Прибуток економічний та бухгалтерський

Одним з важливих показників, що характеризує кінцеві ре­зультати діяльності підприємств, є прибуток. Прибуток — це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво

П=TR-TC

П=ΔП÷ΔQ= П2-П1

В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнюючим по­казником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Є прибуток обліковий (бухгалтерський) і економічний.

Бухгалтерський прибуток — це різниця між доходом фірми і явними витратами. Бухгалтерський прибуток перевищує економічний, на величину неявних витрат.

Економічний прибуток — це різниця між бухгалтерським прибутком і величиною неявних витрат. Економічний прибуток показує, що на цій фірмі ресурси застосовуються ефективніше. Тому економічний, а не бухгалтерський прибуток виступає критерієм ефективного використання наявних ресурсів. Нормальний прибуток виникає тоді, коли загальний виторг фірми дорівнює загальним витратам, розрахованим як витрати відкинутих можливостей для всіх застосованих ресурсів. Нормальний прибуток дорівнює неявним витратам, вкладеним у справу, але не спрямованим на виробництво. Отже, під нормальним прибутком розуміється винагорода за виконання підприємницьких функцій.

Нормальний прибуток є елементом внутрішніх витрат поряд із внутрішньою рентою і внутрішньою заробітною платою. Чистий обліковий (бухгалтерський) прибуток обчислюють як різницю між вартістю реалізованої продукції та витратами на її ви­робництво.

Економічний прибуток розраховують як різницю між обліковим і нормальним прибутком, який, як уже зазначалося, становить винаго­роду за підприємницьку діяльність і є складовою витрат виробництва.

Вирішальним критерієм визначення реаль­ної прибутковості підприємства вважають величину економічного прибутку. Вона показує, наскільки обліковий прибуток перевищує нормальний:

, де ЄП, ОП, НП — відповідно економічний, обліковий і нормальний прибуток. Розрізняють також прибуток засновницький і чистий (розрахунковий) прибуток.

Засновницький прибуток — це доход, який одержують засновники акціонерного підприємства (товариства) при відкритій підписці акції у формі різниці між сумою, що одержана від реалізації, і стягненим капіталом товариства. Цей вид прибутку утворюється за рахунок продажу акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість акції.

Чистий (розрахунковий) прибуток — це частина загального або балансового прибутку підприємства, що залишилась у його розпорядженні після сплати податків, рентних та інших платежів до бюджету. Чистий прибуток є джерелом коштів для розвитку і розширення виробництва.

Тема 7.Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника

1. Виробнича функція з одним змінним фактором.

2. Виробнича функція з двома змінними факторами. Ізокванта.

3. Постійна, спадна та зростаюча віддача від масштабу.

4. Заміщення факторів виробництва. Ізокоста.

5. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми у короткому та тривалому періодах.

Виробнича функція з одним змінним фактором

Перетворення ресурсів у готову продукцію характеризується показниками сукупного (TR), середнього (AP) та граничного продукту (MP).

Сукупний продукт – кількість економічних благ, що виготовлена з використанням деякої кількості змінного фактора виробництва.

AP_L = ;

Середній продукт – відношення сукупного продукту до кількості використаного змінного фактору виробництва продукції.

MP_K = ;

Граничний продукт – приріст сукупного продукту, отриманий в результаті нескінченно малого приросту кількості використаного змінного фактора виробництва.

МП = ;

 

1 – початковий етап, нарощування обсягів виробництва;

2 – менше фактору, більше прибутку;

3 – приріст фактору виробництва не співпадає з продукцією.

 

2. Виробнича функція з двома виробничими факторами. Ізокванта Виробнича сітка

Робочий час (L) людини, днів за місяць	Витрати капіталу (х), одиниць за місяць

 

Карта ізоквант: