Порядок видачі свідоцтв про право назайняття нотаріальною діяльністю і підстави для його аналювання.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю —це документ, що видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату або Вищої кваліфікаційної комісії про допуск до нотаріальної діяльності та є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

Порядок видачі свідоцтв на право зайняття нотаріальною діяльністю регулюється Наказом Міністерства юстиції України від24.06.2009 Про порядок видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - свідоцтво) може бути видане громадянину України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та склав кваліфікаційний іспит. Свідоцтво видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції Республіки Крим, обласному, Київському та Севастопольському управліннях юстиції, а у випадку успішного складання особою повторного іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України — на підставі її рішення.

За видачу свідоцтва необхідно внести відповідну плату на рахунок Міністерства юстиції України. Розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або для реєстрації приватної нотаріальної діяльності.Свідоцтво видається Міністерством юстиції України на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, а у випадку успішного складання особою іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України - на підставі її рішення.

Для одержання свідоцтва до Міністерства юстиції України подаються такі документи:1)подання управління юстиції про видачу свідоцтва (у разі складання іспиту кваліфікаційній комісії нотаріату при управлінні юстиції);2)заява про видачу свідоцтва з відміткою уповноваженої особи управління юстиції або Міністерства юстиції України щодо встановлення особи заявника;3)витяг з протоколу засідання кваліфікаційної комісії нотаріату або рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату;4)документ про внесення плати за видачу свідоцтва (квитанція, видана банком, або платіжне доручення з відміткою банку);5)копія довідки про відсутність судимості; копія диплома про повну вищу юридичну освіту;6)копія трудової книжки;7)ксерокопія паспорта відповідних сторінок, які містять відомості про прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання.Дані документи подаються управлінням юстиції до Міністерства юстиції України в дводенний строк з моменту їх надходження до управління юстиції.У разі складання особою іспиту Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату документи подаються особисто до Міністерства юстиції України.Документи щодо видачі свідоцтва розглядаються протягом п'ятнадцяти днів з дня їх надходження.

За результатами розгляду документів приймається рішення:1)про видачу свідоцтва;2)про залишення документів без розгляду;3)про відмову у видачі свідоцтва.У разі надання повного комплекта документів, та відповідності їх законодавству готується висновок про видачу свідоцтва, який є підставою для підготовки проекту наказу про видачу такого свідоцтва.Наказ підписується Міністром юстиції України.На підставі наказу видається свідоцтво, яке підписується Міністром юстиції України за встановленою формою.Свідоцтво реєструється в Журналі реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю.У випадках видачі свідоцтва на підставі подання управління юстиції свідоцтво направляється рекомендованою поштою в дводенний строк до управління юстиції. У разі видачі свідоцтва на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату свідоцтво видається особисто особі або її представнику за довіреністю. Відмова у видачі свідоцтва можлива в тих випадках, коли на момент звернення із заявою виникли обставини, які взагалі перешкоджають видачі свідоцтва, а усунути їх не можна. У Положенні про порядок видачі свідоцтва наведено підстави, що дають можливість застосування цього повноваження, зокрема:

—втрата особою громадянства України;

—винесення щодо цієї особи обвинувального вироку, який набрав чинності;

—винесення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;

—винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, визнання її недієздатною.

У разі втрати або пошкодження свідоцтва,а також у разі необхідності внесення до ньго виправлень видається повторне свідоцтво. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії нотаріату.Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня її одержання. За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України відповідно до ст..12 ЗУ «Про нотаріат»: 1) з власної ініціативи нотаріуса; 2) за поданням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса
примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану
здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; з) знищення нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або
окремих документів. Анульоване свідоцтво підлягає поверненню до Міністерства юстиції України. Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його одержання.

Професійна етика нотаріуса.

Право, законність — це інститути соціального життя, що тісно пов'язані з суспільною мораллю, вони втілюють її ідеали та принципи. Втілення в життя правових норм багато у чому залежить від моральної озброєності нотаріусів, від дотримання ними вимог професійної етики.

Останнім часом дедалі актуальнішим стає питання етики нотаріуса. У зв'язку з цим слід згадати ім'я професора Горшенєва В.М., який повноправно вважається засновником науки «Юридична деонтологія». Ще у 1988 р. було опубліковано авторським колективом за його участю навчальний посібник, де послідовно викладено предмет, функції нової науки, принципи та її роль у системі юридичних знань. Горшенєв В.М. зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційні вимоги до юриста, розглянувши професію юриста за такими аспектами: а) юрист як особа; б) юрист як політичний діяч; в) юрист як спеціаліст; г) юрист як носій високих моральних якостей; д) естетична культура юриста.

Діяльність нотаріуса вирізняється серед інших цілою низкою специфічних властивостей, зумовлених роллю, яку вони відіграють у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян є змістом повсякденної діяльності нотаріусів і разом з тим — їхнім професійним обов'язком. Саме висококваліфіковані нотаріуси, які мають високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долі людей, здатні ефективно впливати на зміцнення законності та правопорядку в державі. Необхідність виконання нотаріусами цих важливих завдань ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей. Таким чином, етика нотаріуса охоплює одночасно і загальні моральні принципи, і особливі вимоги, властиві цій професії.

Так, важливою умовою кваліфікованого здійснення нотаріусами своїх професійних обов'язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності загальних моральних принципів. Моральні принципи об'єднують та систематизують всю моральну діяльність, виступають фактором стабільності, визначають головну лінію поведінки.

Насамперед нотаріус має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує, будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому йому мають бути притаманні такі риси, як висока порядність, чесність, безкорисливість, об'єктивність, прагнення до самовдосконалення. Характерною ознакою відданості нотаріуса своїй справі є загострене почуття справедливості. Це передусім означає небайдужість до проблем інших людей, оскільки, на відміну від інших громадян, нотаріус як правозахисник спроможний активно й ефективно допомагати людям у захисті їхніх прав та інтересів.

Окремо слід назвати принципи гуманізму, демократизму, законності в роботі нотаріуса. Суть цих принципів у сфері юридичної діяльності означає:

— сприйняття людини як вищої цінності;

— забезпечення свободи та захисту гідності особи, права на щастя, на духовний розвиток;

— повага до особистих якостей;

— рівне ставлення та повага до чоловіка та жінки, повага до ідеалів людини, вікових, національних та інших ознак, політичних поглядів тощо.

Ще одною специфічною рисою діяльності нотаріуса є повсякденне зіткнення з найрізноманітнішими життєвими ситуаціями, що вимагає знання психології, комунікативність, вміння розібратись у складних обставинах, дохідливо і переконливо роз'яснити суть та наслідки вчинюваних нотаріальних дій. З іншого боку, відповідальність посади нотаріуса містить у собі потенційну небезпеку професійної деградації, що виявляється в бюрократизмі, формалізмі, втраті самоконтролю, безвідповідального ставлення до справи, проявів грубості, нелюдяності, породжує серед громадян недоброзичливе ставлення, недовіру до юристів узагалі. Поведінка нотаріуса ж відіграє важливу роль, бо це стосується престижу та авторитету його професії.

Відповідно до Кодексу професійної етики нотаріусів України,який набув чинності з 1 січня 2008 року(стаття 6) нотаріус має дотримуватися наступних морально-етичних зобов’язань:

1)захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону;

2)сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість;

3)не вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду честі та гідності професії нотаріуса;

4)ставитися до колег по юридичній професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва;

5)підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством;

6)постійно підвищувати свій професійний рівень, технічну компетентність, вивчати діюче законодавство і нотаріальну практику;

7)зберігати професійну таємницю;

8)нести повну особисту і майнову відповідальність за дотримання вимог законодавства;

9)забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.

А також нотаріус при виконанні професійних обов’язків не повинен допускати:

1)порушення без поважних причин встановленого режиму роботи нотаріальної контори, вимог до приміщення і технічного оснащення нотаріальної контори;

2)необґрунтованої відмови у виїзді до осіб, які звернулися по вчинення нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством;

3)відсутності на робочому місці у нотаріальній конторі без поважних причин;

передачі функцій зі вчинення нотаріальних дій співробітникам нотаріальної контори, а також щодо виконання технічних робіт, підготовці проектів документів, виготовленню оригіналів і копій, розмноження документів іншим особам, крім співробітників нотаріальної контори;

4)здійснення прийому відвідувачів у нетверезому стані, паління під час прийому без згоди відвідувачів чи інших проявів неповажного ставлення до осіб, з якими нотаріусові доводиться взаємодіяти в процесі своєї професійної діяльності.

Нотаріус зобов'язаний усувати наслідки порушення ним правил сумлінної поведінки, у тому числі вживати заходів з відновлення громадської довіри.