Мета й завдання вивчення дисципліни

Мета й завдання вивчення дисципліни

„Нотаріат України”

Мета вивчення дисципліни

На сучасному етапі розвитку суспільства в системі органів які здійснюють правоохоронну функцію важливе місце належить нотаріату. Його роль, значення, авторитет невпинно зростають із розвитком нашої державності, що зумовлюється новими економічними відносинами, виникненням приватної власності на засоби виробництва, на землю. Особливо це стосується підприємницької діяльності, пов’язаної з оформленням і реєстрацією договорів, створенням різних форм власності та угод щодо цієї власності. Це спричинило виникнення великої кількості угод, раніше не відомих нашому законодавству, ускладнило їх посвідчення. Відтак виникла потреба в детальному подальшому регулюванні нотаріальних дій, підвищенні кваліфікації нотаріусів та їхньої відповідальності - адже саме від якості роботи нотаріальних органів залежить правильне функціонування цивільного обороту в господарстві, ефективність захисту майнових прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Саме тому останнім часом науковці приділяють нотаріату де дальше більше уваги. Розвивається наука про нотаріат. Більшого визнання та поглиблення набуває теорія нотаріального процесу, а тому сьогодні вкрай необхідним є вивчення в юридичних закладах навчальної дисципліни „Нотаріат України” для підготовки фахівців у галузі нотаріальної практики.

Засвоївши дисципліну „Нотаріат України” студент повинен

Знати:

- законодавство, яке регулює нотаріальне провадження;

- вивчити систему та компетенцію нотаріальних органів;

- засвоїти поняття та принципи нотаріального процесу;

- засвоїти перелік, підстави, порядок та правове регулювання вчинення окремих нотаріальних дій.

-

Завдання лекційних занять

Мета проведення лекцій полягає в ознайомленні студентів з основними питаннями нотаріального процесу, а також викладення у відповідності з програмою та робочим планом основних питань дисципліни „Нотаріат України” і ознайомлення з правовою базою, що регулює дане питання.

Завдання проведення практичних занять

Метою проведення практичних занять є ознайомити студентів з

- професією нотаріуса,

- з системою та компетенцією нотаріальних органів

- перевірити вивчення студентами законів та підзаконних актів які регулюють нотаріальний процес.

- панувати нотаріальне діловодство

- навчитися самостійно складати ноті альні документи.

 

3. Програма з дисципліни „Нотаріат України”

Змістовий модуль 1. Поняття, система і функції нотаріату України. Предмет, система і джерела нотаріального процесуального права. Організаційна побудова нотаріату України. Приватна нотаріальна діяльність. Нотаріус. Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення ними нотаріальних дій. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.

Тема 1. Поняття, завдання і функції нотаріату України. Предмет, система і джерела нотаріального процесуального права

Поняття, завдання і функції. Предмет і система нотаріального процесуального права. Джерела нотаріального процесуального права. Принципи нотаріального процесуального права.

Тема 2. Державні нотаріальні контори і нотаріальні архіви.

Організація роботи державних нотаріальних контор. Оплата вчинюваних нотаріальних дій. Державні нотаріальні архіви. Кваліфікаційні комісії нотаріату.

Тема 3. Приватна нотаріальна діяльність.

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності. Права та обов’язки нотаріуса. Присяга нотаріуса. Припинення приватної нотаріальної діяльності.

Тема 4. Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення ними нотаріальних дій.

Нотаріальні дії що вчиняються в державних нотаріальних конторах. Нотаріальні дії що вчиняються в державних нотаріальних архівах. Нотаріальні дії що вчиняються приватним нотаріусом..Нотаріальні дії що вчиняються консульськими та дипломатичними установами України. Заповіти і доручення прирівнювані до нотаріально посвідчуваних.

Тема 5. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.

. Місце та строки вчинених нотаріальних дій. Нотаріальне діловодство. Оскарження нотаріальних дій або відмова від їх вчинення.

Тема 6. Посвідчення нотаріальних угод.

Загальні правила посвідчення нотаріальних угод. Посвідчення договору застави. Посвідчення угод про відчуження нерухомого майна.

 

Змістовий модуль 2. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Видача свідоцтва про право на спадщину. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлових будинків із прилюдних торгів. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Засвідчення достовірності копій документів і виписок із них, справжності підписів і правильності перекладу. Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів. Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання.

Тема 7.Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна

Охорона спадкового майна. Опис майна і передача його на зберігання. Винагорода за зберігання спадкового майна. Видача грошових сім із спадкового майна і припинення охорони спадкового майна.

Тема 8. Видача свідоцтва про право на спадщину. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлових будинків із прилюдних торгів.

Поняття права спадкування та його предмет. Правова природа свідоцтва про право на спадщину. Місце та строки видачі свідоцтва про право на спадщину. Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Видача свідоцтва на підставі спільної заяви. Видач свідоцтва в разі смерті одного з подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлового будинку з прилюдних торгів.

Тема 9. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Засвідчення достовірності копій документів і виписок із них, справжності підписів і правильності перекладу

Поняття і значення заборони на відчуження нерухомого майна. Підстави накладення заборон. Процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Поняття і умови засвідчення достовірності копій документів та виписок із них, і процесуальний порядок такого засвідчення. Поняття, умови та процесуальний порядок засвідчення правильності підпису на документах та правильності перекладу з однієї мови на іншу.

Тема 10. Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів.

Посвідчення факту, що громадянин є живим. Посвідчення факту перебування громадянина в певному місці. Посвідчення тотожності громадянина з особою зображеною на фотокартці. Значення, мета, умови та процесуальний порядок передачі заяв від одних осіб до інших. Суть, значення та процесуальний порядок прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів.

Тема 11.Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання.

Поняття та значення вчинення виконавчих написів. Умови та процесуальний порядок вчинення виконавчого напису. Процесуальний порядок стягнення по виконавчому напису.

Значення, мета та процесуальний порядок прийняття документів на зберігання.

4. Структура залікового кредиту дисципліни “Нотаріат України”

Денна форма навчання

 

	Денна форма навчання	Заочна форма навчання
Лекції	Практ зан.	Сам. Роб.	Інд. роб.	Лекції	Практ зан.	Сам. роб.
Змістовий модуль 1. Поняття, система і функції нотаріату України. Поняття, організація роботи, реєстрація, права та обов’язки державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів. Приватна нотаріальна діяльність. Загальні правила вчинення нотаріальних дій та посвідчення нотаріальних угод.
Тема 1. Поняття, завдання і функції нотаріату України. Предмет, система і джерела нотаріального процесуального права
Тема 2. Державні нотаріальні контори і нотаріальні архіви.
Тема 3. Приватна нотаріальна діяльність.
Тема 4 Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення ними нотаріальних дій.
Тема 5. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.
Тема 6.Посвідчення нотаріальних угод.
Змістовий модуль 2. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Видача свідоцтва про право на спадщину. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлових будинків із прилюдних торгів. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Засвідчення достовірності копій документів і виписок із них, справжності підписів і правильності перекладу. Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів. Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання
Тема 7.Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна
Тема 8. Видача свідоцтва про право на спадщину. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлових будинків із прилюдних торгів.
Тема 9. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Засвідчення достовірності копій документів і виписок із них, справжності підписів і правильності перекладу
Тема 10 Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів
Тема 11. Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання.
Всього

 

 

1. Тематика практичних занять

Змістовий модуль 1. Поняття, система і функції нотаріату України. Поняття, організація роботи, реєстрація, права та обов’язки державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів. Приватна нотаріальна діяльність. Загальні правила вчинення нотаріальних дій та посвідчення нотаріальних угод.

 

Тема 1. Поняття, завдання і функції нотаріату України. Предмет, система і джерела нотаріального процесуального права. Державні нотаріальні контори і нотаріальні архіви. Приватна нотаріальна діяльність.

Змістовий модуль 2. Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Видача свідоцтва про право на спадщину. Видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про придбання житлових будинків із прилюдних торгів. Накладення заборони на відчуження нерухомого майна. Засвідчення достовірності копій документів і виписок із них, справжності підписів і правильності перекладу. Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів. Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання.

Тема 6. Посвідчення безспірних юридичних фактів. Передача заяв громадян підприємств, установ та організацій. Прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів. Вчинення виконавчих написів. Прийняття документів на зберігання.

Посвідчення факту, що громадянин є живим. Посвідчення факту перебування громадянина в певному місці. Посвідчення тотожності громадянина з особою зображеною на фотокартці. Значення, мета, умови та процесуальний порядок передачі заяв від одних осіб до інших. Суть, значення та процесуальний порядок прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів.

Поняття та значення вчинення виконавчих написів. Умови та процесуальний порядок вчинення виконавчого напису. Процесуальний порядок стягнення по виконавчому напису.

Значення, мета та процесуальний порядок прийняття документів на зберігання.

 

1. Тематика самостійної роботи студента

1. Предмет, система та джерела нотаріального права

2. Правове регулювання організації державних нотаріальних контор та оплати вчинюваних нотаріальних дій.

3. Права та обов’язки нотаріуса.

4. Правове регулювання реєстрації та припинення приватної нотаріальної діяльності.

5. Порядок та правове регулювання вчинення нотаріальних дій.

6. Правова природа свідоцтва про право на спадщину, місце, строки та порядок видачі такого свідоцтва.

7. Підстави і процесуальний порядок накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

8. Порядок та підстави видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

9. Підстави та правове регулювання охорони спадкового майна та її припинення.

10. Процесуальний порядок прийняття документів на зберігання.

11. Процесуальний порядок та правове регулювання стягнення по виконавчому напису.

12. Поняття і умови засвідчення справжності підпису на документах.

13. Кваліфікаційні комісії нотаріату.

14. Організація та діяльність Української нотаріальної палати.

15. Правове регулювання заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Складання тестових завдань.

Завершене ІНДЗ подається у роздрукованому варіанті викладачу, який читає лекційний курс та приймає екзамен з даної дисципліни не пізніше, ніж за 2 тижні до заліку.

Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Методи навчання

У навчальному процесі застосовуються лекції; практичні заняття; індивідуальні заняття; самостійна робота; виконання ІНДЗ.

9. Методи оцінювання

У процесі вивчення дисципліни „Нотаріат України” використовуються наступні методи оцінювання навчальної роботи студента:

- поточне тестування та опитування;

- підсумкове тестування по кожному змістовому модулю;

- ректорська контрольна робота;

- оцінювання виконання ІНДЗ;

Підсумковий бал (за 100-бальною шкалою) з дисципліни "Нотаріат України" визначається як середньозважена величина, в залежності від питомої ваги кожної складової залікового кредиту:

(%)

Заліковий модуль 1	Заліковий модуль 2	Заліковий модуль 3	Разом
Ректорська контрольна робота	Підсумкова оцінка за ІНДЗ
30%	40%	30%	100%
6 тиждень	10 тиждень	12 тиждень

Шкала оцінювання

За шкалою Університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
90-100	відмінно	А (відмінно)
85-89	добре	В (дуже добре)
75-84	С (добре)
65-74	задовільно	D (задовільно)
60-64	Е (достатньо)
35-59	незадовільно	FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1-34	F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

 

 

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. К. 1996.

2. Цивільний кодекс України.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.

4. Закон України “Про нотаріат”. 12. 02. 1993. (зм. 24. 03. 98.) ВВР. 1993 №39.

5. Інструкція “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”. Затверджена Мінюстом України 18. 06. 1994.

6. Положення про вищу кваліфікаційну комісію нотаріату. Затверджене ПКМ від 24. 02. 1994.

7. Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату. Затверджено наказом Мінюсту України від 28. 12. 1993.

8. Положення про порядок видачі свідоцтва на право займатися нотаріальною діяльністю. Затверджено наказом Мінюсту України – 20. 01. 1994.

9. Положення про порядок реєстрації нотаріальної діяльності.

Затверджено наказом Мінюсту України від 04. 03. 1994.

10. Порядок посвідчення договорів відчуження земельних ділянок та права на земельну частку (пай) посвідченого сертифікатом. Затверджено Наказом Мінюсту України та Держкомзему України від 06. 06. 1996. (зм. 01. 06. 1996).

11. Порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених. Затверджено ПКМ України від 15. 06. 1994.

12. Правила ведення нотаріального діловодства. Затверджено наказом Мінюсту України 03. 02. 1994.

1. Положення про державний нотаріальний архів. Затверджено наказом Мінюсту України від 07. 02. 1994.

2. Про розмір оплати про видачу свідоцтва на право займатися нотаріальною діяльністю. ПКМ від 22. 02. 1994. (зм. 16. 10. 1998).

3. Рекомендації з окремих питань організації та проведення стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю. Мінюст – 4. 02. 1994.

4. Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна. Затверджено ПКМ України від 22. 12. 1997.

5. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Затверджено ПКМ України від 24. 06. 1999.

6. Про впорядкування справляння оплати за вчинення нотаріальних дій. УП України 10. 07. 1998. Порядок Укладення шлюбного контракту. Затверджено ПКМ України 16. 06. 1993.

 

 

Список рекомендованої літератури:

 

Основна література:

1 Єрух A.M., Козьяков Ю.М., Круковес Н.В. Довідник нотаріуса. — Вип. 1—4. — К., 2000

2 Єфіменко Л.В. Правове регулювання нотаріальної діяльності має зазнати змін // Бюлетень Міністерства юсти­ції України. — 2003. — № 1. — С. 74—79

3 Нотаріат в Україні: Підручник / за ред. В.В. Комарова. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320с.

Додаткова література:

1. Гулєвська Г. Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання нотаріальною діяльністю та пріоритети запо­зичення в Україні // Підприємництво, господарство і пра­во. — 2003. — № 7. — С. 57—61

2. Доброльожа В. Нотаріальна практика в аспекті нового Земельного кодексу України // Нотаріат для вас. — 2002. — Червень (№ 6). — С. 4—6

4. Жеффре А. Тальпіс. Нотаріат у світі загальносвітових глобальних процесів // Нотаріат для вас. — 2002. — ли­пень—серпень (№ 7). — С. 5—9

5. Комаров В.В., Баранкова В.В. Законодавство про нота­ріат: очікувані зміни // Право України. — 2003. — № 11. — С. 60—64

6. Комаров В.В., Баранкова В.В. Нотариат и нотариаль­ный процесе: Учебник. — Харьков, 1999

7. Комаров В.В., Котенко В.Д. Нотаріат (нотаріальні дії). — X.: Укр. юрид. академія, 1992. — 25 с.

8. Круковес Н. Нотаріальна форма угоди // Урядовий кур'єр. — 2003. — 24 квітня (№ 77). — С. 16

9. Круковес Н. Перспективи розвитку законодавства про нотаріат: погляди не завжди збігаються // Юридичний вісник України. — 2003. — 2—8 серпня (№ 31). — С. 7

10. Лешенко М.О., Козьяков Ю.М. Нотаріальне оформ­лення цивільно-правових документів. — К., 1999. — 399 с.

11. Марценишин Д. Нотаріальне оформлення операцій з нерухомістю// Пенсійний кур'єр. — 2005. — 11 лютого (№ 6). — С. 10

12. Ніколаєва Т. Вексель: від опротестування до виконав­чого документа (Протест нотаріуса та вчинення виконавчо­го напису на веселі) // Юридичний вісник України. — 2001. — 20—26 жовтня (№ 42). — С. 13

13. Нотаріальне оформлення цивільно-правових доку­ментів: Зразки, роз'яснення, нормативні акти. — К., 1999. — 400 с.

14. Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г. Нотаріат в Укра­їні. — К., 2001. — 528 с.

15. Саєнко О. Депозитні операції нотаріусів (проблеми та перспективи) // Право України. — 2003. — № 3. — С. 100—102

16. Саєнко О. Реалізація права власності на землю: окре­мі проблеми нотаріату // Право України. — 2003. — № 5. — С. 94—96

17. Сидоров І. Деякі питання вчинення нотаріусами ви­конавчих написів на опротестованих векселях // Підприєм­ництво, господарство і право. — 2002. — №11. — С. 35—37

18. Семаков Г.С., Кондракова С.П. Нотаріат в Україні. — К., 2001. — 120 с.

19. Слінько С.В. Зразки нотаріальних документів. — Харків, 1999. — 304 с.

20. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. — К., 2001. — 478 с.

21. Фурса С.Я. Нотаріальний процес: Теоретичні осно­ви. — К., 2002. — 320 с.

22. Шевченко О.М., Дмітрієва Н.П. Реформування зако­нодавства України про нотаріат // Влада. Людина. За­кон. — 2003. — № 1. — С. 123—124.

 

 

ТЕМИ ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ “НОТАРІАТ УКРАЇНИ”

Тема 4. Нотаріус.

1. Вимоги до посади нотаріуса, його права та обов’язки.

2. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади нотаріуса.

3. Стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

4. Кваліфікаційна комісія нотаріату, її склад і повноваження. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату.

5. Порядок видачі свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю і підстави для його анулювання.

6. Професійна етика нотаріуса.

7. Нотаріальне діловодство і звітність.

Література

1. В.В. Комарова. Нотаріат в Україні. Підручник. Київ. Юрінком. Інтер. 2006 р.

2. Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням: Наказ Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 р. № 36/5 // Офіційний вісник України.-1998.-№25.- Ст.156

3. Про затвердження Методичних вказівок щодо проведення перевірок законності виконання приватними нотаріусами своїх службових обов'язків: Наказ міністра юстиції України від 4 січня 1998 р. № 2/5 // Єрух А.М. Круковес Н.В Козьяков Ю.М. Довідник нотаріуса.Вип.3.Нормативні документи.-К.: Видавництво Істина.-2001.- 448с

4. Зростає кількість приватних нотаріусів і довіра до них // Нотар.-2001.-№ 6.-с. 4-5

5. Закон України „Про нотаріат” № 3425-XII від 2 вересня 1993 року// Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст.383.

6. НаказМіністерства юстиції України „Про запровадження гербових печаток приватнихнотаріусів” № 5/5 від 25 січня 1999 р. // "Довідник нотаріуса", №4, 2002 р.

7. Положенняпро порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затверджене наказом Міністерства юстиціїУкраїни № 10/5 від 4 березня 1994 р.

8. Цивільний процесуальний кодекс України від 1 вересня 2005 р.

9. Цивільний кодекс України від 1 січня 2004 р.

 

Тема 4: Нотаріус

Професійна етика нотаріуса.

Професійна етика нотаріуса.

Право, законність — це інститути соціального життя, що тісно пов'язані з суспільною мораллю, вони втілюють її ідеали та принципи. Втілення в життя правових норм багато у чому залежить від моральної озброєності нотаріусів, від дотримання ними вимог професійної етики.

Останнім часом дедалі актуальнішим стає питання етики нотаріуса. У зв'язку з цим слід згадати ім'я професора Горшенєва В.М., який повноправно вважається засновником науки «Юридична деонтологія». Ще у 1988 р. було опубліковано авторським колективом за його участю навчальний посібник, де послідовно викладено предмет, функції нової науки, принципи та її роль у системі юридичних знань. Горшенєв В.М. зробив спробу узагальнити всю інформацію про кваліфікаційні вимоги до юриста, розглянувши професію юриста за такими аспектами: а) юрист як особа; б) юрист як політичний діяч; в) юрист як спеціаліст; г) юрист як носій високих моральних якостей; д) естетична культура юриста.

Діяльність нотаріуса вирізняється серед інших цілою низкою специфічних властивостей, зумовлених роллю, яку вони відіграють у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян є змістом повсякденної діяльності нотаріусів і разом з тим — їхнім професійним обов'язком. Саме висококваліфіковані нотаріуси, які мають високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долі людей, здатні ефективно впливати на зміцнення законності та правопорядку в державі. Необхідність виконання нотаріусами цих важливих завдань ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей. Таким чином, етика нотаріуса охоплює одночасно і загальні моральні принципи, і особливі вимоги, властиві цій професії.

Так, важливою умовою кваліфікованого здійснення нотаріусами своїх професійних обов'язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності загальних моральних принципів. Моральні принципи об'єднують та систематизують всю моральну діяльність, виступають фактором стабільності, визначають головну лінію поведінки.

Насамперед нотаріус має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує, будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому йому мають бути притаманні такі риси, як висока порядність, чесність, безкорисливість, об'єктивність, прагнення до самовдосконалення. Характерною ознакою відданості нотаріуса своїй справі є загострене почуття справедливості. Це передусім означає небайдужість до проблем інших людей, оскільки, на відміну від інших громадян, нотаріус як правозахисник спроможний активно й ефективно допомагати людям у захисті їхніх прав та інтересів.

Окремо слід назвати принципи гуманізму, демократизму, законності в роботі нотаріуса. Суть цих принципів у сфері юридичної діяльності означає:

— сприйняття людини як вищої цінності;

— забезпечення свободи та захисту гідності особи, права на щастя, на духовний розвиток;

— повага до особистих якостей;

— рівне ставлення та повага до чоловіка та жінки, повага до ідеалів людини, вікових, національних та інших ознак, політичних поглядів тощо.

Ще одною специфічною рисою діяльності нотаріуса є повсякденне зіткнення з найрізноманітнішими життєвими ситуаціями, що вимагає знання психології, комунікативність, вміння розібратись у складних обставинах, дохідливо і переконливо роз'яснити суть та наслідки вчинюваних нотаріальних дій. З іншого боку, відповідальність посади нотаріуса містить у собі потенційну небезпеку професійної деградації, що виявляється в бюрократизмі, формалізмі, втраті самоконтролю, безвідповідального ставлення до справи, проявів грубості, нелюдяності, породжує серед громадян недоброзичливе ставлення, недовіру до юристів узагалі. Поведінка нотаріуса ж відіграє важливу роль, бо це стосується престижу та авторитету його професії.

Відповідно до Кодексу професійної етики нотаріусів України,який набув чинності з 1 січня 2008 року(стаття 6) нотаріус має дотримуватися наступних морально-етичних зобов’язань:

1)захищати інтереси людини, суспільства і держави, дотримуватися вимог закону;

2)сприяти утвердженню в суспільстві віри у закон і справедливість;

3)не вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду честі та гідності професії нотаріуса;

4)ставитися до колег по юридичній професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва;

5)підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством;

6)постійно підвищувати свій професійний рівень, технічну компетентність, вивчати діюче законодавство і нотаріальну практику;

7)зберігати професійну таємницю;

8)нести повну особисту і майнову відповідальність за дотримання вимог законодавства;

9)забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.

А також нотаріус при виконанні професійних обов’язків не повинен допускати:

1)порушення без поважних причин встановленого режиму роботи нотаріальної контори, вимог до приміщення і технічного оснащення нотаріальної контори;

2)необґрунтованої відмови у виїзді до осіб, які звернулися по вчинення нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством;

3)відсутності на робочому місці у нотаріальній конторі без поважних причин;

передачі функцій зі вчинення нотаріальних дій співробітникам нотаріальної контори, а також щодо виконання технічних робіт, підготовці проектів документів, виготовленню оригіналів і копій, розмноження документів іншим особам, крім співробітників нотаріальної контори;

4)здійснення прийому відвідувачів у нетверезому стані, паління під час прийому без згоди відвідувачів чи інших проявів неповажного ставлення до осіб, з якими нотаріусові доводиться взаємодіяти в процесі своєї професійної діяльності.

Нотаріус зобов'язаний усувати наслідки порушення ним правил сумлінної поведінки, у тому числі вживати заходів з відновлення громадської довіри.

План

Вступ

Висновки

Список використаних джерел

 

Посвідчення доручень.

 

Посвідчення доручень

Однією з нотаріальних дій, які найчастіше трапляються в нотарі альній практиці, є посвідчення доручень. Відповідно до ст. 64 ЦК України доручення — це письмове упов новаження, що видається однією особою іншій особі для представниц тва перед третіми особами. Чинне законодавство містить перелік доручень, для яких встанов лено обов’язкову нотаріальну форму. У ст. 65 ЦК України визначено, що довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, приватних та інших гро мадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена. Згідно зі ст. 68 ЦК України доручення, видані у порядку передоручення, по винні бути посвідчені нотаріально. За бажанням особи, яка звертаєть ся до нотаріуса, у нотаріальному порядку може бути посвідчене будь яке доручення.

Доручення посвідчуються з використанням бланків суворої звітності, запроваджених для вчинення нотаріальних дій з 1 жовтня 1996 р.

Нотаріуси посвідчують доручення, складені від імені однієї або кількох осіб на ім’я однієї або кількох осіб. У тексті доручення повинні бути зазначені місце і дата його складан ня (підписання), прізвища, імена та по батькові (повне найменування юридичної особи) і місце проживання (місце знаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в разі потреби і по сади, які вони обіймають. У дорученнях на ім’я адвокатів зазначають їхній статус і членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання). Строк, на який може бути видане доручення, зазначається прописом відповідно до чинного законодавства (ст. 67 ЦК України). Цей строк не може перевищувати трьох років. При посвідченні доручення нотаріус повинен роз’яснити особі, що коли строк у дорученні не зазначений, воно зберігає силу протягом од ного року від дня його посвідчення.

Доручення, призначене для вчи нення дій за кордоном, яке не містіть вказівок про строк його дії, збе рігає силу до його скасування особою, яка видала доручення. Доручення, в якому не зазначена дата його посвідчення, недійсне. При посвідченні доручення від імені юридичної особи нотаріус дотримується правил, викладених у п. 32, 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23]. Доручення від імені неповнолітнього до 14 років посвідчується його законними представниками; доручення від імені неповнолітніх від 14 до 18 років посвідчується від імені неповнолітніх діючими за згодою законними представниками.

Згідно з п. 93 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій но таріусами України повноваження за нотаріально посвідченими дорученнями можна передавати телеграфом. Телеграма-доручення складається з тексту доручення і посвідчу вального напису з розшифрованим підписом нотаріуса або посадової особи виконкому, печаткою нотаріуса і гербовою печаткою виконко му відповідної ради народних депутатів. Доручення, що передане телеграфом, має силу оригіналу. Змістом доручення є чіткий виклад дій, виконання яких довіритель покладає на повірену особу, повноважень, наданих повіреній особі, і прав, які вона має для виконання наданих повноважень. За обсягом повноважень посвідчувані доручення поділяються на такі види:

· для вчинення однієї дії (разове);

· для вчинення тих самих дій протягом певного строку;

· для вчинення різноманітних дій упродовж певного строку. Прикладом разового доручення може бути оформлення доручення на підписання установчих документів конкретного підприємства, на приклад товариства з обмеженою відповідальністю, де довіритель є учасником. За цим дорученням уповноважена особа повинна вчинити лише одну дію: підписати установчі документи замість учасника, який особисто не зміг цього зробити.

Прикладом посвідчення другого виду доручення для вчинення тих самих дій протягом певного строку є оформлене доручення на розпо рядження рахунком, що відкритий в установі банку. Посвідчення доручення на вчинення кількох не взаємопов’язаних дій може здійснюватись у різних випадках за бажанням довірителя, коли він бажає, щоб різноманітні інтереси (продаж квартири, купуван ня нової квартири, управління та розпорядження іншим майном, одер жання грошей та ін.) представляла довірена особа. Доручення, що на дає право розпоряджатися майном, називають генеральним. У кожно му випадку посвідчення такого доручення довіритель конкретно визначає обсяг повноважень своєї довіреної особи. Способи розпоряд ження можуть бути чітко викладені в дорученні, наприклад продати за певну суму, подарувати конкретній особі.

Під час посвідчення доручення на ведення справ у суді нотаріус повинен роз’яснити довірителю, що уповноважена ним особа зможе вчиняти перелічені у ст. 115 Цивільного процесуального кодексу України [5] дії (відмова від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладення мирової угоди та ін.) лише тоді, коли вони будуть спеціально обумовлені в посвідчувальному дорученні. Законом передбачені випадки неможливості посвідчення доручень (ст. 51, 52, 62 ЦК України).

Так, не можуть бути посвідчені доручен ня на представництво з укладення угод і вчинення дій, що їх громадя нин повинен вчинити особисто, а саме: посвідчення доручення на по свідчення заповіту, на укладення шлюбу, на отримання паспорта. Не може бути посвідчене доручення неповнолітнім, який не досяг 15 років, а також доручення на ім’я недієздатної особи. Якщо доручення видається на ім’я адвокатів, то зазначається їхній статус і членство в адвокатському об’єднанні, якщо адвокат є членом такого об’єднання. Водночас на момент посвідчення доручення нота ріус не вимагає надання доказів обіймання довіреною особою певної посади, зазначаючи всі необхідні відомості зі слів довірителя. Складене і виготовлене доручення підписує довіритель у присут ності нотаріуса. Підписуються всі примірники доручення — як той, що зберігається у нотаріуса, так і той, що видається особі, яка звернула ся за вчиненням нотаріальних дій. Посвідчуючи доручення, нотаріус вчиняє посвідчувальний напис за встановленою формою на всіх при мірниках доручення.

Доручення на право користування і розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, згідно з Положенням про Єдиний реєстр доручень, затвердженим наказом Міністерства юстиції Украї ни від 29.05.99 № 29, підлягають обов’язковій реєстрації в