Не управління з матеріальних резервів, Головне управління цивільного

Захисту населення, взаємодії з правоохоронними органами і мобі-

Лізаційній роботі Ради міністрів АРК; Головне управління капітально-

Го будівництва при Раді міністрів АРК; Управління міграції при Раді

Міністрів АРК; Державна інспекція по нагляду за технічним станом ма-

Шин і устаткування при Раді міністрів АРК; Республіканська державна

Інспекція закупівель і якості сільськогосподарської продукції при Раді

Міністрів АРК; Державний архів в АРК (подвійного підпорядкування,

Фінансується з Державного бюджету України).

Гранична чисельність республіканських та інших органів виконав-

Чої влади АРК — 1145 одиниць, у тому числі керівництво Ради міністрів

АРК — 8 одиниць. Їх утримання фінансується з республіканського бю-

Джету Автономної Республіки Крим.

Міністерства АРК є республіканськими органами виконавчої вла-

Ди, які забезпечують виконання повноважень Ради міністрів АРК по

Реалізації державної політики у відповідній сфері. Вони здійснюють свої

Повноваження через відповідні структури районних держадміністрацій

І виконавчих комітетів місцевих рад і діють на підставі положень, які

Затверджуються урядом АРК. У межах своїх повноважень міністерства

Видають накази, організовують і контролюють їх виконання.

Міністерство очолює міністр, який призначається на посаду і

Звільняється з посади рішенням Верховної Ради АРК за поданням Го-

Лови Ради міністрів АРК за узгодженням з Постійним Представником

Президента України в Автономній Республіці Крим. Міністр здійснює

Керівництво дорученою йому сферою діяльності і несе персональну

Відповідальність перед Верховною Радою АРК і Радою міністрів АРК.

Граничну чисельність центрального апарату, структуру, штатний розпис

Міністерства затверджує уряд АРК. Міністр має перших заступників,

Яких за його поданням призначає Голова Ради міністрів АРК. Обов’яз-

Ки заступників, повноваження структурних підрозділів міністерства

Визначає міністр.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій за голов-

Ними напрямами діяльності, обговорення найважливіших програм і

Вирішення інших питань в міністерстві може бути створена наукова рада

З вчених і висококваліфікованих спеціалістів. У міністерствах з ураху-

Ванням специфіки їх діяльності можуть утворюватися й інші дорадчі і

Консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затвер-

Джує міністр.

Для узгодженого вирішення питань, які належать до компетенції

Міністерств, координації дій структурних підрозділів, виробки рекомен-

Дацій з найважливіших напрямків їх діяльності створюються колегії,

Склад яких затверджується урядом АРК за поданням міністра. До скла-

Ду колегії входить міністр, який за посадою є її головою, його заступ-

Ники, інші працівники міністерств і республіканських комітетів, вчені,

Фахівці галузі. Колегія правомочна при наявності двох третин її складу.

Її рішення приймаються простою більшістю голосів, присутніх на

Засіданні членів колегії, і проводяться в життя наказами міністра.

Республіканські комітети Автономної Республіки Крим є республі-

Канськими органами виконавчої влади АРК, вони підпорядковані Раді

Міністрів АРК і забезпечують проведення в життя державної політики

У відповідній сфері суспільних відносин. Республіканські комітети

Здійснюють функції управління і державного контролю в тій чи тій га-

Лузі на території Автономної Республіки Крим.

Республіканський комітет очолює голова, який призначається і

Звільняється з посади Верховною Радою АРК за поданням голови уря-

Ду АРК і за узгодженням з Постійним Представником Президента Укра-

Їни в АРК і відповідним центральним органом виконавчої влади. В струк-

Турі республіканських комітетів можуть створюватися структурні під-

Розділи. Республіканські комітети при виконанні покладених на них

Завдань взаємодіють з відповідними підрозділами республіканських

Органів виконавчої влади АРК, місцевих органів виконавчої влади,

Підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян.

Керівники місцевих державних адміністрацій в АРК призначають-

Ся на посади і звільняються з посад Президентом за поданням Кабіне-

Ту Міністрів України, погодженим з Головою Верховної Ради АРК і Го-

Ловою Ради міністрів АРК, Постійним представником Президента

України в АРК.

Глава 13

Організація місцевого самоврядування

В Україні

Поняття і система місцевого самоврядування

В Україні

Поняття «місцеве самоврядування» відображає комплексне явище,

Яке має багато значень і характеристик. По-перше, місцеве самовряду-

Вання можна розглядати як принцип здійснення влади в державі та

Суспільстві, що передбачає встановлення децентралізованої системи

Управління, визначення на законодавчому рівні форм взаємодії цент-

Ральних і місцевих органів влади. По-друге, воно може розглядатися як

право громадян самостійно вирішувати питання місцевого значення на

Певній території, коли держава визнає самостійність місцевого самовря-

Дування в межах його повноважень і бере на себе обов’язок створюва-

Ти необхідні умови для їх здійснення. По-третє, місцеве самоврядування

Можна характеризувати і як форму, спосіб організації влади на місцях, що

Здійснюється з урахуванням історичних, національних та інших традицій.

Загалом можна зробити висновок, що місцеве самоврядування — це

Система організації і діяльності громадян, яка забезпечує самостійне, під

Власну відповідальність вирішення питань місцевого значення, управління

Комунальною власністю, виходячи з інтересів всіх жителів даної тери-

Торії. Ця система є сукупністю організаційних форм та інститутів пря-

Мого волевиявлення, виборних та інших органів місцевого самовряду-

Вання, через які реалізуються принципи та функції місцевого самовря-

Дування.

Поняття місцевого самоврядування дається в ст. 3 Європейської

Хартії місцевого самоврядування 1985 року, відповідно до якої воно

Означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в ме-

Жах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою

Суспільних справ, що належать до їхньої компетенції, в інтересах місце-

Вого населення.

У Конституції України 1996 року проголошено, що «в Україні ви-

Знається і гарантується місцеве самоврядування» (ст. 7) і закріплено по-

Няття місцевого самоврядування як права «територіальної громади —

Жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів

кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місце-

Вого значення в межах Конституції і законів України» (ст. 140). Аналіз

Наведених положень дає підставу зробити висновок, що місцеве само-

Врядування як об’єкт конституційно-правового регулювання виступає

Як засада конституційного ладу України; специфічна форма народовлад-

Дя; право жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної

Громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» в ст. 2

Закріплює більш розширене поняття місцевого самоврядування, яке

Трактується як гарантоване державою право та реальна здатність тери-

Торіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання у

Сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або

Під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядуван-

ня вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і за-

Конів України.

За Конституцією України право територіальної громади на місцеве

Самоврядування здійснюється громадою як безпосередньо через різно-

Манітні форми прямої демократії (місцеві референдуми та вибори, за-

Гальні збори тощо), так і через діяльність виборних та інших органів

Місцевого самоврядування, тобто шляхом представницької демократії.

Сукупність різних організаційних форм здійснення місцевого само-

Врядування утворює систему місцевого самоврядування. Згідно зі ст.5