Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Концептуальні принципи державної науково-технологічної й інноваційної політики

Поиск

Правовою основою формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є Конституція України, Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», інші закони України. Особливе значення щодо правових та організаційних засад цілісної системи формування і реалізації пріоритетних напрямів науково-технічного розвитку в країні має Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [25].

У ньому – науково, економічно і соціально обґрунтовані напрями науково-технічного розвитку на тривалий період (понад 10 років), що формуються та реалізуються в інтересах створення конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного сектора наукових досліджень і науково-технічних розробок та забезпечення національної безпеки і конкурентоспроможності економіки. Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки формуються Міністерством освіти і науки України за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України та галузевих академій наук на основі довгострокового прогнозу науково-технічного розвитку і визначаються Верховною Радою України за пропозиціями Кабінету Міністрів України.

Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки забезпечується формуванням пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, що є підставою розроблення та виконання відповідних державних цільових програм, а також формування державного замовлення на науково-технічну продукцію; підготовку наукових кадрів, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення наукових досліджень і науково-технічних розробок. Згідно із Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки на період до 2017 року є:

1) фундаментальні наукові дослідження світового рівня;

2) прикладні наукові дослідження та науково-технічні розробки, результати впровадження яких найбільше сприятимуть забезпеченню розвитку вітчизняного виробництва високотехнологічної продукції та послуг в інтересах національної безпеки та конкурентоспроможної економіки;

3) інформаційне та матеріально-технічне забезпечення наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Згідно з концепцією науково-технологічного й інноваційного розвитку України, ухваленою Постановою Верховної ради України [23], перспективним напрямом базових технологічних змін у країні є перехід вітчизняного виробництва на інноваційній шлях розвитку. З урахуванням цього визначаються концептуальні принципи державної науково-технологічної і інноваційної політики. Головними її цілями визначаються:

– підвищення ролі наукових і технологічних факторів у подоланні кризових явищ у соціально-економічному розвиткові України і забезпеченні її економічного зростання, утвердженні духовності в суспільстві, вдосконаленні державного будівництва;

– створення ефективних механізмів збереження, ефективного використання і розвитку національного науково-технологічного потенціалу;

– технологічне переоснащення і структурна перебудова виробництва з метою випуску товарів, конкурентоспроможних на світовому і внутрішньому ринках;

– збільшення експортного потенціалу завдяки наукоємним галузям виробництва,

зменшення залежності економіки України від імпорту;

– органічне входження інноваційних факторів в процес соціально-економічного розвитку держави, збереження навколишнього середовища і ефективне використання природних ресурсів, сприяння створенню в економіці достатньої кількості робочих місць, у тому числі для випускників навчальних закладів, спеціалістів, які внаслідок економічної кризи втратили свої робочі місця на виробництві, в науці, освіті тощо, а також для спеціалістів, які звільняються зі Збройних Сил;

– відродження творчої діяльності винахідників і раціоналізаторів виробництва;

– розвиток людини як особистості. Збереження та захист її здоров’я і життєвого середовища, створення умов для високопродуктивної, творчої і безпечної праці, сучасного побуту.

Серед пріоритетних напрямів науково-технологічного й інноваційного розвитку визначено такі:

– в умовах жорсткого дефіциту засобів необхідно вдосконалити систему формування і реалізації державних пріоритетів у сфері науки і технологій. Її основою мають бути принципи відповідності основних напрямів науково-технологічного розвитку головним проблемам і перспективам розвитку суспільства;

– найпріоритетнішими напрямами державної підтримки повинні стати: фундаментальна наука, перш за все розробки вітчизняних наукових колективів, що набули світового визнання;

– технологічний розвиток – дослідження і створення умов для високопродуктивної праці та сучасного побуту людини, розробка засобів збереження і захисту здоров’я людини, розробка ресурсо-, енергозберігаючих технологій, сучасних технологій і техніки для енергетики, агропромислового комплексу, легкої і харчової промисловості;

– у сфері виробництва – формування наукоємних виробничих процесів, сприяння створенню і функціонуванню інноваційних структур (технопарків тощо);

– удосконалення механізму інноваційного розвитку – створення умов для

розширення сфери і масштабів запитів та пропозицій, поширення науково-технічних знань у країні, комерційне впровадження науково-технічних розробок у виробництво;

– фінансове забезпечення наукової й інноваційної діяльності, наближення рівня оплати праці наукових працівників до норм розвинених країн, підтримка високого рівня забезпеченості науки матеріально-технічними ресурсами, допоміжним і обслуговуючим персоналом;

– організаційно-функціональна трансформація науково-технологічного потенціалу: побудувати організаційну структуру науки на основі поєднання галузевого підходу, зорієнтованого на забезпечення загального прогресу наукових знань і проблемно орієнтованого, що найбільше відповідає ринковим відносинам;

– удосконалення управління в науково-технологічній та інноваційній сфері.

Зокрема, важливим є посилення правових принципів діяльності Національної академії наук України як координаційного центру з фундаментальних досліджень у державі; на регіональному рівні створення науково-координаційного сприяння інноваційному розвиткові при обласних державних адміністраціях; підвищення надійності і мобільності державної системи захисту інтелектуальної власності, навчання, перепідготовка кадрів, підвищення їх кваліфікації з метою вивчення закономірностей інноваційної діяльності в ринкових умовах.

Державні науково-технічні програми є головними засобами реалізації національних програм і пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Їх формують і реалізують на основі цільових проектів і розробок, відібраних на конкурентних основах.

Невід’ємним елементом державного регулювання науково-технічної діяльності є державна науково-технічна експертиза, яку здійснюють з метою забезпечення наукової обґрунтованості структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, що відповідають науково-технічним програмам і проектам, визначення соціально-економічних і екологічних результатів науково-технічної діяльності, аналізу ефективності використання науково-технічного потенціалу.

Держава цілеспрямовано здійснює політику у формуванні і заохоченні

науково-технічних кадрів, зокрема забезпечує їхню підготовку і перепідготовку й за межами України, упроваджує систему атестації кадрів, державні й іменні премії у сфері науки і техніки тощо.

Важливою формою державного розвитку науки і техніки є створення і функціонування системи науково-технічної інформації, до якої відносяться територіальні мережі центрів первинного збору й оброблення всіх видів науково-технічних даних, державні центри, наукові бібліотеки.

Особливо важливе значення для подальшого зростання темпів науково-технічного прогресу і підвищення на його підставі ефективності національного виробництва в Україні мають патентування, продаж і покупка ліцензій. З цією метою Кабінет Міністрів видав відповідні рекомендації з патентно-ліцензійної справи. Усі винаходи в Україні повинні бути захищені від їхнього неоплаченого використання іншими країнами, для чого існує патентування винаходів за кордоном. Патентно-ліцензійна діяльність забезпечує регулювання всього комплексу правових і економічних відносин, пов’язаних зі створенням, захистом і використанням інтелектуальної власності.

Держава також регулює науково-технічну діяльність через упровадження державного нагляду за дотриманням стандартів, норм та правил. Цю функцію виконують Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України) і його територіальні органи.

З метою створення економічно сприятливих умов для науково-технічної діяльності держава застосовує фінансово-кредитні і податкові важелі:

– створення інноваційних фондів, сприяння організації і діяльності комерційних інноваційних банків, систем страхування науково-технічної діяльності;

– уведення пільгового оподаткування і кредитування, застосування прискореної амортизації основних фондів підприємств, що виконують роботи з пріоритетних

напрямів науково-технічного прогресу чи є спільником у формуванні інноваційних фондів.

Державний інноваційний фонд створюють з бюджетних засобів, що виділяє держава для підтримки науково-технічної діяльності, вкладів юридичних і фізичних осіб. Для оперативного дозволу питань матеріально-технічного забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки в Україні створюють державний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів, що є складовою Державного інноваційного фонду.

Для суб’єктів науково-технічної діяльності впроваджені податкові пільги. Зокрема, державні навчально-виховні заклади, наукові установи й організації, діяльність яких цілком або частково фінансують з бюджету, не підлягають оподаткуванню. В Україні використовуються й інші податкові пільги.

Головним засобом реалізації загальнодержавних (національних) науково-технічних програм є державні (міжвідомчі), галузеві (багатогалузеві) і регіональні (територіальні) програми.

Державні наукові і науково-технічні програми формує Міністерство України по справах науки і технологій на основі цільових проектів і розробок, відібраних на конкурсних основах.

Обсяги фінансування загальнодержавних (національних) науково-технічних програм щорічно визначає Верховна Рада України під час прийняття Закону України про Державний бюджет України.

Положення про державні наукові і науково-технічні програми затверджує Кабінет Міністрів України.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 213; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.2.218 (0.007 с.)