Тема: займенник у професійному мовленні

Мета: активізувати набуті відомості про займенник; визначитиособливості функціонування цієї частини мови в документах.

1. Особливості вживання особових займенників у професійному мовленні.

2. Присвійні займенники у документах.

3. Нормативність вживання означальних, вказівних, питальних займенників.

4. Правопис займенників.

5. Довідка.

Реферат на тему: Порівняльний аналіз творення ступенів порівняння в українській та російській мовах.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 17-21.

 

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, потрібно зазначити, що займенник – це самостійна частина мови, яка не називає предмети, їх ознаки і кількість, а лише вказує на них. Ця частина мови притаманна всім стилям. Пригадайте, що займенники поділяються на: особові (я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони), зворотний (себе), присвійні (мій, твій, свій, наш, ваш, їхній), означальні (сам, самий, кожний, інший, всякий, весь), вказівні (цей, той, такий, стільки), питально-відносні (хто, що, який, чий, котрий, скільки), заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий), неозначені (будь-хто, абищо, хто-небудь, хтось, казна-що).

Семантичні особливості, синтаксичні й морфологічні властивості займенників дають їм змогу поєднуватися з різними частинами мови та виступати різними членами речення. Ця здатність займенника сприяє виразності висловлювання, конкретизації контексту. У мовленні юристів важливого значення набуває вміння послуговуватися особовими займенниками. Зверніть увагу на те, що неприйнятним у вживанні в офіційно-діловому стилі є займенник я. У службовому спілкуванні найчастіше послуговуються його множинною формою. Стилістичного значення у діловому тексті набуває пропуск особового займенника при наказових формах дієслів: вимагаю притягти, прошу організувати. Порушенням норми вважається така побудова речення, в якому особові займенники він, вона, воно, вони можуть стосуватися одночасно кількох іменників однаковою формою роду та числа.

Аналізуючи друге питання, необхідно вказати на те, що присвійні прикметники в родовому і давальному відмінках мають лише форми: мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму. Для уникнення зайвого паралелізму, у діловому мовленні вживається присвійний займенник їхній, а не їх. Не слід зловживати займенником свій, бо він, як правило, дублює вже наявне в тексті слово. Часто присвійні займенники створюють надмірність у висловлюванні: мій власний план, моя автобіографія, мій власний погляд.

Готуючи третє питання, потрібно наголосити на вживанні означальних, питальних, неозначених займенників у ділових паперах.Так у давальному і місцевому відмінках однини найкраще використовувати нормативні форми займенників: у чиїм – у чийому, цеї домовленості – цієї домовленості, тая нарада – та нарада. Також треба правильно використовувати близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який. На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а,-і), а наозначення предметів, дій, явищ – що тощо.

Отже, використання чи не використання займенників змінює тональність ділових текстів, може посилювати або пом’якшувати категоричність наказу.

Аналізуючи четверте питання, необхідно зупинитись на найголовніших правилах правопису займенників, зокрема творення неозначених та заперечних займенників.

 

Виконати практичні завдання

1. Продовжіть речення. Визначте, до яких розрядів належать займенники, та в яких відмінках вони вжиті.

Кожному гарантується…; У цій стадії…; Він виконує функцію…; Цей принцип діє…; Наші міркування щодо…; Питання, що…; Ніщо так не вразило…; Свої підтвердження…; Деякий час…; Їх оцінка в …; Всі одночасно…; Справи, які…; Корисний, хто прагне…;Своя версія…; Він зобов’язався…; Вони відчули…; Кожне слово хороше…; Своїми справами…; Наша вдача…; Деякий час….

2.Запишіть, знявши риску.

Аби/хто, аби/який, де/чий, хто/небудь, будь/хто, будь/чий, казна/хто, де/хто.

3.Складіть текст про Вашу майбутню професію. Знайдіть займенники, визначте, яка їх роль у тексті.

4. Виправте текст. Поясніть помилки.

1. У наведеному порядку брали участь працівники правоохоронних органів. Ними було очищено всю територію центральної частини міста. 2. Хлопець із товаришем старшого віку проник у салон автомобіля, де викрав усе його цінне майно. 3.Дана довідка затриманої на вокзалі громадянки Кущ І. С. засвідчує, що вона з’явилася не так давно. 4. Справа адвоката Шевчукової В.І. свідчить про її оперативність. 5. Начальник вже неодноразово зауважував головному інженерові на надмірне захоплення його колекцією. 6. Мною було побито усі рекорди ведення справи.

5.Перекласти словосполучення українською мовою.

Пересмотр приговора, прибавочная плата, частичный платёж, бедственное положение, обоюдная польза, безвозмездная помощь, поступить в зависимость, наказуемый поступок, посягать на жизнь, личное потребление, насильственное похищение, потребовать уплаты долга, левонаклонный почерк, пошлина на наследство, правильность опознания, доказательственное право, следственная правоспособность, частная практика, превышение служебных полномочий, предавать гласности.

6. Виправте помилки, які містяться у формулюваннях призначення довідки.

Довідка видана для подання за місцем праці. Довідка видана для надання за місцем проживання. Довідка видана для пред’явлення по місцю навчання.

Видана для подання за місцем потреби. Довідка видана для пред’яви в місцеву лікарню м. Запоріжжя.

7. Перекласти текст українською мовою.

Уголовное производство осуществляется на государственном языке. Сторона обвинения, следователь судья и суд составляют процессуальные документы на государственном языке.

Лицу сообщается о подозрении в совершении уголовного преступления на государственном языке или на любом другом языке, которым он достаточно владеет для понимания сути подозрения в совершении уголовного преступления.

Следственный судья, суд, прокурор, следователь обеспечивают участникам уголовного судопроизводства, не владеющим или недостаточно владеющим государственным языком, право давать показания, заявлять ходатайства и подавать жалобы, выступать в суде на родном или другом языке, которым они владеют, пользуясь при необходимости услугами переводчика в порядке, предусмотренном настоящим Кодексом (Кримінальний процесуальний кодекс України).

ПЛАН 16

Тема: Дієслово у професійному мовленні.

Мета: поглиблення знань про дієслово: систему дієслівних форм, особливості словозміни дієслів; розширення знань про дієприкметник, безособові форми на-, но, - то, дієприслівник.

1. Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах.

2. Творення і вживання дієприкметників.

3. Творення і вживання дієприслівників.

4. Протокол. Витяг з протоколу.

Реферат на тему: Історія розвитку категорії часу в українській мові (давноминулий час).

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 17, 21, 22.

Методичні поради

Розглядаючи перше питання, потрібно відзначити, що дієслово – найуживаніша частина мови, граматичні форми якої сприяють динамізму та констатації подій і явищ. Дієслово багате на синонімічні варіанти й водночас складне за своїми зв’язками з іншими словами. Зауважте, що дієслово існує у кількох формах: інфінітив (неозначена форма), родові форми, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то.

Усі дієслівні форми мають доконаний або недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними. Що ж до використання зазначених форм та граматичних категорій дієслів у документах потрібно враховувати такі їх особливості: у документах використовуються тільки книжні дієслова та їх форми; інфінітив вживається із закінченням - ти; дієслово бути в усіх особах однини і множини теперішнього часу має форму є; доконаний вид твориться за рахунок префіксації; форми наказового способу передаються описовими лексичними засобами; перевага надається конструкціям з безособовими формами на -но, то- тощо.

У другому питанні потрібно зазначити, що активні дієприкметники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів - уч- (-юч-), -ач- (-яч): правлячий, зростаючий. Особливо необхідно простежити як при перекладі з російської мови на українську відтворюються активні дієприкметники, а також звернути увагу на форми дієслова із суфіксом - шш- (-вши-). Дуже уважним потрібно бути і при перекладі українською мовою пасивних дієприкметників теперішнього часу, що вимагають описових конструкцій.

Відповідаючи на третє питання, потрібно наголосити на тому, що дієприслівники недоконаного виду утворюються за допомогою суфіксів - учи- (-ючи-), -ачи- (-ячи-): працюючи, виконуючи, а дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів -вши- (-ши-): перевіривши, виконавши. Дієприслівникові звороти в документах повинні стояти на початку речення так як сприяють динамічності мовлення.

Готуючись до четвертого питання, необхіднопам’ятати, що протокол – документ, у якому фіксується хід обговорення й ухвалення рішень на зборах, нарадах, засіданнях, конференціях із зазначенням місця, часу й мети, складу присутніх та змісту доповідей.

Протокол укладає офіційна компетентна особа, що засвідчує той чи інший факт. Залежно від повноти висвітлення ходу засідання чи наради протоколи бувають:

а) стислі, де фіксуються лише ухвали. У них вказується порядок денний, прізвища доповідачів, тих, хто виступив у дебатах та прийняті рішення.

б) повні, що містять виклад виступів і дають можливість скласти враження не тільки про характер зборів чи наради, а й про діяльність структури в цілому.

в) стенографічні, де всі виступи записуються дослівно.

Витяг з протоколу – це частина протоколу, оформлена належним чином на загальному, спеціальному або чистому аркуші паперу.

Виконати практичні завдання

1. Утворити дієслівні словосполучення, де подані іменники виступають залежним словом.

Участь, угода, рішення, роль, позиція, здивування, питання, значення, висновок, подяка, відповідальність, заходи, увага, довідка, виконання, посада, обов’язок.

2. Перекладіть іменники українською мовою, утворіть від них дієслова.

Адаптация, аттестация, взыскание, внедрение, истолкование, оборудование, одобрение, наказание, обеспечение, разрешение, прогнозирование.

3. Перекладіть українською мовою словосполучення.

Секретарь, составивший протокол; подписавшийся под документом; исходящая документация; проживающий по адресу; выполненный досрочно; используемый принцип; обслуживающий персонал; лицо, дающее гарантию.

4. Подані слова перекладіть українською мовою і запишіть у формах II особи однини і І особи множини теперішнього часу.

Существовать, разыскивать, требовать, уведомлять, удалять, упразднить, ходатайствовать, бояться, изъять, почеркнуть, подписать.

5. Доберіть до поданих дієслів відповідні слова і запишіть у формі словосполучення.

Виправдати, захистити, доказати, розкрити, дослідити, запропонувати, вирішити, нагадати, завершити, зацікавити, передбачити, одержати; перекладати, доручати, представляти, курсувати, вибирати, вибачати, наголошувати, затверджувати, забезпечувати, вносити, охоплювати, збирати, підтримувати.

6. Від наведених дієслів утворіть пасивні дієприкметники минулого часу.

Знизити, розтратити, перевести, наїздити, почистити, зробити, позбавити, засудити.

7. Замініть подані словосполучення офіційно-діловими.

Прийшли б ви; прошу помовчати; розпоряджуся, щоб зробили; запишіть, будь ласка; обмін заборонили; чи не приїхали б ви; не дозволили працювати; будьте так добрі, зайдіть до міністерства; пояснили б ви свою відсутність.

8.Складіть протокол засідання студентської ради, на якому розглядалися такі питання:

а) проведення в університеті конкурсу авторської пісні;

б) студентське самоврядування: стан і перспективи розвитку;

в) робота редколегій факультетських стінних газет у I семестрі поточного навчального року.

9. Перекладіть текст українською мовою.

Вопрос о направлении уголовного производства из одного суда в другой в пределах юрисдикции различных апелляционных судов, а также о направлении производства из одного суда апелляционной инстанции в другой решается коллегией судей Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел по представлению суда апелляционной инстанции или по ходатайству сторон или потерпевшего не позднее пяти дней со дня внесения такого представления или ходатайства, о чем выносится мотивированное постановление.

О времени и месте рассмотрения представления или ходатайства о направлении уголовного производства из одного суда в другой сообщаются участники судебного разбирательства, однако их неприбытия не препятствует рассмотрению вопроса (Кримінальний процесуальний кодекс України).

 

ПЛАН 17