Тема: іменник у професійному мовленні

Мета: поглибити знання про нормативність уживання форм роду, числа, відмінкові форми іменників та особливості їх функціонування у професійному мовленні; вивчити функціонування абревіатур та графічних скорочень у документах.

1. Іменник як самостійна частина мови.

2. Нормативність уживання форм роду іменників.

3. Нормативність форм уживання числа іменників.

4. Відмінкові форми іменників.

5. Абревіатури і графічні скорочення у документах.

6. Оголошення. Запрошення.

Реферат на тему: Порівняльний аналіз категорії роду іменників в українській, російській, англійській, французькій, німецькій мовах.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 12, 17, 19, 20, 21.

 

Методичні поради

Розкриваючи перше питання, потрібно пригадати визначення іменника, а також проаналізувати лексико-семантичні розряди (конкретні/абстрактні, речовинні, власні/загальні, істоти/неістоти тощо), поділ на відміни та групи.

Висвітлюючи друге питання, потрібно наголосити, що кожний іменник в однині належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього. Окрему групу складають іменники,,спільного” роду (нікчема, каліка, суддя).

Багато іменників, що позначають назви посад, професій і звань, мають лише форму чоловічого роду: інспектор, декан, кандидат, пілот, генерал.

Деякі назви осіб за професією або місцем проживання мають паралельні форми: полтавчанин – полтавець, харківець і харків’янин. Також потрібно пам’ятати про рід деяких іменників в українській мові: ступінь, біль, степінь, Сибір, дріб – чоловічого роду, а путь, розкіш, вуаль – жіночого роду.

У третьому питанні необхідно зазначити, що іменники мають однину і множину: офіцер-офіцери, злочин-злочини, кодекс-кодекси тощо. Однак деякі іменники мають лише однину або множину.

У четвертому питанні потрібно розглянути варіантні форми закінчень іменників другої відміни у давальному та місцевому відмінках однини. Особливу увагу звернути на паралельні закінчення родового відмінка однини (акта/-у, папера/-у). Проаналізувати відмінкові закінчення кличного відмінка для власних назв, вказати на особливості закінчень іменників при звертанні, що складаються з скількох слів.

При характеристиці п’ятого питання, треба сказати, що абревіатура – слово, утворене складанням повного словосполучення; скорочене слово, утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких вони складаються.

За вимовою розрізняють такі види абревіатур:

а) ініціальні (буквенні) – утворені від початкових букв кількох слів у словосполученні. На письмі вони пишуться великими літерами: ОРД, ДАІ, КПК, КРУ, ЄС тощо;

б) звукові – утворені від початкових звуків слів у словосполученні: вуз, облвно, рагс, неп, районо;

в) складові (частинкові) – утворені за допомогою певних частин слова чи словосполучення: Інтерпол, Мінфін, Мін’юст, юрфак, міськком;

г) комбіновані (змішані) – утворені за допомогою поєднання частин слова зі словом: спецполк, опергрупа, райвідділ, меддопомога, державтоінспекція.

Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні, вимовляється як звичайне слово – за звуками.

У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень, Правила скорочення у текстах ділових паперів закріплені державним стандартом. Графічні скорочення – це економне позначення слів у документах. Особливість їх полягає у тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі, Після такого скорочення ставиться крапка (якщо це не кілограмова чи метрична міра: кг, т, мм, дм, г).

Основним критерієм скорочуваності є доступність. Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання на письмі.

Готуючись до шостого питання, потрібно пам’ятати, що оголошення – це інформаційний документ, у якому подається інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб. Мета – інформувати про різні події життя особи: навчання, роботу, обмін чи продаж квартири, різні культурно-громадські та наукові заходи.

Запрошення – це документ, який адресується конкретній особі, закладу чи установі і містить пропозиції взяти участь у події чи заході. Не зайве звернути увагу на грамотність і бездоганну акуратність. Запрошення – особливо вимогливі. Основою змісту кожного запрошення є: хто, кого, куди, коли, з якої нагоди запрошує. Ці факти мають бути викладені чітко, щоб в адресата не виникло ніяких сумнівів чи вагань. Зміст – характер запланованого заходу, термін проведення, умови участі. Запрошення має свій набір усталених зворотів і фраз: шановний, шановні, глибокоповажний(і), запрошую(ємо), ласкаво просимо, дозвольте запросити Вас тощо.

 

Виконати практичні завдання

1. Перекласти словосполучення українською мовою.

Безнадзорное имущество, закладная квитанция, полномочная комиссия, межотраслевая конкуренция, таможенный контроль, конфискация крупной земельной собственности, наблюдение за законностью производства дознания и следствия, надбавка к стоимости, усиленный надзор, личный наём, соразмерное наказание, нанесение оскорбления, сдельный наряд, нахождение под поручительством, скрытый недостаток, неприкосновенность личности, беспечное обвинение, обеспечение иска, налоговое обложение, относительное обнищание.

2. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини.

Авантюризм, агент, акт, аргумент, арештант, папір, рахунок, борг, знак, суб’єкт, термін, документ, апарат, квиток, блок, брак, браконьєр, бюджет, ваучер, внесок, злодій, випуск, постріл, гриф, вантаж, гуманізм, дар, бешкет, декрет, дефект, довід, договір, донощик, допуск, доглядач,замовець, кримінал, продаж, збут, слід.

3. Поставте запропоновані нижче іменні словосполучення у кличному відмінку. Зверніть увагу на варіанти форм звертання.

Валентин Павлович, Лариса Георгіївна, Лілія Володимирівна, Володимир Іванович, Андрій Ігорович, Віра Федорівна, Павло Михайлович, Євген Тимофійович, Олег Петрович, Валер’ян Глібович, Любов Романівна, Соломія Назарівна,Нінель Мирославівна, Вадим Леонідович, Михайло Олексійович, Олена Григорівна, Тетяна Павлівна, Володимир Васильович, Людмила Михайлівна, добродій, голова зборів, пан директор, шановний президент компанії, високоповажний пан суддя, громада, адвокат, дорогий друг, шановний колега, Микола Миколайович, Вероніка Богданівна.

4. Розкрийте дужки, поставте слова у потрібному відмінку, поясніть їх написання.

Площа (Тарас Шевченко); пам’ятник (Леся Українка); вулиця (Олександр Бойченко); фонд імені (Василь Симоненко); музей (Олександр Довженко); портрет (Іван Мазепа); панові (Григорій Сивокінь); з секретарем (Петро Береза); при директорові (Володимир Бурлака); для уповноваженого (Олексій Лебідь); відповідального (В’ячеслав Любченко); заступникові (Мирослава Ужвій).

5.Перекласти текст українською мовою.

Уголовное производство в отношении несовершеннолетнего лица, в том числе, если уголовное производство осуществляется по несколько человек, хотя бы одна из которых является несовершеннолетним, осуществляется следователем, который специально уполномочен руководителем органа досудебного расследования на осуществление досудебных расследований в отношении несовершеннолетних. В ходе уголовного производства в отношении несовершеннолетнего, в том числе во время производства по применению принудительных мер воспитательного характера, следователь, прокурор, следственный судья, суд и все другие лица, которые принимают в нем участие, обязаны осуществлять процессуальные действия в порядке, который наименее нарушает обычный уклад жизни несовершеннолетнего и отвечает его возрастным и психологическим особенностям, разъяснять суть процессуальных действий, решений и их значение, выслушивать его аргументы при принятии процессуальных решений и принимать все другие меры, направленные на избежание негативного влияния на несовершеннолетнего (Кримінальний процесуальний кодекс України).

 

ПЛАН 12-13