Основнi орфографiчнi правила

Апостроф

Апостроф пишеться на позначення роздільної вимови я, ю, є, ї та попередніх твердих приголосних:

- пiсля б, п, в, м, ф, р: В’ячеслав, розв’язати, пом’якшити, комп’ютер тощо;

- пiсля префiксiв та першої частини складних слiв, що закiнчуються на твердий приголосний: Мін’юст, пiд'їхати, трьох'ярусний;

- у iменi Лук'ян та у всiх похiдних формах.

Апостроф не пишеться:

- після б, п, в, м, ф, якщо у коренi слова перед ними стоїть інший приголосний (крім р): цвях, свято, присвячений;

- перед пом'якшеним р: порядок, порятунок тощо.

М’який знак

М'яким знаком [ь] позначається

- м'якiсть приголосних (д, т, з, с, ц, л, н) у кiнцi складу та слова: сядь, боротьба, бальзам;

- м'якiсть приголосних у серединi складу перед о: чотирьох;

- у суфiксах - ськ-, -зьк-, -цьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк -, -iсiньк-, -усiньк- -юсiньк-: учнівський, козацький, малесенький, гарнюсiнький;

- м'якiсть кiнцевих приголосних у родовому вiдмiнку множини iменникiв жiночого роду м'якої групи I вiдмiни i середнього роду II вiдмiни на - нн(я), -ц(е ): земель, черешень, знань, сподiвань, сердець;

- м'якiсть приголосного у дiєслiвних формах дiйсного та наказового способу: сидять, сядьте, роблять, робiть.

Знак м'якшення не пишеться

- пiсля р у кiнцi слова та складу: Харкiв, буквар, лiкар (але Горький - вiдповiдно до вимови у росiйськiй мовi);

- пiсля н перед ж, ч, ш, щ та перед суфiксами - ств(о), -ськ(ий): iнший, тонший, меншість;

- якщо приголоснi с, з, к не утворюють суфiксiв: рiзко, в'язкий, баский;

- пiсля ц у кiнцi iменникiв чоловiчого роду iншомовного походження: кварц, палац, шприц та iн.; на межі морфем: шістсот.

 

 

Чергування голосних

В українськiй мовi (на вiдмiну вiд росiйської) звуки О, Е у вiдкритому складi часто чергуються з I у закритому складi. Таке чергування вiдбувається:

а) при словозмiнi: нiч - ночi - нiччю; радiсть - радостi - радiстю; Київ-Києва (але Київський); сiм - семи; Канiв - Канева; вартість-вартості;

б) при словотвореннi: будова - будiвник; село - сiльський; робота - робiтник;

в) якщо звуки О, Е вставнi чи випаднi, то вони чергуються з нулем звука: земля - земель; вiкно - вiкон; вiтер - вiтру.

О, Е не чергуються з I, якщо

а) у словi є повноголоснi групи -оро-, -оло-, -ере-, -еле- та групи з неповноголоссям -ор-, -ов-, -ер- мiж приголосними: сторож, подорож, берег, борг, смерть, торг (але корова - корiвка);

б) у родовому вiдмiнку множини iменникiв середнього роду на -ення: значень, оголошень, повiдомлень;

в) в абревiатурах i в похiдних формах: колгосп, торгпред;

г) у словах iншомовного походження: iнженер, форум, агент. Але в словах давнозапозичених таке чергування вiдбувається: колiр - кольору; папiр - паперу.

Дуже давнiм є чергування Е з О пiсля шиплячих та Й:

а) пiсля ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголосним, а також перед складом з Е та И (яке походить з давньоруського И) пишеться Е: вечеря, вишень, учень, щемiти;

б) якщо ж далi стоїть твердий приголосний, а також склад з А, О, У, И (що походить вiд давньоруського Ы) то пишеться О: бджола, пшоно, чоловiк.

Але необхiдно запам'ятати, що О пiсля шиплячих та Й перед м'якими приголосними пишеться в iменниках жiночого роду III вiдмiни в суфiксi -ост(i): меншостi, свiжостi;

в) у давальному й мiсцевому вiдмiнках однини деяких iменникiв: бджолi, щоцi, на вечорi; г) у закiнченнях родового та орудного вiдмiнкiв прикметникiв, займенникiв, числiвникiв прикметникового типу жiночого роду: гарячої, нашої, першої.

У дiєслiвних основах голоснi А та И пишуться, якщо в наступному складi з’являється голосний А, переважно наголошений, а голоснi Е та О пишуться, якщо голосний А у наступному складi вiдсутнiй: застелити - застилати; допомогти - допомагати. Винятки: проводити - проводжати; змерзнути - змерзати.

Дуже часто чергування О // А в дiєслiвних формах змiнюють значення слова, а саме: дiєслова з О звичайно позначають тривалу дiю, одноразову, а дiєслова з А - повторювану, багаторазову: гонити - ганяти; котити - качати; схопити - хапати.

За традицiєю пишуться такi слова, як богатир, борсук, коровай, монастир, багатир, хазяїн та деякi iншi.

 

Змiни в групах приголосних

Якщо основа iменника закiнчується на Г, К, Х, цi приголоснi чергуються З, Ц, С та Ж, Ч, Ш. Таке чергування вiдбувається

- при словозмiнi (форми давального та мiсцевого вiдмiнка однини): рука - руцi - у руцi;

- при словотвореннi: крига - крижаний; безпека - безпечний (але банк - у банку, а не у банцi; шинок - у шинку, а не у шинцi).

У таких групах приголосних, як -стн-, -стл-, -ждн-, -здн-, -слн-, середнiй приголосний спрощується не тiльки у вимовi, але i на письмi: пiд'iзний, чесний, радiсний.

Не вiдбувається таке спрощення у словах запозичених баласт-баластний, контраст-контрастний та у словах кiстлявий, пестливий, хвастливий, зап'ястний, шiстнадцять.

Перед суфiксом -ськ- деякi приголоснi при словотвореннi змiнюються, а саме:

к, ц, ч + -ськ- дають -цьк(ий): Кременчуцький (Кременчук); галицький (Галич);

г, ж, з + -ськ- дають -зьк(ий): запорiзький, празький, французький;

х, ш, с + -ськ- дають -ськ(ий): латиський, волноваський.

Властиве тiльки українськiй мовi таке явище, як подовження приголосних. Воно вiдбувається

- перед я, ю, є, і в усiх вiдмiнках iменникiв середнього роду II вiдмiни (крiм родового вiдмiнка множини): життю, сторiччi, гiлля;

- якщо в родовому вiдмiнку множини iменники середнього роду закiнчуються на -iв: вiдкриттiв, почуттiв;

- перед я, ю, е, i у всiх вiдмiнках деяких iменникiв чоловiчого, жіночого та спільного роду I вiдмiни (за винятком родового множини із закiнченням - ей): Ілля, рілля, суддя ( але: кутя́, свиня́, попадя́);

- перед ю в орудному вiдмiнку iменникiв жiночого роду однини III вiдмiни, якщо в називному вiдмiнку основа їх закiнчується на один м'який або шиплячий приголосний: молоддю, сiллю, тiнню (але молодiстю, повiстю); галуззю;

- перед я, ю у прислiвниках типу зрання, навмання, спросоння;

- перед ю, є у формах теперiшнього часу дiєслова лити: ллю, ллють;

- у iменниках типу козаччина, Донеччина (донеччани).

Завдання 1. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть орфограми.

Тесная связь государства и права отражена в понятии источники (формы) права. Источники (формы) права – это государственно-официальные способы выражения и закрепления его норм, придания общим правилам поведения общеобязательного, юридического значения.

Современные правовые системы основываются на нескольких источниках права, среди которых обычно выделяют правовой обычай, судебный прецедент, судебную практику, нормативный договор, правовую доктрину и нормативно-правовой акт. Для каждой правовой системы характерна своя ведущая форма права. Так, в странах англосаксонской правовой системы эту роль играет судебный прецедент, для континентальной системы важнейшим источником права является нормативно-правовой акт, в формировании права большинства стран Африки и Азии, сохраняющих основы традиционного общества, главным источником права служит правовой обычаи.

Правовые обычаи – это устойчивые, сложившиеся в результате многократного их применения, правила общественного поведения людей, которые санкционированы государством и соблюдение которых гарантируется государственным принуждением. Государство санкционирует только те обычаи, которые отвечают его интересам. Обычное право играло огромную роль на ранних этапах правового развития, регулируя прежде всего семейно-брачные, поземельные, имущественные отношения (Підручник).

 

Завдання 2. Поясніть фонетичні зміни в системі приголосних у поданих словах.

Тиждень – тижневий, честь – чесний, тріск – тріснути, мисль – умисний, ремесло – ремісник, користь – корисний, вік – вічний, серце – сердечний, легкий – легший, масло – масний, блиск – блиснути, простити – прощати, турецький – Туреччина, полтавський – Полтавщина.

Завдання3. Прочитайте речення. Прокоментуйте явища чергування в системі приголосних.

1. Кодифікацію українського права продовжили три сини Ярослава – Ізяслав, Всеволод і Святослав. 2. Врешті онук Ярослава, Володимир Мономах, видав нові закони, особливо про вірителів і боржників. 3. Покривджений мав право гонити слід, себто шукати злодія не тільки в своєму селі, але й в інших громадах. 4. Свідчити могли представники двох родів: видоки, що на власні очі бачили злочин, та послухи – ті, що помагали шукати злочинця. 5. Якщо не можна було ніяк ствердити, хто винуватий, провадили т.зв. божий суд, тобто поєдинок, що мав рішити, по чиєму боці правда. (За Крип'якевичем)

 

Завдання 4. Утворіть прикметники за допомогою суфiкса -ськ-.

І. Америка, Волноваха, Канада, словак, Оренбург, Австралiя, Японiя, Францiя, Німеччина, Прага, Iталiя, Швецiя, Великобританiя, Чехiя, Iзраїль, Токiо, Париж, Рига, Волга, Кагарлик, Прилуки, Кременчук, Кривий Рiг, Запорiжжя.

ІІ. Волох, печеніг, чех, Полісся, Золотоноша, Ірпінь, Гаага, варяг, чуваш, Владивосток, Кобеляки, місто, Люксембург, Устилуг, Калуш, Калуга, матрос, опортуніст, кравець, басмач, узбек, Дрогобич, Буг, Волинь.

Увага! М’який знак перед суфіксом -ськ- пишеться лише після букви л.

 

Завдання 5. Запишіть слова, розкриваючи дужки, з одним чи двома приголосними. Поясніть причини написання подвоєних букв.

Гали/ч/ина, небе/з/захисний, істи/н/ий, іме/н/ик, заня/т/я, могутніс/т/ю, Доне/ч/ина, о/б/ризкати, радіс/т/ю, пі/ч/ю, ві/д/ячити, Туре/ч/ина, ві/д/окремити, на/д/ністрянський, свяще/н/ик, яка/н/я, ро/з/умний, гайдама/ч/ина.

Завдання 6. Перекладіть слова українською мовою. Поясніть написання.

Автоматизированный, занятие, бессистемный, бесспорный, беспроволочный, беспрекословный, бульонный, ввосьмером, комбинированный, комплектование, солнце, мгновенно, отсечение, отстаивание, охват, сгорание, ссыпать, удостоверение.

 

Завдання 7. Перепишіть. Поставте, де треба, м’який знак чи апостроф.

П...ять, цв...ях, з...ясувати, об...єктивний, піс...ня, пам...ять, об...єм, кам...янистий, розв...язання, Ареф...єв, заміс...кий, м...який, камін...чик, різ...кий, фотоз...йомка, торф...янистий, тьм...яний, моркв...яний, черв...як, між...європейський, пів...яблука.

 

ТЕМА №2.

ПРАВОПИС ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛIВ

Запозиченi слова складають близько 10% лексики української мови. Давнозапозиченi лексичнi одиницi повнiстю адаптувалися на нашому мовному ґрунтi, тому їх написання не є проблематичним (папiр, iсторiя, гиря). Але щодо бiльшостi iншомовних слiв, то пiд час їх написання необхiдно користуватися такими правилами:

Правило	Приклад
І	На початку слова	iдея, iсторiя, iнстукцiя
Після приголосних перед голосними, є та й	генiй, дiапазон, аксiома
Після приголосних в географічних назвах та особових іменах, а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова	Нiл, Сочi, Овiдiй, Грiмм
у кiнцi незмiнюваних слiв	мерсi, таксi, попурi
пiсля б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним:	бiзнес, фiзика, вiтрина
И	в загальних назвах пiсля приголоснихд, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним	директор, позицiя, силует
у географiчних назвах з кiнцевими -ида, -ика	Флорида, Антарктида, Африка
у географiчних назвах пiсля приголоснихдж, ж, ч, ш, щ ц перед приголосним	Алжир, Чилi, Чикаго
у географiчних назвах iз звукосполученням -ри- перед приголосними (крiм j)	Крит, Париж, Мадрид
у винятках пiсля приголосних д, т та деяких випадках згiдно з традицiйною вимовою	Сирiя, Сицилiя, Пакистан, Єрусалим, Вавилон, Єгипет, Китай, Бразилія, Аргентина
у деяких давнозасвоєних iншомовних словах вiдповiдно до вимови	нирка, спирт, вимпел, квитанція
Ї	пiсля голосного	мозаїка, Енеїда, наївний
Є	коли iншомовний евимовляється як звукосполучення й + е	Ємен, Єнот
пiсля апострофа, м'якого знака, е, i, й	бар'єр, iнтер'єр, реєстр, абiтурiєнт, вольєр ( але проект, проекцiя)
Е	пiсля твердих приголосних	лекцiя, декан
на початку слова	екзамен, енциклопедiя
пiсля голосних (крiм i)	дует, аеропорт

 

Подовження приголосних

У загальних назвах iншомовного походження, як правило, подвоєння не зберiгається: група, клас, сума, ват. Винятками є слова типу білль, брутто, булла,ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мулла, нетто, панна, пенні, тонна.

При збiгу однакових приголосних префiкса та кореня подвоєння відбувається тiльки тодi, коли в українській мовi існують слова безпрефiкснi: сюрреалiзм (бо є реалiзм), iнновацiя (бо є новацiя). Слова анотацiя, конотацiя пишуться з однiєю Н.

У власних назвах та похiдних формах подовження теж зберiгається: Марокко, марокканець, Шиллер, шиллерiвський.

Крім того, з метою розрізнення близьких за звучанням слів слов`янських та запозичених, подвоєння приголосних зберігається у словах: біль - страждання і білль - законопроект; міра - одиниця виміру і мірра - ароматична смола тощо.

 

М'який знак у словах iншомовного походження пишеться пiсля приголосних д, т, з, с, л, н

- перед я, ю, є, ї, йо: адью, вiньєтка, мiльярд, бульйон;

- вiдповiдно до вимови пiсля Лперед приголосними: фiльм, дельфiн (але залп, катафалк); - вiдповiдно до вимови в кiнцi слiв: магiстраль, Булонь (але бал, шприц, рулон).

Наявнiсть чи вiдсутнiсть апострофа у словах iншомовного походження регламентується загальними правилами української мови (див. тему "Основнi орфографiчнi правила"). Цей знак вживається для роздiльної вимови твердих приголосних перед я, ю, є, ї. Твердими приголосними в українській мові є: б, п, в, м, ф, р, г, к, х, ж, ч, ш: миш'як, Рив'єра, комп'ютер, iнтерв'ю (але бюро, рюкзак, пюре - вiдповiдно до вимови).

 

Завдання 8. Перекладіть текст. Поясніть правопис запозичених слiв.

Система права – это внутренняя структура права, выражающаяся в единстве и согласованности составляющих его норм и одновременной их дифференциации на отрасли и институты. В системе права можно выделить три уровня: первый (низший) уровень составляют нормы права, второй – правовые институты и подотрасли права, а третий (высший) – отрасли права.

Отраслью права называется совокупность взаимосвязанных правовых норм и институтов, регулирующих относительно самостоятельную сферу однородных общественных отношений. В основе деления права на отрасли лежат два критерия: предмет и метод правового регулирования. Под предметом правового регулирования понимается сфера качественно однородных общественных отношений, которые регулирует определенная отрасль права. Методом правового регулирования называются способы и приемы правового воздействия на общественные отношения, составляющие предмет отрасли (Підручник).

Завдання 9. Запишіть слова українською мовою.

І. Классический, эмпирический, экономика, монетарный, инвестиционный, фирма, альтернатива, функция, капитализм, эффективный, монополия, индивидуальный, директор, ажиотаж, корректировка, процесс, номинальный, корреляция, иррациональный, дискуссия, цикличность, нетто, масса, вилла, компьютер, объем, период, процессуальный, профессионал.

ІІ. Сюрреализм, марокканский, Миссури, бонна, ипподром, иммиграция, ассамблея, терраса, ванна, аллегро, аннотация, доллар, барокко, оппозиция, финн, голландец, калькуттский, ватт, либретто, ассиметрия, Лессинг, Дарданеллы.

 

Завдання 10. Запишіть слова у двi колонки (1 – запозиченi слова; 2 – слов`янського походження), поясніть їх значення.

Депресiя, факт, вiдсоток, збiльшення, експорт, обсяг, коментар, реальний, ресурси, трудовий, потужнiсть, фiнанси, грошi, економний, плата, аналiз, частка, дивiденди.

 

Завдання 11. Складіть речення, правильно використавши запозичені слова та їх незапозичені відповідники.

Привілеї – пільги, лімітувати – обмежувати, рентабельний – прибутковий, адекватний – відповідний, конвенція – угода.

 

Завдання 12. Поставте (де необхiдно) апостроф чи м’який знак.

І. Автопавiл...йон, кон...юнктура, б...юджет, iнтерв...ю, кур...йоз, Н...ютон, дос...є, порт...єра, марсел...єза, вол...єр, кур...єр, Х...юстон, з...йомка, ал...янс, мiл...йон, миш...як, мен...ю, ад...ютант, модел...єр, конферанс...є, н...юанс, Монтеск...є, фамiл...ярний.

ІІ. Кон...юнктивіт, павіл...йон, барел...єф, круп...є, вар...єте, рант...є, прес-пап...є, шампін...йон, шин...йон, Рів...єра, ф...юзеляж, б...юро, к...ювет, кар...єрист, Мол...єр, модел...єр.

 

 

ТЕМА №3.

ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ

Вивчаючи цю тему, слiд звернути увагу на те, що власнi назви, порiвняно з загальними, виникають, функцiонують, змiнюються за певними правилами, якi властивi тiльки їм. Особливою ознакою власних назв є те, що вони можуть побутувати у паралельних формах, кожна з яких має однакову юридичну силу: Пономарiв i Пономарьов, Боднарук i Бондарук, Антiн i Антон.

Слов’янськi прiзвища, як i будь-якi власнi назви, не перекладаються. Вони передаються за допомогою українських лiтер та за загальними правилами українського правопису.

Росiйськi суфiкси -ск-, -цк- передаються вiдповiдно як -ськ-, -цьк -: Трубецькой, Яворський.

Початковий голосний А не змiнюється: Александров, Алексєєв.

У росiйських прiзвищах типу Долгих приголосний Л не змiнюється: Долгiх (хоча “довгий”).

Апостроф у прiзвищах пишеться за загальними правилами українського правопису: Аляб'єв, Прокоф'єв.

 

Рос. літера	Укр. літера	Правила	Приклади
Е →	Є	- на початку слова;	Єгоров, Єршов
- у середині слова післа голосних і при роздільній вимові;	Вересаєв, Аляб'єв
- у суфіксах -єв, -єєв після приголосних (крім шиплячих, р, ц);	Васильєв, Благоєв, Менделєєв, Асєєв, Андреєв
- якщо в українській мові є слово з постійним і;	Бєлов (бо білий), Рєпін (бо ріпа), Бєлкін (бо білка)
Ё →	ЙО	- на початку слова; - у середині слів після голосних та при роздільній вимові;	Йолкін, Йотов Бугайов, Окайомов, Соловйов, Муравйов
ЬО	у середині слова після м'яких приголосних перед о;	Корольов, Тьоркін
Е	у прізвищах, утворених зі спільних для обох мов імен;	Артемов, Семенов
О	під наголосом після ч, щ	Пугачов, Грачов
И →	І	- на початку слова; - після приголосних (крім шиплячих та ц); - у суфіксі –ін;	Іванов, Ігнатов, Багіров   Пушкін, Каргін
Ї	- після голосних, м’якого знака та при роздільній вимові;	Воїнов, Кікоїн, Мар'їн, Ільїн
И	- після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними;	Чичиков, Рощин
- у суфіксах -ич-, -ик-, -иц-, -ищ-;	Курицин, Батищев, Дудник, Базилевич
- у префіксі при-;	Пришвін, Приймак
- у прізвищах, утворених від спільних імен та загальних назв для обох мов. Але: Ніколаєв, Нікітін, Філіппов, Калінін	Пивоваров (бо пиво), Титов (бо Тит), Виноградов (бо виноград)
Ы →	И	- завжди	Крутих, Бєлих

 

В українськiй мовi прiзвища вiдмiнюються за таким зразком:

- прiзвища, що мають закiнчення iменникiв, вiдмiнюються як iменники

 

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Майборода Майбороди Майбороді Майбороду Майбородою на Майбороді Майборода (-о)

Гуща Гущі Гущі Гущу Гущею на Гущі Гуща

Сорока Сороки Сороці Сороку Сорокою на Сороці Сорока (-о)

 

Чоловічі прізвища на - о та на приголосний відмінюються в українській мові, жіночі не відмінюються.

 

Н. Р. Д. З. О. М. Кл.

Сидоренко Іван Сидоренка Івана Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренка Івана Сидоренком Іваном на Сидоренку (-ові) Івану (-ові) Сидоренко Іване

Миронюк Юрій Миронюка Юрія Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюка Юрія Миронюком Юрієм на Миронюку (-ові) Юрію (-єві) Миронюк Юрію

 

В офiцiйнiй cистемi iменування третiм обов'язковим компонентом є iм'я по батьковi. Тому слiд звернути увагу на правила їх утворення:

чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів – ович, -йович; жіночі – - івн (а), - ївн (а).

 

Іванович Петрович Васильович Iгорович

Віталійович Юрійович Леонідович

Іванівна Петрівна Василівна Iгорiвна

Віталіївна Юріївна Леонідівна

Винятки:

 

Кузьмич (і Кýзьмович) Савич (і Савович) Євгенович(і Євгенійович) Ілліч

Лукíвна (і Лýківна) Кузьмíвна (і Кýзьмівна) Євгенiвна (і Євгеніївна) Іллівна

 

Завдання 13. Перекладіть текст українською мовою, поясніть правопис виділених слів.

В интересах международного согласия существенно важно, чтобы отдельные люди, общины и нации признавали и уважали культурный плюрализм человеческого сообщества. Мир невозможен без терпимости, а развитие и демократия невозможны без мира.

Нетерпимость может принимать форму маргинализации социально наименее защищенных групп, их исключения из общественной и политической жизни, а также насилия и дискриминации по отношению к ним. Как гласит Декларация о расе и расовых предрассудках, «все люди и группы людей имеют право отличаться друг от друга» (статья 1.2) (Підручник).

Завдання 14. Запишіть українською і провідміняйте:

Белая Церковь, Красный Лиман, Сватово, Сватовое, Вавилон.

Завдання 15. Запишіть українською мовою.

Голубев, Елизаров, Успенский, Гурьев, Серов, Гордеев, Зуев, Асеев, Мичурин, Соломенцев, Шитиков, Черных, Данилов, Николаев, Игнатов, Медведев, Миломаев, Чижиков, Быковский, Соболев, Кибальчич, Ключиков, Федоров, Артемов, Мечников.

 

Завдання 16. Провiдмiняйте поданi власнi назви.

Тихонов Андрiй, Петрова Надiя, Вiтер Степан, Майборода Марiя, Плющ Iван.

 

Завдання 17. Виправте помилки.

Одержав листа вiд Ткаченко Вiктора. Заява Осадчук Iвана Iгоревича. Надiслав телеграму Шевцю Дмитру Сергiйовичу. Зустрiвся з Гайдук Петром. Виступила Клименкова (вiд Клименко) Вiра Карпiвна. Прочитав статтю Шведi (вiд Шведь) Нiни Даниловни.

 

Завдання 18. Вiд поданих чоловiчих прiзвищ утворіть форми родового, давального та орудного вiдмiнкiв. З двома прiзвищами скласти речення.

Майборода, Горпинич, Чайка, Козяр, Грабар, Золотар, Шуляр, Макогiн, Коваль, Вiтер, Канiвець, Швець, Тимошенко, Макуха.

 

Завдання 19. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.

Євген, Едуард, Андрій, Олександр, Юрій, Василь, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Ігор, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Віталій, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим, Лука, Юхим, Давид, Степан, Марк, Олексій, Гаврило.

 

ТЕМА №4.