Інновації як передумова економічного розвитку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інновації як передумова економічного розвитку



Сучасне суспільство може ефективно функціонувати завдяки розвиткові інноваційної діяльності. Без застосування інновацій практично неможливо створювати конкурентоспроможну продукцію, яка має високий ступінь науко-ємкості та новизни. Таким чином, у ринковій економіці інновації – це ефективний засіб конкурентної боротьби, оскільки сприяють створенню нових потреб, зниженню собівартості продукції, притоку інвестицій, поліпшенню іміджу (рейтингу) виробника нових продуктів, відкриттю та захопленню нових ринків, зокрема і зовнішніх.

Сучасний науково-технічний прогрес неможливий без інтелектуального продукту, утвореного в результаті інноваційної діяльності.

Інновація (англ. іnnovation – нововведення, оновлення) – це «інвестиції в новацію» як результат практичного освоєння нового процесу, продукту, послуги.

Новація (лат. novation – змінення, оновлення) нововведення, якого не було

раніше: нове явище, відкриття, винахід, новий засіб задоволення суспільних потреб та ін.

Інновація – матеріалізований результат, утворений від капіталовкладень у нову техніку або технологію, в нові форми організації виробництва праці, обслуговування, управління та ін. Процес утворення, освоєння та поширення інновацій називається інноваційною діяльністю або інноваційним процесом. Результат інноваційної діяльності можна назвати також інноваційним продуктом. Інновація (нововведення) – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що реалізується у вигляді нового або вдосконаленого продукту на ринку, нового чи вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності. З терміном «інновація» пов’язані поняття «винахід» та «відкриття».

Під винаходом розуміють нові прилади, механізми, інструменти, створені людиною. Відкриття – це процес отримання раніше не відомих даних або спостереження за раніше не відомим явищем природи. На відміну від інновації, відкриття здійснюється, зазвичай, на фундаментальну рівні та не має за мету отримати вигоду.

Неодмінною властивістю інновації є науково-технічна новизна. Тому необхідно відокремлювати інновації від несуттєвих видозмінень у продуктах та технологічних процесах (змінення кольору, форми та ін.); незначних технічних або зовнішніх змін продукту, а також компонентів, що входять до нього; від розширення номенклатури продукції завдяки освоєнню виробництва, що раніше не виготовлялися на даному підприємстві, але які вже є на ринку.

«Новизна» інновацій оцінюється за технологічними параметрами, а також з ринкових позицій. Нині опис технологічних інновацій базується на міжнародних стандартах, які були рекомендовані до використання в м. Осло у 1992 р. Ці стандарти охоплюють нові продукти та нові процеси, а також їх значні зміни.

У практиці управління інноваціями використовують різні класифікатори інновацій.

Залежно від технологічних параметрів інновації розрізняють:

- продуктові – містять застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів та комплектуючих для отримання принципово нових продуктів;

- процесні – нові методи організації виробництва (нові технології).

За типом новизни для ринку інновації бувають:

- нові для галузі у світі;

- нові для галузі в країні;

- нові для даного підприємства (групи підприємств).

За джерелом виникнення:

- інновації як наслідок розвитку науки та техніки;

- інновації як наслідок потреб виробництва;

- інновації як наслідок потреб ринку.

За містом у системі (на підприємстві, фірмі) інновації виділяють:

- на вході виробництва (сировина, обладнання, інформація та ін.)

- на виході виробництва (продукт, послуга, технологія, інформація та ін.)

- системної структури виробництва (управлінська, виробнича).

Залежно від глибини змін розрізняють:

- радикальні (базисні) інновації, які формують нові напрями в розвитку техніки;

- поліпшуючі інновації, що переважають на фазах поширення та стабілізації розвитку науково-технічного циклу;

- модифіковані (часткові) інновації, спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки та технології.

Інновація як економічна категорія відображає найзагальніші властивості, ознаки, зв’язки виробництва та реалізації нововведень. Сутність інновації проявляється у функціях, що відображають її призначення в економічній системі держави та роль у господарчому процесі.

Інновації виконують певні функції:

1. Відтворювальна функція: інновація являє собою важливе джерело фінансування розширеного виробництва. Зміст цієї функції полягає в отриманні прибутку від інновацій та використанні її як джерела фінансових ресурсів.

2. Інвестиційна функція: прибуток від інновації може використовуватися для інвестування за різними напрямами, в тому числі як капітал. Цей капітал може спрямовуватися на фінансування нових видів інновацій.

3. Стимулююча функція: проявляється при стимулюванні підприємницької діяльності. Отримання підприємцем прибутку завдяки реалізації інновацій безпосередньо відповідає основній меті будь-якої комерційної організації. Прибуток слугує стимулом для підприємця, спонукає його постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати сучасні методи управління фінансами.

Інноваційний процес містить низку елементів, об’єднання яких у єдиний послідовний ланцюг утворює структуру інноваційного процесу. До них належать:

- ініціація інновації;

- маркетинг інновації;

- впровадження інновації;

- реалізація інновації;

- просування інновації;

- оцінка економічної ефективності інновації;

- дифузія (поширення) інновації.

Серед факторів, які сприяють інноваційній діяльності, можна назвати:

1. Економічні та технологічні – наявність резерву фінансових і матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій, необхідної господарчої та науково-технічної інфраструктури.

2. Політичні та правові – законодавчі заходи (особливо пільги), які заохочують інноваційну діяльність, державна підтримка інновацій.

3. Соціально-психологічні та культурні – моральне заохочення учасників інноваційного процесу, суспільне визнання, забезпечення можливостей самореалізації, вивільнення творчої праці, створення нормального психологічного клімату в трудовому колективі.

4. Організаційно-управлінські: гнучкість оргструктури, демократичний стиль управління, переважання горизонтальних потоків інформації, само-планування та ін.

Усі економічні процеси відбуваються в часі, тобто мають початок, розвиток і завершення. Будь-які товари та послуги проходять певні стадії, що в сукупності являють собою деякий різновид життєвого циклу. Цикл – це сукупність взаємопов’язаних процесів, робіт, які утворюють закінчене коло

розвитку впродовж деякого проміжку часу.

Життєвий цикл інновації являє собою певний період часу, впродовж якого інновація має активну життєву силу та приносить виробникові або продавцеві прибуток чи іншу реальну вигоду.

Життєві цикли інновацій розрізняють за видами. Ці відмінності стосуються перш за все загальної тривалості, особливостей розвитку, різної кількості стадій. Види та кількість стадій життєвого циклу зумовлені особливостями тієї чи іншої інновації. Однак кожна інновація має визначити базову основу життєвого циклу з чітко визначеними стадіями.

Схеми життєвого циклу інноваційного продукту та інноваційної операції (процедури) різні. Життєвий цикл нового продукту складається з таких стадій:

- розробка нового продукту (вкладання капіталу);

- вихід на ринок (продукт починає давати прибуток);

- розвиток ринку (зростання обсягу продаж);

- стабілізація ринку (ринок насичений даним продуктом);

- зменшення ринку (спад збуту продукту);

- зростання ринку (виробник застосовує різні форми стимулювання продажу, змінює кадрову та цінову політику і т.п.);

- занепад ринку (різке зниження обсягу продажу продукту).

Життєвий цикл нової операції має наступні стадії:

- розробка нової операції та її оформлення у вигляді документа (пошук ідеї, фінансування виробником усіх витрат по розробці операції);

- реалізація операції (впровадження всередині господарчого суб’єкта або реалізація на ринку);

- стабілізація ринку (ринок насичений товаром);

- занепад ринку (обсяг продажу продукту різко зменшується, продаж закінчується).

Теоретично, чим «молодша» фаза нововведення, тим воно перспективніше на ринку. Але багато залежить від того, упродовж якого часу створюватиметься цей продукт. Тому чим швидше здійсниться інноваційний процес, тим більша ймовірність того, що нововведення матиме успіх. Іноді впровадження нововведень розтягується на тривалі роки, за цей період створюються інші інновації, тоді продукт вже не матиме великої цінності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.169 (0.005 с.)