Вплив феромонів на поведінку людини

Актуальність дослідження: Ольфакторна система є однією з важливих сенсорних систем організму людини. Головною функцією цієї системи є сприйняття сигналів оточуючого середовища. Сприймаючи запахи людина отримує певну інформацію про оточуючу дійсність. Особливий вплив на ольфакторну систему мають біологічно активні речовини які називаються феромони. Впливаючи певним чином на ольфакторну систему феромони обумовлюють певні поведінкові реакції. Більшість дослідів проводились на тваринах, але деякі експерименти з людьми підтверджують дію феромонів на організм людини. Останнім часом вчені зацікавились питанням про дію феромонів на організм людини. Сучасні науковці проводять дослідження в психофізіології, біохімії та нейроендокринології, намагаючись з’ясувати механізм дії феромонів на організм людини. Дане курсове дослідження буде спрямоване на з’ясування природи феромонів та принципів механізму їх дії на психіку людини. Перед сучасними психологами і психофізіологами стоїть багато «відкритих» питань стосовно природи людської поведінки та факторів, що її зумовлюють. До недавнього часу значимість ольфакторної системи у комунікативній взаємодії людей значною мірою недооцінювалася. Але результати сучасних досліджень свідчать про те, що деякі поведінкові реакції неможливо пояснити лише з психологічної точки зору. Пояснення механізмів людської поведінки можливе лише за наявності ґрунтовного психофізіологічного підходу. При цьому необхідно зауважити, що мова йде про об’єктивне пояснення, тобто засноване на знанні особливостей людського організму а не теоретичні припущення та хибні гіпотези, що спираються на методи які є недостовірними та невалідними.

Останнім часом фахівці приділяють особливу увагу дослідженню неусвідомлених поведінкових реакцій. У своєму житті людина інколи робить речі, які потім пояснити не може. Прикладом таких поведінкових реакцій можна вважати дії під впливом феромонів. Сучасних фахівців з біохімії, біофізики, нейроендокринології та психофізіології зацікавило питання про природу та механізм дії феромонів на психіку людини. В даному курсовому дослідженні буде описано яким чином феромони спричиняють певні поведінкові реакції людей на різні подразники оточуючого середовища[1].

Об'єкт дослідження -психологічні аспекти впливу феромонів на поведінку людини.

Предмет дослідження -психологічні особливості функціонування людського організму під впливом феромонів.

Для досягнення мети дослідження були використані наступні методи: загальнонаукові (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення) та методи емпіричного дослідження (спостереження, бесіда, опитування)

Прийнято вважати, що нюх в житті сучасної людини грає набагато меншу роль, ніж, наприклад, зір або слух. Вчені вважають, що цим ми відрізняємося від тварин для яких запах є основним регулятором як статевої поведінки так і поведінки взагалі. Але людина є продуктом біосоціального розвитку. Тому той факт, що світ запахів з точки зору керування нашою поведінкою часто недооцінюється можна вважати не науковим[20]. Наприклад, давно встановлено, що нюхові імпульси доходять до мозку набагато швидше, ніж больові сигнали. Величезну роль грає запах у сексуальній сфері. Це доводить той факт, що за досягнення статевої зрілості спостерігаються чіткі зміни бажаних запахів. Людині до статевої зрілості більше подобаються солодкі та плодові запахи. А з настанням статевої зрілості спостерігається зсув у бік квіткових, маслянистих і мускусних запахів. Це справедливо для обох статей. Справа в тому, що так пахнуть феромони - пахучі речовини, які виділябться людиною і викликають у особи протилежної статі сексуальне збудження. І для того, щоб відчути запах цих речовин цілком достатньо мати в одному кубічному метрі повітря всього кілька молекул цих речовин[2]. Результати деяких експериментів свідчать, що чоловік може «відчути» запах жінки під час місячних або в стані сексуального збудження на відстані до двох кілометрів. Розпізнання відбувається несвідомо, на рефлекторному рівні, тобто за участі лімбічної системи мозку.

На Заході дизайнери в буквальному сенсі проектують запахи ресторанів, готелів, аеропортів, торгових кварталів. Вибір такої стратегії пояснюється тим, що у людському мозку відділи які забезпечують сприйняття запахів тісно пов'язані з зонами відповідальними за виникнення емоцій. Певні аромати мають здатність викликати певні емоції непідвладні нашій свідомості. Тому, застосовуючи запахи для впливу на людей, виробники діють на їх психіку. Навчившись маніпулювати людськими поведінковими реакціями, транснаціональні корпорації отримують величезні прибутки[3].

Першим дослідником запахів у сучасній психології став американський психіатр А. Хірш. Він встановив, що певні запахи викликають конкретні дії і поведінкові реакції людини. Починав він з простої, але дуже вигідної для бізнесу справи. Він поширював спеціально розроблену есенцію в роздрібних відділах магазинів і встановив, що там різко зростає продаж товарів у порівнянні з «неопиленними» секціями. Потім він набрав три тисячі добровольців, які страждають надлишком ваги і змусив їх за півроку схуднути в середньому на 12,7 кг[4]. Суть дослідження полягала в тому, що як тільки люди відчували голод, Хірш дозволяв їм взяти їжу, але пропонував при цьому понюхати спеціальний ароматизатор. Чим частіше випробуваний нюхав його, тим більше ваги вони скидали. Деякі худнули настільки інтенсивно, що їх довелося виводити з експерименту. Хірш також встановив, що запахи впливають на продуктивність праці. За допомогою запахів він навчився підвищувати або знижувати кров'яний тиск, уповільнювати або прискорювати серцебиття, вводити людину в стан сну або стан бадьорості. Було встановлено, що деякі аромати знімають депресію у хворих і покращують їх настрій.

Пізніше клінічні експерименти показали, що аромати лаванди, ромашки, лимона і сандалового дерева послаблюють активність головного мозку швидше, ніж будь-який депрессант. А жасмін, троянда, м’ята і гвоздика збуджують клітини сірої речовини потужніше, ніж міцна кава. Сьогодні це відкриття широко використовують, наприклад, японські фірми[5].

У певні години по системі кондиціонування в службові приміщення вводяться чітко вивірені комбінації ароматичних речовин. Це дозволяє підвищувати продуктивність праці персоналу на 50% і знижувати кількість помилок в середньому на 20%. Творчі процеси, зокрема, добре стимулює запах японської вишні. Сучасний бізнес пропонує людям всіх соціальних груп і всіх субкультур найбагатший «раціон» запахів. Сьогодні розроблені оптимальні запахи для магазинів, які продають роздрібні товари. Для продуктових магазинів найбільший ефект дає свіжий запах, наприклад, огірка або кавуна. У магазинах одягу збільшити продажі допомагають запахи ванілі, лаванди, базиліка, м'яти та лимону. У магазинах шкіряних товарів - запах шкіри, особливо якщо в асортименті представлені товари з її замінників. Зараз винайдені навіть особливі парфуми, які пропонуються продавцям для розбризкування в салонах автомобілів. Так створюється аромат, який покликаний посилити довіру покупця до конкретної марки машини. Завдяки ароматизації повітря можна збільшити обсяг продажів магазину на 10-15%[6].

Бізнес-переговори - ще одна область застосування сучасних ароматизаторів. Нерідко перед початком зустрічі в кімнаті розпилюються спеціальні запахи, які викликають у ділових партнерів відчуття розслаблення, послаблюючи тим самим їх пильність. Відомо, наприклад, що запах певних сортів троянди провокує конфлікти, запах груші збуджує апетит, запах цитрусових розсіює увагу, а запах лимона викликає агресивність.

Запахи широко експлуатуються не тільки в бізнесі, але і в політиці. Справа в тому, що не тільки безпосередні аромати, але й просто слова про запах дуже сильно діють на уяву. Під впливом слів людина неначе відчуває той або інший запах. Тому мова політиків та журналістів завжди сповнена відповідними метафорами: «запахло смаженим», «запах зради». Одна з найсильніших метафор, яка надовго пригнічує здоровий глузд - «запах крові». Запускаючи її в масову свідомість, можна легко викликати відповідні настрої в суспільстві. Використовуючи цю метафору, політики і військові нерідко дійсно влаштовують невеликий кривавий спектакль, жертвуючи деякою кількістю життів, щоб викликати психологічний шок у громадян.

Слід зазначити, що на загальні для всіх людей рефлекси сприйняття запаху завжди накладається специфіка конкретної культури. Так, європейця може схвилювати запах церковного ладана, створити у нього особливий духовний настрій. Але цей запах нічого не говорить індійському буддисту, над яким панують незрозумілі і дивні для європейця аромати азіатських трав та рослин. У людей різних культур один і той же запах може викликати різні асоціації. Показовим є наступний випадок. У другій половині 1980-х років на радянський ринок стали активно проникати західні виробники чистячих та миючих засобів: SC Johnson, Procter & Gamble та інші. Але несподівано головні представники світової хіміндустріі дуже занепокоїлись тому, що попит на західні вибілюючі рідини і пральні порошки майже не спостерігався у радянських людей. Що було дуже дивно, оскільки вироби транснаціональних корпорацій за якістю набагато перевершували продукцію «соціалістичного народного господарства». Щоб з'ясувати причину, компанії витратили на маркетингові дослідження колосальні кошти. Вивчалася психологія радянських покупців, робилися кросскультурні дослідження переваг західних і радянських домогосподарок, проводилися десятки соцопитувань, заповнювалися тисячі анкет. Все було даремно. Відповідь була знайдена зовсім випадково. Розгадка виявилася повною несподіванкою для іноземців. У закордонних засобах для миття вікон і чищення унітазів радянським домогосподаркам не вистачало сильного запаху хлору, з яким звично асоціювалася продукція радянських хімзаводів. Тому іноземні рідини з приємним запахом хвої, яблука або лимона не викликали жодної довіри. Вони сприймалися як «несправжні». Запах хлору у них стійко асоціювався з «надійністю» і гарними чистячими властивостями. Спеціально для СРСР західними компаніями були терміново розроблені спеціальні добавки, які надавали їх продукції такий звичний для радянських людей «аромат». Протягом року обсяг продажу виріс в 5-7 разів. Ринок був завойований. Поступово люди звикли купувати товари від Johnson або P & G, тому потреба в додаткових витратах на «хлорування» відпала сама собою. До того ж, після краху СРСР ніщо вже не могло завадити рекламному впливу на нервову систему. Сьогодні транснаціональним корпораціям не потрібно підлаштовуватися під існуючі споживчі смаки - вони самі формують ці смаки за допомогою рекламних технологій.

Для дослідженяі феромонів вчені використовують такі методи.

а) електроенцифалографія – реєстрація електричної активності мозку за допомогою спеціального приладу (електроенцифалографа)

б) позитронемісійна томографія – у кров’яне русло вводиться ізотоп (фтор, кисень). В результаті хімічної реакції відбувається вироблення великої кількості енергії і це явище фіксується на екрані і створюється модель мозку

в) дослідження шкірно-гальванічного рефлексу – це реєстрація біоелектричної реакції на поверхні шкіри за допомогою спеціального обладнання (гальванометра)

г) хроматографія - метод розділення і аналізу сумішей речовин шляхом розподілу їх між двома фазами (нерухомою і рухомою) [7].

Висновки

Феромони – це біологічно активні речовини, які виділяються живими організмами в навколишнє середовище. У тварин феромони слугують засобом міжвидової комунікації та позначення території. Ці речовини були відкриті німецькими ентомологами при дослідженні метеликів. Результати дослідів проведених на тваринах (кролях, щурах та мавпах) показали, що феромони виступають засобом спілкування тварини з іншими особинами свого виду та представниками інших видів. Крім того проводився дослід при якому вдалося виділити статевий феромон у кабана. Даний дослід підтверджує той факт, що феромони обумовлюють статеву поведінку тварин. За допомогою експериментальних досліджень вдалося виявити наявність у тварин так званих «феромонів материнської любові». Ці речовини сприяють тому, що дитинчата впізнають і швидко знаходять матір по запаху.

Стосовно людини науковці ще не можуть з точністю стверджувати факт впливу феромонів на поведінку людини. Але ні в кого не викликає сумнівів той факт, що певний тип запахів особливим чином впливає на нервову систему людини. У даному дослідженні було розглянуто поняття «феромони» та механізм їх дії на психіку людини. На основі аналізу наукової літератури можна зробити такі висновки:

Сучасними вченими проведено небагато дослідів які б остаточно підтвердили вплив феромонів на поведінку людини. Але не дивлячись на це існують експерименти за допомогою яких можна висловити гіпотетичні припущення про те, що феромони відіграють важливу роль у спілкуванні людини та формуванні її поведінки.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Александров Ю. І.: Психофізіологія. - Москва, 2000.

2. Лебедєва К. В.: феромон комах и можлівість Використання їх для Боротьби Із шкіднікамі рослин / / Журнал «Всесвіт», 1973, т. 18, № 5.

3. Сміт В., Бочков А., Кейпл Р.: Органічний синтез. Наука і мистецтво. - Москва, 2001. С. 21 - 26. 573 с.

4. Мазохін - Поршняков Г. А.: Керівництво по фізіології органів чуття комах. - Москва, 1977. 223 с.

5. Райт Р.Х.: Наука про запахи. - Москва, 1966. 223 с.

6. Скіркявічус А.В.: Феромони. Довідник. - Вільнюс, 1988. 368 с.

7. Чуприкова Н. І.: Психіка і свідомість як функції мозку. - Москва, 1985.

 

 

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Психологічний факультет

Лещенко Юлія Володимирівна

Науковий керівник – к. п. н., доцент кафедри прикладної психології

Аврамченко Світлана Михайлівна