Несанкціонованого доступу на об’єкти електронно-обчислювальної техніки та розвідки побічних електромагнітних випромінювань.

Захист технічних засобів передачі, обробки, збереження та відображення інформаціївід

несанкціонованого доступу досягається проведенням організаційних заходів та застосуванням апаратурних, програмних і криптографічних засобів.

Організаційні заходи:

- призначення ступеня таємності інформації;

- - встановлення певного порядку доступу до інформації посадових осіб;

- - надійне зберігання інформаційних масивів.

Апаратурні методи:

- спеціальні пристрої для вмикання терміналів;

- схеми аварійного знищення інформації:

- сигналізація при спробі проникнення на об’єкт ЕОТ.

Програмні методи:

- ідентифікація абонентів;

- ідентифікація терміналів абонентів:

- визначення прав доступу абонентів.

Криптографічні методи:

- шифрування накопиченої інформації;

- шифрування циркулюючої інформації.

Принципи вимірювання координат цілей в РЛС 19Ж6 (П-37).

Вимір дальності цілей здійснюється імпульсним методом за часом запізнювання луна-сигналів відносно зондуючих. Вимір азимута здійснюється одноканальним методом по центру пачки луна-сигналів, отриманої за рахунок опромінення цілі в декількох періодах проходження при обертанні діаграми спрямованості антени (по середині відмітки від цілі на екрані ІКО). Вимір координат здійснюється оператором ручним (візуальним) методом по екрану ІКО шляхом інтерполяції середини відмітки від цілі щодо масштабних відміток дальності й азимута, відображуваних на екрані.

Вимір азимута постановників активних завад здійснюється по середині сектора засвічування індикатора завадою. Для полегшення знаходження середини сектора засвічування в пеленгаційній приставці П-1 здійснюється зменшення посилення в тракті УПЧ наприкінці дистанції. Це зменшення посилення здійснюється за пилоподібним законом з мінімумом посилення наприкінці дистанції. У результаті на екрані ІКО сектор засвічування завадою до краю екрана зменшується практично до нуля і набуває виду стрілки. По вістрю стрілки визначається азимут постановника завад.

 

Військовий ремонт РЕТ РТВ. Система ремонту РЕТ. Середній (профілактичний) ремонт РЕТ.

Ремонт - це комплекс робіт по відновлюванню й підтримці справності або працездатності зразка ОВТ.

Заводський ремонт - ремонт зразка ОВТ на ремонтному підприємстві МО або заводі промисловості, при передачі (здачі) на які зразок знімається з експлуатації.

Військовий ремонт - ремонт зразка ОВТ в місцях розміщення або базуванні частин, або розташування несправних ОВТ, силами і засобами частин (рухомими ремонтними або ремонтно-відновлювальними підрозділами), а також бригадами ремонтних підприємств МО і (або) заводів промисловості.

Військовий ремонт в воєнний час, як правило, буде проводитися в польових умовах, силами ремонтних органів частин, з`єднань, а також ремонтно-відновлювальними підрозділами (частинами), які входять до складу ремонтно-відновлювальних баз армійського корпусу, оперативного командування.

Відповідно до Державного стандарту під системою ремонту розуміється сукупність взаємозв`язаних зразків ОВТ, засобів їх ремонту, виконавців і документації, взаємодія яких відбувається відповідно до завдань кожного виду ремонту.

В мирний час середній, капітальний, регламентований ремонти є плановими.

Середній ремонт проводиться з метою відновлення справності і часткове відновлення ресурсу ОВТ (на 60-70%) з заміною або відновленням складових частин обмеженої номенклатури.

Проводиться при отриманні середніх бойових пошкоджень, усунення яких передбачено НТД при СР, або після закінчення установленого міжремонтного ресурсу. В мирний час СР проводиться РВБ АК (ремонтно відновлювальними бригадами армійських корпусів), в воєнний час РВБ АК, РВБ ОК (оперативних командувань).

 

БІЛЕТ № 20

Загальні положення з організації та несення бойового чергування в РТВ ПС ЗС України.

Завдання чергових сил. Ступені бойової готовності чергових сил РТВ при несенні бойового чергування.

РТВ ПС ЗС України знаходяться в постійній бойовій готовності. Вони і вмирний час несуть бойове чергування. Для організації бойового чергування встановлюються ступені бойової готовності.

Основними задачами чергового бойового розрахунку є:

-керівництво черговими силами;

- своєчасне приведення військ у вищі ступені бойової готовності;

- забезпечення польотів і перельотів своєї авіації.

Для КП радіотехнічних з¢єднань, частин та підрозділів встановлюються два ступені бойової готовності №1 і №2, а для радіотехнічних підрозділів -три ступені бойової готовності: готовність №1, №2 та №3.

Переведення радіотехнічних підрозділів та КП радіотехнічних частин в більш високі ступені бойової готовності проводиться по обстановці рішенням командирів (ОЧ) радіотехнічних частин та підрозділів, ОЧ старших КП та їх прямих начальників.

Для радіотехнічних підрозділів

Готовність № 1.

На КП, на включених радіолокаційних комплексах (РЛК), радіолокаційних станціях (РЛС) та комплексах засобів автоматизації (КЗА), на прийомних та передаючих радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться бойові обслуги, очолювані командирами підрозділів (особами, які їх заміщають). На виключених РЛК (РЛС) та КЗА - чергові бойові зміни.

Час прибуття на КП командирів підрозділів та офіцерів бойових обслуг встановлюється командиром радіотехнічної частини.

В підрозділі включені, ведуть розвідку та здійснюють видачу інформації один РЛК (РЛС), рухомий радіовисотомір (РРВ) та КЗА, а при забезпеченні бойових дій ЗРВ, авіації та РЕБ - два основних РЛК (РЛС) з радіовисотомірами, сполучених з КЗА. Типи РЛК (РЛС), що включаються, режими роботи визначаються рішенням командира частини. Інші РЛК (РЛС) та РРВ включаються в залежності від обставин.

На виключених РЛК (РЛС), КЗА агрегати електроживлення прогріті, апаратура та засоби об'єктивного контролю перевірені, настроєні і готові до включення для виконання бойового завдання в строки, передбачені експлуатаційною документацією, в тому числі і в режимі екстреного включення (де цей режим передбачений).

Радіотехнічні підрозділи вважаються приведеними в готовність № 1, якщо на КП прибули командир або особа, яка його заміщає, необхідна кількість офіцерів бойової обслуги, здатних забезпечити управління та обробку інформації, включені необхідні РЛК (РЛС), засоби зв'язку та автоматизації.

Готовність № 2.

На КП, одному РЛК (РЛС), а при наявності включеного РЛК (РЛС) - на двох РЛК (РЛС), одному РРВ, КЗА, прийомному та передаючому радіоцентрах (радіопунктах) на робочих місцях знаходяться чергові бойові обслуги, очолювані оперативним черговим. Апаратура КЗА включена для роботи по графіку або виключена.

Виключені РЛК (РЛС), РРВ та апаратура КЗА перевірені, настроєні і готові до включення.

Радіоприймачі радіомереж та радіонапрямків, а також радіопередаючі пристрої, що забезпечують роботу КЗА та передачу радіолокаційної інформації працюючих РЛК (РЛС), включені та настроєні на робочі частоти кореспондентів.

Готовність № 3.

На КП на робочих місцях знаходяться оперативний черговий, на приймальному радіоцентрі (радіопункті) - радіотелеграфіст командної радіомережі старшого КП.

РЛК (РЛС), РРВ, апаратура КЗА та засоби зв'язку перевірені, настроєні та підготовлені до включення.

Кількість та тип чергових РЛК(РЛС), час їх включення та виключення в радіотехнічних підрозділах, які створюють чергове РЛП, визначаються графіками чергування сил та засобів РТВ.

 

Загальна характеристика та склад апаратури РЛС П-18 (5Н84А).

Двокоординатна РЛС 5Н84А ("Оборона") призначена для дальнього виявлення повітряних об'єктів, вимірювання їхніх координат (азимуту, дальності) і визначення державної належності за принципом "свій-чужий". Для вимірювання висоти повітряних об'єктів передбачене спряження РЛС з двома висотомірами типу ПРВ-13 або ПРВ-17. При цьому управління висотомірами та зчитування інформації про висоту повітряних об'єктів здійснюються на РЛС 5Н84А.

Радіолокаційна станція 5Н84А використовується в радіотехнічних військах як засіб для створення чергового радіолокаційного поля в автоматизованих і неавтоматизованих угрупуваннях військ ППО. Крім того, РЛС 5Н84А може використовуватися і як станція розвідки та цілевказування для групи каналів зенітного ракетного комплексу С-200.

Основними завданнями РЛС є:

розвідка повітряного простору у складі чергових сил;

визначення початку масового нальоту ЗПН противника;

забезпечення радіолокаційною інформацією чергових вогневих засобів.

Таким чином, РЛС 5Н84А у мирний час використовується як засіб чергового режиму, а при раптовому повітряному нападі – як джерело радіолокаційної інформації для чергових вогневих засобів до приведення основних сил і засобів до бойової готовності.

До складу РЛС входять одноканальний передавальний пристрій, багатоканальний приймальний пристрій, дзеркальна антена та ряд допоміжних антен, які використовуються в системі захисту від активних шумових завад. Вся обробка сигналів здійснюється в аналоговій формі. Елементна база – радіолампи, частково використовуються напівпровідники.

Уся апаратура за функціональним призначенням ділиться на системи і пристрої. За конструктивними ознаками апаратура ділиться на стійки, блоки і субблоки. Апаратура РЛС 5Н84А являє собою типовий набір систем, характерний для оглядових РЛС старого парку. Перелік систем та їх склад наведені у табл. 1.

Таблиця 1

№з/п	Найменування системи
	Антенно-фідерна система (АФС)
	Передавальна система
	Приймальна система
	Система автокомпенсації активних шумових завад
	Система пеленгування ПАЗ
	Система селекції рухомих цілей (СРЦ)
	Індикатор кругового огляду (ІКО)
	Виносний індикатор кругового огляду
	Хронізуючий пристрій
	Система зміни частоти
	Система автоматичного підстроювання частоти
	Система обертання та розгортання антени
	Система передачі азимута
	Апаратура управління
	Апаратура спряження із зовнішніми системами (апаратура С-14)
	Апаратура спряження з висотомірами (стійка С-119)
	Апаратура захисту від протирадіолока- ційних ракет (КОММУТАТОР-14)
	Система еквівалента антени
	Імітатор цілей і завад
	Контрольно-вимірювальна апаратура
	Система вторинного електроживлення
	Система телефонного та гучномовного зв’язку
	Система вентиляції та опалення