Рис4. 1. Вплив комунікацій на область функціонування роздрібного торговця

 

При розробці планів розміщення торговельної мережі також враховують зростання рухомості населення, розвиток громадського та індивідуального транспорту, збільшення на міській території кількості місць працевлаштування, розвиток виробництва товарів народного споживання, впровадження сучасних форм продажу товарів і обслуговування населення Вимоги до розміщення: зона діяльності має відповідати пропускній спроможності підприємств і забезпечувати необхідну рентабельність роботи.

Розміщення магазинів повинно співпадати з зупинками громадського транспорту і головними потоками руху населення.

Область проектованого торговельного підприємства задається певним географічним сектором, в якому розміщений основний контингент покупців даного магазину (населений пункт, адміністративний район або їх частина). Область торгівлі поділяється на три зони: ближню, середню і дальню торговельні зони або зони притягнення покупців (рис.4.1). Ближня торговельна зона — це частина області функціонування, в якій зосереджено 60—65 відсотків покупців даного торговельного комплексу і яка віддалена від нього на 0,5 (2—4 за кордоном) км. Середня зона притягнення торговельного підприємства концентрує в собі близько 20 відсотків його покупців і простягається на 0,5—2,0 (2-6 за кордоном) км. Дальня торговельна зона торговельного комплексу в містах простягається на 10—25 км, за межами міста — 50—80 км. У ній мешкають непостійні, випадкові покупці для даного суб'єкта роздрібної торгівлі: ті, що мають альтернативний вибір поблизу; ті, в яких є вигідне транспортне сполучення з даним торговельним закладом, а також покупці, для яких даний магазин є по дорозі на роботу і назад.

Принципи розміщення торговельної мережі:

- забезпечення рівномірного розміщення торговельної мережі;

- групове розміщення магазинів (територіальне зближення магазинів різної товарної спеціалізації.)

При рівномірному розміщенні підприємств мешканці міста повинні витрачати на дорогу до магазину у житловому районі не більш 7-10 хв.

При груповому розміщенні досягається концентрація асортименту товарів комплексного попиту.

Використовується також функціональна система розміщення торговельних підприємств. Відповідно до неї вся торговельна мережа міста поділяється на наступні групи магазинів: магазини житлової забудівлі і магазини загальноміського призначення. Основні типи магазинів – універсам і універмаг. Можливо також використання торговельних центрів (п’ять типів.)

Торговий центр – це сукупність торгових об’єктів, що реалізують універсальний асортимент товарів, та підприємств з надання послуг, зосереджених в одному місці і керованих як єдине ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем знаходження функціонально відповідають потребам торгової зони, які вони обслуговують.

Нормативні розрахунки мережі торгового обслуговування для міст с чисельністю населення 200-300 тис.:

продовольчі магазини – 200 м. кв. на 1000 мешканців;

непродовольчі магазини - 100 м. кв. на 1000мешканців.

ринки – 18 м. кв. на 1000 мешканців.

Розроблені також нормативи щодо забезпеченості населення окремими групами непродовольчих товарів. Використання нормативів дає можливість не тільки правильно спланувати розвиток торговельної мережі, а й отримати найточнішу оцінку ефективності її використання. Загальний норматив торговельних площ встановлено в межах 230 м. кв. на 1000 мешканців.

 

Питання 5: Основні напрямки розвитку роздрібної торгової мережі. Дислокація торговельної мережі

 

Сучасна практика здійснення торговельного продажу матеріальних благ підтверджує потребу в додержанні принципу групування суб'єктів роздрібної торгівлі за ознакою єдності зосередження крамниць і торгових одиниць, відмінних за асортиментним профілем, а отже і спеціалізацією, в єдиному центрі торговельно-сервісного обслуговування. Такий підхід до організації обслуговування населення на сьогодні є найперспективнішим, оскільки дозволяє не тільки максимально збільшувати кількість потенційних покупців для всіх суб'єктів даного згрупованого центру торгівлі (нерідко різних форм власності, організаційно-правової підпорядкованості, потенціалу тощо), але й максимально повно враховувати потреби споживачів за рахунок можливості задовольняти потреби різних за соціальним, майновим та дохідним становищем верств населення.

В ході формування мережі роздрібних торговців ринкового типу у вітчизняній галузі роздрібної торгівлі підвищується значення вимог до її організації, які є базовими як для розвинутих, так і для пострадянських країн. До основних із них належать:

- максимальне наближення до покупців;

- оптимальна забезпеченість споживачів мережею;

- дотримання раціональних типів і видів спеціалізації;

- забезпечення рентабельності роботи.

Підпорядкованість торговельної мережі вимозі максимального наближення до покупців безпосередньо випливає із суті й головного завдання роздрібної торгівлі — максимально повного забезпечення потреб споживачів. При цьому наближення до споживачів є взаємною потребою як роздрібних торговців, оскільки дозволяє планомірно організовувати процес реалізації, так і покупців, бо скорочує затрати їх часу на здійснення купівель. Наближення роздрібних продавців до покупців у сучасних умовах зростає не тільки за рахунок подрібнення торговельної мережі, але й унаслідок використання нових комп'ютерно-комунікаційних і збутово-реалізацій-них технологій.

Вимога оптимальної забезпеченості споживачів мережею роздрібних торговців визначається такими факторами:

- склад і чисельність, спеціалізація і характер зайнятості населення;

- щільність і складений тип розселення мешканців за територією;

- відповідність типів і достатність кількості роздрібних торговців контингенту обслуговування.

Додержання раціональних типів і видів спеціалізації в сучасних умовах забезпечується не тільки зрослою міжвидовою і внутрішньовидовою конкуренцією в; галузі роздрібної торгівлі, але й необхідністю уніфікації будівництва та експлуатації об'єктів торговельного обслуговування, раціоналізації й індустріалізації торговельно-технологічних процесів у торговельній мережі та потребою неухильного підвищення рівня обслуговування споживачів.

Забезпечення рентабельності роботи роздрібних торговців є загальною вимогою функціонування будь-яких суб'єктів комерційної діяльності в ринкових умовах і потребує постійної оцінки динаміки споживчого ринку, правильного вибору спеціалізації з урахуванням рентабельності окремих груп торговельного асортименту, урахування реальних доходів населення і його купівельних фондів.

Дислокація торговельної мережі представляє собою стандартизований список торговельних підприємств за наступними ознаками: назва підприємства, форма власності, фізична адреса підприємства, приз віще керівника (господаря), розмір торгової площі, функціонування на час складання документу та інші необхідні ознаки підприємства для ефективної роботи торговельного відділу виконкому.

Дислокація складається на кожне перше січня поточного року працівниками торговельного відділу.

 

Питання 6: Аналіз розміщення роздрібної торгівельної мережі м. Хмельницького (району міста, області)

 

Аналіз розміщення роздрібної торгівельної мережі м. Хмельницького (району міста, області) – необхідно проводити одночасно з ознайомленням з дислокацією торгівельної мережі на підставі нормативів розміщення торгівельних підприємств (продовольчих та непродовольчих) та нормативів забезпеченості населення міст торгівельними площами Сукупність роздрібних торговельних підприємств і торговельних одиниць утворює роздрібну торговельну мережу.

Основними показниками, які характеризують стан розвитку роздрібної торговельної мережі, є забезпеченість торговою площею на 1000 чол. населення і середній розмір торгової площі магазинів.

Дислокацію торгівельної мережі щорічно складає відділ торгівлі міської Ради, з вказанням місця розміщення підприємства, його торгової площі, робочих телефонів; прізвищ керівників магазинів та іншої доступної інформації.

До дислокації торговельної мережі введені підприємства зареєстровані в єдиному реєстрі міської ради. Великі торговельні підприємства не введені до місцевої дислокації, тому інформація про них є певною мірою закритою.

Впродовж усієї історії нашого міста, ще з кінця XVI століття, коли Плоскирів отримав статус містечка, тут почав формуватися торгово-ремісничий центр, торгівля стала важливою, невід’ємною частиною його буття, а місто отримало статус одного з центрів економічного життя Поділля.

З 1954 року місто Хмельницький стало обласним центром Хмельницької області, який об’єднав 26 районних центрів.

В нинішніх економічних умовах, торгівля в нашому місті залишається однією з найбільш рентабельних, перспективних та інвестиційно-приваблюючих галузей бізнесу. В Хмельницькому швидше ніж в інших містах впроваджуються передові технології, вітчизняний та зарубіжний досвід ведення торгівельної діяльності. Впродовж останніх років саме галузь торгівлі стала візитівкою Хмельницького, наше місто набуло слави одного з найпотужніших центрів торгівлі в Україні.

Для підприємства, що працює у сфері роздрібної торгівлі, вдале розміщення торгової точки – це половина успіху. Вигідне розміщення забезпечує торговельній точці великий і безперервний оборот, лояльність постійних покупців, а також підтримує позитивний імідж даного магазина або всієї мережі.

Продумане географічне розташування торгової точки створить покупцеві максимально комфортні умови, що і визначить його вибір.

Вибір місця для майбутнього роздрібного бізнесу визначають транспортні і пішохідні потоки, конкурентне оточення і особливості району в цілому (промислова зона, бізнес-центр, спальний район і ін.).

Сучасний етап розвитку торгівлі в місті Хмельницькому характеризується появою торговельних комплексів та супермаркетів, де споживач може не тільки придбати якісний сертифікований товар, а й скористатись сучасними торговими послугами.

Серед найпомітніших гігантів у місті працює торгово-розважальний центр «Оазис» та продовольчі супермаркети. Серед них 3 магазини «Фуршет», по 5 магазинів «Сільпо» та «Хлібосол», 6 магазинів «Економ».

Сформована мережа сучасних крамниць для торгівлі побутовою технікою: "Фоксмарт" – 3 магазини, «Тритон» – 3 магазини, «Ельдорадо» та інші.

Таблиця 6.1

Кількість об’єктів роздрібної торгівлі з продажу непродовольчих товарів за розміром торгової площі (м. Хмельницький)

 

Групи магазинів за розміром торгової площі, м2	Кількість роздрібних торговців	Загальна площа, м2	Середня торгова площа магазину, м2
об’єктів	%
		54.1	11437,32	29,18
51 — 75		13,4	5945,53	61,3
76— 100		8,8	5717,1	89,33
101 — 150		8,3	7201,7	120,03
151—200		3,6	4650,2	178,85
понад 200		11,9		988,15
разом			119932,85	1466,84

 

Норматив торговельної площі на 1000 жителів конкретного населеного пункту розраховується за формулою (1):

N np = Np * kd np (1)

 

де N np - норматив торговельної площі на 1000 жителів конкретного населеного пункту;

Np – норматив торговельної площі для відповідного типу населеного пункту регіону, кв. м;

kd np – коефіцієнт диференціації нормативу торговельної площі для конкретного населеного пункту.

260тис. осіб*0,81=210,6 м. кв.

Таким чином торговельна площа на 1000 жителів м. Хмельницького з продажу непродовольчих товарів становить 210,6 м.кв.

Норматив торговельної площі під торгівлю непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту для міст розраховується за формулою (2):

 

Ns i.o M. = Ns i.o +0,8 * Ns i.o * Чс Ns i.o M (2):

 

де Ns i.o - норматив торговельної площі на 1000 чоловік під торгівлю непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту;

Чс – частка сільського населення у загальній чисельності населення України.

191+ (0,8* 191*0, 314)= 239 м.кв.

Висновок: торговельна площа під торгівлю непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту для м. Хмельницького становить 239 м.кв.

Середню кількість населення, що припадає на одне торговельне підприємство (одиницю) в регіоні, можна розрахувати в загальному вигляді як співвідношення чисельності мешканців до чисельності всіх торговців у регіоні (3):

Кщ.р.т.= (3)

де Чр.т — чисельність роздрібних торговців в регіоні, од.;

Чнас — чисельність населення в регіоні, чол.

=400 чоловік.

Потреба для конкретних населених пунктів в торговельній площі (4):

 

Sп.р. = N п.р. * Чп. (4)

 

де S - потреба населеного пункту в торговельній площі на перспективу, кв. м;

N - норматив торговельної площі на 1000 жителів для конкретного

населеного пункту для відповідного періоду, кв. м;

Чя - перспективна чисельність населення населеного пункту, тис. осіб.

Sп.р = 210,6 * 270,000 = 56862,000 м2

Отже проаналізувавши вище викладений матеріал можна зробити висновок, що ефективність розміщення торговельної мережі полягає у знаходженні оптимальних розмірів підприємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності, як покупці так і самі торгові підприємства.

За проведеним аналізом нормативу забезпеченості населення торговельною площею з продажу непродовольчих товарів епізодичного і періодичного попиту міста Хмельницького, який становить 125,1%, що свідчить про повне задоволення потреб населення непродовольчими товарами. При цьому загальною торговельною площею населення забезпечено на 81%,

Так як на організацію роздрібної торговельної мережі значно впливають процеси концентрації і спеціалізації роздрібних торговців багато в чому визначаючи кількісний і якісний склад торговельної мережі,

Для покращення забезпечення населення торговельними площами в місті Хмельницькому необхідно вирішити наступні питання:

1. проводити зосередження торговельних підприємств і одиниць різних типів на спільній площі, в результаті зони діяльності роздрібних торговців будуть взаємно перетинатися, що, з одного боку, підвищить рівень міжвидової і внутрішньої конкуренції в роздрібній торгівлі, а з другого — буде стимулює розвиток і поглиблення спеціалізації серед суб'єктів роздрібної торгівлі;

2. розглянути питання про добудову нових торговельних приміщень або звільнення спеціалізованих приміщень раніше зайнятих для іншої мети, наприклад відкриття офісів, або пошуку інших шляхів для досягнення нормативного показника забезпеченості населення торговельними площами.

Відхилення від нормативів забезпеченості торговельною площею населення міста Хмельницького (табл.6.2)

 

Таблиця 6.2

Забезпечення торговельними площами населення міста Хмельницький

 

Норматив торговельної площі для торгівлі товарами, кв. м.	Норматив	Фактично	%
Непродовольчими товарами періодичного та епізодичного попиту			125,1
Торговельна площа на 1000 жителів міста Хмельницького		210,6	+ 81