Тема 5. 3. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах

І. ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

1. Конституційно-правовий статус глави держави і порядок заміщення ним посади. 2. Місце уряду в системі влади за­рубіжних країн.

Виконавчі органи - це сукупність установ, які здійсню­ють політичну й адміністративну функції.

У цій системі головне місце займає глава держави.

Конституційно-правовий статус глави-держави і порядок заміщення ним посади

Глава держави має за конституцією великі повноваження в сфері зовнішньої і внутрішньої політики, є носієм виконав­чої влади і вищим представником держави в міжнародних відносинах. Пост глави держави обіймає одна особа, але існує і т.зв. "колективний глава держави", наприклад, як у Швей­царії, де такі функції виконує союзна рада (7 чоловік). У мо­нархіях може бути так звана регентська рада, яка виконує функції глави держави при неповнолітньому спадкоємцеві престолу. Статус глави держави певною мірою визначається типом глави держави - " монарх" або президент.

Монарх - це особа, влада якого юридично непохідна від якої-небудь іншої влади. Він володарює (обмежено або абсо­лютно) за власним правом і вважається джерелом всієї дер­жавної влади. Влада монарха спадкова (престолонаслідування відбувається в певній послідовності, закріпленій в Консти­туції або інших документах). Існують кілька систем престоло­наслідування:

♦ салічна - владу успадковують тільки чоловіки;

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

♦ кастильська - перевага віддається чоловікам, але як­
що немає спадкоємців по чоловічій лінії, главами дер­
жави можуть бути і жінки;

♦ австрійська - подібна до кастильської, тільки чоловік
вище за жінку у всіх рівнях спорідненості;

♦ шведська - чоловік і жінка користуються однаковими
правами;

♦ арабська - глава держави може бути обраний з будь-
якого члена королівської сім'ї.

Монарх має права і прерогативи, його особа недоторкана. Грошове утримання монарха: особисті гроші від майна і влас­ності (особистий прибуток) плюс цивільний прибуток (гроші з бюджету за так званим цивільним листом на діяльність мо­нарха), який визначає компетентний орган.

Президент: його головна відмінність від монарха в тому, що цей пост виборний і перебування на ньому обмежене в часі.

Системи обрання президента:

1) прямі вибори без участі парламенту (Мексика, Бра­
зилія, Перу, Коста-Ріка, Франція, Південна Корея, всі змішані
поліархії);

2) непрямі вибори:

 

♦ в президентських поліархіях (США, Аргентина).

♦ багатоступеневі вибори в парламентарних поліархіях
з обраним главою держави.

а) обрання президента парламентом (в голосуванні беруть
участь тільки депутати) - Туреччина, Ліван, Ізраїль;

б) обрання президента виборчою комісією (депутати плюс
представники органів місцевого самоврядування, адміністра­
тивних одиниць) - Італія, Естонія;

в) обрання президента виборчою колегією (депутати пар­
ламенту союзу плюс представники суб'єктів федерації) -
Німеччина.

Терміни повноважень. Аргентина, Бразилія, Фінляндія ат ін. - 6; ФРН, Індія, Камерун, Франція, більшість президентів

постсоціалістичних держав - 5; США, Колумбія, Коста-Ріка та ін. - 4, Латвія - 3 роки.

Повноваження глави держави. Серед основних повнова­жень глави держави слід виділити:

1. Представницькі (в міжнародних відносинах, ведення

переговорів);

2. Повноваження щодо діяльності парламенту (скликан­
ня і закриття сесій, розпуск тощо);

3. Повноваження у сфері законодавства;

4. Повноваження військового і надзвичайного характеру;

5. Повноваження у сфері правосуддя.

Місце уряду в системі влади зарубіжних

Країн

Відносини між урядом і парламентом складаються залеж­но від форми правління.

У парламентарних країнах глава держави здійснює свої повноваження через уряд. У президентських республіках він є главою уряду. Відносини уряду і політичних партій тісно взаємопов'язані, особливо в парламентарних країнах, оскільки уряд спирається на партійну більшість у парламенті.

Порядок формування уряду. Основними способами фор­мування уряду є:

1) позапарламентський - у президентських поліархіях, де
джерелом формування є виборчий корпус, оскільки уряд фор­
мується президентом позапарламентським шляхом (США,
країни Латинської Америки та тропічної Африки);

2) парламентський - у парламентарних "республіках",
вищий представницький орган безпосередньо формує уряд і
може примусити його піти у відставку;

3) змішаний - характерний для змішаних поліархій, де у
формуванні уряду беруть участь і парламент, і президент.

У парламентарних країнах є дві процедури формування уряду: