Морфологiчний аспект української мови за професійним спрямуванням

Іменник

Поділ на відміни

В українськiй мовi iменники подiляються на чотири вiдмiни.

До I вiдмiни належать iменники чоловiчого та жiночого роду, а також iменники спiльного роду із закiнченням у називному вiдмiнку однини -а, -я: вода, праця, воєвода, сирота.

До II вiдмiни належать iменники чоловiчого роду із закiнченням -о та нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: майстер, батько, степ; а також iменники середнього роду з закiнченням у називному вiдмiнку однини -о, -е, -я: поле, море, знання.

До III вiдмiни належать iменники жiночого роду з нульовим закiнченням у називному вiдмiнку однини: нiч, сiль; а також iменник мати: солi, матерi, сiллю, матiр'ю.

До IV вiдмiни належать iменники середнього роду iз закiнченням -а, -я у називному вiдмiнку однини, в яких при вiдмiнюваннi з'являються суфiкси -ат, -ят, -ен: хлопча, курча, внуча.

Як бачимо, iменники середнього роду з закiнченням -я розподiляються за двома вiдмiнами. Цей розподiл ґрунтується на рiзницi у вiдмiнкових формах, порiвняйте:

Н. Знання iм'я теля

Р. знання iменi теляти

Д. знанню iменi телятi

З. знання iм'я теля

О. знанням iменем телям

М. знаннi iменi телятi

 

Аналогiчно до двох останнiх будуть змiнюватись й iменники середнього роду із закiнченням -а:

Н. Хлопча внуча

Р. хлопчати внучати

Д. хлопчатi внучатi

З. хлопча внуча

О. хлопчам внучам

М. хлопчатi внучатi

Iменники, що мають форму тiльки множини, незмiнюванi iменники та iменники, що походять з субстантивованих прикметникiв, не належать до жодної з вiдмiн: окуляри, дверi, журi, метро, знайомий, ланкова.

Iменники I та II вiдмiни подiляються на три групи: тверду, м’яку i мiшану.

До твердої групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на твердий приголосний: яблуко, вода, клен.

До м'якої грути належать iменники I i II вiдмiни з основою на м’який приголосний: iдея, зоря, мiсяць, життя.

До мiшаної групи належать iменники I i II вiдмiни з основою на шиплячий приголосний: круча, нiж, плющ.

Iменники твердої групи I вiдмiни в родовому вiдмiнку однини закiнчуються на -и: води, роси; у м'якiй та мiшанiй групi - на -i, -ї: межi, олiї, вишнi; в орудному вiдмiнку однини iменники твердої групи закiнчуються на -ою: водою, росою; у м'якiй та мiшанiй групi - на -ею (-єю): пiснею, мрiєю, душею.

Iменники II вiдмiни твердої групи в орудному вiдмiнку закiнчуються на -ом: директором, вiкном, батьком; iменники м'якої та мiшаної групи закiнчуються -ем (-єм): лiкарем, товаришем, краєм.

Родовий відмінок іменникі чоловічого роду однини ІІ відміни

Деякi iменники чоловiчого роду II вiдмiни у формi родового вiдмiнка однини, залежно вiд їх лексичного значення, можуть мати закiнчення -а (-я) чи -у (-ю):

-а (-я)		-у (-ю)
Назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища: учителя, Андрія, Вітра		Назви суспільних явищ і абстрактних понять: космосу, закону, конфлікту, інтересу, комунізму
Назви населених пунктів: Києва, Харкова, але: Кривого Рогу, Червоного Яру		Назви островів, гір, країн, областей: Донбасу, Уралу, Сахаліну, Афганістану, Кавказу, Сибіру
Географічні назви з наголосом на закінченні або з суфіксами -ов-, -ев-,-єв- -ин-, -їн-: Дністра, Псла, Тетерева, Пирятина		Назви річок, озер, крім тих, що мають наголос на закінченні: Бугу, Світязу, Амуру
Назви тварин і дерев: ведмедя, дуба, ясеня		Назви речовини, матерілу: азоту, меду, напою, граніту, але: хліба
Назви предметів, машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня, трактора		Назви збірних понять, будівель, споруд та їх частин: заводу, каналу, магазину, коридору, поверху, кабінету, лісу, але гаража́, млина́, блиндажа́
Назви мір, днів, місяців: метра, грама, четверга, тижня, січня, літра		Назви установ, закладів, організацій та їх структурних підрозділів: університету, факультету, деканату
Назви грошових знаків, числові назви: карбованця, долара, фунта, мільйона		Назви явищ природи, місця, простору: морозу, інею, граду, краю
Терміни українського та іншомовного походження: трикутника, відмінка, суфікса, радіуса, синуса, кута, куба		Назви почуттів, процесів, станів, властивостей: страху, грипу, болю, процесу
Назви частин цілого: атома, електрона, відсотка		Назви ігор, танців: футболу, вальсу, тенісу, хокею, але: гопака, козака
Назви рослин, крім трав’янистих, кущових і в’юнких: огірка, помідора, гладіолуса, але: плющу, барвінку		Складні безсуфіксні слова (крім назв істот), префіксальні іменники із різними значеннями, крім назв істот: світогляду, рукопису, родоводу, заробітку, побуту

У деяких іменниках зміна закінчення впливає на лексичне значення слова: акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машина) – блоку (об’єднання партій, держав) та ін.

Кличний відмінок

Особливiстю iменникiв чоловiчого та жiночого роду є їх здатнiсть утворювати кличний вiдмiнок, яким ми користуємось при звертаннi до когось (рiдше до чогось): Олено, брате, земле тощо.

Звертання бувають простими (складаються з одного слова) i поширеними (складаються з двох i бiльше слiв). Якщо до складу поширеного звертання входять прикметники чи займенники, то вони залишаються незмiнюваними, i тiльки iмtнник набуває специфiчної форми: Рiдна мати моя; Ой, Морозе, Морозенку; Україно моя.

 

Розглянемо звертання, що складаються з двох iменникiв:

 

Звертання	Форма кличного відмінка
1-й компонент	2-й компонент
Ім’я + ім’я по батькові: Іван Петрович	Іване	Петровичу
Загальна назва +ім’я: друг Сергій	друже	Сергію
Загальна назва + загальна назва: пан професор	пане	професоре
Загальна назва + прізвище: громаданин Іваненко	громадянине	Іваненко(Іваненку)

Чоловiчi iмена по батьковi у формi кличного вiдмiнка мають стале закiнчення

-у, жiночi iмена по батьковi – стале закiнчення -о: Вiкторовичу, Степановичу, Валентинiвно, Романiвно.

Iменники I вiдмiни

твердої групи у кличному вiдмiнку мають закiнчення -о: дружино, Миколо; м'якої та мiшаної групи - -е: земле, робiтниц е;

м'якої групи пiсля голосного та апострофа - -є: Марiє, сiм’є;

деякi пестливi iменники м'якої групи - -ю: Галю, доню, бабусю;

Iменники II вiдмiни

твердої групи (iз суфiксами - ик-, -ок-, -к -), iншомовнi iмена з основою на г, к, х та деякi iменники мiшаної групи з основою на шиплячий (крiм ж) мають закiнчення -у: батьку, провiднику, Генрiху, робiтнику;

м'якої групи мають закiнчення -ю: Вiталiю, вчителю;

твердої групи, а також м'якої групи з суфiксом -ець, мiшаної групи (власнi назви з основою на ж, ч, ш, дж i загальнi назви з основою на р, ж) мають закiнчення -е:

Петре, друже, хлопче, школяре;

Iменники III вiдмiни

у кличнiй формi мають закiнчення -е: любове, гордосте, радосте.

 

Iменники у множинi та iменники середнього роду у кличному вiдмiнку мають однакову форму з називним вiдмiнком: друзi, дiячi, фiзики.

 

Завдання 20. Перекладіть текст. Визначте рід, число та відмінок іменників.

Самым распространенным видом социальных норм являются правовые нормы, с помощью которых в современном обществе регулируются наиболее значимые общественные отношения — экономические, политические, социально-культурные и др. В отличие от иных видов социальных норм нормы права носят общеобязательный характер, формально определены, устанавливаются государством и подкрепляются его принудительной силой.

Право находится в тесной взаимосвязи с государством. Нормы права становятся общеобязательными и формально определенными только в результате деятельности государства. Последнее формулирует и издает законы, в которых отражаются общественные представления о дозволенном и запрещенном. Государство гарантирует также реализацию права, охраняет его от нарушений. Но и государство не может нормально функционировать, не опираясь на право. Нормы права определяют систему государственного аппарата, принципы и основные направления его деятельности, компетенцию отдельных звеньев государственного механизма. Законы устанавливают юридическую основу взаимоотношений государства и граждан, исключая произвол (Підручник).

Завдання 21. Розподiліть iменники за вiдмiнами.

Суд, порядок, адміністрація, ім'я, законодавство, конфлікт, засідання, арбітраж, стягнення, шлюб, питання, оренда, учений, позичальник, догляд, ступінь, в'язень, перегляд, батько, мати, черговий, клопотання, каченя.

 

Завдання 22. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини, поясніть їх правопис.

1. Екран, спалах, напрямок, рух, кут, заряд, електрон, діаметр, елемент, закон, зв’язок, спектр, графік, корінь, крок, факт, час, стан, вчитель, газ, об’єм, вигляд, ефект, тиск, процес,, Олександр, лаборант, керівник, Кальміус, Буг, вплив.

2. Доказ, дармоїд, фактор, платник, відбиток, бюджет, обвинувач, адвокат, деканат, університет, коридор, суд, споживач, балкон, злочин, розріз, часопис, абзац, текст, шлях, спосіб, позов, декан, бар ' єр, сніг.

 

Завдання 23. Визначіть число iменникiв. Доберіть до кожного (якщо це можливо) іменник у множині чи в однині.

Я навiть схильний вважати, що процес наукового вiдкриття можна розглядати як одну з форм мистецтва... Теоретик-математик на основi певних припущень i згiдно з чiтко встановленим логiчними законами крок за кроком будує величну споруду, в той час як силою своєї уяви вiн виявляє невiдоме спiввiдношення мiж її частинами. Добре побудована теорiя в деякому розумiннi, безперечно, є витвором мистецтва (Е. Резерфорд).

 

Завдання 24. Визначте, які іменники перебувають поза відмінами.

Джинси, руки, меблі, переговори, журі, Тбілісі, друзі, Іван Трублаїні.

 

Завдання 25. Утворіть форму кличного вiдмiнка вiд поданих власних назв. Пояніть закономiрностi вiдмiнкових закiнчень. Як ще можна звернутись до чоловiка чи жiнки?

Дружина, сусід, ректор, Юрій, водій, секретар, банкір, піонер, Iван Iванович, Сергiй Петрович, Степан Вiкторович, Юрiй Андрiйович, Галина Семенiвна, Валентина Iллiвна, Любов Петрівна, пан директор.

 

СТУПЕНI ПОРIВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКIВ

Особливої уваги потребує питання утворення ступенiв порiвняння прикметникiв.

Слiд зазначити, що в українськiй мовi ступеневi прикметники нiколи не творяться за допомогою слова „самий” (порiвняйте у росiйськiй мовi: самый добрый, самый интересный, самый привлекательный).

Вищий ступiнь порiвняння прикметникiв твориться за допомогою суфiксiв -ш-, -iш- та основи звичайного якiсного прикметника (синтетична форма): гарячiший, добрiший. При чому, якщо прикметникова основа має суфiкси -ик-, -ок-, -ек-, то вони можуть випадати: ширший, довший, рiдкий i рiдкiший, глибший, вищий.

Аналiтична форма утворюється за допомогою слiв бiльш, менш та звичайного (неступеневого) прикметника: бiльш гарячий, менш добрий.

Найвищий ступiнь порiвняння твориться вiд прикметника вищого ступеня порiвняння та префiкса най- (синтетична форма): найгарячiший, найдобрiший; аналiтична форма твориться за допомогою слiв найбiльш, найменш та звичайного прикметника: найбiльш гарячий, найменш добрий. Можлива описова форма: розумніший за всіх, дорожчий над усе.

 

Завдання 26. Перепишіть текст, підкресліть прикметники. Утворіть усі ступені порівняння.

Як у всіх народів, так само в Україні спочатку було право звичаєве. Усне. Кожна околиця, кожне племۥя мало свої окремі законі й звичаї. Пізніше словۥянське право почало в дечому змінятися під впливом сусідніх народів. Найбільше змін принесли до нас варяги, які як верхня верства панували над поневоленими словۥянами. Ще й пізніше у праві відрізняли «русина» (боярина) від словۥянина (мужика). Коли поширилося християнство й Україна ввійшла у близькі відносини з Візантією, знову прийшли до нас грецькі впливи. Але основа всього права все-таки залишилася словۥянська (За Крип ۥ якевичем).

 

Завдання 27. Від поданих загальних назв утворіть присвійні прикметники.

Декан, лаборант, вчитель, батько, професор, сусід, товариш, друг, студент, юрист.

Завдання 28. Розподiліть прикметники за семантико-граматичними групами. Вiд якiсних утворіть ступенi порiвняння.

Небезпечний, юридичний, античний, сучасний, обмежений, людський, плiдний, елементарний, первинний, чудовий, абсолютний, складний, Оксанин, реальний, великий, характерний, арбітражний, батькiв.

 

Завдання 29. До iменникiв доберіть (якщо це можливо) по два якiсних, присвiйних, вiдносних прикметники.

Автомобiль, фiлiя, банк, портфель, відсоток, суд.

 

Завдання 30. Утворіть вищий та найвищий ступенi порiвняння вiд поданих прикметникiв.

Улюблений, великий, рiдкий, головний, поганий, вузький, глибокий, мертвий, хворий, близький, швидкий, вiрний, живий.

 

ЧИСЛIВНИК

Числiвник - найскладнiша для сприйняття студентiв частина мови, через рiзноманiтнiсть будови та особливостi вiдмiнкових закiнчень.