Вимоги до посади нотаріуса,його права та обов’язки.

Першоджерелом слова «нотаріус» є латинське «notarius» — писар, скорописець, секретар.Нотаріус — це посадова особа, наділена повноваженнями вчиняти нотаріальні дії, передбачені законом. При здійсненні нотаріальної діяльності нотаріус як особа, яка виконує делеговані їй державою функції, шляхом надання кваліфікованих юридичних порад забезпечує дотримання єдності інтересів громадян та держави. Водночас нотаріус несе відповідальність за вчинення нотаріальних дій відповідно до закону.

Враховуючи те, що нотаріальну діяльність здійснює уповноважена державою особа від імені держави, яка надала їй такі повно важення, закон встановлює досить жорсткі вимоги щодо допущення до професії нотаріуса, зазначені, зокрема, в ст. З Закону Україні «Про нотаріат»:

1. Нотаріусом може бути тільки громадянин України, тому втрата особою громадянства України або виїзд за межі Україні на постійне проживання є підставою анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

2. Нотаріус повинен мати вищу юридичну освіту та стаж роботи у сфері
права не менше трьох років,.

3. Майбутній нотаріус має пройти обов'язкове стажування протягом одного року у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю, що дозволяє підготувати нові кадри до практичної роботи.

4. Для визначення рівня професійної підготовки осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, наступним етапом є складання кваліфікаційного іспиту.

5. Після складання іспиту потрібно одержати свідоцтво і право на зайняття нотаріальною діяльністю, яке є підставою і призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

6. Особа, яка має намір розпочати нотаріальну діяльність, не повинна мати судимість. Винесення обвинувального вироку щодо нотаріуса також є підставою для анулювання свідоцтва і права на заняття нотаріальною діяльністю.

7. Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших
виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час. Таким чином забезпечується принцип незалежності і неупередженості нотаріуса, усувається можливість впливу інших осіб на виконання нотаріусом своїх прямих обов'язків. Законом передбачені винятки з цього правила (абз. З ст. 4 Закону України «Про нотаріат» які стосуються надання права нотаріусам складати проекти заяв, виготовляти копії документів і виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій та консультації правового характеру. Ці права безпосередньо стосуються компетенції нотаріуса і сприяють законному та об'єктивному вчиненню кожної конкретної нотаріальної дії.

Порівняння юридичного досвіду України і Голландії свідчить про неоднаковий підхід до вимог до осіб, які прагнуть займатися нотаріальною діяльністю. Цікаво, що Закон про нотаріат у Голландії діє вже понад 160 років (був прийнятий 1842 р.). Нотаріуси в Голландії призначаються на посаду королевою, але і державними службовцями. Нотаріус займає посаду довічно, проте може бути відправлений у відставку з підстав, вказаних у законі. Кандидат в нотаріуси повинен мати ступінь магістра права, причому в університетах існують програми з нотаріального права та відділи нотаріального права на юридичних факультетах. Крім того, кандидат три роки працює в якості помічника нотаріуса.

В Італії професія нотаріуса належить до переліку так званих «захищених професій», що передбачає занесення в особливі реєстри, проведення контролю при допуску до них, контролю їх організації і здійснення. Заняття «захищеною професією» без дотримання всіх умов є незаконним і тягне за собою кримінальну відповідальність.Праця нотаріуса в Італії стоїть на першому місці серед усіх «захищених вільних професій» через своє особливе значення для суспільства. Нотаріус у системі вільного нотаріату є гарантом правового захисту і законності, компетентним і неупередженим радником сторін, він запобігає порушенням закону, спорам і розбіжностям, є помічником держави у зборі податків.

Слід відзначити, що в англо-саксонській правовій системі в багатьох випадках не існує нотаріату як окремого виду діяльності або діяльність нотаріуса суміщається з адвокатською. У Сполучених Штатах Америки взагалі не існує окремої професії, ідентичної європейському нотаріусу. Американський термін не має нічого спільного з нотаріатом у нашому розумінні. Ця особа не засвідчує правильності фактів, що містяться в документі, а всього лише свідчить, що саме та чи інша особа підписала документ. Секретар у американському суді, який приводить свідків до присяги та веде запис свідчень, теж вважається нотаріусом. Більшість нотаріусів — секретарі у юридичних фірмах, судах, банках та страхових компаніях. На відміну від цього професійним і досвідченим юристом, що володіє широкими повноваженнями, є цивільний нотаріус штату Флорида. У 1998 році штат Флорида, прагнучи до розвитку міжнародних відносин і зв'язків, почав створення системи цивільного нотаріату, ґрунтуючись на досвіді європейських держав. Цивільний нотаріус Флориди — це професійний юрист, що практикує як мінімум 5 років і має відповідну репутацію. Для того щоб одержати статус цивільного нотаріуса Флориди, необхідно успішно скласти комплексний державний іспит і одержати призначення державного департаменту.

В Польщі нотаріуса призначає міністр юстиції за заявою заінтересованої особи та за рекомендацією регіональної ради нотаріальної палати. Нотаріусом може бути громадянин Польщі, не молодший 26 років, який має вищу юридичну освіту, пройшов нотаріальне стажування, склав нотаріальний іспит та працює помічником нотаріуса не менше двох років. Винятки встановлені для професорів юриспруденції, суддів, прокурорів та адвокат які працювали на займаній посаді не менше трьох років.

Обов'язком польського нотаріуса є участь у заходах загально-національної Нотаріальної ради та регіональних нотаріальних палат. До компетенції нотаріальної палати входить надання характеристики — рекомендації щодо претендента на посаду нотаріуса, нагляд за виконанням нотаріусами своїх обов'язків, організація навчання стажистів нотаріуса та ін. Контроль за діяльністю нотаріуса здійснюють органи нотаріального самоврядування, міністерство юстиції через президентів апеляційних судів.