Правила продажу основних груп продовольчих та непродовольчих товарів

 

В усіх видах торговельних підприємств, незалежно від форм власності, відомчої належності та форм господарювання, встановлюється єдиний порядок, за якого товари продаються громадянам за роздрібними цінами, готівковим розрахунком, у безготівковому порядку і за чеками банків.

Загальні правила:

- технологічний процес має проводитися в загальноприйнятий послідовності;

- продаж товарів здійснюється в порядку загальної черги відповідно до чинного законодавства;

- на всі товари, які є в магазині, повинні бути відповідні приймальні документи (накладні, рахунки – фактури, транспортні накладні, приймальні акти, забірні листи тощо) із зазначенням найменування, кількості, ціни, підписані керівництвом підприємства або матеріально – відповідальною особою. Товари що надійшли в продаж від громадянина – підприємця, повинні мати ярлик із зазначенням його приз віща, поштової адреси, номера документа, що свідчить про якість товару;

- розрахунки з покупцями за товари слід проводити через електронні контрольно – касові апарати;

- покупці обслуговуються протягом встановленого часу роботи магазину; вхід покупців до торгового залу припиняється з початком обідньої перерви в магазині, або по закінченні робочого дня; про початок обідньої перерви та закінчення робочого дня покупці інформуються за 10 хв.;

- в магазині забезпечується належне оформлення цінників товарів, що надійшли до продажу й на вимогу покупця надається інформація про виготовника, основні споживчі властивості товару, його ціну, забезпечується належне обслуговування та відпуск товарів;

- покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання. На його вимогу продавець зобов’язаний надати можливість перевірити вагу і підтвердити ціну на товари;

- в магазинах забороняється продаж товарів, які не мають належного товарного вигляду, із закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують якість;

- забороняється обмовлення продажу деяких товарів придбанням інших або примушування покупця одержувати замість здачі інші товари;

- імпортні товари мають мати надписи державною мовою про найменування, основні споживчі властивості товару, терміни його придатності та умови збереження, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, гарантійні зобов’язання;

- вибрані покупцем непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем товарному чеку;

- оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися за охороною розпискою протягом доби. До товару прикріплюється ярлик із зазначенням дати продажу, номера товарного чека та таблички з написом „Продано”;

- покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний та має право на обмін товару або повернення грошей у випадку продажу неякісного товару.

Організація продажу товарів в пунктах дрібно роздрібної торгівлі - працівники на товари, що одержані для продажу, в обов’язковому порядку повинні мати відповідні приймальні документи із зазначенням найменування, кількості, ціни, підписаних керівництвом підприємства або матеріально-відповідальною особою, які фактично підтверджують легальність іх походження.

Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами затверджені наказом МЗЕЗторгу від 19.04.07 № 104.

Ці правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів і рівня торговельного обслуговування.

Правила поширюються на всі господарюючи суб’єкти на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку.

Крім зазначених загальних вимог до продажу товарів, при організації технологічного процесу належить враховувати специфічні властивості окремих продовольчих і непродовольчих товарів, які зумовлюють його особливості.

Тканини: особливості полягають у техніці виконання продажу – важкі й об’ємні тканини при відпуску відмірюють жорстким стандартним метром, накладаючи його на тканину, яка лежить на спеціальному столі або прилавку у вільному стані без складок; тонкі й легкі тканини відмірюють дерев’яним стандартним метром, відкидаючи тканину на прилавок, при вільному, без натягуванні прикладанні тканини до метр; тканину в рулонах або накатану на дощечку перед вимірюванням розмотують на довжину дещо більшу ніж потрібно відміряти; тканини які складені вдвоє, відмірюють на згині; відміряну тканину вирівнюють і навпроти зробленої відмітки рівно відрізають ножицями; з спеціальних контейнерів з бобінами тканин відмірювання проводиться на спеціальному пересувному столі.

З кожним шматком тканини до повного її продажу мають зберігатись фабричний ярлик і клеймо (хазовий кінець)

Працівники магазину в присутності покупця повинні перевірити якість тканини, точність відмірювання, правильність підрахунку вартості покупки.

Швейні, трикотажні, хутряні товари та головні убори – повинні бути створені умови для їх приміряння, обладнані примірочні кабіни з дзеркалами. Процес продажу складається з консультації, показу й демонстрації виробів, нагляду за продажем і пакуванням товарів. При демонстрації потрібно наголосити на фасоні, моделі, оздобленні виробу, якості його пошиття.

Проданий одяг пакують у папір, коробки або пакети. Взуттєві товари – при прийманні перевіряється кількість, якість, і асортимент, наявність товарного знаку. Для правильного вибору взуття необхідно визначити розміри ступні – довжину й повноту. Довжину вимірюють стопоміром. Розмір взуття відповідає довжині ступні в сантиметрах.

В магазині має бути організований продаж супутніх товарів – кремів, щіток, оксамиток.

Галантерейні та парфумерно – косметичні товари - особливості має їх викладка на обладнанні; виставляють за видами матеріалу: вироби металеві, пластмасові, текстильні, шкіргалантерейні, дзеркала. Їх також можна групувати за комплексами – „Для гоління”, „Санітарії й гігієни”.

Парфумерно – косметичні групують за призначенням (духи, одеколони, лосьйони, креми, пудри, лаки) їх виставляють по декілька штук, рядами, один примірник показується без пакування. Подарункові набори і дорогі духи виставляються окремо.

На товари мають бути анотації щодо призначення, використання, складу виробу, ефекту, якого буде досягнуто при його застосуванні, та інші рекламні матеріали.

Товари складно – технічного асортименту – початкове приймання за якістю полягає в зовнішньому огляді, перевірці наявності ознак псування і механічних пошкоджень. На другій стадії товари підлягають детальній перевірці на відповідність вимогам стандартів і технічних умов. Це – радіотовари, фото – і кіноапарати, музичні інструменти, велосипеди, мотоцикли, електротовари. Слід звертати увагу на комплектність виробів, наявність інструкцій з експлуатації, паспортів, гарантійних талонів. Також перевіряють роботу частин механізмів.

При продажу радіоприймачів перевіряють звучність, діапазон частот, чистоту приймання сигналів. Для телевізорів також – зображення.

В паспортах ставлять відмітку про продаж і штамп магазину.

Меблі – вирішальне значення мають такі операції, як демонстрація окремих предметів або гарнітурів, оформлення покупки і відпуск товарів. Частину торгового залу відводять для створення інтер’єру спальні, кімнати, кухні та ін.

Меблі відпускаються зі складу, з бази або безпосередньо від підприємства – виробника. Додаткові послуги – продаж у кредит, доставка на місце за вимогою покупця, монтаж меблів, приймання замовлень на гарнітури, предмети меблів.

Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами затверджені 11.07.03 № 185, які встановлюють правила продажу продовольчих товарів.

Хліб і хлібобулочні вироби: кожна партія продукції повинна супроводжуватися документами про якість і безпеку, у яких зазначаються дата виготовлення та година виймання хліба з печі, від якої відраховується термін придатності. Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, корзини навалом. Забороняється зберігати хліб і хлібобулочні вироби навалом, а також установлювати обладнання з хлібом на відстані менше ніж 35 см від підлоги в підсобних приміщеннях і 60 см - у торговельному залі. Не допускається зберігання хліба разом з товарами, які мають різкий і сильний запах. Шафи для зберігання хліба і хлібобулочних виробів необхідно щодня провітрювати протягом 1-2 годин і не менше одного разу на тиждень промивати теплою водою з милом і протирати 1-відсотковим розчином оцтової кислоти з подальшим просушуванням.Покривала і чохли з полімерних плівок необхідно провітрювати і просушувати щодня, а в разі забруднення промивати теплою водою. Металевий інвентар ретельно промивається гарячою водою і насухо витирається. Хліб і хлібобулочні вироби можуть перебувати в продажу (при температурі не менше 6 град.C і відносній вологості 75% + + 5%) після виймання з печі не більше:36 годин - хліб із житнього і житньо-пшеничного обійного і житнього обдирного борошна, а також із суміші пшеничного і житнього сортового борошна, упакований - не більше 72 годин;24 години - хліб із пшенично-житнього і пшеничного обійного борошна, хліб і хлібобулочні вироби масою понад 200 грамів із сортового пшеничного, житнього сіяного борошна; упакований - не більше 48 годин;16 годин - дрібноштучні вироби масою 200 грамів і менше (включаючи бублики); упакований - не більше 32 годин.Після закінчення цих термінів продаж хліба і хлібобулочних виробів забороняється, хліб підлягає вилученню з продажу. Забороняється продаж хліба з наявністю плісені, сторонніх домішок, непромісів, розпливчастої форми, блідою або підгорілою шкоринкою. У разі відпуску хліба і хлібобулочних виробів продавцем, а також у разі самостійного відбору виробів споживачами необхідно користуватися щипцями, ложечками, лопатками, виделками або смужками чистого паперу.Забороняється відпуск неупакованого хліба і хлібобулочних виробів працівниками, які проводять розрахунки за готівку (приймають гроші). Штучний хліб і хлібобулочні вироби масою 0,5 кг і більше на замовлення споживачів дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини і продавати без зважування. Кондитерські вироби: терміни та умови реалізації кондитерських виробів повинні відповідати вимогам нормативних документів. Перед подачею кондитерських виробів до торговельного залу перевіряють їх якість, наявність необхідного інвентарю для продажу кондитерських виробів і пакувального матеріалу.У торговельному залі кондитерські вироби розміщують за видами і сортами:вагові карамель, драже, цукерки в обгортці висипають в ящики і касети прилавків і пристінних шаф;вагові печиво, вафлі, м'які цукерки, фруктово-ягідні та шоколадні вироби розкладають на внутрішніх полицях прилавків у тарі постачальника (ящиках, коробках, касетах);тістечка, рулети, кекси виставляють на прилавках у фабричних лотках і на листах;торти і тістечка з кремовим або фруктовим оздобленням розміщують в охолоджувальних шафах і вітринах;фасовані кондитерські вироби виставляють на полицях шаф, прилавках, гірках, у тарі-обладнанні;кондитерські вироби без обгорток викладають у вазах, на блюдах.Забороняється виставляти у віконних вітринах натуральні кондитерські вироби. Продаж кондитерських виробів проводять у попередньо розфасованому вигляді, поштучно, а також шляхом зважування в присутності споживача.До продажу поштучно дозволяються сорти цукерок, які мають фабричну упаковку. Відпуск товарів, що не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов'язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю. Крупи, макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор та кухонна сіль. Вагові товари в мішках викладають на підтоварниках штабелем висотою не більше ніж 8 - 10 мішків на відстані не менше ніж 20 см від стін і 15 см від підлоги.Розфасовані товари, що зберігаються в контейнерах, розміщують на відстані не менше ніж 20 см від стін. У разі зберігання більше двох тижнів мішки з борошном перекладають для запобігання злежанню і зігріванню. Терміни та умови реалізації круп, макаронних виробів, борошна, кухонної солі повинні відповідати вимогам нормативних документів. 3.9. До торговельного залу повинні надходити попередньо перевірені та підготовлені до продажу товари. Їх відпускають як у розфасованому вигляді, так і шляхом зважування в присутності споживача. Вагові товари відбирають у присутності споживача спеціальними для кожного товару совками (для солі - дерев'яними) та відпускають у чистому пакувальному матеріалі (пакетах, папері). Забороняється добавляти до покупки відходи від продажу сипучих товарів і макаронних виробів (крихти, пил, змет) і домішки іншого ґатунку. М'ясо і м'ясопродукти На кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі в межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України - ветеринарне свідоцтво. Терміни, умови зберігання та реалізації м'яса і м'ясопродуктів повинні відповідати вимогам нормативних документів. Прийняті м'ясо і м'ясопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +8 град.C, а для швидкопсувних - не вище ніж +6 град.C. Кожний вид виробів має свої (окремі) терміни і режим зберігання. Перед продажем заморожене м'ясо попередньо розморожують до температури -6 град.С у товщі м'язів біля кісток на глибині 6 см.Потушне м'ясо розбирають на сортові відруби відповідно до схем розбирання для кожного виду тварин. Усі інші м'ясопродукти сортують за видами, категоріями, сортами. М'ясо птиці звільняють від тари, паперової обгортки і тампонів. Напівфабрикати, кулінарні вироби перекладають на лотки, блюда, листи. Поверхні ковбасних виробів і копченостей протирають рушником, кінці оболонки зрізають, видаляють обв'язки, обвітрені зрізи зачищають. М'ясні хліби, шинку у формі, варені й варено-копчені окороки та інші вироби, що випускаються загорнутими в целофан або пергамент, подають на робочі місця у загорнутому вигляді. Обгортку цих виробів знімають безпосередньо під час продажу (перед нарізуванням). Шпик зачищають від солі, а жири - від пожовклого верхнього шару. М'ясо і м'ясопродукти відпускають споживачам тільки в зачищеному стані, належному товарному вигляді, без зайвих, непередбачених технологічних матеріалів і відходів нехарчового призначення. При продажу м'яса із сортових відрубів (м'ясо з кісткою) уміст кісток у шматку не повинен перевищувати загального відсотка вмісту кісток у сортовому відрубі, установленому за категорією вгодованості для кожного виду м'яса (розбирання проводиться згідно із схемами розрубування для яловичини, свинини, баранини тощо, які вивішують на видному місці в торговельному залі).Здійснюючи продаж м'яса і м'ясопродуктів без нарізування, за згодою споживача додають не більше двох доважків, що не перевищують 10 відсотків загальної маси покупки. Доважки повинні відповідати сорту і якості товару, що відпускають. На замовлення споживача продавець зобов'язаний нарізати ковбасу, копченості, шинку та інше, додержуючись санітарно-гігієнічних правил. Нарізані шматки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки. На замовлення споживача в його присутності здійснюють приготування фаршу за прилавком лише з м'яса, придбаного на цьому підприємстві. М'ясорубки та посуд перед приготуванням ретельно промивають. Кулінарні вироби, напівфабрикати (неупаковані), фарш відпускають за допомогою спеціальних лопаток, окремих для кожного товару. Молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові Прийняті молоко і молокопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +6 град.C. Морозиво зберігають у низькотемпературних прилавках-холодильниках при температурі, яка може коливатися -14 град.C... -12 град.C, не більше 48 годин. Яйця курячі харчові зберігають окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами.Яйця, які вже зберігалися у холодильниках та на складах, повторному охолодженню не підлягають. Терміни та умови реалізації молока, молокопродуктів, сирів, морозива, харчових жирів, майонезу, яєць курячих харчових повинні відповідати вимогам нормативних документів. Інструменти для нарізування, зважування і відпуску продуктів (ножі, виделки, лопатки, черпаки, мірки тощо) обов'язково промивають гарячим содовим розчином, витирають насухо чистим рушником і зберігають у відведеному для цього місці. Перед продажем молокопродукти попередньо сортують за видами і гатунками, перевіряють штучні та фасовані товари за станом упаковки, на наявність маркування і за вагою. Банки, пляшки та упаковки протирають від мастил і пилу. Вагові та штучні товари звільняють від тари і пакувальних матеріалів. Лотки з яйцями викладають з коробів і відбирають пошкоджені та ті, що не підлягають продажу. Поверхні головок (брусків) сиру протирають рушником, великі головки розрізають на частини. Масло коров'яче вершкове і маргарин зачищають від штафу (поверхневого шару) з усіх боків, розділяють моноліт на менші частиниВагов сири (розсольні, кисломолочні, плавлені тощо), які випускаються в обгортці, подають на робочі місця в загорнутому вигляді. Обгортку цих виробів знімають безпосередньо під час продажу (або перед нарізуванням).Обсяги попереднього фасування яєчного порошку, сухого молока, сирів, масла та інших (крім рідких) товарів передбачають у межах потреби одного дня реалізації. Підготовлені до продажу молокопродукти викладають на лотки, блюда, листи та подають до торговельного залу на робочі місця, де розміщують за видами і сортами в охолоджувальних прилавках та шафах з урахуванням товарного сусідства. Молоко і молокопродукти відпускають споживачам тільки свіжими, у належному товарному вигляді, без зайвих (непередбачених) технологічних матеріалів і відходів нехарчового призначення, належним чином упакованими. Молокопродукти в опломбованій тарі розпаковують перед початком продажу, попередньо перемішують колотівкою та розливають у чистий посуд споживача за допомогою спеціального інвентарю: металевих мірок (для молока), черпаків (для вагової сметани), лопаток і ложок (для сиру). Пломби та бирки з реквізитами зберігають до кінця реалізації молокопродуктів. Здійснюючи продаж товару без нарізування, за згодою споживача додають не більше двох доважків, що не перевищують 10 відсотків загальної маси покупки. Доважки повинні відповідати ґатунку і якості товару, що відпускають. Розфасовані молокопродукти та штучні сири відпускають в упаковці виробника. За бажанням споживача ці товари додатково обгортають або упаковують. Фасоване морозиво відпускають в обгортці (упаковці) виробника при температурі -10 град.C... -12 град.C. М'яке морозиво промислового виготовлення і виготовлене на торговельному підприємстві із сумішей або сировини відпускають за вагою, розфасованим у паперові та вафельні стаканчики, креманки при температурі -5 град.C... -7 град.C. Яйця курячі нерозфасовані споживач відбирає самостійно або за допомогою продавця, який не проводить розрахунки за готівку.

 

Питання 18. Порядок обміну і повернення непродовольчих товарів

 

Важливу роль у забезпеченні належної якості обслуговування покупців відіграє чинний порядок обміну чи повернення товару в разу необхідності. Продовольчі товари згідно з чинними санітарними нормами обміну чи поверненню не підлягають (виняток – недоброякісні товари).

Загальний порядок обміну і повернення непродовольчих товарів визначено Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами обміну непродовольчих товарів та деякими іншими нормативно-правовими документами. Цей порядок поширюється на товари вітчизняного виробництва та імпортні, за винятком товарів що реалізуються за зниженими цінами.

Покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням. Якщо ж на момент обміну у продажу відсутній потрібний товар, покупець має право обміняти його на аналогічний (при першому надходженні), придбати будь-який інший з відповідним перерахунком вартості, одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару(розірвати договір купівлі-продажу).

Товари що надходять у роздрібну торгівлю повинні мати здатність забезпечувати потреби споживачів упродовж певного проміжку часу. Для цього передбачені такі строки: гарантійні, терміни придатності, терміни експлуатації тощо.

Крім гарантійних термінів, для сезонного товару визначено термін початку відповідного сезону.

Для одягу та хутряних виробів: літній сезон –з першого квітня: осінньо-зимовий, відповідно з1жовтня.

Для взуття зимового асортименту з 15листопада по 15березня; весняно-осіннього асортименту-відповідно 15березня-15 травня та з 15вересня по 15 листопада; літнього асортименту –з15травня по 15 вересня.

Покупець має право на обмін такого товару на протязі 14 днів, не враховуючи дня купівлі.

Особливості обміну товарів на які встановлені гарантійні терміни використання.

Для технічно складних побутових товарів гарантійний термін експлуатації – це термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник виконує гарантійні зобов’язання.

Гарантійний термін експлуатації товару, який проданий через роздрібну торговельну мережу, розраховується х дати його продажу. Також гарантійний термін збільшується на період знаходження виробів у ремонті.

При виявленні недоліків у товарі (фальсифікації товару) протягом гарантійного терміну покупець має право за своїм вибором вимагати від господарюючого суб’єкта:

· безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення покупцеві;

· заміни на аналогічні товари належної якості;

· відповідного зменшення їх купівельної ціни;

· заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

· розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

При пред’явлені покупцем вимоги про безплатне усунення недоліків вони повинні бути усунені протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін.

Під час заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не проводиться.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений термін (14 днів) покупцю виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару.

Вимоги покупця розглядаються після пред’явлення покупцем касового чи товарного чека або іншого письмового документа, а щодо товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - технічного паспорта чи іншого документи, що його замінюють.

Якщо протягом гарантійного терміну в сезонних товарах виявлено недоліки, то покупець має право пред’явити господарюючому суб’єкту вимоги про обмін товару або повернення коштів.

У разі виявлення покупцем дефектів у придбаному товарів, для кого гарантійні терміни не встановлені, покупець має право протягом 14 днів (не враховуючи дня покупки) обміняти або повернути товар продавцеві.

В разу виявлення прихованих недоліків, які підтверджені актом експертизи або висновком лабораторного аналізу, покупець має право на обмін такого товару на протязі 6 місяців, а товарів високої вартості – протягом 12 місяців.

Крім вищесказаного, затверджений постановою Кабінету Міністрів список товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню (дитячі іграшки, білизна натільні і постільна, панчішно-шкарпеткові вироби, корсетні товари, рукавички, тканини, зубні щітки, розчіски, гребінці, грамплатівки, диски для лазерних систем, ювелірні вироби з дорогоцінних матеріалів, вироби з бурштину та ін.)

Господарюючи суб’єкти, що здійснюють торговельну діяльність зобов’язані забезпечувати реалізацію прав споживачів, визначених Законом України “Про захист прав споживачів”, виконувати ці правила та вимоги інших нормативних документів, що регулюють здійснення торгівлі. Працівники які займаються виробництвом, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, повинні мати спеціальну професійну освіту. (підготовку).

При здійсненні продажу товарів працівники торговельного підприємства зобов’язані надати покупцеві інформацію про товари в обсязі передбаченому законодавством.

Вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження нових грошово – розрахункових технологій у сфері роздрібної торгівлі.

Коли сьогодні говорять про Інтернет – технології в торгівлі, звичайно використовують поняття “ Електронна комерція. ”

Електронна комерція – це будь – яка форма ведення бізнесу, в якій взаємодія між сторонами відбувається за допомогою електронних засобів.

Придбання товарів та послуг в системі електронної комерції відбувається наступним чином: підприємство встановлює постійно працюючий комп’ютер – сервер з виходом до Інтернет і спеціальне програмне забезпечення (створює так званий віртуальний магазин) на екрані комп’ютера потенційний клієнт бачить рекламне оголошення з декількома варіантами вибору. Вибір одного з них. Веде до сторінки з іншою інформацією на екрані і так далі. Клієнт має можливість розглядати товар і трьох проекціях, отримувати додаткову інформацію та робити замовлення.

З точки зору руху товарів і послуг, знайомство з ними потенційних покупців електронні магазини виконують ті ж функції, що й звичайні види реклами. Однак на відміну від них, електронний магазин не припиняє свою діяльність після того, як до нього зникне інтерес. Він буде працювати незалежно ні від чого, пропонуючи свої послуги стільки часу, скільки запланую продавець, не обмежуючи відвідувачів часом перегляду.

Зв’язок з фінансовими організаціями здійснюється через різноманітні платіжні системи

Суб’єктами електронної комерції є фінансові інститути, бізнес – організації, клієнти коли кінцевий покупець – клієнт купує будь – що для себе, то такий сектор ринку називається роздрібним сектором роздрібної торгівлі.

Питання 19: Організація захисту прав споживачів. Зарубіжний та вітчизняний досвід

 

Становлення і розвиток української демократичної держави супроводжується об’єктивними процесами формування системи захисту прав людини і громадянина, ґрунтується на Конституції України. Згідно зі статтею 42 Конституції України «держава захищає права споживача, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».

Головною метою прийнятого Закону «про захист прав споживачів було юридичне врегулювання нерівних відносин між продавцем та споживачем, які знаходяться в умовах різноманітних форм власності, товарно-грошових та ринкових відносин.

У преамбулі Закону чітко визначено поняття «споживач», «продавець», «договір» та інші, що є важливим при врегулюванні відносин продавець-споживач.

Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації; Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації та його територіальні органи, органи й установи державного санітарного нагляду України, інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів, призначених для споживачів, а також суд.

Державний комітети України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Територіальними (місцевими) органами Держспоживстандарту України є обласні, Головне Київське та Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів.

Основними завданнями управління є: здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання-підприємствами, установами, організаціями, незалежно від їх форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території області (міста) і вжиття до них в разі порушення прав споживачів передбачених законодавством заходів впливу.

Органи державної податкової служби України і органи внутрішніх справ здійснюють у межах своїх повноважень контроль за установленим порядком розрахунків зі споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій і розрахункових книжок, використанням лімітів 8отівки в касах для розрахунків за товари, за наявністю свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів тощо.

Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів.

Порядок створення та права громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів) передбачено Законом «з метою захисту своїх законних прав і інтересів»

Відповідальність за порушення прав споживачів.

За порушення Порядку і правил працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за порушення прав споживачів встановлена законодавством України і розповсюджується на всіх споживачів та підприємства, які займаються обслуговуванням населення, продажем товарів або наданням послуг. Відповідальність сторін виникає за результатами невиконання свої обов’язків працівниками підприємств та організацій Відповідальність може бути адміністративною та кримінальною.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі невиконання в добровільному порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері захисту прав споживачів, примусове виконання таких рішень здійснюється державною виконавчою службою у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження.»

Державне регулювання сфери торгівлі і послуг спрямоване не реалізацію таких принципів господарювання як відкритість, цивілізованість і контрольованість.

Конс’юмерізм – організований рух громадян і державних органів за розширення прав і вплив покупців на продавців. Рух споживачів на захист своїх прав розпочався з середини минулого століття.

Цивілізовані відносини між виробником і споживачем базуються на досконалих правових засадах. Уперше у світі на державному рівні було проголошено перевагу споживача над виробником і сформульовано його основні права в постанові про захист прав споживачів, підписаній президентом США Дж. Ф. Кеннеді у березні 1962року.

Спочатку в цьому документі містились чотири основних права: на безпеку, на інформацію, на вибір і право бути почутим. Пізніше до них було додано ще чотири: на відшкодування школи, на відповідну освіту, на задоволення базових потреб і право на здорове навколишнє середовище. Саме тому через 20років після цієї історичної події 15 березня проголошено ООН Всесвітнім днем прав споживача.

У США права споживачів захищають урядові структури - Управління у справах захисту прав споживачів у системі федеральних органів США, Комісія з безпеки товарів і відділи захисту прав споживачів при Міністерстві юстиції. У Франції – Національний комітет зі споживання при Міністерстві юстиції і Національний інститут споживання; Управління приватної торгівлі та Консультативний комітет захисту інтересів споживачів – у Великобританії.

Законодавчі органи розробляють і ухвалюють закони в різноманітних сферах правового захисту споживачів.

Генеральна Асамблея ООН затвердила Керівні принципи захисту прав споживачів, якими повинні послуговуватись ії члени.

Серед традиційних прав покупців вони виділяють наступні:

1.право не купувати пропонує мий для продажу товар;

2.право розраховувати, що товар безпечний в експлуатації;

3.право розраховувати, що товар буде функціонувати в точній відповідності з інструкціями;

4.право на вичерпну інформацію про найбільш важливі характеристики товару;

5.право на захист від сумнівних товарів і сумнівних маркетингових прийомів;

6.право впливати на товари і маркетингові прийоми в бік збільшення їх вкладу в підвищення якості товарів.

У споживачів є не тільки права, а й обов’язки захищати самих себе, не доручаючи цього іншим. Споживач який вважає що порушили його права може домагатися поновлення справедливості, звернувшись до керівника торговельної кампанії. Або з листом до друкованих видань, або до місцевої влади, або ж подати в суд.

В Україні прийнятий Закон „Про захист прав споживачів”, створені державне Управління з захисту прав споживачів; працює добровільна спілка з захисту прав споживачів.

Споживачі мають державою регульовані права, а торгівельні організації та підприємства – державою встановлені обов’язки по забезпеченню цих прав. В кожному регіоні при Обласній державній адміністрації створені відповідні управління. Які слідкують за виконанням цього Закону та порушують питання про покарання винних осіб в порушенні прав споживачів. Вони працюють з кінцевими споживачами. Тобто тими особами. Що придбали товар для власного використання, а не для подальшої реалізації або іншого використання в комерційних цілях.

Добровільна спілка захисту прав споживачів також допомагає споживачам неякісної продукції чи послуг захистити свої порушені права.

 

Питання 20: Контроль за роботою торговельних підприємств

 

Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування складаються з проведення відбору зразків товарів для перевірки їх якості, контрольних перевірок правильності розрахунків зі споживачами; перевірки фактичної кількості, міри, маси і обсягу товарів. Ці перевірки проводяться службовими особами Держспоживстандарту.

Перевірка цін проводиться працівниками Держінспекції.

Контроль за дотриманням Порядку провадження торгівельної діяльності і правил торговельного обслуговування населення здійснюється службовими особами органів державного ї виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.

Підприємства роздрібної торгівлі повинні мати контрольний журнал встановленого зразка, особи які здійснюють контроль, роблять записи про проведені перевірки.