Конституційна регламентація соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя

Формою конституційної регламентації засад суспільного життя можна вважати проголошений в основних законах низ­ки країн принцип соціальної держави. Уперше він був закріпле­ний в Основному Законі ФРН: "Федеративна Республіка Німеччина є демократичною і соціальною федеративною дер­жавою" (ст.20). У подальшому ідея соціальної держави була зафіксована в конституціях інших держав, включаючи держа­ви Центральної і Східної Європи та держави, що утворилися на терені колишнього СРСР.

Серед конституційних положень, на основі яких здійснюється регламентація окремих сторін суспільного жит­тя, можна виділити положення про взаємовідносини держави і церкви. Звичайною практикою є фіксація в основних законах свободи віросповідання (нерідко - свободи совісті). Напри­клад, у СТ.16 Конституції Іспанії гарантується ідеологічна, релігійна і культова свобода індивідів і товариств. Ці свободи можуть бути обмежені у своїх проявах лише для підтримання публічного порядку, що охороняється законом. Ніхто не може бути примушений до висловлення своєї думки з питань ідео­логії, релігії або віросповідання.

За Конституцією Румунії, релігійні культи самостійні, відокремлені від держави і користуються її підтримкою, зокре­ма, через сприяння релігійній присутності в армії, лікарнях, в'язницях, притулках і дитячих будинках (ст.29).

У прийнятих у XIX ст. конституціях Бельгії і Люксембур­гу визначено, що цивільний шлюб має передувати церковно­му. При цьому в усіх випадках позиція держави є нейтральною щодо церкви або однаково прихильною до всіх конфесій.

Іноді в конституціях акцентується увага на питаннях цер­ковного і світського виховання й освіти. "Релігійне навчання в державних школах, за винятком неконфесійних, є обов'язко-

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБ ІЖНИХ КРАЇН

- зафіксовано в ст.7 Основного закону ФРН. Але водно­час зазначається, що держава має право нагляду за таким на-«чанням, і жоден викладач не може бути примушений провади-та його. У §2 Конституції Норвегії записано, що ті особи, які аювідують євангелічну лютеранську релігію, зобов'язані вихо-;."ьати в її дусі дітей. У Конституції Туреччини підкреслюється, ~о "виховання і навчання релігії та етиці має бути проведене під наглядом і контролем держави. Навчання релігійній куль-

і моральне виховання повинні бути обов'язковими у про­грамах початкових і середніх шкіл" (ст. 24).

У конституціях окремих держав та чи інша конфесія про-

>шена державною або національною. "Євангелічна люте­ранська церква є національною церквою" (§4 Конституції Данії). Статус євангелічної лютеранської церкви як національної встановлений основними законами Ісландії та Норвегії. Згідно положень британської конституції, монарх є главою англіканської церкви.

У дещо іншій формі відповідні стосунки між державою і церквою відображено в ст. 13 Конституції Болгарії, де поряд з

;)женнями про відокремленість релігійних установ від дер­жави і про неприпустимість використання їх у політичних

їх зазначено, що "традиційною релігією в Республіці Бол­гарія є східно-православне віросповідання".

Окремо слід згадати Конституцію Греції. По-перше, вона містить спеціальний розділ "Відносини між державою і церк­вою", де, зокрема, записано, що "панівною релігією в країні є релігія східно-православної церкви Христової" (ст. 3), визначе­но засади церковного управління. По-друге, в іншому розділі спеціально визначений статус гори Афон - місцевості, де роз­ташовані монастирі, що належать до різних православних авто­кефальних церков. Як зазначено в ст.105, частина Афонського півострова наділена "давнім привілейованим статусом само­врядної частини Грецької держави". В духовному відношенні відповідна територія підпорядкована Вселенському (Констан-

С.К.Бостан, СМ. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

тино-польському) патріарху. Всі особи, які ведуть там чернече життя, автоматично набувають громадянства Греції. На цій те­риторії, що відома як Свята гора, заборонено селитися іновірцям і розкольникам. Докладний режим Святої гори виз­начається так званою конституційною хартією, яка затверд­жується Вселенським патріархом і грецьким парламентом.

Відносини між державою і церквою належать до сфери конституційного регулювання і в країнах, що розвиваються. Найбільшою мірою це характерно для мусульманських країн, де, як зазначалося, релігія ісламу відіграє важливу роль у суспільному і державно-політичному житті. Закріплення цієї ролі здійснюється зазвичай шляхом конституційного проголо­шення ісламу державною релігією. Іноді в конституціях зроб­лено застереження про неприпустимість перегляду їх поло­жень щодо статусу цієї релігії (Бахрейн, Марокко).

У більшості країн конституційне закріплення за ісламом статусу державної релігії є лише визнанням того факту, що йо­го сповідує майже все населення. Водночас у конституціях йдеться про відданість ісламським традиціям. У конституціях Сирії і Тунісу іслам визначений як "релігія президента". Як правило, визнання ісламу державною релігією поєднується із світськими ідеологічними установками, яких дотримуються правлячі кола. Виняток становлять лише ті країни, де ісламські принципи враховані при формуванні політичних і державних інститутів (Саудівська Аравія та країни Перської затоки) або навіть сама держава визначається як ісламська (Іран). Тут іслам покладений в основу офіційної політико-правової теорії і відіграє майже універсальну роль у суспільно­му житті.

Окрім питань релігії конституції також регулюють:

А) міжнаціональні відносини, їх відповідні форми:

1) національно-територіальна автономія;

2) рівноправність незалежно від раси, національності,
мови, релігії;

3) визнання і гарантування колективних прав національ­них меншин.

Б) сімейно-шлюбні відносини (Конституція Китаю, ст.25, 41).

В) питання науки та освіти.

Наведене вище не суперечить висновку про те, що консти-ії є насамперед основними законами держави, а не іільства, хоча вони в найбільш загальному вигляді регла­ментують суспільне життя.

D II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Використовуючи тексти конституцій за-іжних країн, підготувати по два приклади (статті або їх витяги) конституційного закріплення основ суспільного ладу в економічній, соціальній, духовно-культурній сферах.

Завдання 2. Продовжити поповнення словника новими по­няттями та термінами державного права зарубіжних країн, на­приклад,

• Суспільний лад - це...

• Інститут власності - це...

• Публічна власність - це...

• Приватна власність - це...

• Приватизація - це...

III. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституционное (государственное) право зарубеж­
ных стран: Учебник в 4-х томах /Отв.ред. проф. Б.А.Стра-
шун.- М: Изд-во БЕК, 1996.- Т.1-2.-С.169-215.

2. Чиркан В.Е. Конституционное (государственное) право
зарубежных стран: Учебник.-М.,1997.-С.88-100.

3. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн:
Підручник.- К.,1997.- С.3-18.

С. К. Бостан, С. М. Тимченк о

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

IV. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Перший модульний контроль проводиться після вивчення програмного матеріалу тем №№ 1-3 у вигляді контрольної ро­боти, примірний варіант якої наводиться нижче. Для успішного її виконання слід повторити матеріал модуля та відповісти на наступні контрольні питання.

? КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ?

1. Схарактеризуйте зміст поняття конституційне (дер­
жавне) право.

2. Схарактеризуйте основні етапи розвитку консти­
туційного права в зарубіжних країнах

3. Дайте характеристику державного права зарубіжних
країн (ДПЗК) як науки.

4. Схарактеризуйте ДПЗК як навчальну дисципліну.

5. Дайте загальну характеристику джерел ДПЗК.

6. Розкрийте соціальну та юридичну суть конституції -
головного джерела державного (конституційного) права.

7. Класифікуйте конституції зарубіжних країн.

8. Схарактеризуйте способи прийняття конституцій у за­
рубіжних країнах.

9. Схарактеризуйте способи зміни конституцій в за­
рубіжних країнах.

10. Дайте дефініцію суспільного ладу, визначте як його за­
сади закріплюються та охороняються державою?

11. Як здійснюються конституційна регламентація еко­
номічної організації суспільного життя?

12. Розкрийте основні риси конституційного регулюван­
ня соціальних і духовно-культурних засад суспільного життя.

ВАРІАНТ № _

1. До якої галузі права відносяться такі правові джерела як
органічні закони:

а) кримінальне право;

б) державне (конституційне) право;

в) екологічне право.

2. Розкрийте значення терміна "конституанта"

3. Дайте визначення поняття "державне право за­
рубіжних країн".

4. Передайте у вигляді схеми формалізовані джерела дер­
жавного права зарубіжних країн.

5. Класифікуйте конституцію Швеції.

6. Наведіть два приклади конституційного закріплення:

 

♦ питань власності;

♦ сім'ї і шлюбу.

* * *

7. Схарактеризуйте способи зміни конституцій у за­
рубіжних країнах.

Сумарна оцінка цього та інших модулів складається з оцінок, які були отримані студентом (курсантом), наприклад,

за:

♦ роботу на семінарських заняттях;

♦ наукову організацію своєї праці (ведення конспекту
лекцій тощо);

♦ своєчасне і якісне виконання завдань для самостійної

роботи;

♦ контрольну роботу;

♦ відвідування занять;

♦ ведення конспектів лекцій та першоджерел.