Оптимум споживача. Еквімаржинальний підхід



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оптимум споживача. Еквімаржинальний підхід



Якщо ввести в модель споживацького вибору положення про вибір між даним товаром та всіма іншими товарами, то це передусім позначиться на уявлення про структуру витрат бюджету. У цьому випадку розширене бюджетне обмеження матиме такий вигляд:

І = РХ QX + Σ PYi QYi

Дещо інакше за цих умов буде тлумачитися й лінія бюджетних обмежень. Тепер на графіку, з одного боку, буде кількість товару Х, яку може придбати споживач, виходячи з його доходу, а з іншого – витрати в грошовій формі на придбання всіх інших товарів (рис.1). Точка перетину бюджетної лінії з віссю Y відповідатиме загальному рівню доходу споживача.

Нахил цієї лінії буде постійним (оскільки вона пряма) і дорівнює тангенсу кута α:

tg α = I/QX = PX

Можна також побудувати криву байдужості для споживача з урахуванням нових припущень (рис. 1.2). Звернемо увагу на те, що у цьому випадку цінність усіх інших товарів для споживача набуває грошового виразу.

PYQY

I

 

α

QX

Рис. 1. Лінія розширеного бюджетного обмеження

Якщо припустити, що гранична корисність грошей для споживача залишається незміною, то гранична норма заміщення у кожній точці кривої байдужості буде дорівнювати граничній корисності товару Х, вираженій у грошовій формі (MUX). Тому нахил кривої байдужості збігатиметься з нахилом лінії бюджетних обмежень у тій точці, де гранична корисність товару Х, виражена в грошах, збігатиметься з ціною товару Х. інакше кажучи, рівновага споживача досягається за умови рівності товару для нього та витрат на його придбання:

PYQY     PYQY2   PYQY2     Q X1 QX2 QX Рис.2. Крива байдужості при виборі товару Х з усієї маси товарів  

MUХ = РХ

Рівновага буде тоді, коли гранична корисність, як максимальна сума грошей, від якої споживач хотів би відмовитися задля отримання додаткової одиниці товару, зрівнюється з його ціною.

Рішення споживача про придбання товару Х у певних обсягах залежить не тільки від його уподобань та переваг, а й від рівня доходу. Якщо на графіку, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях доходу, провести лінію, що проходить через ці точки, то отримаємо криву «доход – споживання» (рис.3). Ця крива показує, як кількість товару Х, що споживається за певний час, змінюється залежно від зміни доходу і тільки доходу.

PYQY I1 I2   I3 U1   U2 U3 QX Рис.3. Крива «доход – споживання»

Таким чином, для нормальних товарів крива «доход – споживання» матиме зростаючий характер, для неякісних – спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги її споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива «доход – споживання» для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії (рис.4).

PYQY PYQY

a) QX б) QX

PYQY

в) QX

Рис 4. Криві «доход – споживання» для різних категорій товарів;

а – нормальний; б – неякісний; в – нейтральний

Криві Енгеля

Ернст Енгель (1821-1896) – англійський економіст, який вивчав, як у ХІХ ст., характер споживання товарів і послуг змінювався залежно від доходу сім’ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит (рис. 5).

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару Х. Це насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак для певної групи товарів Енгеля може зростати з прискоренням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає доход споживача. Ці залежності були помічені й сформульовані Енгелем і ввійшли в економічну теорію як закони Енгеля:

1.При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.

2. Споживання освітніх, юридичних, медичних послуг і послух, пов’язаних з відпочинком, має тенденцію зроcтати швидше, ніж зростають доходи.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.112.123 (0.007 с.)