Тема 4. 2. Форми державного правління в зарубіжних країнах

І. ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ*

1. Поняття "форма державного правління". 2. Типологія форм державного правління 3. Монархія в зарубіжних країнах. 4. Поліархія в зарубіжних країнах

§1. Поняття "форма державного правління"

З поняттям "форма правління", його змістом Ви вже знайомі з навчального курсу "Теорія держави і права". Але форма правління, що зовнішньо відображає зміст держави, є таким же багатогранним явищем, як. і сама держава. Тому по­ряд з загальною теорією держави вона виступає предметом безпосереднього вивчення і іншими юридичними науками, зо­крема конституційного (державного) права.

Аналіз сучасної юридичної літератури показує на на­явність певного різноманіття дефініцій форми правління, які, з суто формальних позицій, можуть бути поділені на прості і складні. Прості дефініції невеликі за обсягом, зміст їх у вищій мірі абстрактний і вказує лише на найбільш суттєві ознаки са­мого поняття. Такий підхід до дефінітивного формулювання форми правління використаний, зокрема, українськими дослідниками - теоретиком П.Рабиновичем і консти­туціоналістом В.Шаповалом, російським теоретиком С.Кома-ровим, білоруським конституціоналістом М.Чудаковим. Ос­танній відзначає, що "під формою правління найчастіше ро­зуміють устрій вищої державної влади. Форма правління - це

*3вертаємо Вашу увагу на те, що в цій темі подаються не тези лекцій, а самі тексти лекцій. їх зміст, який не завжди співпадає з традиційними точ­ками зору щодо поняття та класифікації форм державного правління, відоб­ражають власну позицію одного з авторів - С.К.Бостана.

С.К.Бостан, С.М.Тимченко

Д ЕРЖАВНЕ ПР АВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

тип головування в даній державі"¹. С.Комаров вважає, що "форма правління являє собою відображення способів ор­ганізації державної влади конкретної держави"², а В.Шаповал визначає її як "спосіб організації державної влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів держави"³.

Складні дефініції більш великі і, відповідно, змістовніші. За обсягом охоплених ними відповідних ознак їх, теж умовно, можна розділити на три групи.

Як вихідну для першої групи візьмемо дефініцію, запропо­новану харківською дослідницею О. Скакун, котра визначає форму державного правління як "порядок утворення й ор­ганізації вищих органів влади в державі"⁴. Дещо ширше визна­чення сформульоване авторами виданого в Мінську "Словни­ка сучасних економічних і правових термінів". Вони вважа­ють, що форма правління це "поняття, яке характеризує струк­туру, порядок утворення й організації вищих органів держав­ної влади і встановлений у даній державі порядок відносин між ними"⁵. Майже такий сенс у зміст даного поняття, але з де­якими уточненнями вкладають і інші вчені. Наприклад, київські юристи - автори узагальнюючої праці з теорії держа­ви і права - до вищих органів державної влади додають ще

Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран.-Мн.: Харвест, 1998.-С.282-283.

Комаров С А. Общая теория государства: Курс лекций.—Изд.2-е, испр. и доп.,-М.,1995.-С52.

Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник.—К.: АртЕк, Вища шк., 1997.—С.80; Шаповал В.М. Державний лад країн світу,—К. Український Центр Правничих Студій, 1999,—С. 282.

Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.—Харьков: Консул; Ун-т внутр. Дел,2000.—С.79; Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підруч­ник / Пер. з рос—Харків: Консум, 2001—С.73. Дещо вужче дефініція російського дослідника А.Якушева. Див. .Якушее А.В. Конституционное пра­во зарубежных стран (курс лекцій).—М.: Приор,2000.—С.23.

Словарь современных экономических и правовых терминов / Авт.сост. В.Н.Шимов, А.Н.Тур, Н.В.Стах и др. Под ред В.Н.Шимова и В.С.Каменко-ва.-Мн.: Амалфея, 2002.-С.668.

"органи управління"', а російський теоретик В.Хропанюк замість словосполучення "взаємини органів влади" викорис­товує "розподіл компетенції між ними"².

Для другої групи дефініцій характерно доповнення, котре вказує на певний зв'язок органів державної влади не тільки між собою, але і з населенням. "Форма правління, - відзнача­ють автори фундаментальної роботи з методологічних про­блем теорії держави і права, - характеризує порядок утворен­ня й організації вищих органів державної влади, їх взаємовідносини один з одним і населенням"³. Такої ж позиції дотримуються В.Кулапов⁴, Л.Морозова⁵, багато інших фахівців⁶, що зробило цю дефініцію найбільш розповсюдже­ною у сучасній юридичній літературі. В деяких її мо­дифікаціях міститься конкретизація щодо ступеня "участі на­селення в їх (органів влади - С.Б.) формуванні"⁷, вказівка на

¹ Див.: Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник / За заг. ред. акад. АпрН України, д.ю.н., проф. В.В.Копейчикова. Стереотипне ви­дання— К.: Юрінком Інтер,2001.— С.78; Теорія держави і права: Навчальний посібник / A.M.Колодій, В.В.Копейчиков, С.А.Лисенков та ін.; За заг. ред. С.АЛисенкова та В.В.Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер,2002.— С.93.

' Див.: Хропанюк В.Н. Теория государства и права.—М.,1995— С.100.

³ Див.: Проблемы теории права и государства: Учебное пособие / Под
ред. М.Н.Марченко.-М.: Юристъ,2002.-С183.

⁴ Див.: Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И.Матузо-
ва и А.В.Малько.—2-е изд.перераб и доп.—М.: Юристъ, 2001.—С.79.

Див.: Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник.— Ъ1.:Юристь,2002.-С75.

⁶ Общая теория права и государства: Учебник/Под ред. В.В.Лазарева. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристь, 1996. —С.ЗОЗ; Теория государства и права: Учебник для вузов/ Под ред. М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С. Эбзе-ева, - М.:ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 200І.-С.80.

Див.: Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред.В.М.Корельского и В.Д.Перевалова.—М: ИНФРА-М-НОРМАД997.-С.179, 2-е изд. изм. и доп.-М.: НОРМА (ИНФРА-М),2002.—С.184; Мухаев Р.Т. Теория государства и права.— М.: Приор, 2002.-С.129-130.