ТОП 10:

Типи магазинів та їх об’єднань. Характеристика магазинів різних типів, їх значення. Спеціалізація торговельних підприємств



 

Роздрібні торговельні підприємства поділяються на такі види:

- самообслуговування (для придбання товарів повсякденного попиту і де – яких товарів попереднього вибору, є підставою для торгівлі з знижками);

- з вільним вибором товарів (працюють продавці до яких при бажанні можна звернутися за допомогою; клієнт закінчує угоду, звертаючись до продавця та розраховуючись з ним);

- з обмеженим обслуговуванням (продають товари попереднього вибору та такі, що потребують консультації з боку продавця, надають кредити та послуги);

- з повним обслуговуванням (найкращі та найдорожчі товари, широке коло продавців які готові допомогти покупцям на всіх етапах купівлі – продажу, вільний обмін та повернення товарів, кредитування повна мережа додаткового обслуговування).

Універмаги пропонують декілька асортиментних груп товарів – одяг, товари для дому; господарчі товари. Кожний асортиментній групі виділено спеціальний відділ.

Універсам - досить велике підприємство з низьким рівнем витрат, невисока питома вага і великий обсяг продаж, що розраховано на повне задоволення потреб споживачів в продуктах харчування, миючих засобах і товарах для дому.

Магазини товарів повсякденного попиту - продовольчий магазин досить невеликий за розмірами, знаходиться в зоні житлової забудівлі, працює без вихідних, має обмежений асортимент товарів повсякденного попиту.

Комбіновані універсами, універсами широкого профілю і торгові комплекси відносяться до магазинів з широким асортиментом товарів, в їх асортимент введені ліки, можуть бути побутові послуги та ін.

Роздрібні підприємства послуг - це готелі, мотелі, банки авіакомпанії, коледжі, лікарні та ін.

Узагальнена назва торгівельних будівель - магазини – вони розміщуються в спеціальних будівлях, мають торговельний зал для продажу товарів і обслуговування покупців; комори для зберігання товарів, службові, побутові, технічні та інші приміщення. Магазини використовують різні форми продажу товарів в широкому асортименті; надають покупцям послуги, забезпечують високий рівень культури торгівлі.

Будівництво магазинів потребує типізації магазинів як основи раціонального і найбільш ефективного будівництва торговельної мережі.

Тип магазину – це сукупність характеристик магазину, що визначають його основні відмінності: асортиментний профіль, розмір торгової площі, метод продажу товарів і ціновий рівень на товари і послуги.

Типізація магазинів - це відбір існуючих і розробка нових, раціональних, технічно досконалих і економічно ефективних типів магазинів, які підлягають масовому розповсюдженню.

Ознаки типізації: асортимент, розмір торговельної площі, розміщення підприємств на території міста, вид торговельних будівель (приміщень), форми і методи обслуговування населення.

Переваги типізації: раціональна організація матеріально – технічної бази, можливість правильно планувати структуру торгової мережі, обґрунтовано розміщати магазини в місті, організувати точний облік торговельної мережі, створити умови для покращення торгово – оперативної роботи, покращення ритмічності товаропостачання, використання графіків завозу товарів, забезпечення максимального завантаження транспорту.

Існуюча номенклатура типів магазинів поділяє всі магазини на основні і додаткові.

Основні призначені для проектування і будівництва в нових містах і тих що реконструюються.

Додаткові призначені для використання при реконструкції діючих торговельних приміщень

Асортиментний профіль магазину формується шляхом підбору товарних груп, підгруп і різновидів товарів за певними ознаками, внаслідок чого відбувається розмежування сфер діяльності магазинів. Цей процес являє собою одну з форм суспільного поділу праці в торгівлі, її внутрішньогалузеву спеціалізацію в системі організації торговельного обслуговування покупців.

Питання спеціалізації – це раціональне формування асортименту товарів в межах визначеної групи. Вона суттєво впливає на підвищення ефективності використання торгівельної мережі, покращення обслуговування населення.

Спеціалізація магазину – це одна з форм поділу сфер діяльності між магазинами за товарним асортиментом і ціновим рівнем на товари та послуги відповідно до обраного суб’єктом господарювання цільового ринку.

Ведучими напрямками спеціалізації є встановлення профілю магазину за товарною ознакою або за комплексністю споживання товарів. Спеціалізація роздрібної торговельної мережі є наслідком розширення асортименту товарів, який потребує виокремлення окремих груп і диференціації забезпечення магазинів з різними напрямками асортиментної політики.

Напрямки спеціалізації:

на підставі товарно – групової ознаки (взуття, одяг); комплексності забезпечення попиту (все для дітей).

Види комплексів за товарним асортиментом: предмети одягу, взуття і туалету; культурно – побутового призначення; спортивного призначення; домашнього та господарського призначення.

Особливе місце займають такі групи товарів як квіти, нафтопродукти, паливо, автомобілі.

За спеціалізацією магазини поділяються на: спеціалізовані (одна група товарів); вузькоспеціалізовані (частина групи товарів); комбіновані (споріднені групи товарів); комплексного попиту (для визначених груп населення); універсальні (для всіх груп населення)

Процес спеціалізації обумовлюється рівнем матеріально – технічної бази торгівлі, чисельністю населення, обсягом та структурою товарообороту. Рівень спеціалізації торговельної мережі розраховується за питомою вагою торгівельної площі спеціалізованих магазинів до загальної торгівельної площі магазинів.

Корпоративна мережа магазинів об’єднання кількох магазинів роздрібної торгівлі, які належать одному власнику, мають централізоване управління, централізовані служби закупівлі товарів і постачання, пропонують однотипний асортимент товарів. Їх переваги – мають можливості закуповувати величезні партії товарів за нижчими цінами; можуть наймати спеціалістів з ціноутворення, просування, управління та ін.

Найпомітнішими є відмінності в структурі типів магазинів (крамниць) — найбільших і найчисленніших суб'єктів роздрібного торговельного обслуговування населення. У складі крамниць залежно від їх потенціалу і провідної спеціалізації виділяють такі основні типи:

Гіпермаркет — магазин самообслуговування загальноміського значення з торговельною площею понад 3000 м2, з максимально широким асортиментом (більше ніж 15 тисяч асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Універмаг — магазин загальноміського значення, торговельною площею понад 1500 м2, з урізноманітненим асортиментом (більше ніж 5000 асортиментних позицій) непродовольчих товарів.

Універсам, або супермаркет — великий магазин самообслуговування всередині жилої зони міста, що має торговельну площу понад 400 м , з урізноманітненим асортиментом (більше ніж 5000 асортиментних позицій) продовольчих і непродовольчих товарів.

Міні-маркет — магазин самообслуговування торговою площею до 200 м", з обмеженим асортиментом (до 500 асортиментних позицій) продовольчих товарів.

Торговельний центр — група торговельних об'єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами і місцезнаходженням функціонально відповідають запитам торговельної зони, що обслуговується ними.

Комісійний магазин — магазин-комісіонер, що здійснює роздрібний продаж товарів, прийнятих від юридичних чи фізичних осіб (комітентів) на засадах договору комісії, без перейняття права власності на підкомісійні товари.

Дискаунт — тип магазину, що характеризується обмеженою номенклатурою торгових послуг, до того ж у ньому товари повсякденного попиту реалізуються за порівняно низькими цінами або з наданням постійних торгових знижок.

До основних типів звичайних продовольчих магазинів також відносять: "Гастроном" (400—2000 м2); "Овочі-фрукти" (250—400 м2); "Хлібокондитерські вироби" (250—400 м2); "Риба" (250—400 м2) та інші вузькоспеціалізовані продовольчі крамниці.

Основними типами звичайних непродовольчих магазинів є також: "Товари для дітей" (650—5600 м2); "Товари для жінок" (650—5600 м2); "Товари для чоловіків" (650—2500 м2); "Товари для дому" (250—1500 м2); "Культтовари" (250—1000 м2); "Радіотовари" (250—650 м2); "Книги" (250—400 м2) і низка спеціалізованих магазинів — "Квіти", "Меблі", "Автомобілі", "Ювелірні вироби" тощо.

Розвиток роздрібного ринку поступово приводить до появи й утвердження у вітчизняній практиці типів роздрібних торговців, що напрацьовані світовою практикою ритейлінгу. Нижче наведено типи роздрібних торговців, що функціонують у країнах з розвиненою ринковою економікою.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.36 (0.004 с.)