Тема: Культура усного фахового спілкування

Мета: удосконалення знань про культуру усного фахового спілкування, засвоєння різних форм соціального досвіду, норм і правил поведінки.

1. Спілкування і комунікація.

2. Функції спілкування.

3. Види і форми спілкування.

4. Невербальні засоби спілкування.

5. Функції та види бесід.

6. Співбесіда з роботодавцем.

7. Посадова інструкція.

Основна література: 1-7.

 

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, потрібно дати визначення терміну спілкування. Спілкування – це складний процес встановлення та розвитку людського буття, що вказує на активну суб’єктну міжособистісну взаємодію людей у процесі їхнього матеріального та духовного виробництва, спосіб реалізації їх соціальних відносин, який здійснюється через безпосередні чи опосередковані форми контактів, у які вони вступають. Спілкування завжди спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі. Правила спілкування – рекомендації щодо ефективного спілкування, які склалися в суспільстві й віддзеркалюють комунікативні традиції певного етносу.

Відповідаючи на друге питання, треба дати визначення, що є функціями спілкування. Функції спілкування – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які виконує індивід в соціумі. Виокремлюють такі функції: контактну, інформаційну, спонукальну, координаційну, пізнавальну, емотивну, регулятивну.

Професійне спілкування у сфері ділових взаємостосунків репрезентує й інші функції: інструментальну, інтегративну, трансляційну, самовираження, соціального контролю, соціалізації та експресивну.

У третьому питанні необхідно звернути увагу на те, що багатоманітність функцій спілкування породжує значну кількість його видів. Враховуючи багатоаспектний характер спілкування, класифікувати й роз’яснювати його види необхідно за такими ознаками:

1. Заучастю чи неучастю мовних засобів: вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести, постава тощо), комбіноване.

2. За формою представлення мовних засобів: усне, письмове, друковане.

3. За темою: політичне, наукове, побутове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне, виховне.

4. За метою: ділове і розважальне.

5. За кількістю учасників: внутрішнє, міжособистісне, групове, публічне, масове.

6. За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне, монологічне і полілогічне.

7. За мірою офіційності: офіційне і неофіційне.

8. За тривалістю: постійне, періодичне, короткотривале, довготривале.

9. За свободою вибору партнера: ініціативне і вимушене спілкування.

10. За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване і соціально зорієнтоване.

11. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне, бажане, нейтральне, небажане.

12. За додержанням норм – нормативне, ненормативне; етикетне і неетикетне.

Пояснюючи четверте питання, потрібно дати визначення невербальним засобам спілкування. Це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми. У наукових дослідженнях надається перевага кінетичним невербальним засобам. Це міміка, яка має схему мімічних кодів емоційних станів; жести, які мають за функціональним призначенням і природою певні види (ритмічні, емоційні, вказівні, зображувальні, жести-символи); поза (,,відкрита” і,,закрита”); хода. Окрему систему становлять ритміко-інтонаційні невербальні засоби: інтонація, гучність, темп, тембр, тональність.

Спілкування завжди просторово організоване. Американський антрополог Е. Холл увів термін ”проксеміка”, що означає ”близькість”. Вчені виокремлюють чотири дистанції між учасниками спілкувального акту: інтимна, особиста, соціальна, громадська.

Розглядаючи п’яте питання, потрібно наголосити, що серед індивідуальних форм усного професійного спілкування найбільш поширеною є ділова бесіда. Бесіда – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. Вона – найскладніший жанр усного фахового спілкування, оскільки це експромт, а для експромту треба мати значний життєвий досвід, величезний запас теоретичних знань, а також досконало володіти мовним етикетом. Існують різні види бесід. Залежно від мети спілкування та змісту бесіди бувають: ритуальні, глибинно-особистісні, ділові. Залежно від учасників виокремлюють такі бесіди: індивідуальні, групові. Ділова бесіда – це спілкування між особами з метою встановлення ділових стосунків, вирішення ділових проблем або вироблення правильного підходу до них. Вона має такі етапи: визначення місця й часу зустрічі, початок бесіди, формування мети зустрічі, обмін думками та пропозиціями, закінчення бесіди.

Готуючись до шостого питання, треба сказати, що співбесіда з роботодавцем – це спеціальна бесіда, під час якої роботодавець оцінює претендента на вакантну посаду. Неабияке значення для досягнення успіху матиме підготовка до співбесіди: 1. Інформація про установу. 2. Підготовка необхідних документів. 3. Діловий стиль одягу. 4. Складання списку очікуваних запитань та підготовка відповідей на них. Особлива увага повинна бути зорієнтована на поведінці під час співбесіди (ввічливість і доброзичливість, сумлінність та охайність у заповненні документів, підтримування зорового контакту, уважне слухання запитань, використовування правил ввічливості).

У сьомому питанні потрібно дати визначення посадовій інструкції. Інструкція – це нормативний акт, що видається установою державного управління, у якому в систематизованому вигляді викладені правила, що визначають порядок впровадження в життя актів, які приймаються органами державної влади: управління, порядок діяльності певних категорій працівників органів внутрішніх справ щодо здійснення покладених на них завдань і виконання конкретних видів роботи. Інструкції бувають: посадові, з техніки безпеки, з порядку роботи, з порядку проведення оперативних нарад, з організації контролю тощо. Інструкція затверджується вищими органами чи керівниками установ, де може бути й відмітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції та зазначаються виконавці.

 

Виконати практичні завдання

1. Прочитайте текст, наведіть свої міркування щодо ролі спілкування у професійній діяльності.

1. Найвиразніше людина виявляє себе під час виконання професійних обов’язків. Від її знань та вміння робити свою справу, від культури поведінки, вміння говорити, слухати часто залежать результати професійної діяльності одного із основних видів людського спілкування. Професійна діяльність неможлива без наявності контактів, без обміну інформацією з метою успішного вирішення завдань. Спілкування є вагомою складовою професійної діяльності. Існує думка, що в нашій країні майже 80% проблем будь-якої організації виникає внаслідок неефективного спілкування. Д. Рокфелер стверджував, що,,вміння спілкуватися з людьми – це товар, який можна купити так, як купуємо цукор або каву. І я заплачу за це вміння більше, ніж за щось інше на світі”.

Спілкування, персональні контакти є одним з важливих параметрів, за яким журнал Foreign Policy визначає рівень глобалізації країни.

2. Підберіть синоніми до слів.

Свідоцтво, дозвіл, посада, професія, керівник, допомога, конкурент, подяка, увага, платня, паритет, конкуренція, згода, договір, підсумок, роботодавець, бажання, зустріч, фах, спілкування.

3. Допишіть речення.

1. Готуючись до ділової зустрічі, потрібно передбачити такі елементи: …

2. Протоколи передбачають такі основні моменти:…

4. Місцем проведення ділових зустрічей є…

5. Учаснику ділової зустрічі мають бути властиві такі риси характеру:…

6. При великій кількості учасників ділової зустрічі необхідно врахувати:...

4. Перекладіть словосполучення українською мовою.

Толкование завещания, таможенная территория, биржевые торги, частная торговля, розничный торговец, бытовая травма, транспорт общего пользования, требование денег, добросовестный труд, общая трудоспособность, неопознанный труп, тяжесть вины, убийство из корыстных побуджений, увольнение по сокращению штатов,ув’язка действий, предварительный уговор, уголовно наказуемый,угон самолёта, земельные угодья, угроза убивством, удостовирение фактов, уклонение от оказания помощи родителям.

5. Перекладіть текст українською мовою.

Если дальнейшее участие в судебном разбирательстве защитника невозможно, председательствующий предлагает обвиняемому в течение трех дней выбрать себе другого защитника. Если в уголовном производстве, где участие защитника является обязательным, прибытие в судебное заседание защитника, избранного обвиняемым, в течение трех дней невозможно, суд откладывает судебное разбирательство на необходимый для появления защитника срок или одновременно с отложением судебного разбирательства привлекает защитника для осуществления защиты по назначению.

Прокурору и защитнику, которые ранее не принимали участия в уголовном производстве, суд обязан предоставить время, достаточное для ознакомления с материалами уголовного производства и подготовки к участию в судебном заседании (Кримінальний процесуальний кодекс України).

 

ПЛАН 25-26