повинні

знати умови організація торговельно-технологічного процесу в магазинах в розрізі його складових елементів; порядок організації роздрібного продажу товарів і обслуговування населення

вміти користуватися нормативними документами, організовувати приймання, зберігання товарів, розміщення та викладку товарів у торговельному залі магазину.

Питання 1: Поняття торгово – технологічного процесу. Структура та принципи організації торгово – технологічного процесу магазину. Проблеми поліпшення торгово–технологічних процесів в магазинах

Торгово – технологічний процес у магазині це сукупність пов’язаних, послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торгового залу для реалізації їх покупцям при оптимальних витратах праці, часу й високому рівні торговельного обслуговування.

Особливістю торгово-технологічного процесу в магазинах є участь у ньому покупців як об'єктів праці торговельного персоналу; при цьому залежно від застосовуваних у магазині методів продажу товарів покупці можуть відігравати в торгово-технологічному процесі не тільки пасивну, але й досить активну роль

Процеси в торгівлі складаються як з технологічних, так і комерційних операцій. Структурною одиницею будь – якого технологічного процесу є технологічна операція, що слугує основою для нормування, обліку, контролю, а також оплати праці.

Технологічний процес забезпечує обробку товарних потоків, починаючи з надходження товарів до магазину і закінчуючи повною підготовкою їх до продажу. Ці операції поділяють на робочі і управлінські. До робочих відносимо – безпосередню обробку матеріалу (товару). Під управлінськими - підтримка заданого режиму роботи обладнання і забезпечення виконання заданої програми роботи. Операція складається з кількох станів (переходів), яким відповідають певні дії оператора, зумовлені незмінністю обладнання, торгового інвентарю, режиму обробки.

Комерційній(торговий) процес – забезпечує зміну форми вартості. Предметом праці є не тільки товари, а й покупці. Він сприяє не тільки доведенню товарів до споживача, а й вивчає попит населення, формування асортименту, рекламу товару.

Принципи організації торгово – технологічного процесу:

- чітке функціонування всіх елементів і частин системи;

- забезпечення комплексного підходу до виробітки оптимальних варіантів продажу товарів;

- збереження споживчих властивостей товарів;

- доведення товарів до покупців з найменшими затратами й втратами;

- відповідність технології сучасному науково – технічному рівню; забезпечення можливості упровадження досягнень науки й техніки, зокрема ПЕОМ;

- досягнення оптимальної економічної ефективності технологічного процесу шляхом прискорення обертає мості товарів, економії праці, зниження витрат обертання;

- відповідність технології сучасному науково – технічному рівню; забезпечення можливості упровадження досягнень науки й техніки, зокрема ПЕОМ;

- досягнення оптимальної економічної ефективності технологічного процесу шляхом прискорення обертає мості товарів, економії праці, зниження витрат обертання;

- забезпечення кодування товарів;

- прибуткова робота магазинів.

Структура торгового (комерційного) процесу, послідовність виконання різних операцій залежать від ступеню господарської самостійності магазину, форми продажу, виду й типу магазина.

Технологічний процес у магазині, як послідовність операцій, може бути як простим, так і складним. Простий технологічний процес забезпечується послідовним ланцюгом операцій з паралельними гілками. До простих належать підготовчі операції в магазині, а до складних – операції, пов’язані з реалізацією товарів.

В основу раціональної організації технологічних операцій в магазині повинні бути покладені товарні потоки.

Товарний потік – це рух товарів з моменту їх надходження в магазин до вручення покупцю, або повернення ним інвентарного кошика (візка) в магазинах самообслуговування.

В магазинах, що торгують непродовольчими товарами, розрізняють три основних схеми технологічного процесу:

1. включає приймання товарів і подачу їх з приймальної площадки в торговий зал для продажу (така схема використовується при наявності тари – обладнання, й вимагає для її здійснення два функціональних приміщення – для приймання товарів й для їх продажу);

2. складається з трьох операцій – приймання, зберігання товарів й їх продажу. В даному випадку виникає необхідність в приміщенні для зберігання товарів.

3. використовується при організації продажу товарів, які потребують додаткової доробки їх перед подачею в торговий зал (звільнення від зовнішньої упаковки; прасування, чистка). При цьому потрібно мати приміщення для підготовки товарів до продажу.

Найчастіше в магазинах використовуються одночасно всі три схеми технологічного процесу.

Надходження товарів

Прийман-ня товарів за якістю

Розпакування товарів

 

 

 

Рис. Схема допоміжних операцій торгово-технологічного процесу в магазині

Класична схема технологічного процесу в магазині включає такі операції: розвантаження транспортних засобів; доставка товарів у зону приймання і розпаковування; приймання товарів за кількістю і якістю; розташування товарів на зберігання; організація зберігання товарів; підготовка товарів до продажу; доставка товарів у торговельний зал; розміщення товарів у торговому залі; викладка товарів на торговому обладнанні; консультування покупців і відбирання товарів; розрахунок за покупки товарів; видача покупок і надання додаткових послуг.

Підвищення економічної ефективності технологічного процесу досягається шляхом його дослідження, узагальнення передового досвіду просування товарів на роздрібному торгівельному підприємстві, документального його оформлення, використання й поширення.

Весь торгово технологічний процес можна поділити на етапи які забезпечують обробку товарів, починаючи з їх надходження в магазин і закінчуючи повною підготовкою до продажу та відпуском покупцям.

Підвищення економічної ефективності технологічного процесу досягається шляхом його дослідження, узагальнення передового досвіду просування товарів на роздрібному торгівельному підприємстві, документального його оформлення, використання й поширення.

У магазинах, які застосовують цей метод, заключний етап торговельно-технологічного процесу повинен включати такі операції: зустріч покупця і виявлення його намірів (попиту); пропонування і показ товару; допомога у виборі товару та інформування покупців щодо якісних характеристик продукції (товарів); пропонування супутніх і нових товарів; проведення технологічних операцій, пов'язаних з відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо; розрахункові операції; упаковування і видача покупок. Розрахункові операції можуть виконуватися як на робочому місці продавця, так й у вузлі розрахунків.

Проблеми поліпшення торгово–технологічних процесів в магазинах:- скорочення суспільних затрат праці у результаті скорочення часу покупців на покупку товарів;- покращення умов праці працівників торговельних залів і підвищення культури обслуговування, завдяки заміні продавців продавцями-консультантами;- усунення невідповідності між постійно зростаючим асортиментом товарів і обмеженими можливостями його демонстрації і реклами через прилавок (при самообслуговуванні покупці мають більші можливості для ознайомлення з асортиментом, оглядом маловідомих товарів і новинок);- збільшення пропускної спроможності магазину та обумовлене цим зниження кількості конфліктних ситуацій, створення спокійної обстановки у торговельному залі;

Рис. Схема основних операцій торгово-технологічного процесу в магазині

 

- зменшення затрат праці при продажу товарів, що дозволяє скоротити кількість працівників магазину навіть при збільшенні обсягу товарообороту;- максимальне використання демонстраційної площі торговельного обладнання і площі для викладки товарних запасів;- ріст ефективності використання основних фондів і пов'язане з ним підвищення рентабельності у результаті збільшення товарообороту на 1 кв.м торговельної площі;- створення умов для нових взаємовідносин між покупцями і працівниками торговельного залу, взаємовідносин, що виховують чесність, почуття відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей;- підвищення якості та ефективності праці при зниженні фізичного навантаження у результаті використання більш передового вдосконаленого торговельно-технологічного обладнання і наукової організації праці;- застосування нових видів упаковки зменшує до мінімуму або зовсім усуває природні втрати товарів. Крім того, практична, красива упаковка попередньо розфасованого товару є для покупців гарантією його високої якості та правильної ваги.

Питання 2:Організація приймання товарів в торгівлі

Забезпечення збереженості товарів які надходять в торговельну мережу є важливою та першочерговою задачею. Правильно організоване приймання товарів за кількістю та якістю попереджує можливість виникнення нестачі, порчі, пошкодження товарів, дозволяє своєчасно виявити винних а також попередити порушення.

Транспортні засоби, які доставили товари на підприємство, повинні бути без затримки розвантажені, а товари прийняті. Розвантаження потрібно проводити з дотриманням загальних правил виконання вантажувально–розвантажувальних робіт. Наприклад, товари що укладені на піддони, знімають з автомобіля електронавантажувачем. Автоконтейнери розвантажують за допомогою гідрокрану, яким обладнано автомобіль. Колісні контейнери розвантажують за допомогою засобів, якими обладнаний автомобіль, або ж ручного водила.

Товари, що надійшли, доставляють в зону приймання.

Операції внутрішньо-магазинного переміщення товарів теж можуть виконуватися двома основними способами — ручним або механізованим. При цьому для механізації даних операцій у великих підприємствах роздрібної торгівлі застосовуються різноманітні види підйомно-транспортного обладнання для горизонтального переміщення вантажів (транспортери, конвеєри, електровізки та ін.), у багатоповерхових будівлях — також ліфти, підйомники, спуски та ін., а в переважній більшості невеликих магазинів — т. зв. засоби малої механізації, основним видом яких є ручні вантажні візки найпростіших конструкцій. Так, ручні вантажні візки рекомендується використовувати в магазинах для переміщення на невеликі відстані тарно упакованих і поштучних (без тари) товарів, які розвантажуються з транспортних засобів і подаються на дільниці приймання товарів, у торговий зал або в приміщення для зберігання. Для горизонтального переміщення вантажів у ящиках, картонних коробках або іншій жорсткій тарі також застосовуються роликові доріжки.

Розповсюдженим способом переміщення вантажів у магазинах є їх транспортування з використанням стаціонарних (у разі транспортування вантажів по постійній траєкторії) або пересувних (при частій зміні траєкторії руху товарів у магазині) конвеєрів.

Вантажі, затарені в ящики, коробки, мішки, транспортуються в підвальні приміщення магазинів або з одного поверху на інший у багатоповерхових будівлях магазинів за допомогою вантажних ліфтів або вантажних підйомників.

Одним з перспективних напрямків забезпечення таких умов є механізація вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт на основі контейнеризації та пакетування вантажів. Впровадження пакетного способу доставки товарів на піддонах потребує під час розвантажувальних робіт застосування підйомно-транспортного обладнання, за допомогою якого товари на піддонах не лише вивантажуються, але й доставляються в зону приймання (частина товарів на піддонах може одразу перевозитись і виставлятись у торговому залі)

Приймання товарів є однією з найважливіших операцій торгово–технологічного процесу підприємства й повинно проводитися особами, які є матеріально – відповідальними. Прийманню та оприбуткуванню належать тільки доброякісні товари, які відповідають вимогам стандартів і технічних умов. Перевіряють товар за якістю товарознавці.

Приймання товарів у підприємстві здійснюється на підставі інструкцій “Про приймання продукції виробничо – технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (якістю)” Ці інструкції використовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, особливими умовами поставки або іншими обов’язковими документами не передбачено інший порядок приймання. При укладанні договорів поставки сторони мають право передбачити в них особливості приймання окремих товарів.

Особи, що приймають участь в прийманні, повинні добре знати ці документи і вміти ними користуватися. Такі питання, як правила і терміни приймання, порядок оформлення телефонограм, актів, претензій постачальнику є головними для матеріально – відповідальних осіб.

Керівництво підприємства повинно систематично контролювати виконання правил приймання, збереження товарів, попереджувати порушення.

Питання 3: Порядок приймання товарів

Приймання розпочинається з співставлення кількості товарів, що надійшли з даними, що вказані у супроводжуючих документах (рахунок – фактура, товарно – транспортна накладна, специфікація та ін.) Якщо ж товари надійшли без супроводжуючих документів, то приймання здійснюють з укладанням акту на відповідальне збереження.

Існує два основних способи (або напрямки) проведення цих операцій: 1) "від товару до супровідного документу"; 2) "від супровідного документу до товару".

Під час проведення приймання за першим способом ("від товару до супровідного документу") спочатку почергово визначають наявність і фактичну кількість кожної з конкретних назв товарів, після чого інформацію про їх фактичну кількість порівнюють з даними накладних рахунків-фактур тощо; якщо ці дані збігаються, у супровідному документі роблять спеціальну позначку, якщо ні, то товари даної назви тимчасово відкладають і проводять приймання наступних позицій товарів. У кінці приймання з'ясовують остаточний результат (нестача чи надлишок).

При застосуванні другого способу приймання товарів ("від супровідного документу до товару") процедура приймання проводиться згідно з послідовністю запису окремих позицій товарів у супровідному документі.

Спосіб приймання товарів визначається відповідно до послідовності укладання товарів у кузові транспортного засобу (як правило, першим приймають товар, який розташований найближче до заднього борту автомобіля або до дверей кузова типу "фургон").

Приймання товарів за кількістю полягає у зіставленні маси, кількості місць та одиниць фактично завезених товарів з даними супровідних документів і маркування. Перевірку кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних у супровідних документах. Масу нетто товарів при цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами, ТУ або іншими обов'язковими для сторін документами. Масу тари необхідно визначати одночасно з масою нетто товару.

У тих випадках, коли товари в магазин надійшли без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кількість товарів з вказанням у ньому відсутніх документів; при цьому отримані товари повинні запишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів.

Якщо при кількісному прийманні товарів у момент надходження неможливо визначити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при отриманні товарів і масу тари після звільнення вказують у відповідних актах.

Приймання товарів за кількістю умовно поділяємо на два етапи:

приймання за кількістю товарних місць, масі брутто, або за кількістю товарних одиниць і масі нетто, при розвантаженні транспорту. При цьому перевіряють стан тари, упаковки, наявність і правильність маркірувальних позначок, цілісність пломб.

приймання за кількістю товарних одиниць в кожному товарному місці і масі нетто, проводиться одночасно з відкриттям тари, але не пізніше 24 год. по швидкопсувним товарам і 10 днів з останніх. Для районів дострокового завозу приймання непродовольчих товарів проводиться в подовжений термін – 60 днів.

Кількість товарів, що надійшли визначають в тих одиницях, що вказані в супроводжуючих документах.

Приймання товарів за кількістю проводиться: а) при централізованому завезенні товарів постачальником — безпосередньо в магазині; б) при вивезенні товару транспортом магазину — на складі постачальника; в) при іногородній поставці — на станції (пристані) призначення. Перевірка товарів за кількістю проводиться повністю, інколи допускається вибіркова перевірка (за дозволом стандартів, технічних умов). Масу нетто і масу тари перевіряють одночасно. Результати перевірки оформляються актами.

Якщо під час перевірки виявлена нестача, або надлишки товарів, то приймання призупиняється, забезпечується збереження товарів, складається відповідний акт і про нестачу сповіщають постачальника. (виготовлювача)

Представник повинен прибути в термін не пізніше ніж на наступний день (місцевий) або на протязі трьох днів (не місцевий).

У випадку неявки представника, подальше приймання проводиться за участю третьої особи, яка не зацікавлена в результатах приймання. Такому представнику видається посвідчення на право приймання товарів конкретної партії.

За результатами приймання складається відповідний акт з повним заповненням відповідної інформації, а також додатком всіх копій супроводжуючих документів, та інше.

Претензію постачальнику за результатами приймання направляють на протязі місяця після отримання товарів.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю повинно проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов'язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, — технічного паспорта, сертифіката, специфікації та ін.

Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а для визначення якості товарів можуть застосовуватися методи лабораторної або органолептичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють попередньо — в місці отримання, а в магазині проводять остаточне приймання.

Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст і правильність їх маркування (за даними маркування визначають виготівника виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені стандартами або ТУ; маркування повинне бути нанесене або безпосередньо на товар (виріб) або на прикріплений на нього ярлик).

Перевірка тари й упаковки передбачає визначення відповідності її вимогам стандартів або ТУ та здатності забезпечувати збереження кількості та якості товарів під час перевезення (у договорі поставки можуть вказуватись номери стандартів і ТУ на тару та/або упаковку, в яких повинен поставлятись товар).

Терміни прибуття місцевих та іногородніх представників виготівника (відправника) для участі в прийманні товарів за якістю та комплектністю аналогічні термінам приймання товарів за кількістю. Однакові також порядок призначення представника постачальника (відправника) і характер посвідчення, яке йому видається. Якщо представник постачальника в установлені терміни не прибув, то перевірка якості товарів здійснюється експертом Бюро товарних експертиз ТПП.

Терміни приймання товарів за якістю – місцевий постачальник – 10 днів;

Немісцевий – 20 днів.

Якість товарів підтверджується штампом на накладних, сертифікатом, маркуванням тари і товарів.

Приймають товар за якістю матеріально – відповідальні особи і товарознавець підприємства. Одна з провідних британських фірм "Теско" розробила і застосовує низку рекомендацій щодо оптимізації процесу приймання товарів у магазині:

- Поставка товарів повинна здійснюватись суворо за графіком. Дотримання графіка прибуття автомобілів з товаром – обов'язок постачальника. Керівники магазину повинні забезпечити, щоб до моменту прибуття автотранспорту на місці перебували спеціально виділені і відповідно навчені працівники, відповідальні за приймання товарів. Для навчання потрібно проводити спеціальну професійну підготовку у формі семінарів, разових тематичних занять.

- Керівники магазину зобов'язані періодично перевіряти організацію приймання способом особистого контролю. Рекомендується час від часу проводити повторні контрольні перевірки (ще раз перевіряти вже прийняту партію). Одночасно контролюється додержання санітарно-гігієнічних вимог, чистота, не захаращення території, свобода під'їзних шляхів і маневрування автотранспорту,

- Для приймання товарів повинна бути виділена спеціальна зона.

- Застосування при прийманні товарів технології сканування машино-зчитуваних штрихових символів маркування та етикеток (не на поверхні споживчої тари, а на транспортній (як правило — гофрокартонні ящики) тарі).

- Застосування під час приймання товарів дисплеїв, зв'язаних з внутрішньо-магазинною АСУ: на їх екран можна виводити дані про замовлені магазином товари і про ті, які фактично доставлені, що дозволяє негайно виявити всі надлишки і нестачі.

- Доставлені товари повинні бути згруповані в тому порядку, у якому вони перелічені в вантажо-супровідних документах. Це спрощує і прискорює перевірку при прийманні.

- Приймання товарів у магазинах значно спрощується також при постачанні з централізованих розподільних складів торговельної системи за рахунок скорочення кількості рейсів автомобілів, їх більш повного завантаження, додержання графіків завезення й уніфікації вантажо-супровідної документації.

За підсумками приймання товарів з участю осіб, які брали участь у ньому, у день закінчення приймання складається двосторонній акт, зміст якого регламентується Інструкцією. В цьому акті мають бути сформульовані висновки про результати приймання товарів за кількістю та якістю, причини та винуватців їх виникнення. Товари, щодо якості яких складено такий акт, магазин повинен прийняти на відповідальне зберігання до отримання рішення постачальника щодо їх дальшого використання. Акт приймання товарів по якості затверджує керівник підприємства-одержувача не пізніше ніж через 3 днів після складання, а по кількості на наступний день. Затверджений акт служить підставою для оформлення претензії до постачальника, порядок подання якої визначений законодавством України.

Чинним законодавством передбачено право підприємств роздрібної торгівлі документально оформляти і висувати відповідні претензії до виробників товарів у зв'язку з виявленням виробничих вад товарів навіть за межами встановлених термінів приймання за якістю.

Працівники роздрібного торговельного підприємства мають право документально оформити акт про виявлення виробничих вад у товарах, якщо вони виявлені під час підготовки товарів до роздрібного продажу або під час роздрібного продажу протягом 4 місяців після отримання товарів.

У разі виявлення прихованих вад у товарах відповідний акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше від 4 місяців від дня надходження товарів на склад підприємства, котре виявило ці недоліки (якщо інші терміни не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими вадами розуміють такі" що не можуть бути виявлені лід час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.

Якщо на товари встановлені гарантійні терміни експлуатації або зберігання, то акт про приховані вади повинен бути складений протягом 5 днів, але в межах установленого гарантійного терміну. Якщо ж гарантійний термін на товари встановлюється з моменту їх роздрібного продажу, то акт про приховані вади товарів може складатися також у період зберігання перед продажем незалежно від часу отримання товарів.

Особлива роль процесів приймання товарів за кількістю та якістю в забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних заходів.

Оформлення документації на приймання товарів проводиться відповідно даних інструкції П-6 і П-7. Документація може оформлюватися працівниками, що приймає участь у прийманні товарів і є матеріально – відповідальними особами, товарознавцями з груп товарів та з якості; представниками постачальників (виробників).

З метою покращення якості оформлення документів використовуються стандартизовані та трафаретизовані бланки, за допомогою ПЕОМ прискорюється робота з оформлення документації; стандарті ситуації вирішуються за допомогою відповідно складених програм.

Питання 4:Особливості приймання товарів що надійшли в тарі – обладнанні

 

Контейнери на колісній основі (тару-обладнання) вивантажують як за допомогою автономних розвантажувальних засобів (крани, вантажопідйомні борти та ін.), так і з використанням ручних вантажних візків з гідравлічним підніманням вил (типу "Rokla"). При цьому товари з кузова автомобіля безпосередньо в тарі-обладнанні вивантажуються на платформу (рампу) за допомогою авто- чи електро-навантажувача, вантажного візка з висувними вилами або ходової колісної частини тари-обладнання. З розвантажувальної платформи тара-обладнання може доставлятись як у приміщення для приймання товарів чи зберігання, так і безпосередньо у торговий зал.

У тих випадках, коли магазин не обладнаний такою платформою, застосовуються спеціальні автомобілі-самонавантажувачі, обладнані вантажопідйомними бортами або консольними кранами. Це дозволяє виконувати всі розвантажувальні роботи силами лише одного працівника — водія автомобіля.

Тара – обладнання за своїми розмірами і формою повинна відповідати стандартам і технічним умовам і забезпечувати збереження товарів при перевезенні. Кожна одиниця тари – обладнання має маркірування з вказаними масою, найменуванням власника, вантажопідйомності. Одиничні та фасовані товари укладають в споживчій тарі до повного завантаження, але не більше норми. Завантаження проводиться у відповідності з встановленою схемою викладки або насипом. В кожне місце вкладається специфікація або пакувальний ярлик з повною інформацією про товар, тара – обладнання повинно бути опломбовано.

При прийманні отримувач перевіряє відповідність кількості одиниць тари – обладнання супроводжуючим документам, а також цілісність тари і пломб, чохлів. При повній відповідності працівник робить відмітку в супроводжуючих документах і закінчує приймання без участі постачальника.

Закінчується приймання звіркою відповідності схеми укладки або перевіркою ваги за трафаретом.

При порушенні пломб або несправності тари – обладнання, невідповідності якості пакування, а також нестачі, отримувач негайно (не пізніше 1 години) повідомляє про це постачальника. Він повинен з’явитися для участі в і подальшому прийманні не пізніше 3 годин, а не місцевий –24 годин з моменту отримання повідомлення. Приймання і складання акта проводять відразу по прибутті представника постачальника.

Питання 5: Особливості приймання імпортних товарів

Особливості приймання імпортних товарів: товари приймаються тільки в присутності представника Торгово – промислової палати України, а там де вона відсутня – експерта Бюро товарних експертиз;

при неможливості складання акта представниками даних організацій, приймання проводиться за участю компетентних представників незацікавлених організацій;

участь представників громадськості в прийманні імпортних товарів не передбачено;

спеціальними нормативними актами терміни приймання товарів не встановлені, встановлені лише терміни подачі рекламаційних актів;

для виклику експерта торговельне підприємство подає заявку у відповідний орган;

експерт направляється для приймання товарів на протязі трьох робочих днів з моменту отримання заявки;

кількість товарів визначають шляхом суцільної перевірки з розвантаженням тари, перемірювання або переважування;

вибіркова перевірка дозволяється в окремих випадках, передбачених умовами контрактів;

на випадок потреби у відборі зразків (проб), складається акт відповідної форми;

акт відбору зразків і протокол лабораторного дослідження докладають до акту експертизи;

акт експертизи складається на кожну партію товарів (що надійшли по одному транспортному документу);

за загальноприйнятими правилами претензії направляються тому господарському органу, який виставив рахунок за товар.

Питання 6: Організація зберігання товарів у магазині

 

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забезпечує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну торгову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабельності торгівлі. Раціональна організація зберігання товарів передбачає створення режиму зберігання, заснованого на обліку фізико – хімічних властивостей і особливостей кожного товару; розробку схем розміщення окремих товарів; визначення способів укладання товарів; забезпечення контролю їх якості.

Важливими умовами раціонального розміщення товарів є: створення необхідних режимів – температури й вологості, що відповідають фізико – хімічним властивостям товарів, які зберігають; додержання правил товарного сусідства; розміщення товарів з урахуванням терміну їх зберігання, частоти завезення і відпуску, габаритних розмірів і вантажомісткості.

Прийняті товари в магазині розміщують в приміщеннях для зберігання або ж подають в торговий зал для організації продажу.

Особливості зберігання товарів в магазинах: недовго, досить велика кількість на невеликих площах; істотна частина зберігається в торговому залі; товарні запаси швидко оновлюються і можливі варіанти товарів з однією назвою й різними цінами.

Для забезпечення збереженості кількості і якості товарів у магазинах вживають ряд заходів:

організаційні – підтримка необхідного рівня товарних запасів; розташування на зберігання, визначення відповідальних осіб; забезпечення протипожежних заходів і охорони товарно – матеріальних цінностей;

технічні – вибір і оснащення магазину з метою забезпечення збереженості товарів устаткування й інвентарем, дотримання необхідних умов і режиму зберігання товарів;

санітарно – гігієнічні - організація санітарного і профілактичного нагляду за зберіганням товарів.

Технологія зберігання – розміщення на зберігання, укладання на зберігання, створення і підтримка необхідного режиму зберігання й догляду за товарами.

Під час виконання операцій укладання товарів на зберігання необхідно раціонально використовувати площу приміщень, створювати найкращі умови для збереження товарів і зручності для роботи з ними. З цією метою для кожної групи товарів відводять постійне місце зберігання, усередині товарної групи товари розміщують за підгрупами, видами та іншими ознаками. При цьому відстань від товарів, розміщених на зберігання, до опалювальних пристроїв повинна бути не меншою за 1 метр, до джерел освітлення — не менше ніж 50 см, до підлоги — 20 см, між стелажами і підтоварниками — 70 см.

Розміщуючи товари, враховують тривалість зберігання, послідовність та черговість їх реалізації і відпуску.

Усі товари повинні групуватись за ознакою однорідності режиму зберігання, створюваного з урахуванням їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. При зберіганні необхідно суворо дотримуватись