ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ: ЛЮДИНА ЯК ВСЕСВІТ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ: ЛЮДИНА ЯК ВСЕСВІТ



§ 94. "Всю долю людства хочу я випробувати в собі"

У XX ст. Поль Валерінаписав про Ґете: "Він являє нам,добродії люди, одну зкращих нашихспроб уподібнитися богам".

 


Дійсно, коли нам потрібно навести приклад людської універсальності і всебічності, що межує з фантастичністю, ми називаємо ім'я Ґете, Його багатогранність дивує і навіть викликає недовіру: поет, філософ, учений, політик, адміністратор, перекладач, окультист, живописець — і це далеко не повний перелік. Якщо ж ми спробуємо сховатися за самозаспокійливим запереченням, що Гете був у першу чергу поетом, а все інше додавалося, то факти нам нагадають: Ґете — творець порівняльної анатомії, сучасної морфології рослин, фізіологічної оптики, ідеї льодовикового періоду, поняття про гомологію, про морфологічний тип і багато іншого. Для хобі забагато...

Ґете було двадцять шість, коли 18-річний герцог Карл Август запросив його у Веймар і наділив усіма повноваженнями влади. У його віданні були: зовнішня політика, фінанси, військова справа, народна освіта, будівництво доріг і каналів, система зрошення і копальні, богодільні й театр. На невдоволення веймарської знаті щодо цього герцог відповів одним запереченням: "Використовувати геніальну людину там, де вона не може застосувати свої надзвичайні обдарування, значить використовувати ці обдарування на зло"1.

Як же йому вдалося поєднувати таку обтяжливу адміністративну діяльність зі своїм покликанням? "Найбільший дар, за який я вдячний богам, полягає в тому, що швидкістю і розмаїттям думок я можу розколоти один-єдиний ясний день на мільйони частин і створити з нього маленьку вічність", — так відповів Ґете.

Ким же насправді був цей незбагненний пан Таємний Радник? Найбільш точну відповідь дав, можливо, Хрістіан Моргенштерн: єдиним фахом Ґете було з'ясувати, на що здатна людина і що в людських силах. Це була тема не філософського трактату і не роману, а життя. Він творив себе, а не літературу, і казав, що вся його поезія (3150 віршів) — "дитяче белькотіння і брязкітки у порівнянні з внутрішнім свідченням моєї

1 Chamberrlian Я., St. — МопсЬен, 1912. - S. 39 (цит. за: Свасьян К. А, Гете. - Μ., 1989).

Ί 44 Локція в. Релігійне подолання гносоологізму

 


душі"2. Запам'ятаємо — це визнання людини, яка, за словами Г. Грімма, "створила німецьку мову І літературу. До нього вони не мали ніякої значущості на світовому ринку європейських народів... Лише після того, як "Вертер" Ґете був зачитаний до дірок англійцями і французами, і навіть потрапив в Італію, ззовні була допущена можливість німецької літератури вищого рангу..."3.

Проте Ґете категорично відмовився вважати себе тільки поетом: адже це означало потрапити в прокрус-тове ложе спеціалізації, це загрожувало одностороннім перерозвитком у собі якоїсь однієї сторони, тоді як завдання полягало в тому, щоб стати Всім — Людиною. "У арабів, — сказав він якось, — впродовж п'яти віків було лише сім поетів, яким вони надавали значущість, а водночас серед знедолених було багато пройдисвітів кращих за мене", — і додавав: "...писати — значить зловживати мовою... Весь вплив, який людина може чинити на людину, здійснюється через її особистість". Звідси випливає головне гетівське кредо: "Будемо чекати і сподіватися, що років так через сто ми... зможемо нарешті стати не абстрактними вченими і філософами, а людьми"4.

Щоб стати Людиною, тобто "всім", йому в першу чергу потрібно було уникати того, щоб бути "чимось". "У людському дусі, — стверджував Ґете, — як і у Всесвіті, немає нічого ні вгорі, ні внизу; все вимагає рівних прав відносно до загального центру, приховане існування якого виявляється саме в гармонійній співвідносності з ним усіх частин"5. Відомий сучасний філософ К. А. Свасьян запропонував чудову аналогію, що здатна прояснити нам Ґете: якщо порівняти духовні здібності людини з оркестрантами, то стає зрозумілим, що тут немає ніяких привілеїв — жодна геніальна перша скрипка не врятує ситуацію, якщо, на-

1 Зиммель Г. Гете.- M.t 1928. — С. 13.

3 Grimm H. Goethe. — Berlin,1882. — S. 2 (цит. за: Свасьян К. А. Гете).

4 Эккерман И. П.Разговоры с Гете. — М, 1981. — С.575. s Цит. за:Свасьян К. А.Гете. — С. 60.

1. Иоганн Вольфганг Ґете: людина як Всесвіт 145

 


приклад, литаврист почне невчасно чи флейтист зі-грає фальшиво свої кілька нот, бо в музиці (а всяка справжня особистість — це музика) усі рівні, і ц краса визначається співзвучністю оркестру, а не одноманітністю одного, хай навіть віртуозного, інструмента.

Але чи можливо на цій землі стати Всім? Яким чином це може бути нам під силу?

§ 95. "Людина — це той, хто здатний на неможливе"

Ще в юнацькі роки Ґете виробив правила свого шляху:

\) справжній індивідуалізм можливий тільки через універсалізм;

2) бачити — значить завжди бачитиціле}

3) істина — це плодотворність.

Щоб здійснити, говорячи його словами, "кар'єру в неможливому" — а лише це, за Ґете, і може бути справді людською метою — треба бути повністю відкритим світу, увібрати весь світ у себе: Ґете зобов'язав себе використовувати все, "навіть ворожі речі". Недаремно, слідом за Клопштоком, його всі називали "страшним загарбником": геній, у першу чергу, повинен мати величезну щиросердну місткість — немає жодної людської властивості чи стану, подвигу чи злочину, що не були б йому відомими зсередини. "Я. не знаю жодної вади, на яку б не спромігся", — жартував він. Отже, принцип універсальності мав для Ґете таку формулу: "Будучи вільним від усіх, я всім поневолив себе, щоб більше придбати"б.

Але відкритість світу повинна дорівнювати за силою протистоянню світу: таке надсприйняття зобов'язане врівноважуватися прихованою внутрішньою міцністю. Головну таємницю Ґете можна сформулювати трьома словами: "Те, чому я вчу, здається досить легким, але здійснити його майже неможливо: це —

6 Там само. ~ С. 64,
146 Лекція 8, Релігійне подолання гносеологізму

 


піддатливість при великій волі 1, За п'ять днів до смерті, ніби підбиваючи підсумки свого життя, він написав у листі до В. фон Гумбольдта: "Вищий геній — це той, хто все вбирає, все здатний засвоїти, не завдаючи водночас ніякої шкоди своєму справжньому основному призначенню, тому, що називають характером" 8.

Другим принципом Ґете був принцип "бачити", і тому найдорогоцінншіою здатністю і навіть обов'язком людини Ґете вважав здивування. Він знав, що здивування — це бумеранг: той, хто вміє дивуватися таємницям світу, сам викличе всесвітнє здивування.

У наступному правилі Ґете говорить, що "істинним є лише те, що плідне". Масштабність експерименту, який він здійснював над собою, змушувала його відтинати все, що може виявитися безплідним поглиначем енергії і часу. Триматися подалі від усіляких суперечок, викриттів і критики. "Хто кидається на негативне, — попереджає Ґете, — той руйнує сам себе і розпорошується в чаді. Таким чином борючись із нерозумністю — в неї впадають" .

Але уникати полеміки — не означає бути безхребетним чи примиренцем. Ґете чітко визначив свою позицію: "...ні полемічно, ні примиренськи, але позитивно й індивідуально" 10.

1 все-таки свою головну відповідь на поставлену життям загадку, як стати всім і залишитися при цьому собою, Ґете зашифрував у "Фаусті". Що робить Фауста здобиччю Мефистофеля? Те, що він не стримався перед спокусою зупинити найчудовішу мить і завмерти в існуючому своєму образі. Все життя Ґете немилосердно боровся з цією спокусою: бути собою — значить бажати і бути здатним змінювати свій вчорашній образ. "Вони смикають зміїну шкіру, яку я саме скинув. 1 як тільки досить дозріє нова, я одразу скину і ЇЇ, щоб знову ожити і молодим мандрувати в чистому царстві богів" и.

7 Там само.

8 Там само.

9 Эккерман И. П, Цит. соч. С. 444.

10 Цит.за: Свастьян К.А. Гете.- M.t1989. - С. 57.

11 Там само.

J. Иоганн Вольфганг Ґете: людина як Всесвіт 147

 


Встояти перед життям можна, тільки починаючи кожний божий день так, ніби це найперший день. Збереглося 167 портретних зображень Гете: створюється враження, що вони відображають різних людей, навіть якщо портрети датовані одним роком. Його друг Лафатер у своїй знаменитій "Фізіогномці" глузував над тим, хто забув, "скільки натур змішала в ньому матір-природа".

Але всі духовні образи людини повинні бути з'єднані в ціле. Вони зливаються в єдине завдяки творчій діяльності, що виходить за межі будь-якої тілесності і залишається собою навіть після смерті. "Для мене, — підводить риску Гете, — переконаність у вічному житті випливає з поняття діяльності. Оскільки я дію невпинно до самого свого кінця, природа зобов'язана надати мені іншу форму існування, якщо нинішній довше не утримати мого духу" 12.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.007 с.)