Козятинської об’єднаної державної

Податкової інспекції

 

у справі № 2а/0270/4484/11

 

за позовом

Приватного акціонерного товариства

«Калинівський машинобудівний завод»

22400, Вінницька область,

м. Калинівка, вул. Леніна, 67,

Код за ЄДРПОУ 25494693

засіб зв’язку невідомий

 

до

 

Козятинської об’єднаної державної

податкової інспекції

22100, Вінницька область, м. Козятин,

вул. П.Орлика, 19

тел.: 2-00-49, факс 2-48-28

ел.адреса e-mail: не відомий

 

Про визнання протиправним та

Скасування податкового

Повідомлення-рішення

 

Апеляційна скарга

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду

від 28.02.2012

 

 

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 задоволено позов приватного акціонерного товариства «Калинівський машинобудівний завод», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції від 10.08.2010 № 0000502301/0. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначене рішення суду цим критеріям не відповідає, є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Визначаючись щодо правомірності формування ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» податкового кредиту з податку на додану вартість суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. зазначеної статті Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання контрагентом зобов’язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» відповідно до даних ЄДРПОУ є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у Козятинській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

У серпні 2010 року працівниками Козятинської ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2008-2009 роки.

За результатами перевірки складено акт від 10.08.2010 № 211/25494693, яким встановлено порушення позивачем п.п 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 2 357 206 грн. за 2008-2009 роки.

 

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693 Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 № 0000502301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 357 206 гривень.

Судом встановлено, що ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» включив до складу податкового кредиту по деклараціях за період 2008-2009 років суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які він отримав з ТОВ «Нафта-ХХІ» та ТОВ «НТЦ Сінгерія» (т.2 а.с. 14-78), видаткових накладних (т.1 а.с. 237-250, т. 2 а.с. 1-13, а.с. 79-113), контрактів та специфікацій поставки товару (т.1 а.с. 175-236), карток складського обліку та платіжних доручень (т.2 а.с. 243-250, т.3 а.с. 1-132). Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ці документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, суд зазначив, що Козятинська ОДПІ не встановила порушень з боку ПАТ «Калинівський машинобудівний завод», а висновки акту документальної перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693 є необґрунтованими та спростовуються довідкою Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» правомірно сформовано податковий кредит.

З такою позицією суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Докази, на які посилався суд першої інстанції в обґрунтування рішення, є обов’язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а, відтак, і обґрунтованість визначення податкового кредиту «Калинівський машинобудівний завод».

Надання Козятинській ОДПІ належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або, коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом першої інстанції не враховано, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв’язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов’язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 27.03.2012 у справі за позовом приватного підприємства «Ангара» до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокуратури м. Києва, про скасування податкового повідомлення-рішення та здійснення відшкодування з податку на додану вартість.

Оцінюючи правомірність винесеного за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки доводам Козятинської ОДПІ про те, що податковий кредит ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» сформовано на підставі неіснуючих господарських операцій, що унеможливлює виникнення у товариства права на бюджетне відшкодування.

Зокрема, судом не надано належної оцінки тому, що у контрагента ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» відсутні офісні приміщення, трудові ресурси, складські приміщення, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Не взято до уваги і той факт, що водії підприємства Чорниш В.В. та Білозор В.І., прізвища яких зазначені в графі „Отримав” видаткових накладних за перевірений період, ніякого відношення до цих документів та до транспортування зазначеного у видаткових накладних металопрокату не мають і вказаних документів не підписували. Крім того, водій Білозор В.І. в період проведення зазначених господарських операцій вже був звільнений і не перебував у трудових відносинах із ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» (трудова книжка БТ-І № 47119038, експертний висновок технічного та почеркознавчого дослідження № 1875/1887 від 09.08.2011 року).

Поза увагою суду залишився той факт, що не сплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною держбюджету, тобто власністю держави.

Отже, якщо підприємство отримує товар від контрагентів, у яких відсутні будь – які ресурси для здійснення даних господарських операцій, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

 

Відсутність товарно-транспортних накладних суд оцінив лише як відсутність права на віднесення до валових витрат вартості витрат, пов’язаних з доставкою товару, та не оцінив їх відсутність у сукупності з іншими доказами товарності операції. При цьому, не було досліджено реальність такої поставки від вказаних вище контрагентів, що додатково свідчить про неповне з’ясування обставин справи.

Під час прийняття постанови суд відповідно до частини 1 статті 161 КАС України вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання постанови; чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників,
показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку, що постанова Калинівського районного суду Вінницької області від 07.06.2011 не може бути належним доказом вини директора ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» в ухиленні від сплати податків, наявності умислу платника податків або його контрагентів на момент укладення та вчинення спірних правочинів.

На думку суду, такими доказами може бути лише вирок суду у кримінальній справі. Така позиція суду суперечить нормі права, встановленій у ч. 1 ст. 69 КАС України. У постанові Калинівського районного суду від 07.06.2011 наданій в якості доказу зазначено, що в діях директора ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» Остапенка А.В. вбачається склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, - ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. У постанові також зазначено, що директора ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» Остапенка А.В. звільнено від кримінальної відповідальності за умови визнання ним вини та сплати штрафних санкцій в повному обсязі.

При прийнятті у якості доказу довідки Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693 судом першої інстанції не перевірено наявність законних підстав для проведення повторної перевірки за аналогічний період та з цих самих підстав за період з 01.03.2008 по 31.03.2010.

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, проводячи повторну перевірку у грудні 2011 року, Козятинська ОДПІ не мала права охоплювати період з 01.03.2008 по 05.12.2008.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що довідка Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693 (т.1 а.с.138-168) спростовує висновки акту перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693.

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693 Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2010 № 0000502301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 357 206 гривень і оскарження якого є предметом спору.

Відповідно до п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» самостійно погасив суму заборгованості, що не враховано судом першої інстанції при оцінці доказів. Крім того, висновок суду про те, що довідка Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693 спростовує висновки акту перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693 не відповідає обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема п.п. 3.1.3 зазначеної довідки від 05.12.2011 – в межах проведення позапланової документальної перевірки дослідити питання включення сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ «НТЦ «Сінгерія» та ТОВ «Нафта-ХХІ» протягом періоду з 01.03.2008 по 31.03.2010 до розрахунків бюджетного відшкодування, неможливо.

Цей висновок довідки не може вважатись таким, що спростовує висновки акту перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693, оскільки лише свідчить про наявність обставин, що мають рівнозначне значення для вирішення справи і потребують додаткової перевірки судом. Однак, суд першої інстанції не перевірив викладених обставин, не оцінив належність доказів, зокрема довідки Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693, яка складена на підставі документальної перевірки, що ініційована під час розгляду адміністративної справи. Також судом не обґрунтовано, чому довідка Козятинської ОДПІ від 05.12.2011 № 378/23/25494693 має переважне значення перед актом перевірки від 10.08.2010 № 211/25494693.

Внаслідок невірної юридичної оцінки встановлених обставин справи, неповного з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права - Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Прокуратурі області про оскаржуване рішення стало відомо внаслідок опрацювання у серпні 2012 року Єдиного державного реєстру судових рішень з метою вивчення позиції податкових органів у справах за їх участю.

За результатами вивчення встановлено факт не оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 по адміністративній справі № 2а/0270/4484/11. Розпорядженням Державної податкової служби у Вінницькій області від 06.09.2012 № 98-р у період з 10.09.2012 по 20.09.2012 призначено проведення перевірки щодо відсутності апеляційного оскарження вказаної постанови. Прокуратурою області, під час перевірки 03.09.2012 вивчено матеріали адміністративної справи № 2а/0270/4484/11 та отримано копію постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012.

За наслідками перевірки встановлено, що зазначена постанова суду від 28.02.2012 є незаконною та необґрунтованою, а наслідком її виконання є необґрунтоване зменшення надходжень до державного бюджету грошових коштів в розмірі 2 357 206 грн., що призвело до порушення економічних інтересів держави.

Прокуратура області подає дану апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Козятинської ОДПІ, яка самостійно не подала апеляційну скаргу в межах строків, передбачених КАС України. Враховуючи те, що органи прокуратури не приймали участі під час розгляду судом першої інстанції адміністративної справи № 2а/0270/4484/11, а про наявність оскаржуваної постанови прокуратурі області стало відомо 03.09.2012, тому строк на звернення з апеляційною скаргою пропущений з незалежних від органів прокуратури причин, які є поважними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 60,61, 185, 186, 189, 198, 202, 229 КАС України, -

 

ПРОШУ:

 

1. Поновити строк на звернення з апеляційною скаргою.

2. Скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 у справі № 2а/0270/4484/11 за позовом ПАТ «Калинівський машинобудівний завод» до Козятинської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та постановити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

3. Про дату розгляду справи повідомити прокуратуру області.

 

Додаток:

 

- копія листа ДПС у Вінницькій області від 06.09.2012 на 1 арк.;

- копія розпорядження про проведення внутрішнього розслідування на 1 арк.;

- копія апеляційної скарги у 2-х примірниках.

 

Заступник прокурора

Вінницької області О.А. Хоменчук

 

Господарський суд м. Києва

01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-б

 

Заступник прокурора області

21050, м. Вінниця,

вул. Володарського, 33

тел. 670544

 

в інтересах держави в особі