Позовна заява, її зміст і форми. Прийняття заяв у цивільних справах.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Позовна заява, її зміст і форми. Прийняття заяв у цивільних справах.



Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити в собі:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що стверджують позов;

6) зазначення ціни позову;

Підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 - 7 цієї статті, відомості про рік народження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей, їх прізвище, ім'я та по батькові, при кому з батьків вони знаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні і вихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву може бути також включено вимогу про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява у випадках, коли до її подання постановлялася ухвала про вжиття запобіжних заходів, повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 - 7 частини другої цієї статті, відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до глави 4-А цього Кодексу.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.

Прийняття позовної заяви

Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК (ч. 1ст. 122 ЦПК).

Процесуальне завдання, що вирішується суддею, — перевірка підстав для прийняття заяви. Якщо таких підстав немає, суддя відмовляє в прийнятті заяви, керуючись зазначеними в ст.122 ЦПК мотивами. У рамках підстав до відмови в порушенні справи об'єднані дві групи мотивів: передумови права на позов і умови його здійснення. Відсутність передумов обумовлює об'єктивну неможливість розгляду справи, процес взагалі не може бути початий. Недотримання порядку пред'явлення позову — лише тимчасова перешкода, що може бути усунута заінтересованою особою, після чого процес у справі можливий.

Згідно з ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви при відсутності хоча б однієї з передумов права на пред'явлення позову, а саме:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

Після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Неприпустима відмова у відкритті провадження у цивільній справі за мотивами недоведеності заявленої вимоги, пропуску строку позовної давності та іншими не передбаченими законом підставами. Зокрема, неприпустима відмова в прийнятті заяви з тієї причини, що спірна вимога не захищена законом або що вона явно не обґрунтована (так звані безпредметні позови), не може служити також підставою для відмови в прийнятті позову відсутність закону, що регулює спірне відношення.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви, суддя постановляє про це мотивовану ухвалу, що може бути оскаржена позивачем (п.4ч.1ст.293ЦПК).

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Повернення позовної заяви провадиться суддею у випадках недотримання умов пред'явлення позову, порядку його подачі, невиконання вимог про усунення порушень порядку і форми подачі позовної заяви.

Відповідно до ч.З ст.121 ЦПК заява повертається у випадках, коли:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

2) заяву подано недієздатною особою;

3) заява від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

4) справа не підсудна цьому суду;

Подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України.

Про повернення позовної заяви суддя постановляє ухвалу, у якій вказує, у який суд варто звернутися заявникові, якщо справа не підсудна даному суду, або як усунути обставини, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч.5 ст.121 ЦПК).

На ухвалу судді про повернення заяви може бути подана апеляційна скарга (п.З ч.І ст.293 ЦПК).

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Процесуальні засоби, що забезпечують захист інтересів відповідача. Чи можна оскаржити ухвалу суду про забезпечення позову ?

Захист інтересів відповідача гарантується принципами цивільного процесуального права України: змагальною формою процесу, рівноправністю сторін, диспозитивністю.

Завдання цивільного судочинства рівною мірою розподіляються між позивачем та відповідачем. Обидві сторони в процесі захищають свої права та інтереси. Для позивача засобом порушення процесу є позов, проти заявленого позову відповідач може виступати з запереченнями і зустрічним позовом.

Заперечення є вимогами відповідача щодо припинення провадження в справі через відсутність передумов права на пред'явлення позову чи внаслідок відсутності підстав для виникнення та розвитку спірних матеріальних правовідносин, з яких витікають позовні вимоги позивача.

Дане визначення охоплює два види заперечень: процесуально-правові і матеріально-правові.

Процесуально-правові заперечення не торкаються мате-ріально-правової сутності позовних вимог. Відповідач вправі

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Заявити, що справа не може бути розглянута в суді, тому що позивач є неправоздатним, є судове рішення з того ж спору, яке набуло законної сили, або раніше позивач відмовився від позову тощо.

Матеріально-правові заперечення мають на меті ухвалення рішення про відмову в позові як такому і полягають в запереченні фактів підстав позову чи предмета позову. Відповідач може заявити про виконання зобов'язання, закінчення строку давності, те, що норми матеріального права не передбачають виникнення цивільного суб'єктивного права з фактів, наведених позивачем тощо.

Зустрічний позов - це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для сумісного її розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов не є позовом особливого виду, а відноситься до позовів про присудження, визнання чи перетворення.

Зустрічний позов відрізняється від заперечення за наступними підставами:

пред'являючи зустрічний позов, відповідач прагне відхилити первісний позов цілком чи частково, пред'являючи вимогу до позивача, заперечення цієї мети не переслідує;

зустрічний позов займає самостійне становище в процесі;

зустрічний позов повинен бути викладений у формі позовної заяви (ст.ст.137, 138 ЦПК) і оплачений державшім митом, заперечення може бути заявлене в письмовому виді (пояснення на позов) і в усному (у формі клопотань);

Зустрічний позов може бути пред'явлений не пізніше як за три дні до судового засідання (ст.140 ЦПК), строк подання заперечень до суду законом не обмежено, заперечення можуть бути заявлені на будь-якій стадії цивільного процесу (ст.ст. 143 299,330, 347й). Водночас новий ЦПК України знімає такі обмеження у строках подачі зустрічного позову. Згідно з п.1 СТ.123 відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час судового засідання.

Суддя приймає зустрічний позов у трьох випадках (ст.141 ЦПК):

зустрічний позов повинен бути прийнятий, якщо він спрямований до первісної вимоги;

якщо задоволення зустрічного позову виключає цілком чи частково задоволення первісного позову;

Зустрічний позов приймається до провадження, якщо між ним і первісним існує взаємозв'язок і їх спільний розгляд приведе до більш правильного і своєчасного розгляду спору. Рішення про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви не може бути оскаржено, тому що не заважає розгляду справи за первісним позовом (ст.291 ЦПК), зустрічний позов може бути пред'явлений як самостійний позов.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.95.208 (0.012 с.)