Комитет по упрощению формальностей (англ.Facilitation Committee)

MSC открыт для всех членов ИМО, рассматривает вопросы безопасности мореплавания (навигации, строительства и оборудования судов, укомплектования их экипажами, обращения с опасными грузами, предотвращения столкновений и пр.) В рамках MSC функционируют Подкомитеты по противопожарной безопасности, проектированию и оборудованию судов, радиосвязи, по стандартам обучения и несения вахты, спасательным средствам и др. Они создают рабочие группы и группы экспертов для подготовки конкретного вопроса. МЕPC открыт не только для государств - членов ИМО, но и для государств, участвующих в конвенциях, по отношению к которым МЕPC осуществляет определенные функции. Занимается вопросами предотвращения загрязнения моря с судов. Создает необходимые вспомогательные органы.

Совет ИМО - исполнительный орган - состоит из 32 государств, руководит деятельностью ИМО между сессиями Ассамблеи, изучает и передает Ассамблее доклады MSC, МЕPC, LC, назначает генерального секретаря и осуществляет связь с другими организациями. Имеет постоянные и временные вспомогательные органы. К первым относятся Юридический комитет, Комитет по упрощению формальностей и Комитет по техническому сотрудничеству.

Секретариат ведет всю документацию, готовит проекты отчетов, повестку дня конференций, их протоколы и информацию о них для печати. Штаб-квартира находится в Лондоне.

Национальной Морской администрацией Украины до марта 2009г. являлось Министерство транспорта и связи Украины в лице Департамента морского и речного транспорта (сокращенное наименование - Укрморречфлот) для торговых, пассажирских судов и судов технического флота, а для рыболовных судов функции морской администрации частично выполнял также орган, руководивший данной отраслью - Государственный Комитет рыбного хозяйства Украины (с февраля 2007г).

В рамках Департамента морского и речного транспорта функционировали на хозрасчетной основе ряд подразделений – Инспекция Главного государственного регистратора судов Украины, Инспекция по подготовке и дипломированию моряков и другие.

Согласно Постановления Кабинета Министров Украины № 227 от 5.03.2009 г., было решено создать Государственную администрацию морского и речного транспорта (далее ГАМРТУ), как правительственный орган, действующий в системе Минтранссвязи, на базе Государственного департамента морского и речного транспорта, который ликвидировался. Главным идеологом создания данной структуры был г.В.Работнёв, первый заместитель министра транспорта и связи Украины. При этом за вновь созданной структурой сохранялось прежнее сокращенное название - Укрморречфлот. Проведена была также ликвидация Главной государственной инспекции Украины по безопасности мореплавания (Госфлоинспекции), причем ничего не сообщалось о передаче ее функций какому-либо органу, то есть не была соблюдена преемственность. .[2]

«Укрморречфлот ( новый - прим. Автора ) ответственен перед Кабинетом министров Украины, подотчетный и подконтрольный министру транспорта и связи (т.е. фактически была создана структура двойного подчинения – прим.автора).

Укрморречфлот в пределах своих полномочий реализует государственную политику в отрасли морского и речного транспорта, в сфере торгового мореходства, судоходства на внутренних водных путях и навигационно-гидрографического обеспечения судоходства; осуществляет государственный надзор за обеспечением безопасности судоходства в территориальном море, внутренних водах, на внутренних водных путях, в морских и речных портах, а также контроль за соблюдением субъектами ведения хозяйства требований законодательства и международных договоров Украины по вопросам торгового мореходства, судоходства на внутренних водных путях, навигационно-гидрографическое обеспечение судоходства и предотвращение загрязнения окружающей среды».[1]

При этом основной целью реформирования в СМИ декларировалось дальнейшее принятие второго Международного реестра судов Украины и Закона о портах, различные проекты которого уже давно находятся в Комитетах Верховной Рады.

В декабре 2010г. Указом Президента Министерство транспорта и связи Украины было заменено Министерством инфраструктуры, а Министр транспорта и связи К.Ефименко стал Первым заместителем Министра инфраструктуры Б.Колесникова. Созданная в 2009г. ГАМРТУ, была преобразована в Государственную службу морского и речного транспорта (далее ГСМРТУ). Однако в СМИ параллельно циркулировали оба названия данной структуры, что вносило путаницу.

Постановлением КМУ №33 от 05.01.2011 все административные услуги физическим и юридическим лицам было обязано оказывать не упомянутым выше хозрасчетным подразделениям, а исключительно бюджетным организациям. Т.е. при наличии хозрасчетной Инспекции Главного регистратора судов Украины получить капитану порта разрешение зарегистрировать судно под украинским флагом стало невозможно, и упомянутая Инспекция с 01.03.2011 прекратила свою работу.

06.04.2011 Указом Президента ГСМРТУ была реорганизована в Государственную инспекцию Украины по безопасности на морском и речном транспорте (далее Укргосморречинспекция), а Указом Президента № 447от 08.04.2011 было утверждено «Положение о Государственной инспекции Украины по безопасности на морском и речном транспорте», которая стала «центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Вице-Премьер-Министра – Министра инфраструктуры Украины ….и …реализует политику государства в области безопасности на морском и речном транспорте». При этом Председателя Укргосморречинспекции по рекомендации упомянутого Вице-премьера назначает и освобождает от должности Президент Украины.[3]

Кроме того Укргосморречинспекция:

2) за дорученням Міністерства інфраструктури України бере в установленому порядку участь у діяльності міжнародних організацій та забезпечує виконання зобов’язань, що випливають з членства в таких організаціях;

3) за дорученням Міністерства інфраструктури України бере участь у розробці міжнародних договорів;

4) здійснює правову роботу;

5) узагальнює практику застосування законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Віце-прем’єр-міністру України - Міністру інфраструктури України, який спрямовує та координує її діяльність;

6) здійснює організацію роботи та контроль за виконанням загальнодержавних програм, планів, заходів у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

7) приймає рішення про проведення службового розслідування та проводить службове розслідування;

8) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Укрморрічінспекції відповідно до встановлених правил;

9) організовує роботу зі зверненнями громадян, Громадської приймальні Укрморрічінспекції та проведення особистого прийому громадян посадовими особами;

10) забезпечує ведення бухгалтерського обліку і звітності в апараті Укрморрічінспекції;

11) здійснює контроль за ефективністю використання бюджетних коштів;

12) забезпечує здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці;

13) здійснює забезпечення зв'язку з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськістю та засобами масової інформації, інформаційного наповнення власного офіційного веб-сайту Укрморрічінспекції, поширення серед засобів масової інформації офіційної інформації про діяльність Укрморрічінспекції;

14) веде облік і аналіз катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті;

15) проводить експертизу умов транспортування небезпечних вантажів на морському та річковому транспорті;

16) затверджує профілактичні заходи щодо попередження катастроф, аварій, інших аварійних подій на морському та річковому транспорті;

17) веде облік пожеж транспортних засобів на морському та річковому транспорті;

18) видає ліцензії на право здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу морським та річковим транспортом;

19) здійснює контроль за дотриманням ліцензійних умов при здійсненні господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу морським та річковим транспортом;

20) веде електронну базу даних про осіб, які пройшли спеціальне навчання для працівників суб`єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

21) здійснює контроль за укладенням договорів обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів морським та річковим транспортом;

22) здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища морським та річковим транспортом;

23) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства та стандартів на морському та річковому транспорті;

24) проводить сертифікацію на морському та річковому транспорті;

25) веде журнал обліку суден (крім риболовних суден), зареєстрованих у державному судновому реєстрі України й Судновій книзі України;

26) здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням законодавства про судноплавство на суднах, в морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України;

27) здійснює державний нагляд за торговельним мореплавством;

28) здійснює контроль за забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських і річкових судах;

29) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил користування засобами морського та річкового транспорту;

30) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил з охорони порядку і безпеки руху на морському та річковому транспорті;

31) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил утримання та експлуатації баз (споруджень) для стоянки маломірних суден;

32) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил, які забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах;

33) здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил, спрямованих на забезпечення збереження вантажів на морському і річковому транспорті;

34) здійснює контроль за навігаційно-гідрографічним забезпеченням судноплавства в територіальну морі, внутрішніх морських водах і на внутрішніх водних шляхах України;

35) здійснює нагляд за станом морських шляхів;

36) реєструє судна в Державному судновому реєстрі України з видачею свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент) та реєструє судна в Судновій книзі України з видачею суднового білета і видає свідоцтва про виключення з Державного суднового реєстру України та Суднової книги України (крім риболовних суден) у порядку, визначеному законодавством;

37) здійснює контроль держави прапору за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден, що плавають під прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден);

38) здійснює контроль держави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіальне море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню довкілля із суден;

39) перевіряє готовність аварійно-рятувальних служб, служб загальної безпеки відомчої пожежної охорони на морському і річковому транспорті до проведення роботи із запобігання і ліквідації наслідків аварій, пожеж, актів тероризму, піратства, катастроф та інших подій;

40) здійснює контроль за проведенням підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування плавскладу морських, річкових і маломірних суден, робітників берегових підприємств морського і річкового транспорту, робота яких пов'язана із забезпеченням безпеки судноплавства та запобіганням забрудненню довкілля із суден;

41) розглядає справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті;

42) погоджує правила плавання маломірними суднами на водних об’єктах;

43) надає дозвіл на проведення спортивних заходів, водних свят;

44) надає дозвіл на особливі перевезення внутрішніми водними шляхами;

45) організовує здійснення навчання та перевірку знань посадових осіб, до функціональних обов'язків яких входять організація роботи з питань безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті та державний нагляд;

46) здійснює реєстрацію баз для стоянки маломірних (малих) суден;

47) здійснює нагляд за функціонуванням служби регулювання руху суден та лоцманського проведення;

48) здійснює державний нагляд за дотриманням правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках;

49) здійснює видачу Синопсису судна;

50) здійснює контроль за функціонуванням систем радіонавігації та спостереження морської рухомої служби, у тому числі Глобальної морської системи зв'язку, в разі лиха;

51) здійснює контроль за проведенням аварійно-рятувальних робіт, пошуку і рятування на морі в зоні відповідальності України;

52) здійснює контроль і нагляд за забезпеченням функціонування системи дальньої ідентифікації та контролю за місцезнаходженням суден українського прапору;

53) здійснює загальне керівництво та контроль за дипломуванням спеціалістів морського флоту;

54) реєструє лінії закордонного плавання;

55) видає відповідно до законодавства суднові документи;

56) виконує функції експертної організації з питань безпеки судноплавства, запобігання забрудненню довкілля із суден; надає експертні висновки із зазначених питань щодо проектів правил, норм, стандартів, планів і проектів будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів морського і річкового транспорту, у тому числі судноплавних шляхів, портів, гідротехнічних споруд воднотранспортного комплексу, різного функціонального призначення, що використовуються з метою забезпечення безпеки судноплавства, судноплавних шлюзів, мостів, підводних та надводних переходів, баз для стоянок суден, берегових об'єктів зв'язку, навігації, спостереження тощо;

57) видає дозвіл про втрату права плавання під Державним Прапором України;

58) видає дозволи суднам на захід до річкових портів України під прапорами держав, з якими не укладені міжнародні договори про судноплавство на внутрішніх водних шляхах;

59) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.[3]

Следует упомянуть, что главный документ, регулирующий судоходство в Украине – Кодекс торгового мореплавания не содержит такого понятия как Морская администрация. Поэтому в дальнейшем под этим термином следует понимать тот правительственный орган, который фактически выполняет функции Морской администрации в данный момент.

Морская администрация Украины, получив через своих представителей очередную Резолюцию и другие документы ИМО, вырабатывает соответствующие директивы для судовладельцев всех форм собственности и обязывает их за свой счет заказывать разработку нормативной и руководящей документации в различных сертифицированных Классификационными обществами научных организациях, а затем опять же за свой счет внедрять разработки на судах. Наличие и внедрение строго контролируется через органы государства флага (Инспекции портнадзора, Госрыбфлотинспекцию), о ходе этого процесса Морская Администрация отчитывается перед ИМО. Таким образом на судах Украины внедрялась ГМССБ (Глобальная система морской связи и сообщений на случай бедствия), таким же образом внедрялся МКУБ (Международный кодекс управления безопасной эксплуатацией судов и предотвращением загрязнения окружающей среды), и Кодекс ОСПС (Охраны судов и портовых сооружений).

Кроме того, для судовладельцев-членов неправительственных организаций обязательными являются резолюции этих организаций, объединяющих судовладельцев различных стран, например:

ОКИМФ (Oil Carriers International Marinе Forum), международная неправительственная морская организация, созданная крупнейшими компаниями, перевозящими нефтепродукты, для предотвращения загрязнения окружающей среды. Так, одна из резолюций ОКИМФ (2002г.) требует установку системы наблюдения уровня загазованности в балластных танках – на случай, когда в перегородках между балластными и грузовыми танками появляются трещины, идет попадание нефтепродукта в балласт, а затем в море. Кроме того, ОКИМФ функционирует и взаимодействует как с ИМО, так и с национальными морскими администрациями целый ряд других неправительственных морских международных организаций. На основе международных морских конвенций ОКИМФ разработала и поддерживает собственные стандарты безопасности мореплавания и охраны окружающей среды – Vetting Control Procedures.

МЕЖДУНАРОДНАЯ ФЕДЕРАЦИЯ СУДОВЛАДЕЛЬЦЕВ (ИСФ):

неправительственная организация, созданная в 1909г., объединяющая ассоциации судовладельцев из 30 стран и одного ассоциированного члена (Республика Конго). Федерация занимается исследованием проблем морской торговли для охраны интересов ее членов, оказывает финансовую помощь судовладельцам в случае забастовок. Имеет консультативный статус ИМО. Высший орган - Совет, созываемый ежегодно. Штаб-квартира находится в Лондоне.

МЕЖДУНАРОДНАЯ ПАЛАТА СУДОХОДСТВА (МПС): неправительственная организация, объединяющая судоходные компании и судовладельцев различных стран, созданная в 1948г. для защиты интересов судовладельцев, флот которых функционирует на основании свободного предпринимательства. Ключевые позиции в МПС занимают судовладельцы Великобритании, а правовой статус определяется ее законодательством.