Єдина модульна система в будівництві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Єдина модульна система в будівництві



19. Що розуміють під «Єдиною модульною системою» в будівництві?

а) сукупність правил координації розмірів будівель і їх елементів на основі кратності цих розмірів установленій одиниці, тобто модулю;

б) умовну одиницю вимірювання, що застосовується для коорди­нації розмірів будівель і споруд.

20. Що розуміють під «Модулем» «Єдиної модульної системи» в бу­дів­ництві?

а) сукупність правил координації розмірів будівель і їх елементів на основі кратності цих розмірів установленій одиниці, тобто модулю;

б) умовну одиницю вимірювання, що застосовується для коор­ди­нації розмірів будівель і споруд.

21. Чи обов’язково при проектуванні об’ємно-планувальних пара­мет­рів будівель і споруд необхідно дотримуватись вимог «Єдиної мо­дульної системи (ЕМС)»?

а) так;

б) ні.

22. Який основний модуль (М) прийнято в будівництві?

а) 100 мм;

б) 6 000, 3 000, 1 500, 1 200, 600, 300, 200 мм.

23. Які укрупнені модулі використовують у будівництві?

а) 100 мм;

б) 6 000, 3 000,1 500, 1 200, 600, 300, 200 мм.

[Вгору] [Вниз]

Індустріалізація, уніфікація, типізація й стандартизація

24. Що розуміється під «Індустріалізацією» у будівництві?

а) комплексно механізований процес зведення будівель із кон­струк­цій і деталей заводського виготовлення;

б) зведення до мінімуму типорозмірів будівель, що дозволяє за­без­печити однотипність і скорочення їхньої кількості, а також роз­мірів прольотів, кроків і висот поверхів.

25. Що розуміється під «Уніфікацією» в будівництві?

а) комплексно механізований процес зведення будівель із кон­струкцій і деталей заводського виготовлення;

б) зведення до мінімуму типорозмірів будівель, що дозволяє за­без­печити однотипність і скорочення їхньої кількості, а також роз­мірів прольотів, кроків і висот поверхів.

26. Що розуміється під «Стандартизацією» в будівництві?

а) затвердження як стандартів типових конструкцій, що пройшли перевірку в експлуатації й одержали широке розповсюдження;

б) зведення до мінімуму типорозмірів будівель, що дозволяє забез­печити однотипність і скорочення їхньої кількості, а також роз­мірів прольотів, кроків і висот поверхів.

27. Чи слід вважати «Уніфікацію» та «Стандартизацію» основами ін­дустріалізації будівництва?

а) так;

б) ні.

 

Конструктивні системи й конструктивні схеми будівель

28. Як прийнято називати взаємозалежну сукупність вертикальних і горизонтальних несучих конструкцій будівлі, які спільно забез­пе­чують її міцність, жорсткість і стійкість?

а) конструктивною системою;

б) конструктивною схемою.

29. Як прийнято називати варіант конструктивної системи за оз­наками складу й розміщення в просторі основних несучих кон­струк­цій?

а) конструктивною системою;

б) конструктивною схемою.

30. Що є горизонтальними несучими елементами «Конструктивної сис­теми»?

а) покриття й перекриття;

б) стійки каркаса, стіни, діафрагми жорсткості.

31. Що являється вертикальними несучими елементами «Конструк­тивної системи»?

а) покриття й перекриття;

б) стійки каркаса, стіни, діафрагми жорсткості.

32. Які особливості застосування каркасної системи будівель?

а) застосовується переважно в будівництві багатоповерхових чи од­­ноповерхових громадських будівель при значних розмірах будівлі в плані й відсутності внутрішніх несучих стін;

б) застосовується переважно в будівництві багатоповерхових чи одноповерхових громадських будівель при незначних розмірах будівлі в плані або наявності внутрішніх несучих стін.

33. Які особливості застосування безкаркасної конструктивної сис­теми будівель?

а) застосовується переважно в будівництві багатоповерхових чи одноповерхових громадських будівель при значних розмірах будівлі в плані й відсутності внутрішніх несучих стін;

б) застосовується переважно в будівництві багатоповерхових чи одноповерхових громадських будівель при незначних розмірах будівлі в плані або наявності внутрішніх несучих стін.

34. Для яких типів будинків характерно поздовжнє чи поперечне роз­ташування ригелів, які опираються тільки на колони?

а) каркасних із повним каркасом;

б) каркасних із неповним каркасом.

35. Для яких типів будинків характерно поздовжнє чи поперечне розташуванням ригелів, які опираються на колони та на зовнішні несучі стіни?

а) каркасних із повним каркасом;

б) каркасних із неповним каркасом.

36. Для яких типів будинків характерно поздовжнє розташування несучих стін, на які опираються міжповерхові перекриття, або поперечне розташуванням несучих стін (зовнішні стіни, за винят­ком торцевих – самонесучі, на них не передається навантаження від перекриттів)?

а) каркасних із повним каркасом;

б) безкаркасних.

 

Конструктивні елементи каркасних систем

37. Які конструктивні елементи входять до складу каркаса будівлі – основного несучого елемента, який сприймає всі навантаження, що діють на будівлю?

а) колони, замонолічені в стакани збірних фундаментів та з’єднані з ними ригелі;

б) стіни, що опираються на стрічкові фундаменти, та перекриття, що опираються на стіни.

38. Як називається відстань між осями колон, на які опираються ригелі?

а) крок рам;

б) проліт рам.

39. Як називається відстань між осями колон сусідніх рам?

а) крок рам;

б) проліт рам.

40. Якими призначаються прольоти та кроки рам збірних каркасів?

а) відповідно до вимог Єдиної модульної системи;

б) будь-яких обґрунтованих значень.

41. Якими призначаються прольоти та кроки рам монолітних кар­касів?

а) відповідно до вимог Єдиної модульної системи;

б) будь-яких обґрунтованих значень.

42. Як забезпечується міцність і стійкість рамної схеми каркасної системи?

а) жорсткими з’єднаннями (защемленнями) ригеля з колоною;

б) спільною роботою вертикальних і горизонтальних діафрагм жорст­кості.

43. Як забезпечується міцність і стійкість в’язевої схеми каркасної системи?

а) жорсткими з’єднаннями (защемленнями) ригеля з колоною;

б) спільною роботою вертикальних і горизонтальних діафрагм жорсткості.

44. Що таке жорсткий каркас?

а) такий, у якому міцність просторової системи створюється жорст­кими з’єднаннями (защемленнями) ригелів із колоною;

б) такий, у якому спільна робота вертикальних і горизонтальних діафрагм жорсткості.

45. Що таке в’язевий каркас?

а) такий, у якому міцність просторової системи створюється жорст­кими з’єднаннями (защемленнями) ригелів із колоною;

б) такий, у якому спільна робота вертикальних і гори­зон­таль­них діафрагм жорсткості.

46. Які каркаси дають більш широку можливість вибору плану­валь­них рішень і можливість у період експлуатації змінювати роз­та­шування внутрішніх стін і перегородок будівлі?

а) рамні каркаси з жорсткими вузлами;

б) в’язеві схеми каркасних будівель.

47. Які каркаси можуть бути більш дешевими та дають можливість вибору скорочення типорозмірів колон і ригелів, а також про­сті­ше виконання стикових вузлів.

а) рамні каркаси з жорсткими вузлами;

б) в’язеві схеми каркасних будівель.

[Вгору] [Вниз]

Основи та ґрунти

48. Як прийнято називати товщу ґрунту, що знаходиться нижче підо­шви фундаменту й сприймає навантаження від будівлі чи споруди?

а) основа;

б) фундамент.

49. Чи можуть навантаження на фундамент спричинити в основі напружений стан, який може призвести до недопустимих дефор­мацій як самої основи, так і фундаменту?

а) так;

б) ні.

50. Чи впливають на розміри підошви фундаменту навантаження від будівлі чи споруди?

а) так;

б) ні.

51. Чи впливають на розміри підошви фундаменту види ґрунтів основ?

а) так;

б) ні.

52. Чи доцільно використовувати в якості основ рослинні ґрунти?

а) так;

б) ні.

53. Чи потрібно враховувати при визначенні глибини закладення пі­дошви фундаменту глибину промерзання ґрунтів?

а) так;

б) ні.

54. Чи може суттєво впливати ухил поверхні землі на глибину за­кла­дення підошви фундаментів?

а) так;

б) ні.

55. Чи можуть негативно впливати ґрунтові води на основи та фун­даменти?

а) так;

б) ні.

56. Як запобігати негативним впливам ґрунтових вод на конструкції фундаментів?

а) влаштуванням вертикальної гідроізоляції;

б) влаштуванням горизонтальної гідроізоляції.

57. Чи можливе закладання фундаменту на глибину, меншу глибини про­мерзання ґрунтів?

а) так;

б) ні.

 

Фундаменти

58. Які фундаменти частіше влаштовують під несучими (капі­таль­ними) стінами будівель?

а) стрічкові;

б) стовпчасті.

59. Які фундаменти частіше влаштовують під колонами каркасу бу­дівель?

а) стрічкові;

б) стовпчасті.

60. Які називаються фундаменти, що застосовуються при слабких і неоднорідних ґрунтах у вигляді залізобетонної плити під усією будівлею?

а) суцільні фундаменти;

б) стовпчасті;

в) пальові фундаменти.

61. Які називаються фундаменти, що занурюють у ґрунт різними спо­собами: забиванням, вібрацією або вдавлюванням?

а) суцільні фундаменти;

б) стовпчасті;

в) пальові фундаменти.

[Вгору] [Вниз]

Стіни й перегородки

62. Які зовнішні стіни сприймають навантаження від перекриттів і даху й передають їх на фундамент, а також поєднують функції теплозахисту й забезпечення міцності будівлі?

а) несучі;

б) самонесучі;

в) навісні.

63. Які зовнішні стіни сприймають навантаження від власної маси й передають навантаження на фундамент, а також не несуть на­вантаження від перекриттів, а горизонтальне вітрове наванта­ження передають на конструкції каркаса будівлі?

а) несучі;

б) самонесучі;

в) навісні.

64. Які зовнішні стіни виконують тільки огороджуючу функцію бу­дівлі, які виконують у вигляді панелей з легких ефективних мате­ріалів і кріплять на каркас будівлі?

а) несучі;

б) самонесучі;

в) навісні.

65. Яка частина стіни називається цокольною?

а) та, що знаходиться вище підлоги першого поверху;

б) та, що безпосередньо опирається на фундамент чи фундаментну балку й частково перебуває нижче поверхні землі, а частина її знаходиться над землею нижче підлоги першого поверху.

66. Чи необхідно цокольну частину стіни виконувати з міцного довго­вічного матеріалу й надійно ізолювати від стіни, що знаходиться вище?

а) так;

б) ні.

67. Як уникають негативних впливів, пов’язаних зі значними коли­ван­нями зовнішніх температур (влітку і взимку), що спричиняють змі­ни напружено-деформованого стану стін та інших з ними зв’язаних конструкцій будівлі?

а) улаштуванням карнизів;

б) огородженням покрівлі парапетом;

в) улаштуванням температурно-деформаційних швів.

68. Як захищають верхню частину зовнішніх стін від дощу й снігу?

а) накривають парапетним каменем із щільного бетону або мета­ле­вих покрівельних листів;

б) улаштуванням температурно-деформаційних швів.

69. Як запобігають замочуванню зовнішніх стін атмосферною во­дою?

а) улаштуванням карнизів;

б) огородженням покрівлі парапетом;

в) улаштуванням температурно-деформаційних швів.

70. Які особливості експлуатації стін підвальних частини будівель, що знаходяться нижче поверхні землі?

а) сприймають значний перепад температур (влітку і взимку);

б) сприймають боковий тиск ґрунту на стіну.

71. Чи небезпечна ґрунтова волога для стін будівель?

а) так;

б) ні?

72. Яке основне призначення вимощення навколо будівлі?

а) забезпечити відвід поверхневих вод від стін та незмочування ґрунтів основи;

б) забезпечити непромерзання ґрунтів основи;

в) забезпечити рух пішоходів.

73. Як потрібно наносити жорстку (у вигляді шару цементної шту­катурки в 2–3 см) гідроізоляцію стін?

а) до завершення кладки стін;

б) після завершення кладки стін.

 

Перекриття

74. Що прийнято називати перекриттями будівель?

а) внутрішні вертикальні конструкції будівель, що розмежовують внутрішній простір по висоті на поверхи;

б) внутрішні горизонтальні конструкції будівель, що розмежо­ву­ють внутрішній простір по висоті на поверхи.

75. Які конструкції перекриттів найчастіше комплектують у бу­дівлях?

а) повністю зі збірних залізобетонних елементів – балок і пане­лей;

б) повністю з монолітних залізобетонних елементів – балок і па­нелей.

76. Чи допускається при проектуванні збірних залізобетонних пе­ре­криттів відстань між розбивочними осями, а також розміри за­лізобетонних пустотних панелей призначати довільними?

а) так;

б) ні.

77. З якою метою збірні залізобетонні балки перекриттів опира­ють­ся на цегельні стіни й стовпи через збірні залізобетонні подушки?

а) із метою забезпечити міцність цегляної кладки в місцях значних напружень, що виникають під опорами балок;

б) із метою забезпечити міцність опорних частин збірних залізо­бетонних балок у місцях значних напружень, що виникають під опорами балок.

78. Які панелі частіше використовують для влаштування покриттів прольотом 12 м в одноповерхових будинках із цегельними стінами?

а) ребристі;

б) пустотні.

79. Як переважно виготовляють монолітні залізобетонні пере­крит­тя будівель?

а) у вигляді плити з круглими пустотами;

б) у вигляді гладкої однопрогонової залізобетонної плити або ре­бристої конструкції, що складається з плити, другорядних і го­лов­них балок.

80. Як переважно армуються монолітні ребристі залізобетонні пере­криття?

а) окремими стержнями;

б) зварними сітками, які укладають в опалубці.

81. Як переважно улаштовуються великорозмірні (просторові) залі­зо­бетонні покриття?

а) у вигляді плоских монолітних залізобетонних плит;

б) у вигляді великорозмірних криволінійних оболонок.

82. Де більш ефективно використовується матеріал конструкцій?

а) у плоских монолітних залізобетонних покриттях;

б) у великорозмірних криволінійних покриттях-оболонках.

[Вгору] [Вниз]

Дахи та покриття

83. Яке функціональне призначення дахів?

а) захист будівель від зовнішніх несприятливих впливів;

б) розмежовують внутрішнього простору будівель по висоті між по­верхами.

84. Які покриття мають замкнутий простір між перекриттям і по­крівлею?

а) горищні;

б) суміщені.

85. Які покриття об’єднують покрівлю з конструкцією перекриття?

а) горищні;

б) суміщені.

86. Яке призначення пароізоляційного шару покрівлі?

а) запобігання зволоження утеплювача й інших елементів покрівлі від парів, що проникають із приміщення та можуть конден­су­ватись і накопичуватись в покриттях, по поверхні панелей по­криття;

б) забезпечує водонепроникність покриття при дії атмосферної во­логи.

87. Який мінімальний ухил скатів горищних покриттів?

а) 10º;

б) 25º.

88. Чи небезпечне зволоження утеплювача й інших елементів по­крів­лі?

а) так;

б) ні.

89. Які ефективні матеріали використовують як утеплювач по­крів­лі?

а) важкі високоміцні матеріали;

б) легкі матеріали: керамзит, пінобетон, мінераловатяні або скло­ва­тяні плити з об’ємною масою 200–500 кг/м3.

90. Чи залежить товщина шару утеплювача покрівлі від температур зовнішнього повітря й приміщень, а також відносної вологості повітря приміщення?

а) так;

б) ні.

91. Яке основне призначення твердого шару (стяжки) товщиною 15– 25 мм із цементно-піщаного розчину поверх теплоізоляції?

а) поліпшення теплозахисних властивостей утеплювача;

б) забезпечення вирівняної основи для наклеювання гідро­ізоля­цій­ного килима.

92. Від чого залежить кількість шарів гідроізоляції покрівлі сумі­ще­них покриттів?

а) клімату району будівництва;

б) від призначення покриття й прийнятих уклонів покрівлі.

93. Яке призначення верхнього шару гідроізоляції покрівлі суміщених покриттів, виконаного у вигляді посипок із піску або дрібного гра­вію-гальки, утопленого в покрівельну мастику?

а) захист несучої конструкції покриття;

б) захист гідроізоляційного килима від механічних і атмосферних впливів.

94. Чи дозволяється в одно- і двоповерхових будівлях скидати (від­во­дити) воду безпосередньо на землю без улаштування водостічних труб?

а) так;

б) ні.

95. Який переважно використовується водовідвід у будівлях вище двох поверхів, що будуються в районах з кількістю опадів не біль­ше 300 мм у рік?

а) без улаштування водостічних труб;

б) через ринви (водостічні труби), розташовані по зовнішніх стінах.

96. Який переважно використовується водовідвід у будівлях вище п’яти поверхів?

а) через ринви (водостічні труби), розташовані по зовнішніх стінах;

б) через водостічні труби, розташовані всередині будівлі.

97. У яку сторону фасаду рекомендується видалення води з покрівлі неорганізованим водовідводом?

а) убік головного фасаду;

б) убік дворового фасаду.

98. Який потрібно влаштовувати винос карнизів при організованому водовідводі?

а) не менш 40 см;

б) не менш 60 см.

99. Який потрібно влаштовувати винос карнизів при неорга­нізова­но­му водовідводі?

а) не менш 40 см;

б) не менш 60 см.

100. Коли переважно на зовнішніх стінах улаштовують парапет ви­сотою 30…60 см?

а) при зовнішньому неорганізованому водовідводі;

б) при внутрішньому водовідводі.

101. Куди спрямовують ухил покрівлі при внутрішніх водостоках?

а) до карнизів;

б) до водостічної лійки.

102. Куди приєднують ринви внутрішніх водостоків?

а) до побутової каналізації;

б) до зливової каналізації.

[Вгору] [Вниз]



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.042 с.)