ТОП 10:

Проектування торговельних будівель.



 

Проектування торговельних будівель здійснюється відповідно до Державних будівельних норм України Будинки та споруди Підприємства торгівлі ДБН В.2.2-23:2009 (на заміну ВСН 54-87.)

Ці норми розповсюджуються на проектування нових, реконструкцію і розширення існуючих будинків та окремих приміщень підприємств роздрібної торгівлі (магазинів, ринків), за виключенням будинків оптової торгівлі, магазинів з продажу автомобілів і запчастин до них, магазинів зброї, магазинів-складів будівельних матеріалів, магазинів виробничих фірм, а також магазинів , що функціонують тимчасово.

Вимоги цих норм є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб - суб’єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої приналежності.

При проектування будинків підприємств роздрібної торгівлі, разом з цими нормами потрібно також виконувати і вимоги інших діючих нормативних документів у галузі будівництва.

Підприємства торгівлі потрібно проектувати як об’єкти комплексної системи торгово-побутового обслуговування і розташовувати в окремо стоячих будинках, у складі громадських і торговельних центрів, в ринкових комплексах, а також у вбудованих і вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових і громадських будинків.

Класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі наведена в додатку А.

Магазини з продажу олій, фарб, розчинників потрібно розташовувати в окремих будинках. В таких будинках дозволяється розташовувати інші магазини і підприємства побутового обслуговування за умови відокремлення їх протипожежною стіною 1го типу.

Розміщення магазинів, вбудованих в житлові будинки, допускається у відповідності з переліком наведеним у 2.50 ДБН В.2.2-15.

Дозволяється розміщувати в цокольному поверсі житлових будинків не нижче III ступені вогнестійкості (з урахуванням 9.3.4) у підвальному та цокольному поверхах громадських будинків не нижче III ступеню вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів з торговою площею до 400 м2 Ці приміщення потрібно відокремлювати від приміщень житлових і громадських будинків протипожежними стінами не нижче 1-го типу та суцільними перекриттями не нижче 3-го типу.

Об’ємно-планувальна структура підприємств роздрібної торгівлі и організація їх земельної ділянки повинні передбачати функціональне зонування з розподілом потоків руху покупців та товарів, а також пішохідних и транспортних потоків, в тому числі в зоні розвантаження товарів.

Величина роздрібного торговельного підприємства характеризується:

- магазину - розміром торгової площі;

- ринку і ринкового комплексу - розміром торгової площі цілорічної ринкової торгівлі.

Площі земельних ділянок приймаються відповідно ДБН 360, виходячи з величини підприємств торгівлі. Для магазинів - з розрахунку от 0,02 га до 0,08 га на 100 м2 їх торгової площі, для ринків и ринкових комплексів - з розрахунку от 7 м2 до 14 м2 на 1 м2 їх торгової площі.

В умовах реконструкції площа земельних ділянок може бути скорочена на 25%. (додаток В).

На земельній ділянці магазину потрібно передбачити зону для покупців і зону для розвантаження товарів. В зоні для покупців можуть розміщуватися площадки для сезонної торгівлі, кіосків, торгових автоматів, засобів реклами і т.п., а також місця для відпочинку покупців.

Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павильони, кіоски и т.д. повинні розміщуватися від будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати в залежності від ступеню їх вогнетривкості у відповідності до ДБН 360, але не менш як 10 м.

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути обладнанні малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів.

У зоні для розвантаження встановлюються навіси для тари (якщо збереження тари не передбачено в складських приміщеннях) а також розташовують площадки контейнерів для сміття.

На території необхідно передбачити організований водовідвід, а на ділянках, де існує ливневі стоки, - відвід води в ливневі стоки. Для прибирання території необхідно передбачати крани для поливання.

Контейнери для сміття повинні бути встановлені на заасфальтованій або забетонованій площадці, кордон якої повинен бути не менше 1 м від контейнера. Площадка сміття збірного контейнеру повинні розташовуватися не менш як за 25 м. від підприємства торгівлі та від вікон і дверей житлових и громадських будинків

Типові проекти створюють умови для уніфікації будівельних елементів магазинів, виявлення найоптимальніших розмірів підприємств. В типових проектах е можливість впроваджувати сучасні схеми планування торговельних та складських приміщень, що дозволяє раціонально використовувати площу, підвищувати ефективність праці, використовувати апробовані засоби освітлення, вентиляції, опалення приміщень, а також типове обладнання.

Індивідуальні проекти - для найбільш великих торгових будівель при відсутності типових проектів і наявності відмінностей їх будівництва та експлуатації.

Експериментальні проекти - дозволяють випробувати нові будівельні матеріали, конструкції будівель, технологічні схеми торгово — технологічних процесів.

Проектування магазинів здійснюється на снові нормативів (ВНП). Відповідно до ВНП проектування проводиться в дві стадії (розробка технічного проекту і робочого креслення) або в одну стадію (розробка техноробочого проекту).

Питання 3: Порядок введення в експлуатацію побудованих і відремонтованих торговельних підприємств

Торговельними об'єктами у сфері роздрібної торгівлі є магазини (павільйони, крамниці-склади, магазини-склади тощо), які являють собою стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців.

До початку діяльності торговельної точки суб'єкту господарювання необхідно придбати торговий патент, ліцензію (при необхідності) та отримати такі дозволи:

- на розміщення об'єкта торгівлі;

- на розміщення малої архітектурної форми (для кіосків, палаток, павільйонів);

- органу державного пожежного нагляду;

- органів санепідемстанції (СЕС).

Розглянемо, як їх отримати.

Дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі

Дозвіл на розміщення малої архітектурної форми

Дозвіл органу пожежної безпеки

До відкриття об'єкта торгівлі його власник повинен отримати дозвіл органів державного пожежного нагляду. Такі вимоги передбачені Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126 (далі — Правила № 126).

Із документа

"Початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється» (п. 2.8 Правил № 126)

Видача дозволу здійснюється відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 р. № 150 (далі — Порядок № 150). Згідно з пунктом 2 Порядку № 150 цей дозвіл видається безоплатно центральними, територіальними та місцевими органами державного пожежного нагляду.

Для одержання дозволу до відповідного органу державного пожежного нагляду необхідно подати такі документи (п. 3 Порядку № 150):

- заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 150;

- матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення;

- завірену в установленому порядку копію свідоцтва про власність або копію договору оренди.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.

) підрозділу, — довідку органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

- вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

- найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки). Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюєтьсяЯкщо підприємство планує відкрити об'єкт торгівлі продовольчими товарами, то відповідно до пункту 6 розділу 2 Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 16.04.91 р. № 5781-91 (які є чинними до теперішнього часу) (далі — Санітарні правила № 5781), вибір земельної ділянки під будівництво підприємства продовольчої торгівлі, джерела водопостачання, системи каналізації та зливу стічних вод повинен здійснюватись за узгодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби.

Для здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти суб'єкт господарювання повинен придбати торговий патент (п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР (далі — Закон № 98). Відповідно до пункту 3 статті 2 Закону № 98 він видається за плату державними податковими органами за: місцезнаходженням пункту продажу товарів (крім пересувної торговельної мережі) або місцем реєстрації (при торгівлі через пересувну торговельну мережу).

Підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, яка містить такі реквізити:

- найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

- витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленогоорганами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів i визначається за календарний місяць у межах таких граничних рівнів (п. 4 ст. 3 Закону № 98):

Крім того, відповідно до статті 3 Закону № 98 суб'єкти підприємницької діяльності

Ліцензії

Види діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначені в статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III (далі — Закон № 1775). Торговельна діяльність підлягає ліцензуванню тільки у разі, якщо суб'єкти господарської діяльності здійснюють торгівлю такими видами виробів і товарів:

- вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю (п. 2);

- виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (п. 8);

- лікарськими засобами (вроздріб) (п. 9);

- ветеринарними медикаментами та препаратами (вроздріб) (п. 10);

- пестицидами і агрохімікатами (п. 11);

- спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації (п. 13);

- криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (п. 14);

- насінням (оптом) (п. 65);

- піротехнічними засобами (п. 70).

Також відповідно до норм статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP (далі — Закон № 481) тільки за наявності ліцензій може здійснюватись оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Вимоги до торговельного приміщення та обладнання:

Власник об'єкта торгівлі повинен забезпечити відповідність торговельного приміщення (місця) та обладнання вимогам відповідних нормативних документів. Зокрема, Порядком № 833 встановлено, що:

- на фасаді торговельного об'єкта повинна бути розміщена вивіска із зазначенням найменування суб'єкта господарювання (п. 12);

- біля входу до торговельного об'єкта на видному місці — інформація про його режим роботи (п. 12);

- в торговельному залі на видному та доступному місці повинен бути обладнаний «Куточок покупця», в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів (п. 10).

Під час облаштування торговельних приміщень необхідним технологічним обладнанням (холодильним, підйомно-транспортним, вимірювальним, розрахунковим) суб'єкту підприємницької діяльності слід дотримуватись умов охорони праці та здоров'я, протипожежної безпеки, санітарних норм тощо. Зокрема, при відкритті об'єкта, через який буде здійснюватись торгівля продовольчими товарами, необхідно керуватись санітарними вимогами щодо планування конструкції приміщень, торговельного обладнання, вентиляції, опалення, освітлення, визначеними нормами Санітарних правил № 5781. На торговельно-технологічне обладнання, інвентар і посуд, які підлягають обов'язковій сертифікації, суб'єкт господарської діяльності повинен мати сертифікат відповідності.

Відповідними мають бути і засоби вимірювальної техніки. Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (далі — Закон № 113) при здійсненні вимірювань можуть застосовуватися тільки такі засоби вимірювальної техніки, які відповідають встановленим для них вимогам щодо точності. Нормами пункту 11 Порядку № 833 визначено, що засоби вимірювальної техніки, які використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку. Повіркою засобів вимірювальної техніки є встановлення їх придатності до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик (ст. 1 Закону № 113). Повірка здійснюється посадовими особами територіальних органів і метрологічних центрів — державними повірниками, атестованими у відповідному порядку

 

Питання 4: Склад приміщень магазинів

На технологію роздрібних торговельних підприємств впливає їх опорядження і планування, які мають забезпечувати найкращі умови для обслуговування покупців, праці й відпочинку працівників магазину а також збереження товарно - матеріальних цінностей.

Під опорядженням магазину розуміють конструктивні особливості будівлі, наявність і співвідношення приміщень, їх технологічне устаткування.

Магазин повинен мати комплекс приміщень для раціонального функціонування торгово - технологічного процесу. Згідно з діючими будівельними нормами всі приміщення торгових будинків поділяють на наступні групи:

- торгові (торгові зали і приміщення, що пов'язані з обслуговуванням покупців);

- для приймання, зберігання й підготування товарів для продажу (приймальні, розвантажувальні, комори для збереження, фасувальні приміщення, майстерні для підготовки складно технічних товарів до продажу, прасувальні, майстерня для підготовки до продажу одягу та ін.);

- адміністративно - побутові приміщення (офісні приміщення, кабінети адміністрації, буфет, їдальня, кімната для прийому їжі, кімната відпочинку, головна каса, роздягальня, душеві та ін.);

- підсобні приміщення (приміщення для зберігання тари, контейнерів, інвентарю, пакувальних матеріалів, рекламні майстерні, приміщення для прийому посуду);

- технічні приміщення (вентиляційні камери, машинні відділи холодильних установок і ліфтів, електрощитові, телефонний комутатор).

Планування передбачає розміщення і взаємозв'язок приміщень. Всі приміщення повинні бути взаємопов'язані, щоб забезпечити короткий шлях просування товарів від місця розвантаження транспорту до торгового залу.

Питання 5: Вимоги до улаштування та планування приміщень магазину . Види планування торгових залів, умови їх використання

Технологічне планування включає безпосередньо планування магазину, розміщення в ньому торговельно-технологічного обладнання з позначенням напрямків руху товару, персоналу й покупців.

Основним торговим приміщенням є торговий зал. В торговому залі організовані робочі місця продавців, касирів та інших працівників магазина.

Планування торгового заду повинно забезпечувати покупцям найкращі умови для придбання товарів з мінімальними витратами часу, контроль зі сторони обслуговуючого персоналу за ходом продажу і збереження товарів, сприйняти раціональній організації торгово - технологічного процесу.

Раціональна форма — прямокутник з співвідношенням сторін: 1 до 2 або 2 до З. Крім того форма торгового залу може бути квадратною (круглою) , фронтальною (витягнута вздовж вулиці або магістралі), глибинною (витягнутої перпендикулярно до вулиці або магістралі).

Висота торгових залів має бути 3,3 м. Допускається збільшувати висоту поверхів з торговим залом площею понад 400м.кв до 3,6 м, понад 1000 м. кв. - до 4,2 - 4,8м.

В технологічних плануваннях магазинів виділяють функціональні зони: входу і виходу, розташування і викладки товарів; розрахункового вузла і додаткових послуг.

Найраціональніша функціонально - технологічна схема планування передбачає поєднання зон входу і виходу.

Форми планування торгового залу: лінійна, острівна, боксова, виставочна і комбінована.

Лінійне планування - обладнання розташовується прямими лініями, утворюючи проходи для покупців. Воно забезпечує спрямованість потоків покупців, самостійність і послідовність огляду і відбору товарів покупцями, дає можливість добре оглядати торговий зал, можливо організувати єдиний вузол розрахунку. (ТЗ завширшки - 7-12м; 13-24м; більш ніж 24 м.)

Можливо використання планування з поздовжнім, поперечним та змішаним розташуванням обладнання.

Острівне планування торгових залів - розташування ТТО у вигляді окремих острівців різної форми (овальної, круглої, квадратної, прямокутної).

Боксове планування - окремі ізольовані зони зі своїми розрахунковими вузлами.(при неможливості використати лінійне).

Виставочне планування торгового залу - розміщення товарів на стендах, вітринах, гірках, манекенах з утворенням виставочної зони або демонстраційних залів.(для продажу меблів, холодильників.)

Комбіноване планування торгового залу - поєднання двох чи більше схем розташування ТТО в одному залі.

Розрахунково - касова зона об'єднує одну або декілька кабін контролерів – касирів (одна кабіна на 100 (130) м. кв. торгової площі)

Розташування товарів це визначення місця і розмірів торгової площі під окремі товарні групи і види товарів.

Викладка це розміщення товарів на обладнанні.

Зона розташування і викладки товарів поділяється на: установочну; площа проходів для покупців площа робочих місць продавців площа під викладку товарів

 

Питання 6: Зовнішнє улаштування підприємств роздрібної торгівлі, відповідність до вимог

Важлива роль належить зовнішньому вигляду підприємства торгівлі, який є одним з компонентів загального образу магазину. Естетичне оформлення будівлі магазину покликане відповідати двом вимогам: воно повинно гармонійно поєднуватися з навколишнім ландшафтом і забудовою і вигідно виділяти будівлю магазину на їх тлі. Щоб надати будівлі магазину вигляд, що гармонує з ландшафтом, духом і історією місцевості, можна використовувати місцеві матеріали, декоративні мотиви, традиційні правила оздоблення. Виокремлення ж магазину серед конкурентів можна досягти незвичним архітектурним рішенням або вибором відповідних-будівельних матеріалів.

При виборі архітектури будівлі необхідно враховувати такий важливий фактор, як вартість будівництва. Будівництво магазину за індивідуальним проектом потребує більших витрат, але магазин відповідатиме вимогам даної конкретної фірми. Проте там, де це допускається місцевими будівельними правилами, можна успішно застосовувати типові будівельні елементи, у тому числі й об'ємні.

Збереження характерного вигляду магазину і виділення його серед інших магазинів-конкурентів досягається також за допомогою створення фірмового стилю підприємства. Для цього застосовують єдиний підхід до розроблення фірмового знака та вивіски торговельного підприємства, оформлення фасаду будівлі магазину і його торгового залу, єдиних принципів поєднання кольорів і образів для реклами, ділових паперів тощо.

При влаштуванні фасадів будівель магазинів слід забезпечувати, можливості огляду торгового залу ззовні завдяки максимальному використанню скла. Це дозволяє краще побачити з вулиці цінні ділянки в торговельному залі, які можуть слугувати рекламою і позитивно впливати на прийняття рішення покупцями щодо відвідування магазину. Однак досить часто з метою безпеки фасади магазинів виконуються напівзакритими і навіть зовсім закритими.

Важлива роль у формуванні зовнішнього вигляду магазину відводиться зовнішнім вітринам. їхня основна функція полягає у привертанні уваги потенційних покупців і спонуканні їх до відвідання магазину. Сучасна, зі смаком оформлена, органічно вписана в загальний архітектурний ансамбль міста вітрина також виступає суттєвим елементом оформлення вулиць і площ.

Поряд з архітектурою та оформленням фасаду на формування у покупців образу роздрібного торговельного підприємства істотно впливає його інтер'єр.

Питання 7. Техніко – економічні показники ефективності використання торгової площі магазину, їх характеристика; методика їх розрахунку

В роздрібній торгівлі матеріально - технічна база підприємств характеризується розміром торгової площі, ефективність використання якої оцінюється прямими і непрямими показниками.

Прямі: пропускна спроможність магазину, розмір роздрібного товарообороту з розрахунку на 1 м. кв. торгової площі, розмір прибутку на 1 м. кв. торгової площі, термін окупності капітальних витрат.

Непрямі: коефіцієнти установочної і демонстраційної площі, рівень механізації торговельно-технологічних процесів, коефіцієнти змінності й безперервності роботи магазинів тощо.

Показники використання торгової площі дають уявлення про результативність роботи магазину.

ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ МАГАЗИНУ - кількість відвідувачів, які зробили покупку протягом визначеного часу. Доповнює цей показник коефіцієнт завершеності покупки (відношення кількості покупців до кількості відвідувачів магазину.)

РОЗМІР РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ ЩО ПРИПАДАЄ НА 1 М.КВ.ПЛОЩІ МАГАЗИНУ - показниками площі можна брати загальну, торгову, установчу і демонстраційну площу

РОЗМІР ПРИБУТКУ, ЯКИЙ ПРИПАДАЄ НА 1 М.КВ. ТОРГОВОЇ ПЛОЩІ - тобто відношення прибутку до розміру торгової площі.

КОЕФІЦІЄНТ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ визначається як відношення додаткових прибутків від упровадження прогресивних технологій до величини капітальних вкладень у прогресивні технології.

КОЕФІЦІЄНТ УСТАНОВЧОЇ ПЛОЩІ визначається як відношення площі на якій розміщено ТТО до торгової.

КОЕФІЦІЕНТ ДЕМОНСТРАЦІЙНОЇ ПЛОЩІ визначається як відношення площі зайнятої під викладку товарів до площі торгового залу.

За допомогою аналізу даних показників можна виявити резерви підвищення результативності роботи магазинів і віддачі торгової площі.

Нормативи планувальних і технологічних рішень різних типів торговельних підприємств як механізм державного регулювання розвитку роздрібної торговельної мережі.

Для магазинів плануються норми площ: торгових, для додаткового обслуговування покупців; для приймання, зберігання та підготовки товарів для продажу; технічні приміщення; підсобні та адміністративно – побутові; окремо плануються площа для проходження покупців, торгових меблів, викладки товарів та розміщення вузлів розрахунку.

З метою створення сприятливих умов для працівників магазинів та покупців окремо плануються розміщення і кількість входів – виходів, довжина та глибина торгівельного залу; розміщення віконних вітрин та інше.

Підставою для планування є стандарти та відомчі будівельні норми, які затверджуються державними органами.

Створення соціально – побутових умов працівникам магазинів

До складу службових і побутових приміщень входять кабінет директора, кімната персоналу, кімната технічного персоналу, буфет, їдальня, зал зборів, бюро послуг та ін.

Окремі службові приміщення передбачаються в продовольчих і непродовольчих магазинах з торговою площею більше як 650 м. кв. Кімната для персоналу в універмагах організується для будь - якої площі.

Конкретні рекомендації з формування службових і побутових приміщень наведені у відомчих будівельних нормах.

Для створення належних умов праці в магазинах планується розміщення приміщень з соціально – побутовим спрямуванням. Крім адміністративних приміщень (кабінет директора, комерційний відділ, бухгалтерія, зал засідань та ін.) передбачаються приміщення для прийняття їжі, туалетні кімнати, душеві, кімнати релаксації та ін.

Розміри даних приміщень залежать від розміру торговельного залу і відповідно кількості працюючих.

Види робочих місць продавців, касирів, особливості їх організації.

Робоче місце продавця розміщується в торговому залі в залежності від характеру попиту на товари і руху потоків покупців.

Робоче місце продавця при індивідуальному обслуговуванні розміщено між прилавком і пристінним обладнанням. До нього також входить місце для руху продавця. Довжина робочого місця залежить від асортименту товарів.

При використанні самообслуговування ми говоримо про х робочу зону продавця в торговому залі. Вона може бути до 50 метрів квадратних. В магазинах що торгують технічно складним асортиментом, або товарами громіздкими зона обслуговування можу бути збільшена.

Розрахунок з покупцями веде касир. Може бути організовано робоче місце касира в окремих секціях, або на декілька секцій. У разі використання самообслуговування ми говоримо про єдиний вузол розрахунку.

Інколи в магазинах використовують подвійне місце для розрахунку з покупцями, підрахунок покупки веде один працівник, а гроші бере інший. В такому випадку робоче місце обладнано для двох працівників, що сидіть один з одним в касовій кабіні.

Робоче місце касирам може бути обладнано касовою кабіною. Якщо потік покупців насичений, або ж столиком , якщо розрахунки за покупки ведуться зрідка. Це залежить від асортименту товарів, що продається в магазині.

Технологічні рішення магазинів при використанні тари - обладнання

При використанні тари - обладнання демонстраційну площу обчислюють як добуток установочної площі під тарою - обладнанням на одну третину висоти укладки товару в обладнанні.

З урахуванням того що планування магазинів повинно бути гнучкими, запровадження технологічних процесів з використанням тари - обладнання дає змогу довести торгову площу до 80%

При використанні тари – обладнання ми говоримо про достатню ширину дверей та коридорів для переміщення тари – обладнання вільно по приміщеннях магазинів; розміщення тари обладнання на зберігання після звільнення від товарів та до повернення постачальнику. Для приймання товарів що надійшли в тарі – обладнанні передбачаються спеціальні приміщення достатньої площі які обладнуються вирівнюючими майданчиками для розвантаження тари – обладнання.

Зона розташування і викладки товарів поділяється на:

УСТАНОВОЧНУ (заставну) - визначається як сума площ, на яких розміщується ТТО, а також великогабаритними товарами, площа піддонів з робочим запасом, подіумів на яких викладені товари. Нормується питома вага установчої площі в загальній - 25-30%.

ПЛОЩА ПРОХОДІВ ДЛЯ ПОКУПЦІВ вбирає і площу між ТТО, і площу, яка прилягає до зони входу - виходу. Залежить від площі торгового залу - для 250 м. кв. - 2,5 м, а для 1000 м. кв. - 4,5 м.; ширина між гірками - від 1,2 до 2,2 м; між кабінами касирів - 0,6 м. Всього - 50-55%.

ПЛОЩА РОБОЧИХ МІСЦЬ ПРОДАВЦІВ розраховується як добуток довжини фронту прилавку і глибини робочого місця. Глибина робочого місця = сума ширини прилавка (0,6 – 1 м.) ; ширини проходу (2,5 – 4,5м); глибина ТТО - (0,6 – 0,8 м).

ПЛОЩА ПІД ВИКЛАДКУ ТОВАРІВ - сума площ на яких викладено товари. Нормується питома вага -60-75%

Тестові питання для самоконтролю

1. за ступенем капітальності торгові будівлі класифікують на1.1 капітальні і полегшеної конструкції 1.2 капітальні і окремо розташовані 1.3 полегшеної конструкції і окремо розташовані 1.4 цегляні і капітальні

2. за розміщенням будівлі поділяють на2.1 окремо розташовані, вбудовані і вбудовано – прибудовані 2.2 окремо розташовані, вбудовані 2.3 окремо розташовані і вбудовано – прибудовані 2.4 вбудовані і вбудовано - прибудовані

3. за функціональним призначенням і конструктивними особливостями будівлі поділяються на3.1 універсальні і спеціалізовані 3.2 універсальні і державні 3.3 універсальні і квадратні 3.4 квадратні і прямокутні

4. проектування будівель проводиться на підставі таких проектів4.1 типових, індивідуальних, експериментальних 4.2 типових і експериментальних 4.3 типових і індивідуальних 4.4 індивідуальних і експериментальних

5. відповідно до СНІП проектування проводиться в5.1 одно та дві стадії 5.2 одно, дві та три стадії 5.3 одну стадію 5.4 дві стадії

6 конструктивні особливості будівлі, наявність і співвідношення приміщень, їх технологічне устаткування6.1 розуміють як опорядження магазину 6.2 технологічне обладнання 6.3 устрій магазину 6.4 устрій та обладнання магазину

7 всі приміщення магазину поділяють на7.1 торгові, для приймання, зберігання та підготовки товарів; адміністративно – побутові; технічні і підсобні 7.2 торгові, для приймання, зберігання та підготовки товарів; 7.3 торгові, адміністративно – побутові; технічні і підсобні 7.4 зберігання та підготовки товарів; адміністративно побутові; технічні і підсобні

8 торгові зали і приміщення, що пов’язані з обслуговуванням покупців це.8.1 торгові приміщення 8.2 адміністративні приміщення 8.3 побутові приміщення 8.4 технічні приміщення

9. приймальні, розвантажувальні, комори для збереження, фасувальні приміщення, майстерні для підготовки товарів до продажу це9.1 для приймання, зберігання та підготовки товарів 9.2 торгові, для приймання, зберігання та підготовки товарів; 9.3 адміністративно – побутові; технічні і підсобні 9.4 торгові, для приймання, зберігання та підготовки товарів; адміністративно – побутові;

10.офісні приміщення, кабінети адміністрації, буфет, їдальня, кімната для прийому їжі, кімната відпочинку це10.1 адміністративно – побутові приміщення 10.2 приміщення торгові, для приймання, 10.3 торгові, для приймання, зберігання та підготовки товарів; адміністративно – побутові; 10.4 технічні і підсобні

11 приміщення для зберігання тари, контейнерів, інвентарю, пакувальних матеріалів, рекламні майстерні, приміщення для прийому посуду це11.1 підсобні 11.2 технічні і підсобні 11.3 адміністративно – побутові; технічні і підсобні 11.4 для приймання, зберігання та підготовки товарів; технічні і підсобні

12 планування і взаємозв’язок приміщень передбачає12.1 планування 12.2 устаткування 12.3 розміщення 12.4 розміщення технічних приміщень

13 технологічне планування це13.1 безпосередньо планування магазину, розміщення в ньому обладнання з позначенням напрямків руху 13.2 розміщення і взаємозв’язок приміщень 13.3 забезпечення короткого шляху просування товарів від місця розвантаження транспорту

14. форми планування торгового залу14.1 лінійна, острівна, боксова, виставочна і комбінована 14.2 острівна, боксова, виставочна і комбінована 14.3 острівна, боксова, виставочна 14.4 острівна, боксова і комбінована

15. якщо обладнання розташовується прямими лініями, утворюючи проходи для покупців то це15.1 лінійне планування 15.2 острівне планування 15.3 боксове планування 15.4 комбіноване планування

16. лінійне планування передбачає побудову ліній обладнання у вигляді16.1 поздовжнього, поперечного та змішаного 16.2 розташування ТТО у вигляді боксів 16.3 поєднання двох або більше схем розташування 16.4 розміщення обладнання в центрі залів

17. окремі ізольовані зони зі своїми розрахунковими вузлами це17.1 боксове планування 17.2 виставочне планування 17.3 лінійне планування 17.4 комбіноване планування

18. розміщення товарів на стендах, вітринах, гірках, манекенах з утворенням виставочної зони це18.1 виставочне планування 18.2 комбіноване планування 18.3 острівне планування 18.4 боксове планування

19. розташування товарів на обладнанні це19.1 визначення місця і розмірів торгової площі під окремі групи і види товарів 19.2 розміщення товарів на обладнанні

20. викладка це20.1 розміщення товарів на обладнанні 20.2 визначення місця і розмірів торгової площі під окремі групи і види товарів

21. зона розташування і викладки товарів поділяється на21.1 установочну, площу проходів для покупців, площа робочих місць продавців, площа під викладку товарів 21.2 площу проходів для покупців, площа робочих місць продавців, площа під викладку товарів площа робочих місць продавців, площа під викладку товарів площа під викладку товарів

22. пропускна спроможність магазину це22.1 кількість відвідувачів, які зробили покупку протягом визначеного часу 22.2 кількість покупців, які відвідали магазин

23. коефіцієнт установочної площі визначається як23.1 відношення площі на якій розміщено обладнання до торгової 23.2 відношення площі зайнятої під викладку товарів до площі торгового залу

24. Коефіцієнт демонстраційної площі визначається як24.1 відношення площі зайнятої під викладку товарів до площі торгового залу 24.2 відношення площі на якій розміщено обладнання до торгової

 

Використані джерела

 

1. Бланк И.А. Торговий менеджмент - К. УФИМБ. 1997, с.57 - 71

2. Бурмистров В.Г.Организация торговли непродовольственными товарами -М. Экономика, 1988, с.65-84

3. Голошубова Н.О. Роздрібна торговельна мережа: стан і тенденції розвитку // Вісник КДТЕУ, 1998 №7 с.74-82

4. Ребіцький В.М. Антонюк Я.М. Балабан П.Ю Технологія і обладнання підприємств торгівлі К., Либідь, 1996, ст.145 -159

5. Товароведение и организация торговли продовольственными товарами Новикова А.М. - М. ИРПО; Академія, 2000, ст..376-380

6. http://pidruchniki.com.ua/12601206/marketing/organizatsiya_torgivli_-_apopiy_vv

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.66.217 (0.03 с.)