Староміський районний суд м. Вінниці

21050, м. Вінниця, вул.Грушевського,17

 

Позивач: Заступник прокурора м. Вінниці

21100, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 10

тел.(факс) 50-84-89

 

в інтересах громадянина -

Крушельницького Микола Івановича

21019, м. Вінниця, вул. Південна, 30

Тел.: [phone]

відповідач: Крушельница Марія Петрівна

21019, м. Вінниця, вул. Південна, 30

Засоби зв’язку: невідомі.

 

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог:

Управління Держкомзему м. Вінниці

Вінницької області

21100, м. Вінниці, вул. Соборна, 59

E-mail: [e-mail],

тел..: 35- 63-15, факс: 35-93-33

 

Про визнання державного акту про

Право власності на земельну ділянку

Недійсним

П О З О В Н А З А Я В А

(в порядку ст. 121 Конституції України, ст.45 ЦПК України)

 

 

Рішенням Вінницької міської ради №1048 від 04.03.2005 «Про передачу земельних ділянок в приватну власність і оренду» передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд Крушельницькій Марії Петрівні по вул. Південній, 30 площею 555 кв. м. згідно з даними матеріалів інвентаризації від 28.05.2004.

На підставі вказаного рішення, Крушельницькій М.П. виготовлено та видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 29.03.2012 визнано недійсним рішення Вінницької міської ради №1048 від 04.03.2005 в частині передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, гсоподарських будівель і споруд по вул. Південній, 30 м. Вінниці, площею 555, 00 кв. м. Крушельницькій М.П., видачі державного акту на право приватної власності на зазначену земельну ділянку на імя Крушельницької М.П..

Позов Крушельницького М.І. до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Крушельницька М.П., задоволено Староміським районним судом м. Вінниці з наступних підстав.

Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 29.05.1991 житловий будинок по вул.Південній, 30 м. Вінниці розділено: позивачу Крушельницькому М.І. в натурі виділено 47/100 часток, третій особі Крушельницькій М.П. – 53/100 частки.

Позивач Крушельницький М.І. зареєстрував право власності на частку домовлодіння 04.01.2012.

Рішенням Вінницької міської ради №1048 від 04.03.2005 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул. Південній, 30 м. Вінниці, площею 555, 00 кв. м. Крушельницькій Марії Петрівні, вирішено питання щодо видачі державного акту на право приватної власності на зазначену земельну ділянку на імя Крушельницької Марії Петрівни.

Крушельницька Марія Петрівна отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 0555 га по вул. Південній, 30 м. Вінниці.

Проте, з оглянутої в судовому засіданні технічної документації на виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по вул. Південній, 30 м. Вінниці на імя Крушельницької М.П. вбачається, що при вирішенні питання щодо приватизації земельної ділянки домовлодіння по вул. Південній, 30 м. Вінниці в 2005 році Вінницьку міську раду про наявність рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.1991 про розподіл будинку по вул. Південній, 30 м. Вінниці між нею і Крушельницьким Миколом Івановичем не повідомляла, копія цього рішення суду в технічній документації відсутня.

 

Згідно ч.2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України до особи,яка набула права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку.

Пунктом «г» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України встановлено спосіб захисту прав на земельні ділянки шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Тобто, в даному випадку порушені права Крушельницького Миколи Івановича, як співвласника домовлодіння.

На підставі рішення Вінницької міської ради №1048 від 04.03.2005, яке визнано недійсним Крушельницькій Марії Петрівні виготовлено та видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №825593, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500301188.

Оскільки, рішення Вінницької міської ради № 1048 від 04.03.2005, щодо видачі державного акту на право приватної власності на землю Крушельницькій Марії Петрівні скасоване, тому відсутні і правові підстави для видачі їй державного акту на право приватної власності на землю.

Відповідно до п. 1.4 „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею”, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43” державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

П. 1.16. Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку є похідним документом і видається на підставі рішення суб’єкта владних повноважень. В зв’язку із скасуванням рішення Вінницької міської ради, відсутні підстави для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до вимог постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” звертає увагу судів, що виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (далі — ЗК), ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК), ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) судам підвідомчі справи за заявами: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки ЦК України та ЗК України не передбачають моменту визнання недійсним державного акту в даному випадку на підставі з урахуваннями положень ст. 8 ЦК України аналогія закону та ст.ст. 4, 236 ЦК України слід застосувати норми матеріального права, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини).

Ст. 236 ЦК України визначає, що момент недійсності правочину нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За таких обставин державний акт на право власності на земельну ділянку виданий Крушельницькій Марії Петрівні серії ЯА №825593, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500301188 повинен бути визнаний недійсним з моменту його видачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Як вбачається із поданих доказів гр.Крушельницький М.П. незаконно набула право власності на земельну ділянку; ст. 378 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Відповідно до ст. 158 ЗК України, земельні спори з приводу володіння, розпорядження і користування земельними ділянками, що перебувають у власності громадян розглядаються виключно судом.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно п.5 ч.1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», записи скасовуються, якщо підстави, зая ких вони були внесені, визнані судом недійсним.

Отже, у разі визнання недійсним державних актів на право власності на землю управлінням Держкомзему у м. Вінниці повинно бути внесено запис до державного реєстру прав про скасування записів про державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів держави.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави
процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів
громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його
неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захисти свої права та законні інтереси, або реалізувати процесуальні повноваження.

З метою захисту особистих прав та інтересів пенсіонера, ветерана праці Крушельницького Миколи Івановича 07.11.1937 року народження, зважаючи на його неспроможність самостійно захистити свої права, враховуючи його фізичний стан – є підстави для звернення до суду за захистом прав та інтересів даного громадянина.

З врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 152,158,210 ЗК України, ст.ст. 4, 8, 15, 16, 21, 45, 203, 215, 216, 236, 328 ЦК України, ч. 2 ст. 27 Закону України, п.п. 1.4,1.16.,3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999р. №43 ст.ст. 3, 15 ЦПК України, ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»-

П Р О Ш У:

1. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0555 га за адресою: м. Вінниця, вул. Південна, 30. виданий Крушельницькій Марії Петрівні серії ЯА №825593, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500301188.

2. Скасувати державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010500301188.

3. Про розгляд справи повідомити сторони та прокуратуру м. Вінниці.

 

Додаток:

 

1.Постанова Староміського райсуду м. Вінниці від 29.03.2012;

2.Витяг з рішення Вінницької міської ради від 04.03.2005 №1048;

3.Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №825593;

4. Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 29.05.1991.

5.Витяг з свідоцтва про державну реєстрацію прав.

6.Технічний паспорт на садибний житловий будинок.

7.Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду.

8.Копія паспорту Крушельницької М.П.

9.Довідка видана Староміською райооною радою № 1772.

10.Довідка про присвоєння кадастрового номера.

11.Копія свідоцтва про народження видане Крушельницькому М.І.

12.Копія посвідчення серї АГ № 673030.

 

 

Заступник прокурора м. Вінниці

старший радник юстиції О.Г.Чайка

 

 

ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЖАВИ

Джерела та нормативна база.

Захист державної та комунальної власності.

Джерела інформації:

 

Звернення посадових осіб державних підприємств, виконавчих комітетів сільських, селищних, міських, районних рад та місцевих державних адміністрацій, інформація та матеріали перевірок Фонду державного майна України по Вінницькій області.

 

Нормативна база:

 

1. Конституція України.

2. Кодекси України: Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинвста України.

3. Закони України: «Про прокуратуру», «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про оренду державного та комунального майна», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про управління об'єктами державної власності», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про охорону культурної спадщини».

4. Акти Кабінету Міністрів України: Постанова № 786 від 04.10.1995 «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна», Постанова № 629 від 10.08.1995 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів».

5. Інші нормативні акти: наказ ФДМУ № 502 від 01.04.2011 «Про затвердження Порядку погодження Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями та представництвами розміру плати за оренду державного майна»; наказ № 2975 від 14.11.2005 «Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності», наказ № 1774 від 23.08.2000 «Про затвердження договорів оренди», лист ФДМУ № 26-92 від 31.12.1992 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається».

Захист державних інтересів у бюжтеній сфері.

Джерела інформації:

 

Матеріали перевірок Державної податкової служби у Вінницькій області; матеріали перевірок дотримання контролюючими органами законодавства з відшкодування заподіяних державі збитків в органах Аграрного фонду, Фонді держмайна України, Державній фінансовій інспекції та органах місцевого самоврядування, матеріали кримінальних справ та перевірок, проведених органами прокуратури.

 

Нормативна база:

 

1. Конституція України.

2. Господарський процесуальний кодекс України; Цивільний процесуальний кодекс України; Кодекс адміністративного судочинства України; Податковий кодекс України; Бюджетний кодекс України; Господарський кодекс України; Цивільний кодекс України; Кодекс України про адміністративні правопорушення.

3. Закони України: Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік»; Закон України «Про прокуратуру»; Закон України «Про державну податкову службу в Україні»; Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", «Про прокуратуру»; «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну підтримку сільського господарства», «Про Державний бюджет на поточний рік», «Про місцеві державні адміністрації», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

4. Інші нормативні акти та джерела права: постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1232 «Питання Державного казначейства України»; постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»; постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.95 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз’яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування заходів до забезпечення позову» від 23.08.1994 № 02-5/611, лист Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 № 149/11/13-11, лист Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 № 203/11/13-11; лист Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 № 571/11/13-11; лист Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 № 2198/11/13-11.

Захист державних інтересів у сфері охорони

навколишнього природного середовища.

Джерела інформації:

 

Матеріали перевірок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області; Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства, Державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області; матеріали кримінальних справ та перевірок, проведених органами прокуратури.

Нормативна база:

 

1. Конституція України.

2. Кодекси України:

3. Цивільний кодекс України; Цивільний процесуальний кодекс України; Господарський кодекс України; Господарський процесуальний кодекс України; Лісовий кодекс України; Водний кодекс України; Кодекс України про надра; Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Закони України: «Про прокуратуру»; «Про охорону навколишнього природного середовища»; «Про тваринний світ»; «Про охорону атмосферного повітря»; «Про природно-заповідний фонд»; «Про відходи»; «Про рослинний світ»; «Про поводження з радіоактивними відходами»; «Про питну воду та питне водопостачання».

5. Акти Кабінету Міністрів України: Постанова КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» № 665 від 23.07.2008; Постанова КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» № 1070 від 10.12.2008; Постанова КМУ «Про затвердження Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню» № 1598 від 29.11.2011; Постанова КМУ «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» № 615 від 30.05.2011; Постанова КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду» № 521 від 21.04.1998; Постанова КМУ «Про затвердження Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» № 827 від 12.12.1994.

6. Інші нормативні акти: Правила любительського і спортивного рибальства, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1992, Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затверджена наказом Державного комітету рибного господарства України № 248/273 від 12.07.2004, Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 389 від 20.07.2009; Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 303 від 29.08.2011.

Відшкодування шкоди, заподіяної

корупційними діями.

Джерела інформації:

 

Матеріали справ про адміністративні корупційні правопорушення, статистична звітність, інформація та матеріали перевірок контролюючих органів, звернення фізичних та юридичних осіб.

 

Нормативна база:

 

1. Кримінальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кодекс законів про працю.

2. Закони України: «Про прокуратуру», Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

3. Інші джерела права: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.2012 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Захист державних інтерсів в особі

фондів соціальної спрямованості

Джерела інформації:

 

Звернення органів фондів соціальної спрямованості; інформація органів фондів соціальної спрямованості щодо наявної заборгованості; матеріали перевірок своєчасності та повноти сплати внесків суб’єктами господарювання; матеріали перевірок своєчасності та повноти вжиття контролюючими органами заходів з метою погашення наявної заборгованості; матеріали кримінальних справ.

 

Нормативна база:

 

1. Конституція України.

2. Кодекс адміністративного судочинства України.

3. Закони України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про пенсійне забезпечення», «Про зайнятість населення»

4. Інші нормативні акти: Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2; Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 за № 339; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; Інструкція щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420; Інструкція щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007; Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663; Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 N 60/62, Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007.

Захист інтересів держави у сфері

земельних правовідносин

Джерела інформації:

 

Матеріали перевірок Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області; матеріали кримінальних справ та перевірок, проведених органами прокуратури у територіальних відділах Держкомзему, органах виконавчої влади та місцевого самоврядування тощо.

Нормативна база:

1. Конституція України.

2. Кодекси України: Цивільний кодекс України; Цивільний процесуальний кодекс України; Господарський кодекс України; Господарський процесуальний кодекс України; Кодекс адміністративного судочинства України, Земельний кодекс України, Кодекс України про надра.

3. Закони України: «Про прокуратуру»; «Про оренду землі»; «Про державний контроль за використанням та охороною земель»; «Про землеустрій»; «Про державну експертизу землевпорядної документації»; «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»; «Про розмежування земель державної та комунальної власності»; «Про місцеві державні адміністрації»; «Про місцеве самоврядування в Україні».

4. Акти Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; постанова Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 «Про розміри і Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню»; Постанова Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам»; Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.07.

5. Інші нормативні акти: Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затверджена наказом Держкомзему України від №43 04.05.1999; Лист Державного комітету України із земельних ресурсів № 14-17-4/1299 від 11.11.2008 1 щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки».

6. Інші джерела права: рішення Конституційного суду України № 3-рп від 08.04.1999 /99 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою інтересів держави); постанова пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»; рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування); постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин».