Флексію -а (-я) мають іменники

1. що називають істот;

2. назви конкретних предметів, що мають обидві форми числа;

3. назви міст, населених пунктів;

4. географічні назви з наголошеним закінченням або з суфіксами;

5. назви мір, грошових одиниць, днів тижня;

6. наукові й технічні терміни власне українського та іншомовного походження;

7. назви приміщень, будівель та інших споруд і частин їх.

Флексія-у, -ювиступає

1. у збірних назвах, назвах рослин;

2. у назвах матеріалів і речовин (піску, гіпсу);

3. у назвах установ, організацій, закладів;

4. у назвах абстрактних понять, процесів, станів, суспільних, наукових та інших течій;

5. у назвах явищ природи;

6. у назвах ігор і танців;

7. у географічних назвах, де наголос не падає на закінчення.

Давальний відмінок іменників чоловічого роду другої відміни має паралельні флексії -ові, -еві (-єві) та -у (-ю).

У визначенні роду іменників не завжди можна орієнтуватись на флексії. Інколи відбувається під впливом російської мови іменники неправильно відносять до певного роду і, відповідно, неправильно змінюють. Іменники на означення статусу, професії, посади, звання, переконань (у більшості випадків) належать до чоловічого роду й позначають осіб чоловічої та жіночої статі.

У словозміні прикметників на особливу увагу заслуговує творення ступенів порівняння прикметників та уживання прикметників на позначення більш або менш інтенсивної ознаки.

Не можна утворювати форму найвищого ступеня порівняння за допомогою слів самий, сама, саме: самий близький товариш, самий головний, самий найвищий.

Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов’язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенники допомагають пов’язати речення в тексті.

Щодо відмінювання слід звернути особливу увагу на займенники мій, моя, та, ця.

Практичні завдання

Завдання №1.Утворіть від поданих іменників другої відміни чоловічого роду форму родового відмінка однини.

Біг, біль, відгук, вітер, гараж, градус, директор, дощ, запис, зошит, колектив, курсант, лейтенант, Луганськ, майор, палац, понеділок, сектор, січень, слухач, стрілець, танець, термін, трикутник, факультет, Харків.

Завдання №2. Запишіть правильно, розкривши дужки.

Великий(великий), вище(згаданий), віце(президент), давньо (руський), жовто(гарячий), історико(культурний), лікар(еколог), міні(футбол), народно(поетичний), пів(дюжини), пів(Європи), прем'єр(міністр), темно (зелений), чотири(місячний), штабс(капітан), шум(фактор).

 

Завдання №3.Перекладіть словосполучення і речення українською мовою.

1.Абитуриент, прибывший на вступительные экзамены,...

2.Завершив обучение на первом курсе, студенты поехали...

3.Исполняющий обязанности начальника факультета...

4.Интересуясь достижениями науки в области медицины...

5.Курс "Риторика", прочитанный слушателям...

6.Сдан ещё один вступительный екзамен.

7.Курсант, изучающий английский язык....

8.Юрист, интересующийся проблемами гражданского права...

 

Завдання №4. Перекладіть текст українською мовою.

Паллиативная медицина является областью здравоохранения, призванной улучшить качество жизни пациентов с прогрессирующими формами хронических заболеваний, когда возможности специализированного лечения ограничены или исчерпаны. Другими словами, облегчить страдания пациентов в период финальной стадии заболевания.

Паллиативная медицина ориентирована на контроль симптомов, а не на излечение пациента. Помимо облегчения физических страданий, необходимы психо-социальная и духовная поддержка, а также оказание помощи близким умирающего при уходе за ним и в горе утраты. Паллиативная помощь занимается целым рядом аспектов жизни неизлечимого больного — медицинских, психологических, социальных, культурных и духовных.

 

 

Самостійна робота № 7.

Синтаксичні норми сучасної української літературної мови. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.

Література

1. Зубков М.Сучасне ділове мовлення. - Харків, 2008.-

2. Паламар Л.М. Мова ділових паперів.-К.: Либідь,2000.-

3. Золотухін.. Фахова мова медика. -

Кількість годин: 2 год.

Вид навчального завдання: скласти опорний конспект, виконати вправи.

 

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Загальна грамотність документа, що виражається в чіт­кості й логічності викладу, дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов'язкових для ділових паперів, досягається, зокрема, за рахунок синтаксису. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими озна­ченнями. Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речен­ня. Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: рек­ламне агентство міжнародної телерадіокомпанії «Тоніс» пропо­нує свої послуги.

Поширеними є пасивні структури типу: закони прийма­ються; наказ виконується; вимоги ставляться.

Синтаксис ділової документації визначається ще й вживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад: створити комісію з національних питань; відкликати працівників сільського господарства.

Важливою ознакою ділових паперів є і часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Крім того, в діловому листу­ванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису. Найчастіше надається перевага простим речен­ням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне-два підрядних речення чи дієприкметниковий або дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю — використання віддіє­слівних іменників. Вони створюють загальне уявлення про Дію.

Наприклад: провести огляд машин до 15 вересня 2017року; подати звіт до 20 серпня 2017року.

Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, уза­гальненість змісту і надають документам певної офіційності. У ділових документах вживають розщеплені присудки, це мотивується тим, що вони конкретніші за дієслівні від­повідники.

Наприклад: Пропонуємо проводити змагання за містом; Рекомендуємо надавати перевагу одягу з нату­ральної сировини.

До складу розщепленого присудка може входити іменник-термін або кілька означень.

У мові ділових документів є такі словосполучення діє­слівного типу, які багато разів використовуються у кон­кретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуаціях, зокрема: взяти за основу; взяти до уваги; взяти на себе обов'язок; зобов'язання тощо.

У реченні присудок узгоджується з підметом за ознаками роду, числа чи особи. Якщо до складу підмета входить числівник один (один, два­дцять один, сто один та ін.), присудок ставиться в формі однини. До складу підмета можуть входити числівники два, три, чотири, обидва. У такому разі присудок ставиться у множині. Однина можлива лише у випадку вживання безособової конструкції з дієприкметником на -но, -то. Наприклад: Було присуджено дві перших премії. До складу підмета можуть входити інші числівники, починаю­чи з п'ять. У такому разі присудок може стояти як в однині, так і в множині, що залежить від деяких особливостей значення підмета. Питання про те, в якій формі треба вживати присудок, з'явля­ється і в тих випадках, коли до складу підмета входить займенник, не схарактеризований за ознакою числа: хто, ніхто, дехто. При такому підметі присудок ставиться в однині.

Одним із прикладів порушень синтаксичних норм є неправильне вживання форми залежного слова в числівникових словосполученнях. У функціонування числівників виявляються такі закономірності їх сполучуваності з формами числа іменників:

1. числівник один (одна, одне) узгоджується з іменниками в роді, числі й відмінку;

2. числівники два, дві, обидва, три, чотири, а також складені числівники з останнім компонентом два, три, чотири в називному і тотожному з ним знахідному відмінках мають при собі іменники у формі називного відмінка множини; у непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з формами іменників.

3. числівники п’ять – десять, одинадцять – дев’ятнадцять, двадцять – дев’яносто, сто, двісті – дев’ятсот, двоє, обоє, троє, четверо, п’ятеро ( і далі) в називному і знахідному відмінках мають при собі іменники у формі родового відмінка множини; у непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з формами іменників;

4. неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, стонадцять, кількадесят поєднуються з іменниками за такими ж принципами, як кількісні, починаючи з п’ять, і збірні числівники;

5. невідмінювані числівники півтора, півтори вимагають після себе форми родового відмінка однини іменників; у непрямих відмінках іменники виступають у властивих їм формах множини.

У мовленні нерідко трапляється неправильне вживання форми залежного слова в дієслівних, прикметникових словосполученнях з підрядним зв’язком керування.

Порушення синтаксичних норм може з'являтися в різних за структурою реченнях. Одним з найбільш поширених є відхилен­ня в побудові речень з дієприслівниковими зворотами. Дієприслівник і дієслівна форма в реченні повинні називати дії, які виконує одна й та ж особа або предмет. Ці правила побудови речень з дієприслівниковими зворотами слід застосовувати у тих випадках, коли в реченні функціонує дієслівний присудок. Коли ж присудок іменний, дієприслівнико­вий зворот слід уживати обережно, оскільки такі конструкції не завжди відповідають нормі.

На рівні речення трапляються порушення норми, пов'язані з уживанням однорідних членів речення. Однорідні члени речен­ня становлять собою перелік предметів, дій, ознак, кількісних характеристик тощо. Вони передбачають поєднання понять, що належать до одного логічного ряду. Тому, будуючи речення з од­норідними членами, треба слідкувати за тим, щоб вони були однорідні за змістом і однаково поєднувались зі словом, до якого вони відносяться. Нерідко можна спостерігати ще одне порушення норми, пов'я­зане із уживанням однорідних членів, це — немотивований вибір сполучника.

Практичні завдання

Завдання №1. Перепишіть текст, записуючи числа словами, поставте потрібні розділові знаки.

Багатовікова історія України як відомо втілена в біографіях більш як 30 тисяч міст і сіл. У їх числі понад 8000 міст селищ міського типу яким минуло понад 300 років. Деякі з них відсвяткували свій 1000-літній ювілей частина наближається до цієї дати. 39 найстаровинніших українських міст рішенням уряду 1976 року було взято під державну охорону. Крім того в Україні близько 5000 сіл яким теж понад 300 років вік деяких становить 1000 та більше років.

 

Завдання №2. Перекладіть прийменникові конструкції українською мовою:

По заказу –

По закону –

По моим сведениям –

По поручению –

По приказу –

По просьбе –

По собственной воле –

По собственному желанию –

Послать по почте –

По требованию –

По указанию – за вказівкою

Прийти по делу –

Принять во внимание –

Принять к сведению –

При любой погоде –

Приплось по вкусу –

Работать по схеме –

Завдання №3. Знайдіть помилки у побудові словосполучень. Запишіть

правильні варіанти, складіть з трьома словосполученнями речення.

Виключення з правил; прийняти участь; повістка денна; попадати в скрутне становище; згідно розпорядження; відповідно з постановою; дякую Вас; вести себе; прийняти заходи; особовий приклад; любе питання; згідно наказу.

 

Завдання №4. Складіть речення із поданими нижче словами. Запам'ятайте їх

значення.

Відомість – відомість; об'єднання – об'єднання.

Довідка. Відомість – документ; відомість – звістка, популярність; об'єднання – організація; об'єднання – дія.

Самостійна робота № 8.