Алгоритм практичної навички № 79

.

"Застосування міхура з льодом"

Показання: гострий запальний процес у черевній порожнині (го­стрий апендицит і гострий холецистит); кровотеча; травма (у першу добу); висока гарячка; запалення грудної залози.

 

Протипоказання: хронічні запальні процеси; затримка сечі.

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Міхур для льоду, лід, рушник або пе­люшка, серветки, рідке мило, одноразо­вий рушник, посуд із 0,2 % розчином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником	Забезпечення інфекційної безпеки
Наповнити міхур шматочками льоду або снігу на 2/3 об'єму	Талий лід підтримує темпе­ратуру води 10—12 °С. За­побігання переохолоджен­ню шкіри
Витиснути з нього повітря і закрити корком	Забезпечення герметич­ності. Міхур набуває плос­кої форми
Міхур з льодом загорнути в рушник. При мозкових травмах міхур підвішують над головою на відстані 2 см	Запобігання переохолод­женню пацієнта
Техніка процедури Покласти міхур із льодом пацієнту на призначене лікарем місце. Кожні 20— ЗО хв слід робити інтервали по 10—15 хв	Запобігання переохолод­женню пацієнта
Міхур із льодом можна використовува­ти протягом доби
Стежити за самопочуттям пацієнта, щоб в місці накладання не було переохолод­ження
У міру танення льоду воду зливати і класти нові шматочки льоду в міхур
Дезінфекція Після використання звільнити міхур від води. Витерти насухо, двічі з інтервалом у 15 хв протерти серветками, змочени­ми в одному із дезінфекційних розчинів	Забезпечення інфекційної безпеки

Алгоритм практичної навички № 80 "Накладання медичних п'явок"

 

Показання: гіпертонічна хвороба; передінфарктний стан та ін­фаркт міокарда; тромбофлебіт; застійні явищі в печінці; зовніш­ній і внутрішній геморой.

 

Протипоказання: анемія; зниження зсідання крові; лікування антикоагулянтами; сепсис; алергійний стан.

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Медичні п'явки (мал. 59), пробірка, пін­цет; стерильні: лоток, ватні кульки, серветки; церата, пелюшка, бинт, липкий пластир, 70 % розчин етилового спирту, 3 % розчин водню пероксиду, ампула з розчином глюкози, вода, рідке мило, одноразовий рушник, посуд із 0,2 % роз­чином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Ділянки для накладання п'явок (мал. 60): • на соскоподібний відросток (відстань 1 см від вушної раковини); • на ділянку серця в третьому—п'ятому міжребрових проміжках зліва від грудни­ни на відстань 1 см; • уздовж затромбованої вени, відступив­ши на 1 см від неї в боки. Якщо п'янки треба накласти по вертикалі одну над іншою, починають з нижньої ділянки; • на ділянку правого підребер'я вздовж ребрового краю
Користуватися можна тільки медичними п'явками, придбаними в аптеці
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником, на­дягнути гумові рукавички	Забезпечення інфекційної безпеки
Ніжки пінцета обмотати ватою	Запобігання травмуванню п'явки
На лоток покласти пінцет, ватні кульки, серветки з розчином водню пероксиду, ампулу з глюкозою
Підготовка пацієнта Пояснити пацієнту хід процедури. Одер­жати згоду на її проведення	Мотивація пацієнта до співпраці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
Провести психологічну підготовку па­цієнта
Положення пацієнта лежачи або напівлежачи	Запобігання напруженню м'язів, забезпечення ком­форту пацієнта
Шкіру перевірити на відсутність волосся і гноячкових захворювань. За наявності волосся — поголити	Запобігання виникненню ускладнень під час проце­дури
Під ділянку тіла покласти церату, зверху пелюшку	Забезпечення чистоти білизни
Техніка процедури Шкіру протерти ватною кулькою, змоче­ною спиртом або 3 % розчином водню пероксиду	Забезпечення очищення шкіри
Серветкою, змоченою гарячою водою, змити дезінфекційний розчин 2—3 рази. Змазати шкіру ватною кулькою, змоче­ною в розчині глюкози	Забезпечення видалення залишків дезінфекційного розчину
За допомогою пінцета опустити п'явку и пробірку хвостовим кінцем донизу і при­класти пробірку до тіла пацієнта у визна­ченому місці, до прокушування шкіри	Тепла вода сприяє розши­ренню судин шкіри. За­побігання контакту п'явки з рукою медичної сестри
При прокушуванні п'явкою шкіри з'являються хвилеподібні рухи її тіла	П'явка, опинившись у замкненому просторі, за 5—10 хв прокусить шкіру і присмокчеться
Забрати пробірку. Під задню присоску підкласти тонкий шар марлі	Запобігання присмоктуван­ню п'явки задньою присоскою, що значно знижує активність смоктання. Серветка вбирає рідину, що стікає з тіла п'явки
Таким чином накласти другу п'явку. П'явки тримають протягом 20—40 хв. Якщо п'явку потрібно зняти раніше, тре­ба змочити її спинку ватною кулькою, змоченою у підсоленій воді. Із рани виті­кає 10—40 мл крові. Одночасно наклада­ють 6—12 п'явок
Використані п'явки зібрати в лоток з формаліном	Забезпечення інфекційної безпеки. П'явки не підля­гають повторному вико­ристанню
Стежити за пульсом, артеріальним тис­ком пацієнта під час процедури. Наклас­ти на рану суху стерильну пов'язку з ве­ликою кількістю вати. Стежити за станом пов'язки, якщо вона просочиться кров'ю, її потрібно підбинтувати ватою і бинтом. Через добу змінити пов'язку. Якщо кро­вотеча припинилася, обробити рану 3 % розчином водню пероксиду і ще на 2 доби накласти суху асептичну пов'язку. Якщо ж кровотеча не припинилася, обробити рану розчином калію перманганату і на­класти суху стисну пов'язку	Запобігання виникненню ускладнень. Забезпечення інфекційної безпеки
Зняти рукавички, вимити руки	Забезпечення інфекційної безпеки
Дезінфекція Пінцет і лоток помістити в один із дезін­фекційних розчинів на 60 хв	Забезпечення інфекційної безпеки
Прополоскати проточною водою 3 хв
Прополоскати дистильованою водою 1 хв

Алгоритм практичної навички № 81 "Підготовка і проведення лікувальної ванни"

 

Послідовність дій	Обґрунтування
Обладнання Ванна, рушник, простирадло, підставка для ніг, водяний термометр, процедурний го­динник, лікарські препарати згідно з при­значенням, рідке мило, одноразовий руш­ник, посуд із 0,2 % розчином дезактину або 0,2 % розчином хлорантоїну
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником	Забезпечення інфекційної безпеки
Перевірити готовність ванної кімнати до процедури. Температура повітря має бути не нижча за 25 °С	Забезпечення комфорту пацієнта
Закрити отвір ванни корком. Заповнити ванну спочатку холодною водою, а потім гарячою на половину або на 2/3 об'єму	Запобігання утворенню пари
Виміряти температуру за допомогою во­дяного термометра. Температура води — 36-37 °С	Забезпечення комфорту пацієнта
Додати певну лікарську речовину, пере­мішати воду	Склад ванни призначає лікар
Техніка процедури Допомогти пацієнту сісти у ванну. Якщо пацієнт не дістає стінки вапни ногами, то підкласти підставку	Запобігання можливості травмування пацієнта
Включити процедурний годинник. Трива­лість ванни згідно з призначенням лікаря	Забезпечення точної три­валості процедури
Спостерігати за загальним станом пацієнта, кольором шкіри, пульсом. Па­цієнта під час приймання будь-якої ванни не можна залишати самого. Якщо пацієнт зблід, необхідно припинити процедуру, допомогти йому вийти з ванни. Витерти пацієнта. Пок­ласти на тапчан і підняти ножний кінець. Обтерти обличчя холодною водою. Приклас­ти до голови рушник, змочений холодною водою. Викликати лікаря	Запобігання погіршенню стану пацієнта
У кінці процедури допомогти пацієнту встати і витертися	Запобігання травмуванню пацієнта
Простежити, щоб пацієнт після ванни відпочив протягом ЗО хв, лежачи па тап­чані. Укрити пацієнта ковдрою	Запобігання можливості погіршення стану пацієн­та. Забезпечення поступо­вого охолодження тіла
Дезінфекція Випустити воду з ванни
Помити ванну щіткою з милом	Забезпечення інфекційної безпеки
Прополоскати проточною водою
Дворазове з інтервалом 15 хв протерти ванну серветками, змоченими одним із дезінфекційних розчинів
Прополоскати ванну проточною водою

Алгоритм практичної навички № 82 "Застосування УФО"

 

Показання: загартування; оздоровлення; підвищення опірності організму до інфекційних захворювань; вагітним для профілак­тики рахіту в дітей; при багатьох захворюваннях (бронхіт, пнев­монія, гіпертонічна хвороба, плеврит, виразкова хвороба, гаст­рит, екзема, трофічні виразки, невралгія).

 

Протипоказання: злоякісні пухлини; схильність до кровотеч; гі­пертиреоз; захворювання крові; туберкульоз легень; гіпертонічна хвороба III стадії.

 

Послідовність дій	Обгрунтування
Обладнання Ртутно- кварцова лампа, біодозиметр, сантиметрова стрічка, захисні окуляри, простирадло, процедурний годинник, рідке мило, одноразовий рушник
Підготовка медичної сестри до роботи Вимити руки, висушити рушником	Забезпечення інфекційної безпеки
Надягнути захисні окуляри	Запобігання опіку очей
Увімкнути ртутно-кварцову лампу в електричну мережу. Відвести ЇЇ до стіни. Нормальний режим лампи встанов­люється через 5—10 хв після вмикання	Забезпечення нормального режиму роботи лампи
Підготовка пацієнта Пояснити пацієнту хід процедури. Одержати згоду на її проведення	Мотивація пацієнта до спів­праці. Дотримання прав пацієнта на інформацію
Надягнути пацієнту захисні окуляри	Запобігання опіку очей. Недостатній захист очей може призвести до опіку. При цьому необхідно засто­сувати холодні компреси, краплі з дикаїном. При збільшенні дози можуть виникнути опіки
Положення пацієнта лежачи	Необхідна умова ефектив­ного проведення процедури
Оголити ділянку тіла, яку призначено до опромінення
Визначення біодози УФО Біодоза — це мінімальна інтенсивність опромінення, здатного привести до утворення еритеми за допомогою біодозиметра — металевої пластинки з отво­рами, що закривають пересувною за­слінкою
Накласти біодозиметр на ділянку, яку потрібно опромінювати, або на нижню частину живота
Зафіксувати його до тіла стрічкою
Інші ділянки тіла закрити простирадлом	Запобігання опроміненню інших ділянок тіла
Установити ртутно-кварцову лампу пер­пендикулярно до поверхні місця опро­мінення на відстані 50 см	На такій відстані проявяється найкраща дія УФ-променів
Включити процедурний годинник	Забезпечення точності дозування
відкрити перший отвір і опромінити шкіру над ним протягом ЗО с	Необхідна умова для визначення біодози
Далі через кожні ЗО с відкривати на­ступні отвори, поки не будуть опромі­нені всі 6 отворів	Необхідна умова ефективного проведення процедури
Вимкнуту лампу з електромережі	Дотримання правил техніки безпеки
Через 24 год визначити час, необхідний для утворення мінімальної вираженої еритеми	Забезпечення вірогідності вибраної біодози
Відпускання процедури Увімкнути ртутно- кварцову лампу в електричну мережу. Відвести її до стіни. Нормальний режим лампи встанов­люється через 5—10 хв після ввімкнен­ня
Установити лампу перпендикулярно до місця опромінення на відстані 50 см	Відстань, яка забезпечує найкращу дію УФ-променів
Включити процедурний годинник	Забезпечення точного дозу­вання процедури
Опромінення проводити протягом 1/4, 1/2 визначеної біодози	Поступовість збільшення біодози запобігає виникнен­ню опіків
Вимкнути лампу. Наступне опромінен­ня тієї самої ділянки проводити через 2-3 дні	Дотримання правил техніки безпеки. Запобігання ви­никненню опіків