Військовий ремонт рет ртв. Система ремонту рет. Відновлювальний ремонт рет.

Ремонт - це комплекс робіт по відновлюванню й підтримці справності або працездатності зразка ОВТ.

Заводський ремонт - ремонт зразка ОВТ на ремонтному підприємстві МО або заводі промисловості, при передачі (здачі) на які зразок знімається з експлуатації.

Військовий ремонт - ремонт зразка ОВТ в місцях розміщення або базуванні частин, або розташування несправних ОВТ, силами і засобами частин (рухомими ремонтними або ремонтно-відновлювальними підрозділами), а також бригадами ремонтних підприємств МО і (або) заводів промисловості.

Військовий ремонт в воєнний час, як правило, буде проводитися в польових умовах, силами ремонтних органів частин, з`єднань, а також ремонтно-відновлювальними підрозділами (частинами), які входять до складу ремонтно-відновлювальних баз армійського корпусу, оперативного командування.

Відповідно до Державного стандарту під системою ремонту розуміється сукупність взаємозв`язаних зразків ОВТ, засобів їх ремонту, виконавців і документації, взаємодія яких відбувається відповідно до завдань кожного виду ремонту.

Відновлювальний ремонт проводиться на техніці:

q в період ведення бойових дій;

q що зазнала пошкодження при аваріях, стихійних лихах.

Відновлювальний ремонт проводиться з метою усунення ушкоджень і приведення техніки у готовність до бойового застосування.

Під час відновлювального ремонту виконуються роботи, об'єм яких визначається ступенем пошкодження техніки.

Відновлювальний ремонт ведеться, як правило, на місцях експлуатації техніки силами ремонтно-відбудовних бригад (РВБ) і обслуги комплектів техніки агрегатним методом. До проведення відновлювального ремонту техніки можуть залучатися фахівці підприємств-виготовлювачів і ремонтних підприємств.

 

БІЛЕТ № 22

1. Підготовка окремої радіолокаційної роти до виконання бойового завдання. Етапи роботи командира окремої радіолокаційної роти та їх зміст .

Підготовка до бойового застосування починається з моменту отримання бойового завдання, продовжується безперервно і закінчується після виконання основних заходів приведення у бойову готовність. Виділяють два етапи підготовки:

завчасна – з моменту отримання бойового завдання до приведення у вищі ступені бойової готовності;

безпосередня – від моменту приведення у вищі ступені бойової готовності до виявлення власними засобами повітряного противника.

Для доведення до підрозділів бойового завдання в ртбр розробляється бойовий наказ підрозділу.

Бойовий наказ підрозділу підписують командир і начальник штабу бригади.Одержання бойових наказів (розпоряджень) підтверджується.

З одержанням бойового завдання командир радіотехнічного підрозділу з’ясовує його, оцінює обстановку і приймає рішення.

Усвідомлення бойового завдання. Командир радіотехнічного підрозділу вивчає і усвідомлює замисел бойового застосування з’єднання (частини), своє бойове завдання; визначає роль і місце підрозділу у виконанні завдань з’єднання (частини).

Вивчаючи замисел бойового застосування старшого командира, командир радіотехнічного підрозділу усвідомлює основну мету бойового застосування з’єднання (частини), а саме:

на яких рубежах повинен бути виявлений противник;

який напрямок є головним;

які відомості про повітряного противника необхідно добути;

якими способами вести розвідку та з ким взаємодіяти;

яку за змістом, якістю, кому, по яких каналах та яким способом видавати бойову та розвідувальну інформацію.

Під час вивчення свого бойового завдання командир підрозділу з’ясовує:

у якому секторі та у взаємодії з ким вести радіолокаційну розвідку повітряного противника;

у якій кількості та як використовувати канали зв’язку для передачі та прийому інформації;

які варіанти дій підрозділу використовувати в різних умовах обстановки;

які заходи проводити щодо підвищення живучості;

який мати резерв та як його використовувати;

порядок перепідпорядкування підрозділу у разі втрати управління;

порядок дій особового складу у разі застосування противником зброї масового ураження;

встановлений термін готовності підрозділу до виконання бойового завдання.

У процесі усвідомлення бойового завдання командир визначає заходи, які необхідно провести негайно, до прийняття рішення на виконання бойового завдання та віддає попередні розпорядження.

Оцінка обстановки. В ході оцінки обстановки командир радіотехнічного підрозділу оцінює:

повітряного противника;

наземного (морського) противника;

склад, дислокацію, бойові можливості забезпечуваних з’єднань і частин;

вимоги до розвідувальної і бойової інформації;

бойову готовність і бойові можливості свого підрозділу;

взаємодіючі сили і засоби розвідки повітряного противника;

стан усіх видів забезпечення;

фізико-географічні, кліматичні й інші умови місцевості, їх вплив на виконання бойового завдання.

Командир радіотехнічного підрозділу оцінює повітряного противника на основі відомостей, вказаних в бойовому наказі (розпорядженні) командира з’єднання (частини), за трьома напрямками:

базування, склад, бойова готовність та бойові можливості угруповання противника;

льотно-тактичні характеристики ЗПН;

варіанти дій противника при подоланні системи ППО, тактика його дій під час нанесення ударів по об’єктах, що обороняються.

У результаті оцінки повітряного противника командир робить висновки, в яких вказує:

кількість повітряних цілей та характер дій противника в зоні радіолокаційної інформації (радіолокаційному полі) підрозділу;

очікувану перешкодову обстановку;

вимоги до бойової готовності підрозділу;

можливі бойові втрати підрозділу.

Оцінку бойової готовності та бойових можливостей свого підрозділу командир проводить з метою уточнення фактичного стану підрозділу та його відповідності поставленому бойовому завданню.

Боєготовність складається з боєздатності та часу бойової готовності.

Боєздатність – це можливості щодо виконання бойового завдання в конкретних умовах обстановки. Вона залежить від:

укомплектованості особовим складом та його підготовки;

наявності та стану озброєння та військової техніки;

ступеню реалізації бойових можливостей;

стану всіх видів забезпечення.

В ході оцінки бойових можливостей командир оцінює просторові, інформаційні, часові, точнісні показники.

Після усвідомлення бойового завдання і оцінки обстановки командир підрозділу приймає рішення на виконання бойового завдання, у якому визначає практичні заходи щодо підготовки до виконання бойового завдання, терміни їх виконання та відповідальних виконавців.

Про заходи, спрямовані на виконання поставленого бойового завдання, командир підрозділу доповідає старшому командиру.

Після видачі попередніх розпоряджень командир радіотехнічного підрозділу приступає до розробки (уточнення) та оформлення бойових документів та підготовки бойових обслуг.

 

Принцип роботи приймального пристрою РЛС П-18 (5Н84А) за функціональною схемою.

Тракт охоплює кілька систем РЛС: антенно-фідерну та приймальну системи, систему автокомпенсації активних шумових завад та систему СРЦ (селекції рухомих цілей).

Тракт містить основний канал приймання (КО) та кілька допоміжних каналів, які використовуються для вирішення завдань придушення активних шумових завад, прийнятих боковими пелюстками та головним променем ДНА (діаграма напрямленості антени), і для пеленгування ПАЗ (постановників активних завад). Кількість допоміжних каналів поступово зменшується уздовж тракту. В антенно-фідерній частині тракт містить основний канал та шість допоміжних, тобто основну антену АО та шість допоміжних: А1, А2, А3, А4, А5Г і А5В. У приймальній системі кількість допоміжних каналів зменшується до чотирьох, а в системі захисту від активних шумових завад – до трьох. Таке поступове зменшення кількості допоміжних каналів дає можливість створення багатьох режимів захисту від АШЗ при прийнятних обсягах апаратури. Після системи захисту від АШЗ тракт стає одноканальним.

Структурно всі приймальні канали ідентичні і побудовані за схемою супергетеродинного приймача з двократним перетворенням частоти. Наявність подвійного перетворення частоти викликана суто конструктивними особливостями автокомпенсатора активних шумових завад. Водночас така побудова покращує частотно-вибіркові властивості приймальної системи, бо знижує рівень приймання сигналів «дзеркальним каналом».