Установка вихідних положень органів керування режимами роботи рлс рлс 19ж6 (п-37). 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Установка вихідних положень органів керування режимами роботи рлс рлс 19ж6 (п-37).



 

БІЛЕТ № 26

1. Основи організації та проведення маршу радіотехнічного підрозділу. Розрахунок часу на передислокацію. Оформлення плану передислокації.

Маневр радіотехнічних підрозділів – організоване їх пересування з метою заняття вигідного положення по відношенню до противника, створення резерву сил і засобів, виведення підрозділів з-під ударів противника і відновлення (нарощування) радіолокаційного поля.

Основні завдання, що вирішуються в ході маневру:

а ) радіотехнічними батальйонами (окремими радіолокаційними ротами):

посилення угруповання радіотехнічних військ на основних напрямах, в районах бойових дій зенітних ракетних військ, авіації;

відновлення боєздатності угруповання радіотехнічних військ, порушеного в результаті ударів противника;

виведення підрозділів з-під удару противника для збереження їх боєздатності;

б) окремими радіолокаційними взводами:

зниження нижньої межі суцільного радіолокаційного поля угруповання радіотехнічних військ на встановлених напрямах або рубежах;

посилення угруповання в районі бойових дій зенітних ракетних військ і авіації;

відновлення боєздатності радіотехнічних підрозділів і інші завдання, що раптово виникають у ході бойового застосування.

Маневр може проводитися як під час підготовки, так і в ході виконання бойового завдання радіотехнічною бригадою і здійснюватися перевезенням залізничним, водним, повітряним транспортом, своїм ходом (маршем) або комбінованим способом.

Основним способом пересування підрозділів радіотехнічних військ є марш.

Маневрені можливості підрозділів характеризуються:

часом готовності до маршу;

максимальною дальністю маршу;

середньою швидкістю пересування;

часом розгортання;

автономністю (максимальною тривалістю функціонування у відриві від базового підрозділу).

Залежно від дальності маневру розрізняють: маневр (марш) на великі

відстані (більше 20 км від бойової позиції); маневр (марш) в обмеженому районі (в радіусі до 20 км від бойової позиції).

У виняткових випадках у разі загрози втрати сил і засобів на основній позиції і зриву виконання бойового завдання право прийняття рішення на здійснення маневру в обмеженому районі надається командиру радіотехнічного підрозділу. Про прийняте рішення командир підрозділу негайно доповідає на старший командний пункт.

План передислокації радіолокаційної роти (орлв) на бойову (запасну) позицію розробляється на карті масштабу 1:50 000. На карту наносяться маршрут руху, можливі об'їзди, вихідний пункт і райони привалів, кінцевий пункт, похідний порядок, рубежі регулювання руху.

На маршруті руху позначаються пункти зв'язку усіх відомств, з яких можна передавати повідомлення на КП радіотехнічної бригади, батальйону, роти. Крім того, у вигляді таблиць відображаються розрахунок часу на згортання і побудову колони, час проходження вихідного і кінцевого пунктів, рубежів регулювання руху, час розгортання на новій позиції. Окремою таблицею відображається кількість основних матеріальних засобів, що підлягають передислокації, сигнали управління.

Текстуально на карті відображаються характеристика маршруту руху, порядок управління колоною на марші, організація усіх видів розвідки на марші і порядок дій особового складу при подоланні важких і заражених ділянок, при нападі повітряного і наземного противника.

План передислокації підписується командиром рлр (орлв), затверджу­ється командиром ртб (орлр).

 

Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики РЛС П-18 (5Н84А).

Двокоординатна РЛС 5Н84А ("Оборона") призначена для дальнього виявлення повітряних об'єктів, вимірювання їхніх координат (азимуту, дальності) і визначення державної належності за принципом "свій-чужий".

Основними завданнями РЛС є:

розвідка повітряного простору у складі чергових сил;

визначення початку масового нальоту ЗПН противника;

забезпечення радіолокаційною інформацією чергових вогневих засобів.

У розгорнутому стані до складу РЛС 5Н84А входять такі складові частини:

напівпричіп антенного поста АнП-1 на шасі МАЗ-938Б з основною антеною АО та допоміжними антенами А1...А4;

напівпричіп антенного поста АнП-2 з допоміжною антеною А5;

апаратний напівпричіп АП-1 з приймальною апаратурою, апаратурою захисту від завад та індикатором кругового огляду;

апаратний напівпричіп АП-2 з передавальним пристроєм;

апаратний напівпричіп АП-3 з двома виносними індикаторами кругового огляду, апаратурою спряження та дистанційного управління;

причеп наземного радіолокаційного запитувача 73Е6;

дизельна електростанція 5Е96 в кузові типу КУНГ-П10 з двома дизель-електричними агрегатами АД100-Т/400;

розподільно-перетворювальна кабіна 5Е88 з двома перетворювачами сітьової частоти ПСЧ-50К, одним перетворювачем ПСЧ-15К та дизель-електричним агрегатом АД30-Т1/400-1;

Точністні характеристики. При масштабі М2 (rмакс=200км) середньоквадратичні значення похибок вимірювань координат становлять sr=1000м, sb=1о, а середньоквадратичні похибки пеленгування постановників активних завад – sbПАЗ=2о.

Розрізнювальна здатність. Розрізнювальна здатність по дальності становить

d r=3500м, а по азимуту db=8о.

 

Зона виявлення. Таблиця 1.

           
   
 
   
 
 


Параметр

Зони

Виявлення

Режим НИЖНИЙ ЛУЧ     Завади діють по Без завад бокових пелюстках ДНА, NЗ=10Вт/МГц, rЗ =200км, hЗ =10км   Режим ВЕРХНИЙ ЛУЧ, без завад
h=100 м h=500 м rВ,км h=1000 м h=6000 м h=10000 м h=20000 м 33 30 80 70 105 90 230 200 300 250  
hмакс, км 35 27  
eмакс, град. 12 12  
RМЗ 5h 5h 3,5h

Радіоелектронний захист. Радіоелектронний захист РЛС включає в себе захист від протирадіолокаційних ракет (ПРР), захист від активних та пасивних завад, електромагнітну сумісність (ЕМС) і стійкість проти впливу електромагнітного імпульсу.

Радіолокаційна станція 5Н84А має високу захищеність від активних завад, яка досягається:

високим енергетичним потенціалом РЛС;

наявністю автокомпенсатора активних шумових завад, які діють по головному променю та по бокових пелюстках ДНА;

перестроюванням робочої частоти зондуючого сигналу;

застосуванням пристрою придушення несинхронних імпульсних завад;

застосуванням автоматичних регулювань підсилення сигналів у приймальних трактах;

наявністю апаратури пеленгування постановників АШЗ.

Захищеність від пасивних завад забезпечується наявністю апаратури селекції рухомих цілей (СРЦ), яка являє собою систему двократної черезперіодної компенсації пасивних завад. Система СРЦ виконана на потенціалоскопах. Коефіцієнт придушення пасивних завад типу «Місцеві предмети» становить не менше 20 дБ. Впевнена проводка цілей типу ТУ-16 на фоні штучно створених пасивних завад можлива при щільності постановки завад до 2 стандартних пачок диполів на 100 м польоту і швидкості вітру до 60 м/с.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 357; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.230.84.106 (0.02 с.)