Тема № 6. Особливостi усного дiлового мовлення

Усне дiлове мовлення вiдрiзняється вiд писемного своєю специфікою.

По-перше, дiлова розмова найчастiше розумiється як усний мовленнєвий контакт мiж людьми, якi пов’язанi iнтересами справи i якi мають повноваження для встановлення дiлових вiдносин, рiшення дiлових проблем i розробки конкретних пiдходiв щодо їх розв’язання.

Необхiдно дотримуватись певних правил пiд час усного спiлкування, зокрема, стежити за:

- грамотнiстю i правильнiстю мови;

- логiчним оформленням думки та переконливiстю аргументiв;

- створенням сприятливого психологiчного клiмату пiд час бесiди;

Крім цього тримати жорсткий контроль за невербальними мовними засобами (жести, мiмiка, манери).

Успiх будь-якої дiлової розмови залежить значною мiрою вiд умiння встановлювати довiрчий контакт з спiврозмовником i утримувати його увагу на головних моментах упродовж всiєї розмови.

Необхiдно також пам’ятати, що

- говорити треба голосно, ясно й чiтко;

- тон мовлення повинен змiнюватися залежно вiд значення та та змiсту конкретної фрази;

- не “ковтати” останнiх складiв;

- не надуживати чужими думками (крилатими фразами, фразеологiзмами, цитатами);

- мати витримку, володiти собою в будь-яких ситуацiях;

- контролювати темп мовлення i пам’ятати, що при нормальному темпi людина говорить 70 - 75 слiв за хвилину.

Завдання 53. Скласти з поданими парами слiв речення.

Капiтальний - капiталiстичний; економний - економiчний; продуктивний - продуктовий; демографiчний - демократичний; ефект - афект; ефектний - ефективний.

Завдання 54. Перекладіть текст українською мовою.

Субъектами права являются не только отдельные индивиды, но и определенные организации, по современной терминологии – юридические лица. В широких масштабах юридические лица появляются, когда главная роль в экономике начинает переходить от индивидуальных к коллективным товаровладельцам, а для этого необходимо, чтобы товарное производство достигло достаточно высокой стадии развития. Такой стадии оно достигает в условиях капиталистической формации. В рабовладельческом обществе товарное производство, только что пришедшее на смену натуральному хозяйству, находится на первоначальном этапе и потому воплощается преимущественно в отношениях индивидуальных товаровладельцев. (Підручник)

 

Завдання 55. Записати вислови українською мовою. Пояснити їх значення.

Когда у Дяди Сэма мокрые ноги, остальной мир чихает и кашляет; утечка мозгов; мы слишком бедны, чтобы быть туристами; навести порядок в своем финансовом доме; “свободное плавание” валютных ресурсов; деньги являются единственным товаром, который не годится ни на что другое, кроме как для того, чтобы от него избавиться; великолепное достоинство рынка состоит в том, что он сам себя охраняет; черный понедельник. (З підручн.)

 

Завдання 56. Скласти дiалог зустрiчi представникiв двох фiрм.

ТЕМА № 7. МОВА I СТИЛЬ СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТIВ

До оформлення документів висувають такі основні вимоги:

- стандартизація мовних засобів;

- логічність викладу інформації;

- повнота інформації;

- максимальна стислість;

- відсутність емоційно-суб'єктивної оцінки.

 

Будь-який документ складається з окремих елементів - реквізитів. Головним елементом документа є текст, тому мовне оформлення текстової частини документа потребує великої уваги. Слід дотримуватися таких правил:

 

- вживати прості реченя, що полегшує сприйняття інформації;

- вживати складні реченя, якщо необхідно передати причинно-наслідкові зв'язки;

- вживати прямий порядок слів у реченні, якщо мова йде про об'єкт дії, а зворотного порядку слів, якщо мова йде про саму дію;

- з метою скорочення тексту можна використовувати дієприслівникові звороти (виходячи з потреб; спираючись на досвід);

- замінювати займенники на іменники;

- вживати віддієслівні іменники (надання, прийняття, обговорення);

- з метою поглиблення іменного характеру висловлювання бажано використовувати розщеплений присудок (допомогти - надати допомогу, знайти - провести пошук);

- пам'ятати, що більшість документів пишеться від третьої особи, а не від першої;

- з метою уникнення надмірного ускладнення тексту запроваджувати рубрикацію.

Рубрики вводяться в текст за допомогою літер (а); б); в)...), цифр (1., 2., 3....), графічних позначень (* -) або без них;

- використовувати стандартні вислови та сполучення слів (у зв'язку з; в порядку надання допомоги тощо).

 

Культура ділового мовлення виявляється через дотримання норм сучасної літературної мови: а) недопущення двозначності мовних одиниць; б) недопущення калькування мовних одиниць; в) недопущення змішування мов; г) відповідність слова його смисловому навантаженню.

 

Етикет ділових паперів виявляється через

- каліграфічне оформлення тексту документа;

- дотримання правил розміщення елементів тексту документа;

- дотримання правил переносу слів;

- дотримання загальноприйнятих правил скорочення слів;

- дотримання правил оформлення цитат.

 

Зразки документів

Автобіографія - це документ особового складу, в якому особа повідомляє в хронологічному порядку основні факти свого життя від дня народження до моменту написання. Реквізити:

- назва виду документа;

- текст (анкетні дані, відомості про освіту, відомості про трудову діяльність, сімейний стан, адреса);

- дата написання;

- підпис автора.

 

Автобіографія

Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1973 року в м.Лозова Харківської області.

У 1980 році пішов у перший клас ЗОШ І – III ступенів № 3 м. Лозова. У 1990 році після закінчення школи всту­пив до Харківського державного університету на філологіч­ний факультет, відділення «Українська мова та література». У 1995 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Українська мова та література». Після закінчення університету присвоєно мені кваліфікацію вчи­теля української мови та літератури.

З вересня 1997 року й до цього часу працюю вчителем у ЗОШ І—III ступенів № 199 м. Харкова. З вересня 2005 року заочно навчаю­ся в аспірантурі при кафедрі української мови філологіч­ного факультету Харківського національного університету ім. В.М. Каразіна.

Маю перший розряд із шахів, кандидат у майстри спорту з важкої атлетики.

У 2001 році став переможцем конкурсу «Кращий учитель року Харківщини».

Склад сім’ї:

Дружина, Шевченко Ольга Іванівна, 1975 року народ­ження, працює вчителем української мови та літератури в ЗОШ І-ІІІ ступенів № 106 м. Харкова; донька, Шевченко Олеся Василівна, 1999 року народження.

Зараз проживаю із сім’єю за адресою: 12986, м. Харків, вул. П. Сагайдачного, 9, кв. 12. Тел. 11-23-45.

Паспорт серія ММ, № 178254, виданий РУ МВС України в м. Харкові 9 березня 1999 року.

30 березня 2009 р. (Підпис)

 

 

Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.

Реквізити:

- назва документа;

- текст;

- дата (якщо потрібно);

- підпис.

Резюме

Батуріна Ніна Андріївна

 

Домашня адреса: Бульвар Пушкіна, 34, кв.5, м.Донецьк, 83023

Дата народження: 23 квітня 1970 р.

Сімейний стан: заміжня, дітей немає

 

Мета: заміщення вакантної посади головного бухгалтера

 

Освіта:	1996 – 2002 рр. – Донецький державний університет, спеціальність – бухгалтерський облік і аудит; 1990 – 1996 рр. – Донецький державний університет, спеціальність – математика
Досвід роботи:	2001 – 2004 рр. – інститут підвищення кваліфікації вчителів м. Донецька – старший бухгалтер; 1997 – 2000 рр. – навчально-виховний комплекс “Гармонія” Ленінського району м. Донецька – учитель математики
Напрями роботи:	– математичний аналіз діяльності підприємств; – робота з банками; – ведення переговорів щодо надання кредитів; аудит підприємств, установ, організацій.
Додаткові відомості:	Практичний досвід роботи з ПК; вільне володіння українською, російською, англійською мовами; комп’ютерний набір тексту; права водія категорії В.

Дата Підпис

 

Оскільки в резюме вільний виклад інформації (через низький рівень стандартизації документа), то можна подати відомості і так:

 

Резюме

Васильєв Олександр Євгенович
01022, Київ, вул. Коперника, 1, кв. 1
[phone]

МЕТА:

· Керівник служби маркетингу та реклами

· Бренд-менеджер

ДОСВІД РОБОТИ:

· Керівництво багатофункціональним колективом до 150 осіб

· Забезпечення роботи офісу, вирішення кадрових, організаційних, господарських завдань

· Повний цикл організації масових видовищних заходів

· Організація та проведення роздрібної торгівлі спортивними товарами

· Пошук фінансування проектів, робота з замовниками

· Комплекс маркетингових технологій в сфері послуг, в тому числі PR, всі види реклами

· Оцінка ефективності рекламних та PR кампаній

· Маркетингові дослідження - від постановки завдань до виробітку практичних рекомендацій

· Взаємодія зі ЗМІ, державними, суспільними структурами, VIP

ОСВІТА:
Національний університет фізичного виховання та спорту України, Київ. Кандидат педагогічних наук (Ph.D.) (11/1999 – 09/2003) Спеціаліст спортивного маркетингу (09/1994 – 06/1999) Факультет менеджменту олімпійського та професійного спорту

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ:

· Ефективний комплекс просування або «Ігри розуму», Майстер-сесія, Київ, 2004 Бізнес-тренер та учасник сесії для спеціалістів-практиків маркетингу й реклами

· Молода наука України, Міжнародна наукова конференція, Львів, Україна, 2002, 2001 Учасник Міжнародної наукової конференції з питань менеджменту

ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД:
ТОВ “Маркетинг”, Київ, Україна Директор (04/2000 – т.ч.)

· Стратегічне і оперативне планування

· Управління фінансовими потоками, ціноутворення

· Юридичне забезпечення господарської діяльності

· Представницькі функції

· Відбір, координація роботи персоналу

Федерація легкої атлетики України, Київ, Україна
Консультант по маркетингу і телебаченню (07/2000-12/2004)

· Розробка і впровадження комплексу маркетингових заходів

· Залучення спонсорів і комерційних партнерів, робота з ними

· Організація телевізійних трансляцій

СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ ТА НАВИКИ:

Мови: Русский (отлично), Українська (добре), English (good)
ПК: Word, Explorer, Excel, PowerPoint, Access, Outlook, Adobe PhotoShop
Водій категорії «В».

ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ:

Народився 27/11/1973 р., одружений, виховую 2 дітей, безпартійний, православний християнин.

Якості/інтереси: компетентність, відповідальність, аналітичні здібності, креатівность, комунікабельність, акуратність, висока навчана, художній смак. Віддаю перевагу активному відпочинку на природі, кіно, художню літературу.

 

Заява - це документ, у якому міститься прохання особи (осіб) або установи щодо здійснення своїх прав.

Реквізити:

- відомості про адресата.

- відомості про заявника;

- назва виду документа;

- текст (може ускладнюватися за рахунок переліку додатків);

- дата;

- підпис.

 

Ректорові Донецького національного університету

акад. Шевченку В.П.

Сулименко Людмили Василівни,

яка прожи­ває за адресою:

Донецьк - 5, вул. Купріна, буд. б, кв. 27.

 

Заява

Прошу прийняти мене на роботу старшим лаборантом на кафедру кримінального права економіко-правового факультету.

Додатки:

1. Автобіографія.

2. Трудова книжка.

3. Диплом про вищу освіту (копія).

4. Чотири фотокартки.

Підпис

Дата

__________________________________________________________________________

 

Генеральному директорові фірми «Зоря» п.Герасику Т.П. інженера з устаткування Павлової Т.М.

Заява

Прошу надати мені позачергову відпустку з 3 квітня по 15 квітня 2005 року без збереження заробітної плати у зв'язку з одруженням брата.

Підпис

Дата

 

Службові листи – це найпоширеніший вид документації, один із засобів спілкування з установами та приватними особами.

За функціональними ознаками службові листи поділяються на такі, що потребують відповіді (запит, прохання, претензія, вимога) й такі, що не потребують відповіді (попередження, нагадування, відмова, пдтвердження, повідомлення, супровідний тощо).

Реквізити:

- назва і адреса організації – відправника листа;

- номер і дата листа;

- назва і адреса одержувача листа;

- номер і дата листа, що правили за основу для складання відповіді;

- текст листа;

- підпис керівника;

- віза виконавця (підпис на копії).

 

Київська загальноосвітня школа № 25 03151, Київ-51, вул.Вінницька, 10 тел. [phone] р. №34-18/25

Ректорові Національного педагогічного університету ім.М.Драгоманова 04026, Київ-26, вул.Пирогова,9 тел. [phone]

 

Просимо Вас направити кращих студентів-магістрів філологічного факультету (2 особи) в школу для роботи на посаді вчителя української мови та літератури.

Оплату студентам гарантуємо...

Директор школи Підпис О.Т.Ісаєнко

Головний бухгалтер Підпис Л.В.Лісовенко

Печатка

 

Претензiйний лист – документ, який містить обґрунтовану вимогу відшкодувати збитки, які нанесені порушенням договірних зобов΄язань.

 

№ ___________ Кому_________________

Дата__________ Адреса_________________

 

 

ПРЕТЕНЗIЯ

про сплату штрафу за невикористання акредитива

сума____________________________________грн.________коп.

 

На пiдставi___________________Ваше пiдприсмство направило нам вимогу про виставлення акредитива пiд вiдвантаження товару.

Акредитив нами було виставлено "____"_____________200_р. на суму______________________________________грн.__________коп.строком на ___________ днiв. Ви його не використали (використали на суму________________________ грн._________коп.)

Згiдно з цим, на пiдставi п._____________Положення про постачання продукцiї виробничо-технiчного призначення (товарiв народного споживання) Вам необхiдно сплатити штраф у сумi ____________________________________________________ грн. _______коп. за невикористання акредитива шляхом перерахування на наш розрахунковий рахунок №_________у вiддiленнi Нацбанку м.___________.

Додатки:

1. Копiя вимоги про виставлення акредитива.

2. Докази виставлення акредитива i його невикористання.

3. Розрахунок штрафу.

 

Керiвник пiдприємства Пiдпис Розшифрування підпису

Головний бухгалтер Пiдпис Розшифрування підпису

 

 

Довідка - це документ, у якому засвідчуються факти із життя чи діяльності особи чи установи. Довідки бувають особистого чи службового характеру. Реквізити:

- назва установи (структурного підрозділу), що видає довідку;

- дата видання;

- номер;

- назва виду документа;

- текст;

- призначення (розміщується або після тексту, або в правому верхньому кутку);

- підписи посадових осіб;

- печатка.

 

 

Донецький національний університет

ДОВІДКА

«17» вересня 2009 р.

№ 95 м.Донецьк

Пану Іванову Василю Петровичу в тому, що він навчається на ІІ курсі економіко-правового факультету ДонНУ заочної форми навчання.

Видана для подання за місцем вимоги.

Інспектор

відділу кадрів Підпис Розшифрування підпису

Печатка

Розписка – це документ, який підтверджує яку-небудь дію. Найчастіше – факт передачі грошей чи матеріальних цінностей. Розписки бувають особистого та службового характеру.

Реквізити:

- назва виду документа;

- текст;

- дата;

- підпис;

- засвідчення.

 

Розписка

Я, Кононенко Валентина Степанівна, одержала від Федорова Івана Івановича 500 грн. (п’ятсот гривень). Зобов’язуюсь вказану суму повернути до 20 січня 2004 року.

 

29 вересня 2009 р. Підпис

 

Розписка

 

Я, викладач кафедри фізики твердого тіла Донецького національного університету Карпов Віктор Петрович, одержав від завідувача методичного кабінету Іваненка Романа Дмитровича 20 (двадцять) комплектів тестових завдань з курсу “Фізика твердого тіла” для проведення семінарських занять.

Підстава: Наказ декана фізичного факультету Мироненка П.П. №111 від 29.02. 04.

 

3 березня 2004 р. (Підпис Карпова)

 

 

Доручення – це документ, який видається установою чи окремою особою іншій особі для офіційного пред’явлення при здійсненні юридичних дій (одержання грошей, матеріальних цінностей). Доручення бувають офіційні та службові. Реквізити: -назва виду документа;

-текст; - дата; - підпис; - засвідчення.

 

Доручення

Я, Ярова Галина Павлівна, доручаю одержати мою зарплату за березень 2005 року в центральній касі Донецького металургійного заводу «Титан» своєму чоловікові» Яровому Миколі Сергійовичу, за його паспортом (серія _____ №____ виданий "__" _____198__р. (ким)_______, прописаний за адресою________________).

Документ дійсний до 1 травня 2005р.

Дата Підпис Ярової Г.П.

Підпис Ярової Г.П засвідчую:

Начальник відділу кадрів

заводу «Титан» Підпис Розшифрування підпису

Дата

Печатка

Службова записка (доповідна і пояснювальна) – це документ, в якому інформують керівника установи чи структурного підрозділу про події, що сталися, про виконання певних завдань, службових доручень, про ситуацію що склалася.

 

Реквізити:

- відомості про адресата;

- відомості про адресанта;

- назва виду документа;

- заголовок до тексту (його може і не бути);

- текст;

- дата;

- підпис.

Зразок доповідної записки:

Кафедра української мови

Ректорові Донецького національного університету Акад. Шевченку В.П.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА

18.01.09

Про відрядження Степанової І.І.

 

Прошу відрядити доцента кафедри Степанову І.І. до м.Ужгорода з 25 по 30 січня 2009 року для виступу з доповіддю на науковому семінарі в Ужгородському університеті.

 

Завідувач кафедри (Підпис) Розшифрування підпису

Зразок пояснювальної записки:

	Деканові фізичного факультету проф. Гурову А.В. студента І курсу спеціальності “Екологія” Суркова П.Г.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Про порушення навчальної дисципліни   25 грудня 2008 року через погану роботу транспорту я спізнився на І пару і не був допущений на заняття. За домовленістю з викладачем цю тему відпрацюю у консультаційний день доц.Тимощука О.В. 29 грудня 2008 року. Підпис 26.12.08

 

Зразок службової записки:

Економіко-правовий факультет	Завідувачеві кафедри української філології і культури доц. Лукаш Г.П.
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА 20.12008 Про подання пропозицій для складання розкладу роботи викладачів   Прошу в термін до 30 грудня 2008 року подати диспетчеру інформацію про навантаження викладачів кафедри для своєчасного і раціонального складання розкладу занять на ІІ серестр 2008/2009 навчального року. Диспетчер Підпис Розшифрування підпису

Завдання 57. Написати автобіографію та резюме. Пояснити різницю між цими документами.

Завдання 58. Оформити документ, у якому Карпенко Василь Петрович просить надати йому відпустку з 10 по 20 грудня 2005 року у зв’язку з сімейними обставинами.

Завдання 59. Написати заявуна ім΄я директора підприємства, установи, закладу.

Скарга – це документ, у якому особа (чи установа) вказує на порушення прав та інтересів з боку іншої особи (установи) і пропонує вжити заходів для ліквідації такого порушення.

Реквізити:

- адресат (назва установи або посада, прізвище та ініціали особи, яка має повноваження щодо розгляду цієї скарги у дав.відм.);

- адресант (прізвище, ім’я та по батькові у род.відмінку, посада, за потреби – домашня адреса й паспортні дані особи, яка подає скаргу);

- назва документа;

- текст;

- дата;

- підпис і засвідчення підпису (якщо потрібно).

Голові Макіївської міської Ради народних депутатів Васильєву С.Т.

мешканців будинку № 24 по вулиці Чапаєва

Скарга

Протягом опалювального сезону минулого року у нашому будинку не працювали прилади опалювання. Температура повітря в кімнатах знижувалась до +8 - +10 градусів. Ми неодноразово звертались до ЖЕКу-7 (начальник Кушніренко В.С.) з проханням відремонтувати чи замінити частину труб, але на наші прохання ніхто не відреагував. Настає новий опалювальний сезон, і в наших квартирах знову холодно. А в нашому будинку мешкають люди похилого віку, інваліди Великої Вітчизняної війни, є молоді сім’ї з маленькими дітьми. Просимо Вас вжити заходів щодо ремонту системи опалення, а також притягнути до відповідальності винних у байдужому ставленні до мешканців нашого будинку.

10.10.03. (Підписи) Прізвища

Завдання 60. Прочитайте текст “Національні особливості ділового спілкування”.

Мова існує в усній та писемній формах спілкування. Усна форма мови – це мова, яка звучить і розрахована на слухове сприйняття. Писемна форма мови – мова, зафіксована на письмі відповідними графічними засобами і розрахована на зорове сприйняття. Обидві форми мають свою специфіку в дотриманні норм літературної мови і характеризуються використанням різних стилістичних засобів.

Усяке мовлення – усне чи писемне, побутове чи офіційне, художнє чи публіцістичне – передбачає співрозмовника. А це вимагає, щоб обидва комуніканти були коректними у виборі мовних засобів. З цього починається етика спілкування.

У словнику лігнвістичних термінів вказано, що мовний етикет – це національно специфічні правила мовної поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і виразів, що рекомендуються для використання в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співрозмовником, зокрема під час привітання, знайомства, звернення до співрозмовника, висловлення подяки, прощання тощо. Кожна ситуація обслуговується в українській мові групою висловлень, які нерідко утворюють синонімічні ряди: добрий день, здоровенькі були, будь ласка, прошу, до побачення, до зустрічі, прощавайте тощо.

Основні правила спілкування такі:

1. Будтьте завжди ввічливими, привітними й доброзичливими, з повагою ставтеся до співрозмовника.

2. Умійте слухати інших і ніколи не перебивайте.

3. Не бійтеся розпочинати розмову з незнайомими людьми, але не будьте нав’язливими.

4. Говоріть (пишіть) про те, що може зацікавити слухачів (читачів), враховуйте їх вік, характер, інтереси.

5. Не завдавайте людям шкоди словом. Не ображайте, не говоріть неприємного іншим, не виявляйте своєї неповаги, не вживайте грубих слів.

6. Намагайтеся ввічливо попросити і ввічливо відмовити, не образивши людину своєю відмовою.

7. Використовуйте в спілкуванні звертання і ввічливі слова: будь ласка, вибачте, не ображайтесь, чи не могли б ви, на жаль тощо, слідкуйте за культурою мовлення.

8. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було для людей корисним і приємним, вмійте допомагати людям словом і ділом.

Однією з найважливіших форм привернення уваги, встановлення контакту зі співрозмовником є звертання. Українська мова протягом століть виробила цілий ряд звертань, які задовольняють потреби мовця в найрізноманітніших ситуаціях спілкування.

При звертанні до незнайомих осіб чи в офіційній обстановці використовують:

Дорогі друзі! Дорогий друже!Панове! Пане! Пані! Вельмишановні пані та панове! Добродії! Добродію! Добродійко! Товаріші! Громадяни! Громадянине! Громадянко! Пане капітане (капітан)! Шановна громадо! Шановне товариство! Шановні колеги! Господарю! Юначе! Дочко! Сину! Тату! Батьку! Бабо! Та ін. Лікарю! Сестро! Професоре! Діти! Учні! Хлопчики! Дівчатка!

У державній установі, на роботі: Петре! Миколо! Віро! Маріє Іванівно! Володимире Васильовичу!

Варто пам’ятати, що в українській мові звертання обов’язково повинно мати форму кличного відмінка.

Треба розмежовувати прикметники шановний, високошановний, глибокошановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий, щоб вони були щирими і точно виражали ставлення адресанта до адресата. Так, напр., під час захисту кваліфікаційної, дипломної чи магістерської роботи звичайно говорять: Глибокошановний голово екзаменаційної комісії! Шановні члени екзаменаційної комісії!

Добре вихована людина добиратиме форму звертання відповідно до характеру стосунків, ситуації і не допустиме фамільярності.

Етика спілкування висуває вимоги до вживання займенників ти і ви. Ти вживається при звертанні до рідних, друзів, колег і здебільшого інтимізує текст, а іноді принижує співрозмовника.

Сьогодні ти і ви – мовні засоби етики, вживати їх потрібно для досягнення доброго тону і стилю.

У наковому стилі (в лекціях, доповідях, наукових працях) використовують так звану «авторську множину»: ми вважаємо, нам вдалося виявити, як свідчать наші дослідження, ми зробили висновок тощо. Я створює враження самовихваляння, надмірної уваги до себе, а ми – залучає слухачів до активного сприйняття тексту.

Звертання до ділових партнерів на ви – необхідний інструмент підтримання нормальних службових відносин і трудової дисципліни в колективі та встановлення партнерських стосунків з клієнтами.

Вітання – один з найважливіших знаків мовленнєвого етикету. З вітання починається спілкування. Існує чимало слів вітання. Формули вітання тісно пов’язані з формулами побажання, оскільки найчастіше ми не лише вітаємо, але й проявляємо інтерес, підтримуємо встановлені відносини й контакти.

Добрий день! Доброго дня! Добридень! Здрастуйте! Здорові дудьте! Добрий ранок! Доброго ранку! Добраніч! На добраніч! Вітаю! Поздоровляю Вас! Зі святом Вас! На здоров’я! Моє шанування!

Після вітання найчастіше додають: Як живете? Як життя? Як справи?

У жодному випадку не варто казати: Здоров! Драстє! Прівєтік! – це просторічні кальки.

Прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім господаря, інших чоловіків і жінок у порядку, в якому вони сидять. Вибираючи вітальну формулу, потрібно зважати на час спілкування: ранок, день чи вечір.

Український мовленнєвий етикет має різноманітні формули прощання:

До побачення! Усього найкращого! Усього доброго! На все добре!До зустрічі! До завтра! Хай щастить вам! Бувайте! Бувайте здорові! Дозвольте відкланятися! Вибачте, мені час іти! На жаль, я поспішаю.

Прощаючись, за звичаєм, подають руку, а близьких людей, рідних – цілують.

Часто мовленнєвий етикет, культура спілкування впливають на поведінку співрозмовників більшою мірою, ніж предметний зміст мовлення. Етикетність спілкування полягає не тільки в нормативному застосуванні формул етикету в стандартних ситуаціях. Вона охоплює комунікативну поведінку людини загалом.Тому етикетність мовлення іноді називають куртуазністю людського спілкування.

Етикет спілкування – явище загальнолюдське, йому притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Напр., мовленнєвий етикет українців свідчить про їхню побожність, шану до батьків, до жінки, демократизм, емоційність, естетизм, делікатність тощо.

Стратегії ведення етикетної комунікації теж національно-культурно обумовлені. Так, українцю дивною видається заборона на розпитування про дружину, її здоров’я, успіхи, а також про дітей у розмові між чоловіками-адигами. Це є свідчення того, що східні слов’яни менше схильні, ніж на Заході та в деяких культурах Сходу, відокремлювати особисту сферу від суспільної.

Крім того, важливою складовою національної етикетизації спілкування є комунікативні табу, тобто мовні, тематичні та контактні заборони у спілкуванні.

Серед мовних табу найпоширенішими є заборони на вживання нецензурних та матірних слів. Але в різних культурах спостерігаються також заборони на вживання певних імен і термінів спорідненості.

Прикладом заборон тематичного табу є ситуація у черкесів: не можна три дні розпитувати гостя, хто він, звідки, куди йде, тощо: необхідно спершу надати йому почесті як гостю.

Отже, мовний етикет, попри наявність спільних структурних елементів у багатьох етносів (формули прощання, вітання, висловлювання співчуття тощо), має національно-культурну специфіку. Знання цієї специфіки – важлива складова комунікативної копметенції носія інших культурно-мовних традицій, необхідна умова успішної міжкультурної комунікації. (За Ф.С.Бацевич. Основи комунікативної лінгвістики.-К.,2004.)

Завдання 61. Визначити складові частини тексту завдання 61. Написати реферат. Назвати типові мовні конструкції для вступу, основної частини, висновку.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття літературної мови та мовної норми.

2. Мова та її функції. Мова і національна картина світу.

3. Мова і держава. Поняття офіційної та державної мови. Державотворча функція мови. Поняття престижу мови.

4. Особливості наукового та офіційно-ділового стилів.

5. Поняття про документ як вид писемного мовлення. Його реквізити.

6. Загальні правила оформлення документа. Типи документів.

7. Текст. Вимоги до тексту документа.

8. Лексичний рівень наукових і ділових текстів. Пароніми. Синоніми. Іншомовні слова у професійній мові. Канцеляризми і штампи.

9. Українська фразеологія.

10. Українська лексикографія. Типи словників.

11. Точність слововживання як ознака мови науки.

12. Стійкі словосполучення фахової мови і справочинства.

13. Застосування морфологічних засобів у мові професійного спрямування.

14. Іменник. Граматичні категорії відмінка, числа, роду.

15. Особливості вживання іменників – назв професій, звання, постійних занять.

16. Українські імена, імена по батькові та прізвища.

17. Передача слов’янських прізвищ українською мовою.

18. Ділове листування.

19. Прикметник. Стилістичні особливості вживання ступеньованих форм прикметника.

20. Числівник. Відмінювання.

21. Зв’язок іменника з числівником.

22. Творення і вживання дієприкметника. Особливості перекладу.

23. Дієприслівник. Вживання і творення.

24. Службові частини мови. Специфіка вживання прийменника “по” в українській мові.

25. Синтаксис мови професійного спрямування.

26. Мовна культура ділових партнерів. Мовний етикет.

27. Форми усного ділового спілкування.

28. Композиційна побудова виступу.

29. Ділова бесіда. Телефонна розмова.

30. Вербальні і невербальні засоби офіційної комунікації.

31. Національні особливості ділового спілкування.

32. Основні орфографічні правила (правопис м’якого знака, апострофа, подвоєння і подовження приголосних, правопис складних слів, перенос слова із рядка в рядок).

33. Чергування голосних.

34. Чергування приголосних.

35. Зміна приголосних при творенні слів за допомогою суфіксів - - ств(о), -ськ(ий), -ин(а).

36. Іншомовні слова, їх ознаки.

37. Правопис слів іншомовного походження.

38. Найпоширеніші види документів: заява, автобіографія, резюме, довідка, скарга, розписка, доручення, пояснювальна записка, доповідна записка тощо.

39. Мова і культура мовлення у житті професійного комунікатора.

40. Презентація як різновид публічного мовлення. Види презентацій.

41. Мовний, мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.

42. Кодифікація і стандартизація термінів.

43. План, тези, конспект, анотування і реферування як важливий засіб розумової комунікації праці.

44. Основні правила бібліографічного опису, оформлення покликань.

45. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.

46. «Мозковий штурм». Технологія проведення «мозкового штурму»

 

КОРОТКИЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ

ЮРИДИЧНИЙ СЛОВНИК