Шляхи розширення роздрібної торгової мережі

 

До шляхів розширення роздрібної торговельної мережі ми можемо віднести:

- нове будівництво;

- реконструкція і модернізація торговельної мережі;

- механізація, автоматизація та комп’ютеризація операцій торгово – технологічного процесу;

- звільнення та використання приміщень для торгівлі зайнятих не за призначенням;

- реконструкція приміщень перших поверхів житлових будинків для зайняття торговельною діяльністю;

- розвиток малих форм торговельної мережі;

- розвиток оптово – роздрібної торговельної мережі, магазинів – складів та інших форм роздрібного продажу товарів.

Реконструкція розглядається як комплекс заходів щодо значного переобладнання підприємств, добудови нових приміщень та розширенню діючих, заміна застарілого обладнання, впровадження нових технологічних процесів на основі впровадження комп’ютерної техніки та іншого сучасного обладнання.

Мета реконструкції – підвищити ефективність використання наявної торговельної мережі.

Модернізація – зміна та удосконалення технологічних процесів на основі використання сучасних підходів до будівництва та оснащення підприємств торгівлі.

На розвиток торговельної мережі можуть бути витрачені кошти підприємств та організацій різних форм власності які бажають відкрити або використати наявні торгові площі, власні кошти фізичних осіб, банківські кредити, кошти державних та комунальних підприємств.

Ринкові реалії сьогодення вносять суттєві корективи до традиційних засад формування і розміщення вітчизняних роздрібних торговельних суб'єктів у окремих типах населених пунктів. У цих умовах на передній план виходять підвищення рентабельності діяльності роздрібних торговців, стабілізація їх конкурентної переваги за рахунок вибору оптимального місця розташування торговельного закладу або власної єдиної мережі роздрібних торговельних підприємств. Сьогодні актуальним є справді ринковий підхід до стратегії розміщення торговельних підприємств і одиниць, який має одночасно враховувати соціально-демографічну структуру мешканців, поточний і перспективний типи розселення в зоні обслуговування як у містах, так і в селах з урахуванням перспективних планів розвитку окремих населених пунктів.

 

Питання 8: Основні риси осучасненого дизайну магазинів

 

Кожному магазину притаманний власний індивідуальний імідж (образ). Імідж магазину складається у свідомості покупців довільно, в результаті тривалого користування його послугами. Однак часто керівники магазинів намагаються направлено формувати у покупців певну уяву про магазин, його певний образ. Важливими рисами образу магазину є його місце розташування та доступність до покупців, архітектурне вирішення фасаду будівлі і його незвичне, раціональне внутрішнє планування і привабливий інтер’єр.

Під дизайном магазину (від англ. design — задум, проект, креслення, рисунок) слід розуміти його художнє вирішення, яке забезпечує формування естетичних і функціональних властивостей даного об'єкта. Дизайн магазину повинен забезпечити високий рівень естетичного вигляду всіх елементів будівлі магазину. Сучасні тенденції в дизайні торговельних підприємств ґрунтуються на забезпеченні єдності зовнішнього вигляду та інтер'єру магазину. Однак основне завдання дизайну полягає в загостренні уваги покупців на товарах, якими торгує магазин. Тому в торговельному підприємстві має бути створений своєрідний єдиний комплекс «товари + зовнішній вигляд + інтер'єр»

Основні риси осучасненого дизайну магазинів країн з розвинутою ринковою економікою розглядаються як оформлення інтер’єру та екстер’єру магазинів, вони мають створювати сприятливі обставини для організації продажу товарів; сприяти підвищенню культури торгівлі, відповідати естетичним вимогам. Створюється дизайн як оформленням окремих деталей підприємства так і торгово - технологічним обладнанням. Елементами дизайну є рекламні написи, плакати, довідка, малюнки, шрифти, що використовуються, кольорова гама оформлення стін, стелі, підлоги та ін.

Важлива роль у цьому комплексі належить зовнішньому вигляду підприємства торгівлі, який є одним з компонентів загального образу магазину. Естетичне оформлення будівлі магазину покликане відповідати двом вимогам: воно повинно гармонійно поєднуватися з навколишнім ландшафтом і забудовою і вигідно виділяти будівлю магазину на їх тлі. Щоб надати будівлі магазину вигляд, що гармонує з ландшафтом, духом і історією місцевості, можна використовувати місцеві матеріали, декоративні мотиви, традиційні правила оздоблення. Виокремлення ж магазину серед конкурентів можна досягти незвичним архітектурним рішенням або вибором відповідних-будівельних матеріалів.

Під інтер'єром магазину (від фр. interieur — внутрішній простір будівлі або приміщення у будівлі) розуміють архітектурно й художньо озлоблену його внутрішню частину. Інтер'єр має відповідати зовнішньому оформленню і не вступати в суперечність з образом магазину, який склався в покупців під впливом архітектурного рішення будівлі. Оформлення інтер'єру повинно відповідати традиціям, смакам, стилю життя основного контингенту покупців. Головним завданням під час проектування інтер'єру магазину є створення оптимальних умов для показу товарів і забезпечення максимальних зручностей покупцям для здійснення купівлі. Досягнення цієї мети залежить від комплексного вирішення таких завдань:

- створення оптимальних пропорцій приміщень, раціональної розстановки обладнання з урахуванням розміщення основних проходів, колон, сходів, ескалаторів та ін.;

- вдале розташування вітрин та рекламних засобів;

- оригінальна обробка стін, стелі, підлоги та колон;

- правильне використання кольору при оформленні приміщень;

- правильне освітлення торговельних залів магазинів джерелами загального та місцевого освітлення;

- улаштування підвісних елементів з урахуванням архітектури простору торгового залу.

У створенні інтер'єру особлива роль відводиться раціональному плановому рішенню торгового залу. Приймаючи рішення щодо розстановки торгового обладнання, необхідно враховувати імідж магазину, товарну спеціалізацію магазину й економічну доцільність. Загалом вибраний варіант має забезпечувати досягнення встановлених нормативів ефективності використання площі торгового залу та сприяти тому, щоб покупці могли побачити якомога більшу частину пропонованих товарів. На це саме треба орієнтуватися і розміщування товарів у торговому залі та їх викладка на торговому обладнанні. Торгове обладнання не має контрастувати з іншими елементами оформлення торгового залу. Форма і конструкція торгового обладнання, особливості стилю і способи викладання товарів, поєднання кольорів, рекламні засоби повинні створювати єдиний закінчений ансамбль.

Декоративне оформлення сучасних магазинів дуже різноманітне — від простого, стриманого стилю до використання найрізноманітніших декоративних матеріалів і прикрас. Декоративне оформлення може відображати чи підкреслювати перевагу тих чи інших товарів у асортименті.

Усі компоненти зовнішнього і внутрішнього оформлення магазину повинні поєднуватися між собою і породжувати у покупця очікування зручних і приємних купівель.

 

Питання 9: Фірмові магазини промислових підприємств (об’єднань) їх завдання і види діяльності

Фірмові магазини - це зразкові самостійні торгівельні підприємства, що мають права юридичної особи, та здійснюють комерційну діяльність з реалізації товарів певної галузі промисловості, виробничого об’єднання, фабрики, заводу та ін.

Фірмовий магазин може входити до складу виробничого об’єднання (підприємства), торговельно-промислового комплексу, але в такому випадку вони втрачають права юридичної особи.

Задачі фірмової торгівлі:

- вивчення попиту на товари та визначення потреб населення;

- реклама нових товарів; забезпечення високого рівня культури торгівельного обслуговування населення.

Фірмова торгівля повинна бути зразковою з питання організації продажу товарів та обслуговування населення. Фірмові магазини виконують всі технологічні та торговельні функції роздрібних торговельних підприємств. Приклади фірмових магазинів міста Хмельницького: магазин Хмельницької трикотажної фабрики, мережа магазинів та кіосків “ Вершковий рай ” та інші.

Крім фірмових магазинів промислових підприємств створюється мережа фірмової торгівлі торговельних фірм. Наприклад ПАТ «Фірма «Бакалія». Це підприємство дорівнюються за своїм статусом до фірмової торгівлі. Але в асортименті їх магазинів забезпечується продаж цілої групи товарів – бакалійних, а також організовано продаж гастрономії. Мета такої фірми – надати покупцям можливості придбати весь необхідний асортимент товарів в одному магазині при забезпеченні високого рівня торговельного обслуговування. Високий рівень обслуговування також забезпечує торговельно – комерційна фірма «Центральний універмаг».

 

Тестові питання для самоконтролю

 

1. основна функція роздрібної торгівлі 1.1 роздрібний продаж товарів 1.2 оптовий продаж товарів 1.3 оптово – роздрібний продаж товарів

2. кінцевий пункт роздрібного продажу товарів і виступає як самостійний господарюючий суб’єкт це 2.1 торговельне підприємство 2.2 торговельна одиниця 2.3 торгівля 2.4 торговельна мережа

3. кінцевий пункт продажу товарів який не є юридичною особою це 3.1 торговельна одиниця 3.2 торговельне підприємство 3.3 торгівля 3.4 торговельна мережа

4. сукупність роздрібних торговельних підприємств і торговельних одиниць утворює 4.1 роздрібну торговельну мережу 4.2 торгівлю 4.3 торговельне підприємство 4.4 торговельну одиницю

5. торгівельна мережа поділяється на 5.1 стаціонарну, пересувну, посилкову 5.2 стаціонарну, пересувну 5.3 стаціонарну, посилкову 5.4 посилкову, стаціонарну, напівстаціонар ну

6. Магазини і дрібно – роздрібні торгові підприємства становлять 6.1 стаціонарну торговельну мережу 6.2 пересувну торговельну мережу 6.3 посилкову торговельну мережу

7. автомагазини, автопричепи та розвозки складають 7.1 пересувну торгівельну мережу 7.2 стаціонарну торговельну мережу 7.3 посилкову торговельну мережу

8. широкий асортимент товарів, надання покупцям додаткових послуг, зручність для торговельного персоналу і покупців 8.1 переваги товарів у магазинах 8.2 переваги товарів у посилковій торгівлі 8.3 переваги товарів у кіосках

9. пересувна торгівельна мережа поділяється на 9.1 розвізну і розносну 9.2 розвізну і стаціонарну 9.3 розвізну і посилкову

10.з метою обліку торгівельної мережі використовуються наступні показники 10.1 торгова площа і кількість одиниць 10.2 торгова площа 10.3 кількість одиниць 10.4 кв. метри

11. відбір існуючих і розробка нових, раціональних, технічно досконалих і економічно ефективних типів магазинів це 11.1 типізація 11.2 спеціалізація 11.3 універсалізація

12. асортимент, розмір торгової площі, розміщення підприємства на території міста, вид торговельних будівель форми і методи обслуговування це ознаки 12.1 типізації 12.2 спеціалізації 12.3 універсалізації

13. Існуюча номенклатура типів магазинів поділяє всі магазини на 13.1 основні і додаткові 13.2 основні в спеціалізовані 13.3 основні і універсальні

14. Раціональне формування асортименту товарів в межах визначеної групи це 14.1 спеціалізація 14.2 типізація 14.3 універсалізація

15. встановлення профілю магазину за товарною ознакою або за комплексністю споживання товарів це напрямки 15.1 спеціалізації 15.2 типізації 15.3 універсалізації

16. за спеціалізацією магазини поділяють на 16.1 спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, комплексного попиту, універсальні 16.2 спеціалізовані, комбіновані, комплексного попиту, універсальні 16.3 вузькоспеціалізовані, комбіновані, комплексного попиту, універсальні

17. зразкові самостійні торгівельні об’єднання, що мають права юридичної особи та здійснюють комерційну діяльність з реалізації товарів певної галузі промисловості це 17.1 фірмові магазини 17.2 спеціалізовані магазини 17.3 магазини комплексного попиту

18. вивчення попиту на товари та визначення потреб населення, реклама нових товарів, забезпечення високого рівня культури торгового обслуговування це задачі 18.1 фірмової торгівлі 18.2 спеціалізованої торгівлі 18.3 універмагів

19. склад міської території, розміщення житлових центрів міста, транспортних шляхів, адміністративних і культурних центрів, щільність житлової забудівлі це фактори 19.1 що впливають на розміщення торгівельних підприємств 19.2 що впливають на культуру торгівлі 19.3 що впливають на організацію торгівлі

20. принципи розміщення торговельної мережі 20.1 забезпечення рівномірного розміщення торговельної мережі, групове розміщення магазинів 20.2 забезпечення рівномірного розміщення торгівельної мережі 20.3 групове розміщення магазинів

21. територіальне зближення магазинів різної товарної спеціалізації це 21.1 групове розміщення магазинів 21.2 територіальне розміщення магазинів 21.3 нормативне розміщення магазинів

22. за функціональною системою розміщення торговельних підприємств вся мережа поділяється на 22.1 магазини житлової забудівлі і магазини загальноміського призначення 22.2 магазини житлової забудівлі 22.3 магазини загальноміського призначення

23. основні типи магазинів 23.1 універсам і універмаг 23.2 одяг, взуття, меблі 23.3гастроном, універмаг, універсам

24. комплекс заходів щодо значного переобладнання підприємств, добудови нових приміщень та розширенню діючих це 24.1 реконструкція 24.2 переобладнання 24.3 ремонт

25. зміна та удосконалення технологічних процесів на основі використання сучасних підходів до будівництва та оснащення це 25.1 модернізація 25.2 реконструкція 25.3 ремонт

 

Використані джерела

 

1. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту Закон України // Урядовий кур’єр, 1994 – 27 січня

2. Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України: затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997р. № 1140 // Бюл. ВР України –1998, №3 с.373-380

3. Порядок провадження торговельної діяльності і правила торговельного обслуговування населення // Урядовий кур’єр. – 2005.

4. Правила роботи дрібно – роздрібної торговельної мережі // Фін. України.-1996.-13 серпня Л- 15

5. Бланк И.А. Торговий менеджмент – К. УФИМБ.1997, с.45-55

6. Бухгалтерський облік в торгівлі // проф. Бутинець Ф.Ф.- Житомир, ПП “РУТА”, 2002, ст.44-53

7. Бурмистров В.Г.Организация торговли непродовольственными товарами –М. Экономика, 1988, с.32-47

8. Голошубова Н.О. Роздрібна торговельна мережа: стан і тенденції розвитку // Вісник КДТЕУ, 1998 №7 с.74-82

9. Котлер Ф. Основи маркетинга - М.”Прогресс”,1992 ст.431-480

10. Ребіцький В.М. Антонюк Я.М. Балабан П.Ю Технологія і обладнання підприємств торгівлі К., Либідь, 1996, ст.142-144

11. Теорія та практика торговельного обслуговування /Апопій В.В., К. 2005 ст.46-87

12. http://pidruchniki.com.ua/12601206/marketing/organizatsiya_torgivli_-_apopiy_vv