Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ППО 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ППО



Призначення, завдання та організаційна структура радіотехнічних військ ППО

Повітряних Сил Збройних Сил України.

Призначення та етапи розвитку засобів радіолокаційної розвідки ППО.

Підготовка РЛС П-18 (5Н84А) до вмикання. Установка вихідних положень органів керування.

 

БІЛЕТ № 2

Стратегічна авіації. Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків стратегічної авіації.

Принципи побудови радіолокаційного поля. Показники радіолокаційного поля.

Установка режимів роботи індикаторного пристрою РЛС 19Ж6 (П-37).

 

БІЛЕТ № 3

Тактична авіація. Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків тактичної авіації.

РЛС виявлення маловисотних цілей. Основні характеристики РЛС маловисотного режиму.

Порядок проведення мінімального функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 4

Радіолокаційне поле. Визначення, Структура та параметри радіолокаційного поля.

Принципи вимірювання дальності цілей в оглядових РЛС.

Вмикання та контроль порядку вмикання РЛС П-18 (5Н84А) зі станції апаратної.

 

БІЛЕТ № 5

Призначення, ТТХ та способи бойового застосування протирадіолокаційних ракет класу ”повітря – поверхня”.

Види технічного обслуговування. Особливості проведення щоденного ТО.

Порядок проведення скороченого функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 6

Радіоелектронна боротьба. Визначення, Складові частини радіоелектронної боротьби та їх зміст.

Експлуатаційно-технічні показники РЕТ.

Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу шумових перешкод.

 

БІЛЕТ № 7

Класифікація бойових можливостей РТВ. Основні показники бойових можливостей РТВ.

Принципи побудови передавальних пристроїв РЛС.

Бойова робота на РЛС 19Ж6 (П-37). Визначення координат цілей з виводом на формуляр.

 

БІЛЕТ № 8

Призначення, склад, класифікація та озброєння окремої радіолокаційної роти.

Принципи побудови апаратури захисту від активних перешкод в РЛС РТВ.

Техніка безпеки і протипожежної охорони при експлуатації і ремонті РЕТ.

БІЛЕТ № 9

Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.

Принципи побудови апаратури захисту від пасивних перешкод РЛС РТВ.

Види технічного обслуговування. Особливості проведення ТО-1.

БІЛЕТ № 10

Радіоелектронне подавлення. Визначення, зміст, мета та завдання радіоелектронного подавлення в Повітряних Силах Збройних Сил України.

Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики РЛС 19Ж6 (П-37).

Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу пасивних перешкод.

 

БІЛЕТ № 11

Зміст та основні заходи щодо протидії технічним засобам розвідки противника в радіотехнічних підрозділах РТВ.

Загальна характеристика та склад апаратури РЛС 19Ж6 (П-37).

Основні поняття та положення теорії надійності. Показники надійності. об’єктів.

БІЛЕТ № 12

Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу. Основні елементи бойового порядку

Радіотехнічного підрозділу РТВ. Вимоги до бойового порядку радіотехнічного підрозділу РТВ.

Принципи побудови тракту формування зондувальних сигналів РЛС 19Ж6 (П-37) за функціональною схемою.

Життєвий цикл зразка радіолокаційного озброєння.

БІЛЕТ № 13

Бойові можливості окремої радіолокаційної роти. Інформаційні показники бойових можливосте окремої радіолокаційної роти.

Призначення, склад, конструктивні особливості та робота антенно-хвилеводної системи РЛС 19Ж6 (П-37) за функціональною схемою.

Види технічного обслуговування. Особливості проведення СТО.

БІЛЕТ № 14

Зміст і принципи ведення радіолокаційної розвідки. Вимоги до радіолокаційної інформації, що видається частинам (підрозділам) ЗРВ.

Методи огляду простору та вимірювання координат РЛС 19Ж6 (П-37).

Перевірка коефіцієнту шуму (чутливості) приймальних каналів РЛС 19Ж6 (П-37)

 

БІЛЕТ № 15

1. Видача бойової інформації на КП частин (підрозділів) ЗРВ. Розрахунок рубежу видачі

Бойової інформації частинам (підрозділам) ЗРВ.

Методи огляду простору та вимірювання координат РЛС 19Ж6 (П-37).

Структурна схема приймальної системи РЛС 19Ж6 (П-37). Принципи обробки сигналів на високій частоті.

Види технічного обслуговування РЛС РТВ. Особливості проведення ТО-2.

 

БІЛЕТ № 16

1. Видача радіолокаційної інформації з командного пункту окремої радіолокаційної роти в координатах сітки ППО. Зміст донесення про повітряну ціль.

Структурна схема приймальної системи РЛС 19Ж6 (П-37). Принципи обробки сигналів на проміжній частоті.

Військовий ремонт РЕТ РТВ. Система ремонту РЕТ. Поточний ремонт РЕТ.

БІЛЕТ № 17

Загальні положення з організації взаємодії в радіотехнічних військах. Сутність інформаційної взаємодії в РТВ.

Принципи подавлення активних перешкод в РЛС 19Ж6 (П-37).

Порядок перевірки й оцінка технічного стану зразка техніки.

БІЛЕТ № 18

Призначення, завдання, організаційна структура та бойові можливості радіотехнічного батальйону.

Принципи подавлення пасивних перешкод в РЛС 19Ж6 (П-37).

Пульт управління РЛС П-18 (5Н84А). Органи управління та їх призначення.

БІЛЕТ № 19

Захист технічних засобів передачі, обробки, збереження та відображення інформації від

Несанкціонованого доступу на об’єкти електронно-обчислювальної техніки та розвідки побічних електромагнітних випромінювань.

Принципи вимірювання координат цілей в РЛС 19Ж6 (П-37).

Військовий ремонт РЕТ РТВ. Система ремонту РЕТ. Середній (профілактичний) ремонт РЕТ.

БІЛЕТ № 20

Загальні положення з організації та несення бойового чергування в РТВ ПС ЗС України.

Завдання чергових сил. Ступені бойової готовності чергових сил РТВ при несенні бойового чергування.

Загальна характеристика та склад апаратури РЛС П-18 (5Н84А).

Порядок використання органів керування режимами захисту РЛС 19Ж6 (П-37) від протирадіолокаційних ракет.

 

БІЛЕТ № 21

Вимоги до позицій радіотехнічних підрозділів. Робота рекогніційної групи з вибору позиції радіотехнічного підрозділу.

Призначення, склад та режими роботи системи відображення в РЛС 19Ж6 (П-37).

Військовий ремонт РЕТ РТВ. Система ремонту РЕТ. Відновлювальний ремонт РЕТ.

БІЛЕТ № 22

1. Підготовка окремої радіолокаційної роти до виконання бойового завдання. Етапи роботи командира окремої радіолокаційної роти та їх зміст .

Принцип роботи приймального пристрою РЛС П-18 (5Н84А) за функціональною схемою.

Порядок і особливості включення РЛС 19Ж6 (П-37) у бойовий режим.

 

БІЛЕТ № 23

Бойові документи підрозділу РТВ. Зміст робочої карти командира радіотехнічного

Підрозділу РТВ.

Порядок перевірки й оцінка догляду та збереження зразка техніки.

Склад інформації, яка відображається на екрані індикатора РЛС 19Ж6 (П-37) у різноманітних режимах.

 

БІЛЕТ № 24

1. Організація виконання бойового завдання окремою радіолокаційною ротою. Обладнання КП окремої радіолокаційної роти при відсутності та наявності на озброєнні комплексу засобу автоматизації.

Принцип роботи передавального пристрою РЛС П-18 (5Н84А) за функціональною схемою.

Підготовка до розгортання РЛС 19Ж6 (П-37). Графік розгортання РЛС.

 

БІЛЕТ № 25

Основні організаційні та технічні заходи щодо захисту ОВТ і ВО підрозділів РТВ від радіотехнічної розвідки та оцінка їх ефективності.

Призначення, склад та технічні характеристики приймального пристрою РЛС П-18 (5Н84А).

Установка вихідних положень органів керування режимами роботи РЛС РЛС 19Ж6 (П-37).

 

БІЛЕТ № 26

1. Основи організації та проведення маршу радіотехнічного підрозділу. Розрахунок часу на передислокацію. Оформлення плану передислокації.

Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики РЛС П-18 (5Н84А).

Вимоги техніки безпеки при розгортанні, згортанні та експлуатації РЛС 19Ж6 (П-37).

 

БІЛЕТ № 27

Проблема електромагнітної сумісності радіоелектронних систем та засобів угруповань військ. Захист радіоелектронних систем та засобів від ненавмисних перешкод.

Принципи побудови приймальних пристроїв оглядових РЛС.

Порядок проведення повного функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 28

Визначення та зміст радіоелектронного захисту РЛС. Основні організаційні заходи та технічні міри щодо радіоелектронного захисту РЛС радіотехнічних підрозділів від активних перешкод.

Призначення, склад, технічні характеристики та режими роботи індикаторного пристрою РЛС П-18 (5Н84А).

Структурна схема РЛС П-18 (5Н84А). Основні тракти.

Призначення і склад АФС РЛС П-18 (5Н84А). Особливості побудови і роботи елементів АФС.

Призначення, склад, технічні характеристики передавального пристрою РЛС П-18 (5Н84А).

Підготовка РЛС П-18 (5Н84А) до вмикання. Установка вихідних положень органів керування.

 

БІЛЕТ № 2

Порядок проведення мінімального функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 4

Вмикання та контроль порядку вмикання РЛС П-18 (5Н84А) зі станції апаратної.

 

БІЛЕТ № 5

Порядок проведення скороченого функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 6

Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу шумових перешкод.

 

БІЛЕТ № 7

Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу пасивних перешкод.

 

БІЛЕТ № 11

Пульт управління РЛС П-18 (5Н84А). Органи управління та їх призначення.

 

БІЛЕТ № 19

Готовність № 1.

На КП, на включених радіолокаційних комплексах (РЛК), радіолокаційних станціях (РЛС) та комплексах засобів автоматизації (КЗА), на прийомних та передаючих радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться бойові обслуги, очолювані командирами підрозділів (особами, які їх заміщають). На виключених РЛК (РЛС) та КЗА - чергові бойові зміни.

Час прибуття на КП командирів підрозділів та офіцерів бойових обслуг встановлюється командиром радіотехнічної частини.

В підрозділі включені, ведуть розвідку та здійснюють видачу інформації один РЛК (РЛС), рухомий радіовисотомір (РРВ) та КЗА, а при забезпеченні бойових дій ЗРВ, авіації та РЕБ - два основних РЛК (РЛС) з радіовисотомірами, сполучених з КЗА. Типи РЛК (РЛС), що включаються, режими роботи визначаються рішенням командира частини. Інші РЛК (РЛС) та РРВ включаються в залежності від обставин.

На виключених РЛК (РЛС), КЗА агрегати електроживлення прогріті, апаратура та засоби об'єктивного контролю перевірені, настроєні і готові до включення для виконання бойового завдання в строки, передбачені експлуатаційною документацією, в тому числі і в режимі екстреного включення (де цей режим передбачений).

Радіотехнічні підрозділи вважаються приведеними в готовність № 1, якщо на КП прибули командир або особа, яка його заміщає, необхідна кількість офіцерів бойової обслуги, здатних забезпечити управління та обробку інформації, включені необхідні РЛК (РЛС), засоби зв'язку та автоматизації.

Готовність № 2.

На КП, одному РЛК (РЛС), а при наявності включеного РЛК (РЛС) - на двох РЛК (РЛС), одному РРВ, КЗА, прийомному та передаючому радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться чергові бойові обслуги, очолювані оперативним черговим. Апаратура КЗА включена для роботи по графіку або виключена.

Виключені РЛК (РЛС), РРВ та апаратура КЗА перевірені, настроєні і готові до включення.

Радіоприймачі радіомереж та радіонапрямків, а також радіопередаючі пристрої, що забезпечують роботу КЗА та передачу радіолокаційної інформації працюючих РЛК (РЛС), включені та настроєні на робочі частоти кореспондентів.

Готовність № 3.

На КП на робочих місцях знаходяться оперативний черговий, на приймальному радіоцентрі (радіопункті) - радіотелеграфіст командної радіомережі старшого КП.

РЛК (РЛС), РРВ, апаратура КЗА та засоби зв'язку перевірені, настроєні та підготовлені до включення.

Кількість та тип чергових РЛК(РЛС), час їх включення та виключення в радіотехнічних підрозділах, які створюють чергове РЛП, визначаються графіками чергування сил та засобів РТВ.

 

Загальна характеристика та склад апаратури РЛС П-18 (5Н84А).

Двокоординатна РЛС 5Н84А ("Оборона") призначена для дальнього виявлення повітряних об'єктів, вимірювання їхніх координат (азимуту, дальності) і визначення державної належності за принципом "свій-чужий". Для вимірювання висоти повітряних об'єктів передбачене спряження РЛС з двома висотомірами типу ПРВ-13 або ПРВ-17. При цьому управління висотомірами та зчитування інформації про висоту повітряних об'єктів здійснюються на РЛС 5Н84А.

Радіолокаційна станція 5Н84А використовується в радіотехнічних військах як засіб для створення чергового радіолокаційного поля в автоматизованих і неавтоматизованих угрупуваннях військ ППО. Крім того, РЛС 5Н84А може використовуватися і як станція розвідки та цілевказування для групи каналів зенітного ракетного комплексу С-200.

Основними завданнями РЛС є:

розвідка повітряного простору у складі чергових сил;

визначення початку масового нальоту ЗПН противника;

забезпечення радіолокаційною інформацією чергових вогневих засобів.

Таким чином, РЛС 5Н84А у мирний час використовується як засіб чергового режиму, а при раптовому повітряному нападі – як джерело радіолокаційної інформації для чергових вогневих засобів до приведення основних сил і засобів до бойової готовності.

До складу РЛС входять одноканальний передавальний пристрій, багатоканальний приймальний пристрій, дзеркальна антена та ряд допоміжних антен, які використовуються в системі захисту від активних шумових завад. Вся обробка сигналів здійснюється в аналоговій формі. Елементна база – радіолампи, частково використовуються напівпровідники.

Уся апаратура за функціональним призначенням ділиться на системи і пристрої. За конструктивними ознаками апаратура ділиться на стійки, блоки і субблоки. Апаратура РЛС 5Н84А являє собою типовий набір систем, характерний для оглядових РЛС старого парку. Перелік систем та їх склад наведені у табл. 1.

Таблиця 1

  №з/п   Найменування системи
  Антенно-фідерна система (АФС)
  Передавальна система
  Приймальна система
  Система автокомпенсації активних шумових завад
  Система пеленгування ПАЗ
  Система селекції рухомих цілей (СРЦ)
  Індикатор кругового огляду (ІКО)
  Виносний індикатор кругового огляду
  Хронізуючий пристрій
  Система зміни частоти
  Система автоматичного підстроювання частоти
  Система обертання та розгортання антени
  Система передачі азимута
  Апаратура управління
  Апаратура спряження із зовнішніми системами (апаратура С-14)
  Апаратура спряження з висотомірами (стійка С-119)
  Апаратура захисту від протирадіолока- ційних ракет (КОММУТАТОР-14)
  Система еквівалента антени
  Імітатор цілей і завад
  Контрольно-вимірювальна апаратура
  Система вторинного електроживлення
  Система телефонного та гучномовного зв’язку
  Система вентиляції та опалення

 

Принцип роботи приймального пристрою РЛС П-18 (5Н84А) за функціональною схемою.

Тракт охоплює кілька систем РЛС: антенно-фідерну та приймальну системи, систему автокомпенсації активних шумових завад та систему СРЦ (селекції рухомих цілей).

Тракт містить основний канал приймання (КО) та кілька допоміжних каналів, які використовуються для вирішення завдань придушення активних шумових завад, прийнятих боковими пелюстками та головним променем ДНА (діаграма напрямленості антени), і для пеленгування ПАЗ (постановників активних завад). Кількість допоміжних каналів поступово зменшується уздовж тракту. В антенно-фідерній частині тракт містить основний канал та шість допоміжних, тобто основну антену АО та шість допоміжних: А1, А2, А3, А4, А5Г і А5В. У приймальній системі кількість допоміжних каналів зменшується до чотирьох, а в системі захисту від активних шумових завад – до трьох. Таке поступове зменшення кількості допоміжних каналів дає можливість створення багатьох режимів захисту від АШЗ при прийнятних обсягах апаратури. Після системи захисту від АШЗ тракт стає одноканальним.

Структурно всі приймальні канали ідентичні і побудовані за схемою супергетеродинного приймача з двократним перетворенням частоти. Наявність подвійного перетворення частоти викликана суто конструктивними особливостями автокомпенсатора активних шумових завад. Водночас така побудова покращує частотно-вибіркові властивості приймальної системи, бо знижує рівень приймання сигналів «дзеркальним каналом».

 

Підрозділу РТВ.

У радiотехнiчних підрозділах розробляються такі бойові документи:

робоча карта командира батальйону (орлр, орлв);

план передислокації радіолокаційної роти (орлв) на резервну позицію (запасну позицію);

план безпосереднього прикриття і наземної оборони батальйону (орлр, орлв).

Робоча карта командира ртб (орлр, орлв) розробляється на карті масштабу 1:500 000 для батальйонів, що здійснюють видачу бойової інформації на КП частин ЗРВ. Для батальйонів, що здійснюють видачу бойової інформації на КП частин ВА – 1:1 000 000.

На ній відображаються: межі району підрозділу; основні напрямки дій повітряного противника в зоні відповідальності підрозділу, очікувана кількість і типи засобів повітряного нападу, послідовність їх дій на кожному напрямку, рубежі пуску ракет "повітря–земля"; найбільш імовірні маршрути виходу засобів повітряного нападу, передусім крилатих ракет, до об'єктів; рубежі початку постановки перешкод, очікувана кількість і зони баражування постановників перешкод, літаків ДРЛВ противника; бойовий порядок батальйону, дислокація підрозділів (орлр, орлв), що виводяться для підсилення радіолокаційного поля за різними ступенями бойової готовності; КП з’єднань, частин ЗРВ, ВА, РЕБ, позиції дивізіонів, яким видається бойова інформація батальйоном (орлр); аеродроми і зони чергування винищувачів у повітрі; рубежі знищення засобів повітряного нападу зенітними ракетними військами, винищувальною авіацією, рубежі придушення бортових радіо­електронних засобів частинами РЕБ; потрібні рубежі видачі розвідувальної і бойової інформації, схеми видачі розвідувальної інформації на КП бригади (батальйону) і бойової інформації на КП частин ЗРВ, ВА, РЕБ; радіо­локаційне поле батальйону (зона інформації орлр, орлв) на висотах 100, 500, 1000, 4000, 10 000 метрів з урахуванням зон виявлення підрозділів, виведених на позиції підсилення маловисотного радіолокаційного поля, запасні і удавані позиції, маршрути руху підрозділів; схеми управління, перепідпорядкування і взаємодії; дислокація взаємодіючих підрозділів, їх можливості щодо виявлення повітряного противника.

Необхідні рубежі видачі бойової інформації відображаються для висот бойового застосування ЗРК, винищувачів.

Робоча карта командира радіотехнічного батальйону підписується командиром і начальником штабу батальйону, робоча карта командира радіолокаційної роти (орлв) – командиром роти (орлв).

 

Якість проведення ТО

Комплектність, облік та зберігання індивідуального ЗІП

Технічний стан засобів зв’язку

Виконання доробок на комплекті техніки. Виконання технічних заходів ПД ТЗР

Зовнішній стан комплекту

Наявність, стан та ведення технічної документації

Наявність, стан штатних акумуляторних батарей та зарядних пристроїв

Стан В/Ч та силових кабелів

Виконання інструкцій та правил заправки агрегатів живлення і гідросистем

Стан техніки безпеки

Стан протипожежної безпеки

Догляд і збереження комплекту техніки оцінюється:

"5" - якщо усі показники оцінені позитивно, середній бал за показники не нижче 4,6;

"4" - якщо усі показники оцінені позитивно, середній бал за показники не нижче 3,6;

"3" - якщо показники а, б, у, д, л, м оцінені позитивно, середній бал за усі показники не нижче 3,0;

"2" - якщо не виконуються умови для оцінки "3".

 

Принцип роботи передавального пристрою РЛС П-18 (5Н84А) за функціональною схемою.

Передавальний пристрій призначений для формування некогерентної послідовності потужних зондуючих радіоімпульсів у метровому діапазоні хвиль. Передавальний пристрій побудований за типовою для "метрових" РЛС старого парку схемою імпульсного лампового автогенератора з коливальною системою на жорстких коаксіалах. Імпульсна напруга анодного живлення формується модулятором, який перетворює постійну напругу високовольтного випрямляча на потужні імпульси. Цим визначаються склад та структура передавального пристрою.

Передавальний пристрій має такі основні складові:

генератор НВЧ;

модулятор;

високовольтний (+14 кВ);

Усі блоки розташовані в напівпричепі АП-2 в два "поверхи". Внизу знаходяться блоки модулятора та високовольтного випрямляча, а над ними розташований генератор НВЧ.

Передавальний пристрій має такі основні технічні параметри:

імпульсна потужність зондуючих сигналів Pі =700... 900 кВт;

тривалість зондуючих сигналів tі=10±1 мкс;

частота повторення зондуючих сигналів у режимі основного запуску FП1=185...195 Гц, а в режимі рідкого запуску FП2=95 Гц. При цьому на частоті FП1 можлива 25% вобуляція періоду повторення зондуючих сигналів, а також можливий зовнішній запуск передавального пристрою синхроімпульсами, які надходять з частотою приблизно 200 Гц;

імпульсна анодна напруга генераторної лампи UАмакс=26 кВ;

середнє значення анодного струму генераторної лампи ІАср=200±50мА;

напруга розжарювання генераторної лампи UН=6,7±0,3 В;

струм розжарювання генераторної лампи ІН=425±40 А;

коефіцієнт корисної дії ККД= 20%;

охолодження генераторної лампи повітряне.

 

Призначення, склад та технічні характеристики приймального пристрою РЛС П-18 (5Н84А).

Приймальна система призначена для вирішення таких завдань:

вибіркового підсилення луна-сигналів, що приймаються, і перетворення їх на проміжну частоту;

нормування рівня активних шумових завад;

узгодженого за спектром фільтрування поодиноких луна-сигналів;

амплітудного детектування сигналів.

Приймальна система РЛС 5Н84А має деякі особливості, пов'язані з необхідністю забезпечення високої завадозахищеності РЛС від активних шумових завад та конструктивним побудуванням станції.

По-перше, приймальна система є багатоканальною і містить основний канал прийому та низку допоміжних, які забезпечують захист РЛС від активних шумових завад, які діють як з напрямку головного променя, так і з напрямків бокових пелюсток ДНА. Кількість допоміжних каналів у високочастотній частині тракту становить чотири, а потім по мірі обробки сигналів скорочується до трьох. Така невідповідність кількості допоміжних каналів і кількості допоміжних антен (їх шість) пояснюється прагненням конструкторів створити шляхом відповідної комутації антен та каналів гнучку систему захисту від активних шумових завад за прийнятного обсягу апаратури.

По-друге, до приймального тракту і функціонально, і конструктивно вплетена апаратура захисту від активних шумових завад у вигляді триканального гетеродинного автокомпенсатора. Це зумовило побудову приймальних трактів за супергетеродинною схемою з двократним перетворенням частоти. При цьому друга проміжна частота в допоміжних каналах за принципом дії гетеродинного автокомпенсатора має відрізнятися від проміжної частоти основного каналу. Попутно двократне перетворення частоти сприяє підвищенню частотної вибірковості каналів, бо придушує прийом на дзеркальних частотах.

До складу приймальної системи входять:

блок широкосмугового підсилювача високої частоти – блок ШПВЧ;

п’ять блоків підсилювачів високої частоти (ПВЧ);

блок першого гетеродина;

блок підсилення напруги першого гетеродина;

чотири блоки підсилювачів проміжної частоти (ППЧ);

блок других гетеродинів;

вихідний блок ППЧ.

Приймальна система має такі технічні характеристики:

динамічний діапазон Д=40дБ;

коефіцієнт шуму Ш£ 4;

смуга пропускання П=100 кГц;

перша проміжна частота fпр1=25,9 МГц;

друга проміжна частота fпр2: в основному каналі – 10 МГц;

у першому допоміжному каналі – 16,5 МГц;

у другому допоміжному каналі – 16,7 МГц;

у третьому допоміжному каналі – 16,9 МГц.

 

Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики РЛС П-18 (5Н84А).

Двокоординатна РЛС 5Н84А ("Оборона") призначена для дальнього виявлення повітряних об'єктів, вимірювання їхніх координат (азимуту, дальності) і визначення державної належності за принципом "свій-чужий".

Основними завданнями РЛС є:

розвідка повітряного простору у складі чергових сил;

визначення початку масового нальоту ЗПН противника;

забезпечення радіолокаційною інформацією чергових вогневих засобів.

У розгорнутому стані до складу РЛС 5Н84А входять такі складові частини:

напівпричіп антенного поста АнП-1 на шасі МАЗ-938Б з основною антеною АО та допоміжними антенами А1...А4;

напівпричіп антенного поста АнП-2 з допоміжною антеною А5;

апаратний напівпричіп АП-1 з приймальною апаратурою, апаратурою захисту від завад та індикатором кругового огляду;

апаратний напівпричіп АП-2 з передавальним пристроєм;

апаратний напівпричіп АП-3 з двома виносними індикаторами кругового огляду, апаратурою спряження та дистанційного управління;

причеп наземного радіолокаційного запитувача 73Е6;

дизельна електростанція 5Е96 в кузові типу КУНГ-П10 з двома дизель-електричними агрегатами АД100-Т/400;

розподільно-перетворювальна кабіна 5Е88 з двома перетворювачами сітьової частоти ПСЧ-50К, одним перетворювачем ПСЧ-15К та дизель-електричним агрегатом АД30-Т1/400-1;

Точністні характеристики. При масштабі М2 (rмакс=200км) середньоквадратичні значення похибок вимірювань координат становлять sr=1000м, sb=1о, а середньоквадратичні похибки пеленгування постановників активних завад – sbПАЗ=2о.

Розрізнювальна здатність. Розрізнювальна здатність по дальності становить

d r=3500м, а по азимуту db=8о.

 

Зона виявлення. Таблиця 1.

           
   
 
   
 
 


Параметр

Зони

Виявлення

Режим НИЖНИЙ ЛУЧ     Завади діють по Без завад бокових пелюстках ДНА, NЗ=10Вт/МГц, rЗ =200км, hЗ =10км   Режим ВЕРХНИЙ ЛУЧ, без завад
h=100 м h=500 м rВ,км h=1000 м h=6000 м h=10000 м h=20000 м 33 30 80 70 105 90 230 200 300 250  
hмакс, км 35 27  
eмакс, град. 12 12  
RМЗ 5h 5h 3,5h

Радіоелектронний захист. Радіоелектронний захист РЛС включає в себе захист від протирадіолокаційних ракет (ПРР), захист від активних та пасивних завад, електромагнітну сумісність (ЕМС) і стійкість проти впливу електромагнітного імпульсу.

Радіолокаційна станція 5Н84А має високу захищеність від активних завад, яка досягається:

високим енергетичним потенціалом РЛС;

наявністю автокомпенсатора активних шумових завад, які діють по головному променю та по бокових пелюстках ДНА;

перестроюванням робочої частоти зондуючого сигналу;

застосуванням пристрою придушення несинхронних імпульсних завад;

застосуванням автоматичних регулювань підсилення сигналів у приймальних трактах;

наявністю апаратури пеленгування постановників АШЗ.

Захищеність від пасивних завад забезпечується наявністю апаратури селекції рухомих цілей (СРЦ), яка являє собою систему двократної черезперіодної компенсації пасивних завад. Система СРЦ виконана на потенціалоскопах. Коефіцієнт придушення пасивних завад типу «Місцеві предмети» становить не менше 20 дБ. Впевнена проводка цілей типу ТУ-16 на фоні штучно створених пасивних завад можлива при щільності постановки завад до 2 стандартних пачок диполів на 100 м польоту і швидкості вітру до 60 м/с.

 

Порядок проведення повного функціонального контролю РЛС П-18 (5Н84А).

 

БІЛЕТ № 28

Призначення, склад, технічні характеристики та режими роботи індикаторного пристрою РЛС П-18 (5Н84А).

Індикаторна апаратура призначена для відображення повітряної обстановки в зоні виявлення РЛС і визначення двох координат (азимута і похилої дальності) та державної належності (за принципом «свій – чужий») цілей. По постановниках активних шумових завад (ПАЗ) визначається лише азимут при ввімкненні апаратури пеленгування.

До складу індикаторної апаратури входять основний індикаторний пристрій (індикатор кругового огляду – ІКО) і два виносні індикаторні пристрої (виносні індикатори кругового огляду – ВІКО-1 і ВІКО-2). ІКО знаходиться в напівпричепі АП-1, а обидва ВІКО – у напівпричепі АП-3. За функціональним призначенням ІКО є робочим місцем першого (старшого) оператора, а ВІКО-1 і ВІКО-2 – робочими місцями другого і третього операторів.

Основу ІКО становить блок трубки. На екрані електронно-променевої трубки формується радіально-кругова розгортка і відображається радіолокаційна інформація у вигляді позначок цілей, позначок пізнавання, позначок пеленга і масштабної сітки (мітки дальності та азимута). Робота всіх блоків синхронізується імпульсами запуску ІЗ, які надходять з системи хронізації.

Принцип формування радіально-кругової розгортки ґрунтується на використанні в блоці трубки обертальної відхиляючої системи. Тому для створення означеної розгортки достатньо сформувати пилкоподібні імпульси і надіслати їх на відхиляючу систему, яка має обертатися синхронно і синфазно з антеною РЛС. Такі імпульси (UР), тривалість яких залежить від масштабу, формуються блоком розгортки і надходять на відхиляючу систему блока трубки. Одночасно з UР у цьому блоці формується також так звана напруга (імпульси) підсвічування (UП) прямого ходу променя, яка надходить на прискорюючий електрод трубки і на цей час «відкриває» її. Обертання відхиляючої системи блока трубки здійснюється через шестерневу передачу серводвигуном, який знаходиться в блоці серводвигуна ІКО.

Усі необхідні для відображення радіолокаційної інформації сигнали надходять спочатку на блок відеосигналів. Луна-сигнали (Э – «эхо») надходять з вихідного блока ЧПК. Сигнали пізнавання (З – сигнали запитувача) надходять від спряженого з РЛС наземного радіолокаційного запитувача (НРЗ). Мітки азимута (МА-10о, МА-30о) формуються безпосередньо в блоці відеосигналів з напруги, яка надходить від датчика азимутальних імпульсів, розташованого у блоці серводвигуна ІКО. Мітки дальності (МД – 10 км, 50 км, 100 км) формуються калібратором (блоком масштабних міток дальності). У блоці відеосигналів усі ці сигнали об’єднуються в один комплексний сигнал (Є+М+З – «эхо + метки + запрос») і надсилаються на керуючий електрод трубки.

На екрані формується радіально-кругова розгортка на масштабах 200, 400, 600 і 1200 км або кільцева розгортка тільки на масштабі 200 км із затримкою початку відліку на 100, 200, 300 і 400 км.

 

Структурна схема РЛС П-18 (5Н84А). Основні тракти.

Структура РЛС визначається її призначенням, реалізованими принципами огляду простору і вимірювання координат, а також елементною базою. РЛС 5Н84А є двокоординатною станцією з паралельним оглядом простору по куту елевації і послідовним по азимуту. Станція має систему захисту від активних шумових завад, які діють по бокових пелюстках і по головному променю ДНА. В РЛС застосована антена дзеркального типу. Цим визначається загальна структура та зовнішній вигляд РЛС.

До складу РЛС входять одноканальний передавальний пристрій, багатоканальний приймальний пристрій, дзеркальна антена та ряд допоміжних антен, які використовуються в системі захисту від активних шумових завад. Вся обробка сигналів здійснюється в аналоговій формі. Елементна база – радіолампи, частково використовуються напівпровідники.

Уся апаратура за функціональним призначенням ділиться на системи і пристрої. За конструктивними ознаками апаратура ділиться на стійки, блоки і субблоки.

Основні системи – це: Антенно-фідерна система (АФС), Передавальна система, Приймальна система, Система автокомпенсації активних шумових завад, Система пеленгування ПАЗ, Система селекції рухомих цілей (СРЦ), Індикатор кругового огляду (ІКО), Хронізуючий пристрій, Система зміни частоти, Система автоматичного підстроювання частоти, Система обертання та розгортання антени, Система передачі азимута.

 

Призначення і склад АФС РЛС П-18 (5Н84А). Особливості побудови і роботи елементів АФС.

Антенно-фідерна система (АФС) призначена для каналізації електромагнітної енергії від передавального пристрою до антени, напрямленого її випромінювання, а також напрямленого прийому сигналів і передачі їх на вхід приймальних пристроїв.

До складу антенно-фідерної системи РЛС 5Н84А входять:

антена основного каналу АО;

антени допоміжних каналів системи автокомпенсації активних шумових завад та пристрою пеленгації постановників активних шумових завад (антени А1, А2, А3, А4, А5);

фідерний тракт.

До антенно-фідерної системи функціонально приєднуються система еквівалента антени та вимірювач коефіцієнта бігучої хвилі і потужності (ВКБП). Тому принципи їх побудови та застосування будуть розглянуті в цьому розділі.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 1320; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.230.66.177 (0.179 с.)