Тема: Лексика професійного мовлення

Мета: удосконалити вміння студентів користуватися лексичним складом мови.

1. Розвиток української лексикографії. Типи словників

2. Вживання книжних та урочистих слів у документах

3. Синоніми та пароніми у документах.

4. Фразеологія у правничій сфері.

5. Скарга.

Реферат на тему: Джерела розвитку української фразеології.

Основна література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.

Додаткова література: 12, 17, 19, 21.

 

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, потрібно відзначити, що лексикографія – це роз діл мовознавства, який розробляє теорію та практику укладання словників. Перші лексикографічні спроби були вже за часів Київської Русі. Словники української мови почали з’являтися ще у ХVII столітті. Першими такими словниками були,,Лексис” Лаврентія Зизанія і словник Памви Беринди,,Лексикон славенороський”, видані 1672р. у Києві, у якому слова старослов’янської мови перекладалися на тогочасну українську книжну мову. Першим словником, що фіксував лексику нової української літературної мови, був невеличкий (близько 1 тис. слів) словничок, доданий до першого видання,,Енеїди” Івана Котляревського (1798 р.). Подібний словничок під назвою,,Краткий малороссийский словар” (1130 слів) було додано до першої граматики української мови О. Павловського (1819 р.). Чимало словників видано у XIX-XX ст.. Сьогодні вони – пам’ятки минулого.

Визначним явищем української лексикографії був ґрунтовно підготовлений 4-томний,,Словарь української мови” (1907-1909 рр.), упорядкований Б. Грінченком. У ньому понад 70 тисяч слів, які перекладаються і пояснюються російською мовою. На сьогодні словники бувають двох типів: енциклопедичні і лінгвістичні. В енциклопедичних словниках подаються відомості про предмети, явища, історичні події, про видатних політичних діячів, провідних учених, діячів культури тощо. У лінгвістичних словниках по-різному пояснюються слова: з погляду властивого їм лексичного значення, походження, правопису, наголошування тощо. Сучасні юридичні словники розраховані на широке коло користувачів – мовознавців. Довідники подають коротку словникову інформацію про значення слова та його вживання.

Розглядаючи друге питання, потрібно зазначити, що залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна (міжстильова); 2) лексика стилістично маркована. Остання поділяється на книжну, наукову, ділову, газетно-публіцистичну і розмовну. Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови. Вони переважають у тексті будь-якого стилю. До книжної лексики належать слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови і майже не вживаються у розмовному стилі. Книжні слова мають відтінок офіційності, урочистості.

У третьому питанні основну увагу необхідно звернути на слова-синоніми, що мають близьке або тотожне значення, які урізноманітнюють наше мовлення, роблять його багатим, неодноманітним, надають йому виразності, чіткості, емоційності, образності. Виділяють такі види синонімів: семантичні, стилістичні, абсолютні. У правничій сфері зафіксована синонімія між такими словами: адвокат – захисник, оборонець, речник; бандит-гангстер, нальотчик, грабіжник, розбійник; безчинство – розбій, насильство, насилля, сила; в’язниця – тюрма, острог, темниця, арештантська, каталажка; відплата – помста, розплата, порахунок.

У документації потрібно добре зважувати, якому із синонімів надавати перевагу. Адже кожне слово-відповідник накладається лише одним значенням або кількома на значення вихідного слова.

Точність слововживання порушується нерідко через незнання значення слів-паронімів – близьких за звучанням, але різних за написанням і значенням лексем. Пароніми – слова, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки,,-ся” (афект-ефект, адрес-адреса, громадський-громадянський, осбистий-особовий). За характером смислових зв’язків пароніми поділяються на кілька груп: синонімічні (важкий-тяжкий), антонімічні (прогрес-регрес) і ті, що мають семантичну близькість (витрати-затрати).Наприклад: дружний (згуртований, одностайний) і дружній (доброзичливий, прихильний); досвідчений (що має освіту, здобув великі знання); формувати (надавати чому-небудь певної форми, організовувати, створювати щось з певної кількості людей; виробляти в когось певні якості, риси характеру) і формулювати (коротко і точно висловлювати, виражати думку).

Вивчаючи третє питання, потрібно сказати, що фразеологізми – це стійкі мовні вислови, які відтворюються в готовому вигляді, містять сконденсовану колоритно-стилістичну семантику. Джерелами фразеологізмів є: прислів’я, приказки, вислови професійного походження, античні вислови, крилаті вислови, іншомовні нетраслітеровані вислови. В українській мові також існує чимало фразеологізмів із правничої сфери:,,За праве діло стій сміло”;,,Не страшний суддя, а страшна стаття” та інші.

У п’ятому питанні треба зауважити, скарга –це документ, в якому особа (установа) скаржиться на порушення її прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити належних заходів для ліквідації такого порушення.

 

Виконати практичні завдання

1.Перекласти словосполучення українською мовою.

Следственная зависимость, частновладельческое имущество, гражданский иск, искажать истину, дарственная запись, непроизвольное запоминание, сдельный заработок, сверхурочная зарплата, засвидетельствование правильности показания, распорядительное заседание суда, заселение изолированной жилой площади, захват имущества, защита чести и достоинства личности, частное землевладение, внутрихозяйственное землеустройство, опознавательный знак, свободная зона, гражданская зрелость, навязчивая идеология, побочные издержки, изменение искового требования, изобличить взяточника.

2.Доберіть синоніми до поданих слів.

Абсолютний, амбіція, юридичний, інцидент, виганяти, вигода, випадок, вираз, вульгарний, гідність, догана, експерт, злагода, конфлікт, покоління, правничий, свідок, спостерігати, таємний, угрупування, цензура, чесний, властивий, випитувати, доводити, дисциплінований,процент, шкодити, хитрий, фах.

3.З’ясуйте різницю між поняттями.

Абонемент-абонент, автобіографія-біографія, адрес-адреса, аркуш-лист, адресат-адресант, вичитувати-відчитувати, відносини-стосунки, військовий-воєнний, віра-вира, воля-свобода, враження-ураження, головний-основний, грамотний-освічений, декваліфікація-дисквіліфікація, дискусія-диспут, ділянка-

дільниця, довід-доказ, етика-етикет, завдання-задача, кримінальний-карний.

4. Вкажіть на порушення чистоти мовлення у таких словосполученнях.

Зробити вскритіє, дати взятку, розтискна версія, написати справку про хід справи, давати указанія, ядовита речовина, преступне діяння, обща довіреність, необосноване затримання, заплатити налічними, взяти взайми, отпечатки пальців, охрана об’єкта, очередной допит.

5. У наведених реченнях виправте допущені помилки.

1. Першою на місце пригоди прибула пожарна команда. 2. На участку Нагорного Л.А. було скоєно сім крадіжок приватного майна. 3. З моїх слів записано вірно. 4. Решта цінностей досталася сім’ї у спадок. 5. За бухгалтерськими документами розстрочку оформили у 1994 році. 6. Розбійний напад здійснили випивші підлітки. 7. Громадянинові К. довелося скриватися від вимагачів майже місяць. 8. Група одержала орієнтировку близько 3 годин. 9. На перший погляд, банківські документи вкушали довіру. 10. Дальше перебування на свободі було не виправдане. 11. Автомобіль затримано на контрольно-пропускному пункті заводу. 12. Група задержання приступила до операції в 14.35 год. 13. Розроблений план передбачав також захоплення заложників, які працювали як обслужуючий персонал. 14. При обшуку вилучено ювелірних виробів на суму 173 тис. гривень: 17 (сімнадцять) золотих кілець обручальних; 31 (тридцять одну) цепочку; 3 (три) пари сережок.

6.Прочитайте уривки з текстів документів. Відредагуйте, якщо є в тому потреба, та запишіть правильно.

а) Щоб покращити учбовий процес на факультеті, вважаю потрібним…

б) На протязі довгого часу мені відмовляли в розгляді моєї справи.

в) Прошу Вас розглянути мою просьбу й прийняти міри.

г) На Ваше ім’я поступило нарікання.

д) Пропоную прийняти участь в конкурсі на кращий вуз.

7. Перекласти текст українською мовою.

Стороны уголовного производства и другие участники судебного производства излагают свои доводы. Первым излагает доводы лицо, которое подало кассационную жалобу. Если кассационные жалобы подали обе стороны уголовного производства, первыми излагают доводы участники судебного производства со стороны защиты. За ними излагают доводы другие участники судебного производства. Суд имеет право ограничить длительность изложения доводов, установив для всех участников судебного производства одинаковый промежуток времени, о чем объявляется в начале судебного заседания.

Неприбытие сторон или других участников уголовного производства не препятствует проведению рассмотрения, если такие лица были должным образом поставлены в известность о дате, времени и месте кассационного рассмотрения и не сообщили об уважительных причинах своего неприбытия. Если для участия в рассмотрении в судебное заседание не прибыли участники уголовного производства, участие которых согласно требованиям настоящего Кодекса или решения суда кассационной инстанции является обязательным, кассационное рассмотрение откладывается (Кримінальний процесуальний кодекс України).

 

ПЛАН 10-11